Ухвала суду № 367265, 01.11.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

Іменем України

УХВАЛА

“01” листопада 2006 р.                                                                                       Справа № 03/387-04

                                                                                                                                           к/с № 5-137/05

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                          Нечитайла О.М.

Суддів                                                                      Костенко М.І.

                                                                                   Пилипчук Н.Г.

Ланченко Л.В.

Степашка О.І.

при секретарі судового засідання                       Буряк І.В.

за участю представників:

позивача:                                                                1) не з’явились

відповідача-1:                                                        Федоренко О.А., дов. від 31.10.2006р.

відповідача-2                                                          2) не з’явились

розглянувши увідкритому судовому засіданні

касаційну скаргу                                                  Державної податкової інспекції у

                                                                                 Дзержинському районі м .Харкова

напостанову                                                          Харківського апеляційного господарського суду

від                                                                             13.12.2004р.

та рішення                                                             Господарського суду Харківської області

від                                                                            19.11.2004р.

у справі                                                                   № 03/387-04

за позовом                                                              Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                                                «Скіф-Доступ»

до                                                                             1)Державної податкової інспекції у

                                                                                 Дзержинському районі м .Харкова

                                                                                 2) Відділу державного казначейства у

                                                                                 Дзержинському районі м. Харкова

про                                                                           стягнення бюджетної заборгованості з податку на

                                                                                  додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Скіф-Доступ» (далі по тексту – позивач, ТОВ «Скіф-Доступ») звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі по тексту – відповідач 1, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) та Відділення державного казначейства в Дзержинському районі м. Харкова (далі по тексту – відповідач 2, ВДК в Дзержинському районі м. Харкова) про стягнення 10 530 775,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.11.2004 р. (суддя – Подобайло З.Г.), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2004р. у справі № 03/387-04 (головуючий суддя - Бондаренко В.П., судді - Лакіза В.В., Гагін М.В.), позов ТОВ «Скіф-Доступ» задоволено частково; відшкодовано з Державного бюджету України на користь ТОВ «Скіф-Доступ» 10 461 178,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, в решті позовних вимог відмовлено, стягнуто з ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова державне мито у сумі 1700,00 грн. та 118,00 грн витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої та апеляційної інстанцій мотивовано обґрунтованістю заявлених ТОВ «Скіф-Доступ» позовних вимог щодо відшкодування з Державного бюджету України сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 10 461 178,00 грн. вимогам чинного законодавства України, а в частині відмови у задоволенні позовних вимог на суму 69587,00 грн. судові рішення аргументовані наявністю податкового повідомлення рішення від 18.11.2004р., яке на момент розгляду справи не скасовано, не визнано у встановленому порядку недійсним.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями господарських судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою від 21.10.2005р. № 13469/10/10-017, в якій просить судові рішення господарських судів попередніх інстанцій скасувати в частині стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 10 461 178,00грн. та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Скіф-Доступ» повністю.

Вказана касаційна скарга аргументована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме судами невраховано положення п. 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.8.3 Наказу ДПА України № 196/ДСК від 24.04.2003р. «Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з податку на додану вартість юридичними особами».

Відповідно до ст.210 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) та розділу VII«Прикінцеві та перехідні положення Кодексу в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України» від 06.10.2005р. № 2953-IVкасаційна скарга ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова разом з матеріалами справи № 03/387-04 передана для розгляду Вищому адміністративному суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.06.2006р. у справі № 03/387-04, на підставі нормативно-правового припису ч. 3 ст. 212 КАС України, поновлено ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова процесуальний строк для подання касаційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 19.11.2004р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2004р. у справі № 03/387-04.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, в яких доводи скаржника вважає необгрунтованими та просить залишити її без задоволення, а судові рішення господарських судів попередніх інстанцій без змін.

Представники позивача та відповідача-2 у судове засідання суду касаційної інстанції не з’явились, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.49 КАС України не скористались, про причини не явки суду не зазначили, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.  

Представник відповідача у судовому засіданні суду касаційної інстанції підтримав мотивацію, викладену у касаційній скарзі та просить судові рішення господарських судів попередніх інстанцій скасувати в частині стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 10 461 178,00грн. та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Скіф-Доступ» повністю.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Господарськими судами першої та апеляційої інстанцій встановлено наступне:

ТОВ «Скіф-доступ» згідно з даними податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2004 р. задекларувало суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 10 530 775,0 грн. з визначенням про відшкодування вказаної суми з бюджету протягом місяця після подачі декларації шляхом перерахування на рахунок в установі банку.

ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова проведено перевірку підприємства позивача за результатами якої складений акт № 8011/23-40/24338181 від 18.11.2004 р. «Про результати позапланової документальної перевірки правомірності визначення сум ПДВ, задекларованих до відшкодування з Державного бюджету України Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Скіф-Доступ» (надалі акт від 18.11.2004 р.).

За висновками вказаного акту встановлено такі порушення:

- пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено відшкодування ПДВ з Державного бюджету України за вересень 2004р. на суму 69597,00грн;

- та п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», щодо визначення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10 461 178,00 грн.

На підставі висновків акту від 18.11.2004 р., ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.11.2004р. № 0000752304/0, яким у позивача виявлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 69597,00 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача-1, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

В частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 69597,00 грн., то судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками попередніх судових інстанцій та залишає в цій частині судові рішення без змін, виходячи з наявності податкового повідомлення-рішення від 18.11.2004р., яким у позивача виявлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 69597,00грн., керуючись нижчевикладеним.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що дане податкове повідомлення-рішення позивачем не оскаржувалось.

Відповідно до пп.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

До процедур апеляційного узгодження вказаного акту ненормативного характеру, передбачених п.п 5.2.2 п.5.2 ст.5, названого вище закону позивач не вдавався, доказів судового оскарження останнім теж надано не було.

По епізоду щодо визначення правомірності здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 10461178,00 грн., судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла наступних висновків.

Господарськими судами попередніх інстанцій, на підставі даних акту перевірки від 18.11.2004 р., з’ясовано, що позивач протягом періоду, що перевірявся не проводив розрахунки з підприємствами-постачальниками за придбані товари та роботи грошовими коштами. Натомість ТОВ «Скіф-Доступ» було передано ПП "Паралель" 5 простих векселів на загальну суму 62 768 268,61 грн., згідно акту прийому-передачі векселів від 08.11.2004р. (векселедавець ТОВ «Скіф-доступ»). На день складання та підписання акту позивачем не надано докази щодо погашення векселів грошовими коштами.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.1 ст.7 Закону України «По податок на додану вартість» (із врахуванням змін та доповнень), суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів / робіт, послуг / протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно із зазначеним підпунктом, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації /підпункт 7.7.3 пункту 7.7 ст.7 цього Закону /.

Відповідно до пункту 1.7 ст.1 вказаного Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених / нарахованих / платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів / робіт, послуг /, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва / обігу / та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації / підпункт 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону /.

Тобто законодавець обов’язковою умовою віднесення до складу податкового кредиту відповідного періоду сум податку на додану вартість називає їх попередню сплату в ціні товару.

Крім того, правовідносини, що є предметом судового розгляду по даній справі ускладнені тим, що розрахунки між контрагентами здійснювались за допомогою векселів.

Тобто суди, як правозастосовчі органи мали здійснити юридичну кваліфікацію із врахуванням цієї особливості та застосувати нормативно-правовий припис абз. 3 ст.4.8 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються.

Тобто, при встановленні факту розрахунку шляхом видачі векселя в силу п. 4.8 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», виникнення у позивача права на включення до складу податкового кредиту відповідного періоду сум податку на додану вартість знаходиться у прямій залежності від факту оплати емітованого ним векселя.

Як вбачається зі змісту акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 18.11.2004р .№ 8011/23-40/24338181, на день складання та підписання акту перевірки доказів щодо грошового погашення векселів ТОВ «Скіф-доступ» не надано.

В ході судового розгляду даної справи такі докази також позивачем надані не були.

Отже, застосовуючи на практиці правовий механізм, передбачений чинним податковим законодавством для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та беручи до уваги, що розрахунки між контрагентами здійснювались у вексельній формі, судами не було в достатній мірі приділено уваги факту дійсної сплати ТОВ «Скіф-доступ» сум податку на додану вартість за проведеними господарськими операціями у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів / робіт, послуг /, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва / обігу /.

З огляду на це, неповне встановлення судами попередніх інстанцій цих обставин справи є порушенням ст.43 ГПК України, за правилами якого здійснений судовий розгляд справи. Зазначене порушення норми процесуального права могло призвести до неправильного вирішення справи та, в силу ст.220 КАС України, не може бути усунене судом касаційної інстанції, а відтак відповідно до частини 2 ст.227 КАС України - є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі; всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини, які підлягають доведенню в судовому процесі відповідно до предмету спору. При цьому суду слід також мати на увазі, що з врахуванням встановленого законом порядку сплати, утримання та внесення до бюджету податку на додану вартість, згідно якого сплачені покупцем - платником податку суми податку безпосередньо не вносяться до бюджету, а включаються до суми податкових зобов'язань продавця - платника податку, має значення обставина щодо характеру дій продавця, як утримувача податку та відповідального за його внесення до бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 21.10.2005р. № 13469/10/10-017 на рішення Господарського суду Харківської області від 19.11.2004 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2004 р. у справі № 03/387-04 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 19.11.2004 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2004 р. у справі № 03/387-04 скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 10 461 178,00 грн. Справу в цій частині відправити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

3. В решті рішення Господарського суду Харківської області від 19.11.2004 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2004 р. у справі № 03/387-04 залишити без змін.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

Судді

О.М. Нечитайло

М.І. Костенко

О.І. Степашко

Н.Г. Пилипчук

Л.В. Ланченко