Дата документу 29.11.2013
Справа № 0814/11331/2012
Провадження № 2/334/3696/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Турбіної Т.Ф.
при секретарі Якушеві Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Структурного підрозділу з експлуатації та ремонтів будівель і споруд до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з квартирної плати та плати за комунальні послуги
встановив:
У жовтні 2012 року ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Структурного підрозділу з експлуатації та ремонтів будівель і споруд звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в обґрунтування якого зазначило, що відповідачі мешкають та зареєстровані за адресою АДРЕСА_1.
Зазначений житловий будинок знаходився на балансі Структурного підрозділу з експлуатації та ремонтів будівель та споруд ВАТ «Запоріжжяобленерго». Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, які затверджені Постановою КМУ від 24.01.2006 року №45, встановлено, що власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у повному обсязі та встановлені строки. Згідно із ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. У зв'язку із тим, що відповідачі не виконували вищезазначених вимог щодо оплати спожитих послуг та квартирної плати в період з 01.01.2002р. по грудень 2004 року включно виникла заборгованість у розмірі 1809,33 грн., яка у добровільному порядку не погашена і яку позивач просить стягнути з відповідачів солідарно на його користь, а також понесені судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідачі проти позову заперечували, вказуючи, що розмір заборгованості належними доказами не підтверджений, а також, що позивач звернувся до суду з пропуском позовної давності, у зв'язку з чим у задоволенні позову також має бути відмовлено.
Заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини з приводу користування та утримання квартир, у тому числі тих, що належать громадянам на праві власності, регулюються, зокрема, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», який набрав законної сили 30.07.2004р., Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкової території, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, згідно з п.7 яких власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, мешкають та зареєстровані за адресою АДРЕСА_1.
Будинок перебував на балансі позивача - Структурного підрозділу з експлуатації та ремонтів будівель та споруд ВАТ «Запоріжжяобленерго» до 31.12.2004р. включно.
З виписки по особовому рахунку, довідки по нарахуванню і оплаті квартирної плати та комунальних послуг вбачається, що за період з січня 2002 року по грудень 2004 року включно, за який пред'явлено позов, квартирна плата та комунальні платежі нараховувалася на трьох осіб.
З виписки по особовому рахунку, довідки по нарахуванню і оплаті квартирної плати та комунальних послуг вбачається, що за період з січня 2002 року по грудень 2004 року включно квартирна плата та комунальні послуги оплачувалася їх споживачами не у повному обсязі.
Так, з січня по грудень 2002 року нараховано до сплати 511,81 грн., фактично було оплачено 200,00 грн., за 2003 рік нараховано 927,18 грн., з яких оплачено 165,00 грн., у 2004 році надано послуг на суму 881,82 грн., оплачено 187,18 грн.
Таким чином, за період з січня 2002 року по грудень 2004 року включно заборгованість становила 1768, 63 грн.
Доводи відповідачів, що ними оплачені всі рахунки за квартирну плату та комунальні послуги, що надавалися позивачем у січні 2002 року - грудні 2004 року, належними доказами не підтверджені.
Згідно матеріалів справи, заборгованість у сумі 40,70 грн. утворилася до січня 2002 року, її розрахунку позивачем не надано, у зв'язку з чим вимоги про її стягнення є необґрунтовані.
Також не ґрунтуються на нормах закону вимоги про стягнення всієї суми заборгованості солідарно з відповідачів. Відповідач ОСОБА_1 є власником цієї квартири і в період, за який пред'явлено позов, проживав за вказаною адресою. Дружина власника квартири - відповідач ОСОБА_2, і їх неповнолітній син ОСОБА_3 згідно матеріалів справи зареєстровані та проживають за вказаною адресою з 04.07.2002р.
Таким чином, підстави для солідарної відповідальності ОСОБА_2 за період з січня 2002 року відсутні.
З позовом про стягнення вказаної суми заборгованості позивач звернувся до суду у жовтні 2012 року. До звернення до суду з вказаним позовом позивач звернувся у липні 2012 року до суду із заявою про видачу судового наказу, у прийнятті якої було відмовлено ухвалою від 24.07.2012р.
Відповідно до ст.ст. 257, 264 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та її перебіг переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Обставин, які свідчать про переривання строку позовної давності, позивачем не наведено і судом не встановлено.
Відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності. Відповідно до п.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Структурного підрозділу з експлуатації та ремонтів будівель і споруд до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з квартирної плати та плати за комунальні послуги - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Турбіна Т. Ф.
Судове рішення № 36725731, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 29.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0814/11331/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: