Ухвала суду № 36735468, 20.01.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/4074/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/123/14

Головуючий у 1-й інстанції Лободенко О.С.

Доповідач Лобов О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Лобова О.А.,

суддів Акопян В.І.. Петренка В.М.

при секретарі Цилюрик М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Альфа-Банк» на рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 26 вересня 2013 року у справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Альфа Банк» про визнання поруки припиненою.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року ПАТ «Альфа-Банк» звернулося до суду із вказаним позовом, просило ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у сумі 107 524 грн. 50 коп., посилаючись на невиконання відповідачкою обов'язків згідно умов договору поруки.

У серпні 2013 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов, просила ухвалити рішення, яким визнати припиненою поруки за укладеним нею договором поруки, посилаючись на односторонню без її згоди зміну Банком умов кредитного договору, що потягнуло збільшення обсягу її відповідальності, а також на пропуск Банком строку пред'явлення вимоги до поручителя.

Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 26 вересня 2013 року у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволений: визнано припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки № 490075293-П від 18 червня 2008 року.

В апеляційній скарзі ПАТ «Альфа-Банк», посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що висновки суду щодо збільшення обсягу відповідальності поручителя суперечать змісту кредитного договору та договору поруки.

Помилковими є також висновки суду про пропуск строку пред'явлення вимоги поручителю, оскільки строк дії кредитного договору закінчується у 2015 році.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 червня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», і ОСОБА_3 укладений кредитний договір, згідно умов якого остання отримала кредит у сумі 116 150 грн. строком до 18 червня 2015 року зі сплатою 17,5% річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором у той же день між Банком і ОСОБА_2 укладений договір поруки, згідно якого остання зобов'язалася відповідати перед Банком за належне виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором.

З 01 вересня 2008 року ПАТ «Альфа-Банк» в односторонньому порядку збільшило відсоткову ставку за кредитом з 17,5% до 20,5%.

ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором належним чином у повному обсязі не виконувала, у зв'язку з чим за станом на 18 лютого 2013 року утворилася заборгованість у сумі 107 524 грн. 50 коп.

26 березня 2013 року Банк надіслав ОСОБА_3 і ОСОБА_2 письмову вимогу про дострокове погашення кредиту.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив надані сторонами докази, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову.

При цьому суд першої інстанції виходив з доведеності факту збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди всупереч положенням укладених договорів.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на доказах, яким надано правильну юридичну оцінку.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється, зокрема у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Пунктом 6.2 розділу №2 кредитного договору від 18 червня 2008 року (а.с.8) передбачено, що Банк має право змінити розмір процентів за користування кредитом за умови настання певних умов. Про зміну розміру процентної ставки по кредиту та внесення у зв'язку з цим змін у Додаток №1 до цього договору Банк повідомляє позичальника за сім днів до моменту настання таких змін шляхом направлення на адресу позичальника рекомендованого листа. У зв'язку із зміною розміру процентної ставки в разі настання події, незалежної від волі сторін ( зміна ситуації на світових ринках або ж на фінансовому ринку України, зміна облікової ставки НБУ, індексу інфляції(споживчих цін), загальновизнаних внутрішньодержавних та /або міжнародних грошових та/або фондових індексів, змін у діючому законодавстві, тощо), позичальник надає свою згоду на внесення змін до Додатку №1 кредитного договору.

Згідно пункту 5.4. договору поруки (а.с.17 зворот) у разі збільшення обсягу відповідальності боржника за основним зобов'язанням (позичальника) передбачена цим договором порука діє тільки у випадку, якщо поручитель надасть свою згоду на таке збільшення.

Аналіз наведених положень укладених договорів свідчить про те, що підвищення розміру процентної ставки за кредитним договором може відбутися за умови попередження про це позичальника, а поручитель у такому випадку несе відповідальність за збільшеним обсягом зобов'язань у разі надання згоди.

У матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, які б підтверджували надання згоди ОСОБА_2 відповідати за збільшеним обсягом зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про припинення поруки внаслідок збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди є правильним.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно п.10 кредитного договору він діє повного виконання позичальником своїх зобов'язань (а.с.5 зворот). Пунктом 5.3 договору поруки встановлено, що він діє до повного виконання зобов'язань боржника (позичальника) за основним (кредитним) договором (а.с.17 зворот).

Умови кредитного договору і договору поруки про їхню дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що вказаними договорами установлено строк припинення поруки в розумінні ст.251, ч.4 ст.559 ЦК України. За таких обставин, враховуючи встановлений кредитним договором кінцевий строк повернення кредиту - 18 червня 2015 року, слід вважати, що припинення дії договору поруки настає після спливу шести місяців з дня пред'явлення вимоги кредитора до боржника про дострокове погашення кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, письмова вимога про дострокове погашення кредиту направлена Банком боржнику і поручителю одночасно у березні 2013 року (а.с.19), а з позовом до суду Банк звернувся у травні 2013 року (а.с.2), тобто у межах шестимісячного строку.

Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та помилково визнав припиненим договір поруки внаслідок пропуску Банком строку пред'явлення Разом з тим, такий висновок не вплинув на правильність рішення у цілому, а тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції .

Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.1, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ «Альфа-Банк» відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 26 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.А. Лобов

Судді В.І. Акопян

В.М. Петренко

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області О.А.Лобов