Ухвала суду № 367293, 15.11.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К/скарга №5-152/05

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м.Київ, вул.Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2006 р. Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Конюшка К.В.

Нечитайла О.М.

Шипуліної Т.М.

Степашка О.І.

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представників:

позивача: Дьяченка В.В.

відповідача:не зявився.

розглянувши касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Авіакомпанія «Ветеран» та Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим

на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2005 р. та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.02.- 11.04.2005 р.

у справі № 2-16/152-2005

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Авіакомпанія «Ветеран»

доДжанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №1259/26 2/0 від 22.10.2004 р., яким визначено податкові зобовязання по з податку на прибуток в сумі 4055,00 грн. в т.ч. 3150,00 грн. основний платіж та 905,00 грн. штрафні санкції, і № 1260/26 2/0 від 22.10.2004 р., яким йому визначені податкові зобовязання по сплаті податку на додану вартість у сумі 1505,00 грн.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.02.- 11.04.2005 р. позов задоволено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2005 р., рішення суду першої інстанції змінено. Позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №1259/26-2/0 від 22.10.2004 р. на суму 2478,00 грн., у т.ч. 1884,00 грн. основний платіж, 594,00 грн. штрафні санкції.

Рішення апеляційної інстанції обґрунтовується тим, що віднесення позивачем до складу валових витрат, витрат повязаних із страхуванням орендованих повітряних суден, суперечить приписам пп.5.4.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На судове рішення апеляційної інстанції сторонами подано касаційні скарги.

В касаційній скарзі позивача ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення місцевого господарського суду.

В касаційній скарзі відповідача ставиться питання скасування судових рішень обох інстанцій, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову, з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Скарга обґрунтовується обставинами, встановленими в акті перевірки.

Сторони заперечень на касаційні скарги не надали.

Відповідач представника у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Справу розглянуто відповідно до вимог ч.4 ст.221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга відповідача залишенню без задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідачем проведена позапланова документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.10.2003 р по 30.06.2004 р., за результатами якої складено акт № 10/26-2/19013028 від 15.10.2004 р.

Перевіркою встановлено включення позивачем до складу валових витрат у І та П кварталі 2004р. відповідно 2306 та 2756 грн. витрат за сертифікати страхування повітряних суден, які не входять до складу основних фондів позивача, 11194 грн. за навчання працівників позивача в навчально-сертифікаційному центрі цивільної авіації, а також віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ за лютий 2004 р. 1505 грн. за податковою накладною №69 від 27.02.2004 р. учбово-сертифікаційного центру цивільної авіації.

На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № 1259/26-2/0 від 22.10.2004 р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 3150 грн. та 905 грн. фінансових санкцій, та №1260/26-2/0 від 22.10.2004 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1505 грн.

У справі встановлено, що позивачем укладено договір оренди з МП Фірма «ВВОСС» повітряного судна АН-12 бортовий номер WR-PLV, за обовязкове страхування якого сплатив Акціонерному страховому товариству «Бусін» страховий платіж в сумі 5061,77 грн. згідно рахунку №2250/ВА-4.

Відповідно до пп.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються будь-які витрати по страхуванню ризиків повязаних з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податків.

Ст.103 Повітряного кодексу України встановлено обовязок повітряного перевізника по страхуванню орендованих повітряних суден, а також своєї відповідальності по відшкодуванню шкоди, завданої третім особам.

У звязку з неврегульованістю особливостей віднесення до валових витрат, витрат по страхуванню майна, що перебуває у платника податків в оренді, ДПА України листом від 25.09.2000 р. №5328/6/15-1116 дано розяснення щодо страхування орендованого майна. З якого слідує, що витрати орендаря з обовязкового страхування орендованого державного чи комунального майна, що належить компанії тимчасово на підставі договору оперативної оренди, відносяться до валових витрат відповідно до пп.5.4.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і відображаються в рядку 25 Декларації про прибуток підприємств, як витрати безпосередньо повязані з витратами за лізинговими (орендними) операціями.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції повно та правильно встановивши обставини справи дійшов помилкового висновку про відсутність у позивача підстав для віднесення до складу валових витрат у І та П кварталах 2004 р. витрат за сертифікати страхування повітряного судна, що перебуває у нього в оренді, та погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність застосування ч.1 пп.5.4.6 п.5.4. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до спірних правовідносин.

Як встановлено у справі працівники позивача проходили сертифікацію у навчально-сертифікаційному центрі цивільної авіації Державного департаменту авіаційного транспорту Міністерства транспорту України, який не відноситься до навчальних закладів Міністерства освіти та науки України, що підтверджується одержаними сертифікатами.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про підтвердження відповідності» сертифікація це процедура, за допомогою якої визнаний у встановленому порядку орган документально засвідчує відповідність персоналу встановленим законодавством вимогам.

Суми витрат, повязаних із підтвердженням відповідності персоналу встановленим вимогам включаються до складу валових витрат відповідно до пп.5.2.15 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За таких обставин судова колегія погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат, витрати за навчання працівників у навчально-сертифікаційному центрі цивільної авіації, а ПДВ до складу податкового кредиту.

Доводи касаційної скарги відповідача не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

Віднесення відповідачем витрат по сертифікації працівників до витрат, повязаних із професійною підготовкою, перепідготовкою працівників, передбачених пп.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставним.

Невключення до складу валових витрат, витрат по страхуванню орендованого майна суперечить принципам податкового законодавства щодо рівності та недопущення дискримінації в оподаткуванні.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги відповідача та скасування судових рішень. Касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції зміні шляхом виключення з її мотивувальної та резолютивної частини висновків про часткове визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №1259/26-2/0 від 22.10.2004 р.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 225, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія «Ветеран» задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2005 р. змінити, викласти резолютивну частину в такій редакції: «Апеляційну скаргу Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.02.-11.04.2005 р.- без змін».

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді К.В.Конюшко

О.М.Нечитайло

Т.М.Шипуліна

О.І.Степашко

Повний текст ухвали складено 20.11.2006 р.