Рішення № 36723505, 20.01.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 січня 2014 року Справа № 913/3141/13

Провадження № 11/913/3141/13

За позовом Приватного підприємства «Кріст - Україна», м. Черкаси

до Публічного акціонерного товариства «Краснодонський м'ясокомбінат», м. Краснодон Луганської області

про стягнення 10104 грн. 37 коп.

Суддя Москаленко М.О.

Секретар судового засідання Морозова С.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Колосов А.О., довіреність б/н від 17.01.2014,

від відповідача - Мельникова В.Б., довіреність б/н від 25.10.2013

в с т а н о в и в:

Суть спору (з урахуванням заяви б/н від 20.01.2014): позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 10000 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 40 грн. 00 коп. та 3% річних у сумі 64 грн. 37 коп.

У судове засідання прибули повноважні представники сторін у даній справі.

Відповідачем письмовим відзивом № 67 від 17.01.2014 заявлені позовні вимоги визнані частково, а саме в частині стягнення заборгованості в сумі 10000 грн. 00 коп. визнані у повному обсязі, щодо заявлених позивачем до стягнення інфляційних нарахувань у сумі 40 грн. 00 коп. та 3% річних у сумі 64 грн. 37 коп. заперечив з підстав, зазначених у відзиві.

Письмовою заявою б/н від 20.01.2014 позивач відмовився від позову в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 40 грн. 00 коп. та 3% річних у сумі 64 грн. 37 коп. Наслідки часткової відмови від позову позивачу судом роз'яснені.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх у судовому засіданні повноважних представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

Згідно з усною домовленістю між сторонами у справі ПП «Кріст - Україна» (позивач у справі) здійснило поставку товару (комплексних харчових добавок) ПАТ «Краснодонський м'ясокомбінат» (відповідачу у справі).

Так, у період 2012 року по 2013 рік позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 20520 грн. 00 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними: № РН-122 від 31.10.2012 на суму 4104,00 грн., № РН-150 від 23.11.2012 на суму 6156,00 грн., № РН-0000002 від 04.01.2013 на суму 6156,00 грн., № РН-0000028 від 06.02.2013 на суму 4104,00 грн., які підписані та скріплені печаткою відповідача (а.с. 10-13).

Строки оплати поставленого товару сторонами у справі узгоджені не були.

Поставлений товар відповідачем у справі був оплачений частково у розмірі 10520 грн. 00 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень (а.с. 14-17, 46). Залишок суми боргу складає 10000 грн. 00 коп.

20.08.2013 позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога (претензія № 16/08/13/1 від 16.08.2013) про сплату боргу за поставлений товар у розмірі 10000 грн. 00 коп., яка була отримана відповідачем та залишена без задоволення.

У повному обсязі розрахунок за поставлений товар відповідач не здійснив, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Письмовим відзивом № 67 від 17.01.2014 на позовну заяву відповідачем позовні вимоги щодо наявності боргу перед позивачем в сумі 10000 грн. 00 коп. визнані у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, строк оплати поставленого відповідачеві товару сторонами встановлений (узгоджений) не був.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт виконання позивачем у справі взятих на себе зобов'язань та наявність заборгованості відповідача у сумі 10000 грн. 00 коп.

Письмовою заявою № 68-217юр від 14.11.2013 позивач відмовився від позову в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 40 грн. 00 коп. та 3% річних у сумі 64 грн. 37 коп. Наслідки часткової відмови від позову позивачу судом роз'яснені.

За таких обставин провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 40 грн. 00 коп. та 3% річних у сумі 64 грн. 37 коп. підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України з покладенням судових витрат у цій частині на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню частково, а саме в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за поставлений товар в сумі 10000 грн. 00 коп. з віднесенням на сторони згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Краснодонський м'ясокомбінат», вул. 1 Травня, буд. 3, м. Краснодон Луганської області, код 00443223, на користь Приватного підприємства «Кріст - Україна», вул. Ярослава Галана, буд. 7, м. Черкаси, код 31078721, борг за поставлений товар в сумі 10000 грн. 00 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1702 грн. 73 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В частині вимог про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 40 грн. 00 коп. та 3% річних у сумі 64 грн. 37 коп. провадження у справі припинити.

В судовому засіданні 20.01.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 22.01.2014.

Суддя М.О. Москаленко