Рішення № 36723895, 17.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23766/13 17.01.14

За позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра - Україна»

до приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім»

про стягнення 7641,50 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Білецькій О. В.

представники:

від позивача: Мунька О. М. за дов. № 01/01/31.12.2013 від 31.12.13 р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

06.12.2013 року на розгляд господарського суду міста Києва надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра - Україна» (далі-позивач) про стягнення в порядку регресу з приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (далі-відповідач) 7641,50 грн. страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 7641,50 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов.

Відповідач повідомлений належним чином про час і дату розгляду даної справи, в засідання суду не з'явився, відзив на позов не надав.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача та відзиву, а також клопотань про розгляд справи за його участю, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті суд відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.04.2013 р. між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра - Україна» (надалі - позивач) та Бодрик Інесою Степанівною було укладено договір добровільного страхування № 7928, за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер АА 8090 МО.

Згідно довідки ВДАІ, 09.08.2013 р. о 16-35 год. в м. Києві по вул. Фучіка, 3, сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю двох транспортних засобів: 1) автомобіля «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер АА 8090 МО, який належить Бодрик Інесі Степанівні, під керуванням Бодрик Дмитра Юрійовича; 2) автомобіля «Peugeot 605», державний реєстраційний номер 97444 КХ, який належить Слончак Петру Павловичу, під керуванням Михальченка Станіслава Васильовича.

09.09.2013 року постановою Солом'янського районного суду м. Києва по справі № 760/17399/13-п, № 3-6178/13 Михальченка Станіслава Васильовича було визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП та притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП (порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Таким чином, Михальченко Станіслав Васильович є винним у спричиненні пошкоджень автомобілю «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер АА 8090 МО.

Цивільно-правова відповідальність Михальченка Станіслава Васильовича на момент ДТП, була застрахована у ПрАТ «Київський страховий дім» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/3809405, за яким в останнього виник обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу.

09.08.2013 року до позивача звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав при цьому усі необхідні документи.

03.09.2013 року на підставі калькуляції відновлювального ремонту та рахунку № ку-000258 ФОП Кутишенка Валерія Миколайовича, було складено Страховий акт № 7367.08.13 та розрахунок страхового відшкодування до нього, згідно яких сума страхового відшкодування до виплати Бодрик Інесі Степанівні склала 7 641,50 грн.

Позивач на підставі вищевказаних документів здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі: 7 641,50 грн. (сім тисяч шістсот сорок одна) грн. 50 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2176 від 03.09.2013 року, наявним в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до наведеного вище договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу Відповідач є особою, відповідальною за завдану шкоду, оскільки взяв на себе відповідальність за свого страхувальника у разі настання такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Таким чином, після сплати потерпілій особі страхового відшкодування у Позивача виникло право звернутися до страховика винної у ДТП особи із вимогою про виплату страхового відшкодування у порядку регресу, з огляду на наступне.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як зазначалося вище, абсолютна вина Михальченка Станіслава Васильовича у скоєнні ДТП встановлена постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 09.09.2013 року по справі № 760/17399/13-п, № 3-6178/13.

Позивач, в зв'язку з виплатою Страхувальнику страхового відшкодування у розмірі 7 641,50 грн., заявив до Відповідача вимоги про стягнення в порядку регресу вказаної суми в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Полісом № АС/3809405 встановлено ліміт відповідальності ПрАТ «Київський страховий дім» за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн., франшиза - 0,00 грн.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, враховуючи положення статей 11, 512, 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 36 Закону, - між ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра - Україна» та ПрАТ «Київський страховий дім» виникло позадоговірне зобов'язання на підставі закону, відповідно до якого Відповідач зобов'язаний вчинити на користь Позивача певну дію (сплатити грошові кошти), а Позивач має право вимагати від Відповідача виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у разі необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Так, порядок визначення матеріальних збитків завданих власнику транспортного засобу під час дорожньо - транспортної пригоди (далі - ДТП), включаючи вартість відновлювального ремонту, визначено Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою спільним наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24 листопада 2003 року. Розмір матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

З огляду на викладене, належним доказом в підтвердження оціненого розміру реальної вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням значення коефіцієнту його фізичного зносу є саме Звіт суб'єкта оціночної діяльності про визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу в результаті його пошкодження в ДТП, складання якого є обов'язковим при визначення збитків, що підлягають відшкодуванню згідно вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів».

Згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 7278 від 30.08.2013 року, складеного оцінювачем Гамарісом Олегом Петровичем, повна вартість відновлювального ремонту автомобіля Страхувальника в результаті вищезазначеної ДТП склала 10266,74 грн.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування в розмірі 7641,50 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41, код 25201716) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра - Україна» (36000, м. Полтава, вул. Пушкіна, 47, код 13934129) 7 641,50 грн. (сім тисяч шістсот сорок одна грн. 50 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу та 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.01.2013 р.

Суддя Л.М. Шкурдова