Ухвала суду № 36730408, 15.01.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 737/766/13-к Головуючий у І інстанції Морозов О.Б. Провадження № 11-кп/795/31/2014 Категорія - Доповідач Баглай І. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіБаглая І. П. суддів Мельниченка Ю.В., Оседача М.М.,

з участю секретаря Олійник О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013260160000233, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, на вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2013 року, постановлений щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця смт. Куликівка, Чернігівської області, фактично проживаючого по АДРЕСА_1, освіта базова загальна середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 11.03.2013 року Куликівським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 200 годин громадських робіт, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 389, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

з участю прокурора Шваб Л.В.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

в с т а н о в и л а:

Вироком районного суду ОСОБА_3 визнано винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 389, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 389 КК України - у виді 1 року обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 190 КК України - у виді 1 року позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2013 року та обрано остаточну міру покарання у виді 3 років 17 днів позбавлення волі.

Стягнуто зі ОСОБА_3 процесуальні судові витрати за проведені експертизи в сумі 537 грн. 90 коп..

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Запобіжним заходом обрано тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 постановлено рахувати з 16.10.2013 року.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вирок місцевого суду, в якій просить його змінити та пом'якшити призначене покарання, із застосуванням ст. 75 КК України, у виді 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 3 роки. Вважає, що обвинуваченому районний суд призначив надто суворе покарання, належним чином не було враховано ступінь суспільної небезпеки та ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, щире каяття. Враховуючи викладене, вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства. Також судове рішення не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, бо судом не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, а саме на визначення міри покарання.

При розгляді справи судом І інстанції встановлено, що 11.03.2013 року вироком Куликівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 був засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України до 200 годин громадських робіт. Вирок набрав законної сили 11.04.2013 року, а приступити до виконання громадських робіт, згідно направлення Куликівської КВІ, ОСОБА_3 повинен був з 23.04.2013 року.

1) ОСОБА_3, будучи попередженим про кримінальну відповідальність в разі ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, в порушення вимог ст. 37, ст. 40 Кримінально-виконавчого Кодексу України, ухилявся від відбування призначених йому громадських робіт. Не зважаючи на неодноразові виклики та попередження, бажання відпрацьовувати громадські роботи не виявив, на роботу майже не з'являвся. В квітні місяці 2013 року згідно графіку повинен був відпрацювати 24 години та фактично відпрацював 24 години, в травні місяці 2013 року за графіком повинен був відпрацювати 72 години, але фактично відпрацював тільки 28 годин, в червні місяці 2013 року за графіком повинен був відпрацювати 76 годин, однак фактично відпрацював тільки 12 годин, в липні місяці 2013 року за графіком повинен був відпрацювати 92 години, однак до відбування громадських робіт не приступив взагалі без поважних причин і в подальшому без поважних причин не з'являвся до Салтиково - Дівицької сільської ради, де повинен відбувати громадські роботи. Кількість не відпрацьованих громадських робіт становить 136 годин.

2) На початку червня 2013 року, в обідній час, ОСОБА_3, знаходячись в будинку АДРЕСА_2, шляхом обману та зловживаючи довірою неповнолітньої ОСОБА_4, заволодів мобільним телефоном марки «Nokia 101», вартістю 287, 34 грн., який належав ОСОБА_5, заподіявши останній збитків на вказану вище суму.

3) 02.07.2013 року, близько 16 години, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля магазину «Вікторія», що розташований по вул. Щорса, 112, в смт. Куликівка, скоїв крадіжку мобільного телефона марки «Nokia N 73», вартістю 345 гривень, з СІМ - карткою мобільного оператора «Life», вартістю 15 гривень, на рахунку якої було 10 гривень та з карткою пам'яті на 2 Гб, вартістю 40 гривень, чим заподіяв ОСОБА_6 збитків на загальну суму 410,00 гривень.

4) 03.07.2013 року, в 14 годин 30 хвилин, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою скоєння крадіжки чужого майна, прибув до домоволодіння ОСОБА_7 по АДРЕСА_3, де проник в середину будинку, звідки таємно викрав дві колонки акустичної системи марки «ВЕГА 50 АС-104», загальною вартістю 585 грн., чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_8.

Заслухавши доповідача, прохання захисника і обвинуваченого задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора про її необґрунтованість, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

Чинне законодавство не передбачає можливості застосування ст. 75 КК України при засудженні обвинуваченого з урахуванням ст. 71 КК України.

З матеріалів кримінального провадження видно, що умисні дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані досудовим слідством за ч. 2 ст. 389, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Висновок місцевого суду про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні зазначених у вироку діянь відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.

Щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину місцевий суд визнав обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого та врахував при призначенні покарання.

При обранні виду та міри покарання, місцевий суд також врахував, що злочини були вчинені обвинуваченим при наявності не відбутого покарання за попереднім вироком.

Отже, покарання, яке призначено обвинуваченому, відповідає характеру і ступеню суспільної небезпеки вчиненого ним, даним, що характеризують його особу і є достатнім та справедливим, тому підстав для зміни вироку місцевого суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 376, ст.ст. 405, 407 Кримінального процесуального кодексу України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

І.П. Баглай М.М. Оседач Ю.В. Мельниченко