Ухвала суду № 36738890, 15.01.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/6576/13-а

15.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Ілюхіної Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Керч Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дудін С.О. ) від 17.10.13 у справі № 801/6576/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим (вул.Трудова, 2, смт.Леніне,Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98200)

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Керч Автономної Республіки Крим (вул.Фурманова, 10, місто Керч, Автономна Республіка Крим,98312)

про стягнення заборгованості у сумі 892,07 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Керч Автономної Республіки Крим, в якому просив зобов'язати відповідача відшкодувати суми витрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період лютий 2013 року у загальному розмірі 892,07 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.10.2013 адміністративний позов задоволено: стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Керч Автономної Республіки Крим на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим витрати, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, а також витрати на їх виплату та доставку за лютий 2013 року в загальному розмірі 892,07 грн.

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.10.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків викладених в постанові Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим, обставинам справи.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів, відповідно до приписів ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе апеляційний розгляд справи без участі нез'явившихся осіб, по наявним у матеріалах справи письмовим доказам, оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що чинне законодавство покладає обов'язок на відповідача з проведення відшкодування Управлінню Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим заборгованості по неприйнятим до відшкодування витратам на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період лютий 2013 року у загальному розмірі 892,07 грн.

Із такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується та вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи у березні 2013 року позивачем та відповідачем підписано акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за лютий 2013 року (арк.с. 54).

У зв'язку з виникненням неузгодженості між розрахунками Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Керч Автономної Республіки Крим до акту та списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, було складено таблицю розбіжностей, які не прийняті відповідачем до заліку.

Відповідно до зазначеного акта щомісячної звірки за лютий 2013 року по особових справах потерпілих та додатків до акту, відповідачем не прийнята до відшкодування сума витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності та пенсій у зв'язку з втратою годувальника у загальному розмірі 892,07 грн. по наступних особах: ОСОБА_2 - 152,34грн., ОСОБА_3 - 92,53грн., ОСОБА_4 - 92,53 грн., ОСОБА_5 - 200,00 грн., ОСОБА_6 - 53,48 грн., ОСОБА_7 - 151,19 грн., ОСОБА_8 - 150,00 грн.

Серед причин неприйняття відповідачем до відшкодування витрат позивача на виплату та доставку пенсій зазначеним особам, які не знайшли відображення в Акті щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за лютий 2013 року зазначено: стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - трудове каліцтво одержано в іншій країні, що не відповідає вимогам Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"; відносно ОСОБА_4 - невідповідність даних в акті про нещасний випадок записам зазначеним в трудовій книжці щодо посади ОСОБА_4 на момент, коли стався нещасний випадок.

Відповідно до статті 25 Основ законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування одним із видів соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням є страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що включає, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Положеннями статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні в тому числі пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проте згідно до статті 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій та оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

За загальним правилом ч. 4 ст. 26 Основ законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та ст. 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які причинили втрату працездатності" якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України, Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4.

Згідно з пунктом 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які причинили втрату працездатності", Закону України "Про пенсійне забезпечення" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така допомога надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат ПФУ з виплати і доставки зазначених пенсій.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду України щомісячно, до 10-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку із інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з Відділеннями Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у районах та у містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним подають його відповідно Головним управлінням Пенсійного фонду України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі і Управлінням Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду України та Управління Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на підставі акту щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом відповідних витрат.

Стосовно неприйняття Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Керч Автономної Республіки Крим до відшкодування витрат, які складаються з основного розміру пенсії та витрат на її доставку, щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у зв'язку з тим, що трудове каліцтво одержано в іншій країні, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому, право на таке забезпечення, встановлене в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

У п. "а" ст. 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фондом провадяться відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація також зазначеним у статті 8 цього закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на такі страхові виплати і соціальні послуги (абзац 2); уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності зазначеним Законом підприємства, установи й організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами й організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом (абзац третій).

