Постанова № 36723283, 16.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 757/3253/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Батрин О. В.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2014 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Степанюка А.Г., Василенка Я. М.,

розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини 2260 внутрішніх військ МВС України про визнання відмови неправомірною та стягнення грошових коштів, за апеляційною скаргою Військової частини 2260 внутрішніх військ МВС України на постанову Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення грошової компенсації за речове майно.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 проходив військову службу за контрактом у Військовій частині А2260 внутрішніх військ МВС України.

На підставі наказу командувача військової частини 2260 від 07.12.2012 року №152 о/с позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом "б" статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за станом здоров'я з правом носіння військової форми та одягу.

Як вбачається з довідки № 9 від 23.01.2013 року, вартість форменого обмундирування позивачу складає 16299,42грн.

Позивач звернувся з заявою до Військової частини А2260 про виплату грошової компенсації за належне йому, але не отримане речове майно, проте, листом від 01.02.2013р. №Ш-4 відповідач відмовив йому у вищезазначеній виплаті.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.

Законом України "Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року №1459-ІІІ, який набув чинності з 11.03.2000 року, дію ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна було призупинено.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" від 03.11.2006 року №328-V Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" доповнено ст. 9-1, відповідно до якої продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 ст. 9-1 зазначеного Закону передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року дію п. 2 ст. 9-1 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зупинено на 2007 рік.

Підпунктом 3 пункту 67 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-VІ п. 2 ст. 9-1 Закону виключено.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 3 пункту 67 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення №10-рп/2008 п. 2 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є діючим та підлягає застосуванню.

При цьому, положення ч. 2 ст. 9-1 Закону №2011-ХІІ регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, і не поширюються на військовослужбовців, звільнених з військової служби.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що на момент звернення позивача за отриманням грошової компенсації замість речового майна Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не передбачав такого права для військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, а пункт 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року №1444 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки суперечить нормам Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 19.03.2013 року (№21-38а13) та від 22.10.2013 року (№21-286а13).

Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, судова колегія вважає, що суд першої дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 8, 195, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Військової частини 2260 внутрішніх військ МВС України на постанову Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини 2260 внутрішніх військ МВС України про визнання відмови неправомірною та стягнення грошових коштів - задовольнити.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2013 року - скасувати та постановити нову.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Військової частини 2260 внутрішніх військ МВС України про визнання відмови неправомірною та стягнення грошових коштів - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 16.01.2014 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.