Рішення № 36723383, 20.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23944/13 20.01.14За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" в особі Одеської філії

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

про відшкодування збитків 5 893,57 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Великородний А. О.- представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся з позовом про стягнення із Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" страхового відшкодування в розмірі 5 893,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі полісу № 19G-0376343 від 29.07.2011 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплатив страхове відшкодування власнику автомобіля марки БМВ д/н ВН8818СА, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Чері д/н ВН2766СТ, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/7787551), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 порушено провадження по справі № 910/23944/13, розгляд справи призначено на 20.01.2014.

08.01.2014 представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому проти позову заперечував та вказав, що п. 2 полісу № АА/7787551 передбачена франшиза, що складає 510,00 грн. Отже, розмір страхового відшкодування повинен вираховуватися з урахуванням франшизи - 5893,57 грн. - 510,00 грн.= 5384,57 грн.

Представник позивача в судове засідання 20.01.2014 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 20.01.2014 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 20.01.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

29.07.2011 між ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» (змінило назву на Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО") та Єлісєєвим В. О. укладено Поліс № 19G-0376343 добровільного страхування транспортного засобу (надалі - Договір), за яким був застрахований автомобіль БМВ д/н ВН8818СА.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до довідки Відділення ДАІ ГУМВС України № 8982609 про дорожньо-транспортну пригоду станом на 26.03.2012 року на вул. Овідіопольська дорога, 8 в м. Одесі сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля БМВ д/н ВН8818СА, під керуванням Єлісієва В. О. та автомобіля Чері д/н ВН2766СТ, під керуванням Кононенка П. В.

Згідно з постановою Малиновського районного суду м. Одеси № 1519/5607/2012 (провадження № 3/1519/7313/2012) від 04.04.2012 Кононенка П. В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до звіту № 329 від 17.04.2012 про оцінку колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля БМВ д/н ВН8818СА, внаслідок його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді, на момент складання звіту, становить 7445,23 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № 14/12-158/1036189/134362 від 26.04.2012 на суму на суму 5893,57 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 5893,57 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 987 від 15.05.2013.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 5893,57 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Чері д/н ВН2766СТ, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка експлуатує автомобіль Чері д/н ВН2766СТ, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АА/7787551 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом № АА/7787551) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн. та встановлена франшиза в розмірі 510,00 грн.

Отже, відповідач є особою, на яку полісом № АА/7787551 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 36.2. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою № 855 від 29.08.2012 про виплату страхового відшкодування в розмірі 5893,57 грн. На доказ отримання заяви відповідачем позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, відповідач відповіді на заяву не надав, суму страхового відшкодування не виплатив.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 5383,57 грн. (5893,57 грн. - 510,00 грн. франшизи за Полісом № АА/7787551).

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частково задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам (частина 5 статті 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (04070, м. Київ, вул. Константинівська, 56, оф. 13; ідентифікаційний код 21130899) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237) суму страхового відшкодування у розмірі 5383,57 (п'ять тисяч триста вісімдесят три гривні 57 коп.) та судовий збір у розмірі 1 571,62 грн. (одна тисяча п'ятсот сімдесят одна гривня 62 коп.)

3. Видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення 21.01.2014

Суддя О.А. Грєхова