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення, підписаної в місті Москві 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

У статті 3 зазначеної Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за Угодою, несе держава, яка його надає. За змістом наведеної норми взаємні розрахунки між державами можуть провадитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Викладене свідчить про те, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, він також має відшкодовувати витрати в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України, оскільки право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, чи трудове каліцтво отримано на території України, або на території колишньої республіки СРСР .

За таких обставин, дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Керч Автономної Республіки Крим по неприйняттю до відшкодування витрат, які складаються з основного розміру пенсії та витрат на її доставку стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на підставі того, що трудове каліцтво одержано в іншій країні, є неправомірними.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

В пункті 4 Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні від 20.04.2001 №10, закріплено перелік документів, які повинні міститься в особовій справі потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, серед яких: акт про нещасний випадок форми Н-1, довідки МСЕК, акти розслідування нещасного випадку (професійного захворювання), довідка про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу, копія трудової книжки потерпілого, що завірена страхувальником або нотаріусом.

Зазначені вище документи надають змогу встановити наявність причинного зв'язку між нещасним випадком та виробничими функціями, які у час настання останнього виконував постраждалий, що є обов'язковою умовою набуття права на отримання застрахованою особою матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Згідно Акту № 1 про нещасний випадок на виробництві від 22.05.1982 нещасний випадок з ОСОБА_4 стався 20.05.1982 о 9 год. 40 хв. у відділенні № 2 поля № 7 під час виконання ним трудових обов'язків комбайнера (арк.с.14). Внаслідок нещасного випадку ОСОБА_4 безстроково встановлена інвалідність третьої групи, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК серії Д-70 № 535534 (арк.с.15).

З наявної в матеріалах справи трудової книжки серії НОМЕР_1 вбачається, що згідно наказу 137к від 28.08.1979 ОСОБА_4 прийнято на роботу в радгосп "Красноперекопський" електрозварником, однак, у зв'язку з виробничою необхідністю, робітника тимчасово з 15.05.1982 переведено комбайнером на комбайн Ск-18 «Вихрь», про що свідчить виписка з наказу від 22.05.1982 № 68 (арк.с. 57).

Таким чином, твердження Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Керч Автономної Республіки Крим щодо невідповідності даних щодо посади працівника в акті Н-1 та трудовій книжці є помилковим, оскільки поза увагою відповідача залишено наказ № 68, на підставі якого ОСОБА_4 в момент нещасного випадку (20.05.1982 р.) виконував обов'язки комбайнера.

Окрім цього, пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, яка була чинною на час тимчасового переведення ОСОБА_4 на іншу роботу, до трудової книжки підлягали внесенню, зокрема, відомості про роботу: приймання на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Вказане дозволяє зробити висновок, що оскільки чинним на момент настання нещасного випадку законодавством не було передбачено внесення до трудової книжки відомостей про тимчасове переведення робітника на іншу посаду, ОСОБА_4 правомірно отримує пенсію у відповідності до вимог чинного законодавства.

Судова колегія зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що невідповідність запису про займану посаду на момент настання нещасного випадку в трудовій книжці ОСОБА_4 даним, відображеним в акті про нещасний випадок, але враховуючи, що причинний зв'язок між нещасним випадком та виробничими функціями, які у час настання останнього виконував постраждалий, підтверджується іншими доказами, наявними в матеріалах справи, не спростовує факту пов'язаності нещасного випадку з трудовими функціями працівника, а отже наявний обов'язок відповідача відшкодувати позивачу суми витрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_4 за лютий 2013 року у розмірі 92,53 грн.

Враховуючи викладене, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Керч Автономної Республіки Крим повинно відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим витрати, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за період лютий 2013 року у загальному розмірі 892,07 грн.

Судом першої інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Керч Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дудін С.О. ) від 17.10.13 у справі № 801/6576/13-а за позовом Управлінню Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Керч Автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості у сумі 892,07 грн. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова