Ухвала суду № 36723141, 14.10.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

3

Головуючий у І інстанції Коваленко В.О.

Категорія 32 Доповідач Будулуца М.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Постолової В.Г.,

суддів Будулуци М.С.,

Космачевської Т.В.,

при секретарі Бакунець Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську Донецької області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (далі - ПАТ «ШУ «Покровське») про відшкодування моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням. Посилався на те, що з 17.11.2008 року по 17.10.2010 року працював прохідником 5 розряду з повним підземним днем в шахті у відповідача. 06.10.2011 року актом розслідування причин професійного захворювання у позивача встановлено хронічну попереко - крестцову радікулопатію в стадії тривалого загострення, з вираженими м'язово - тонічним синдромом, кореневим больовим синдромом, статико - динамічними порушеннями, рецидивуючий перебіг. Відповідно довідки МСЕК від 24.11.2011 року йому вперше встановлено втрату 50% професійної працездатності за наслідками професійного захворювання та визнано інвалідом третьої групи. Вважав, що в зв'язку із втратою професійної працездатності йому заподіяно моральну шкоду, яку оцінив в 50 000 грн. та просив стягнути з відповідача

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 вересня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково та стягнуто з ПАТ «ШУ «Покровське» на його користь у відшкодування моральної шкоди 15 000 грн., а на користь держави судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушенням судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 або зменшити розмір стягнення.

В обґрунтування доводів скарги апелянт зазначив, що позивач працював на підприємстві з 17.11.2008 року по 17.10.2010 року, а за такий термін отримати професійне захворювання в умовах підприємства не можливо.

Представник ПАТ «ШУ «Покровське» Малиновський Д.В. доводи апеляційної скарги підтримав, просив скаргу задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просив розглянути справу без його участі (а.с.79-80).

Третя особа про час та місце розгляду справи повідомлена телефонограмою (а.с. 77).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Вирішуючи справу, суд повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи позивача, правильно застосував норми матеріального та процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачу внаслідок травми на виробництві завдано моральну шкоду обов'язок по відшкодуванню якої необхідно покласти на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з 17.11.2008 року по 17.10.2010 року перебував з відповідачем у трудових відносинах (а.с. 8).

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання форми Н-4 від 06 жовтня 2011 року, у позивача встановлено хронічну попереко - крестцову радікулопатію в стадії тривалого загострення, з вираженим м'язово - тонічним синдромом, кореневим больовим синдромом, статико - динамічними порушеннями, рецидивуючий перебіг (а.с. 12-14).

Висновком МСЕК від 24 листопада 2011 року у зв'язку із професійним захворюванням позивачу вперше встановлено 50 % втрати професійної працездатності та визнано інвалідом 3 групи (а.с. 33).

Відповідно до ч. 1 ст. 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано поклав на відповідача обов'язок по відшкодуванню шкоди, відповідно до перелічених норм законодавства.

Із позовної заяви, пояснень позивача в судовому засіданні вбачається, що моральні та фізичні страждання він зазнав у зв'язку з професійним захворюванням в результаті якого втратив працездатність.

Як зазначив Конституційний Суд України в п. 4.1. свого Рішення від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань та з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача й інших обставин.

При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції врахував глибину фізичних та моральних страждань позивача, ступень втрати професійної працездатності та негативні наслідки ушкодження здоров'я і враховуючи конкретні обставини справи, вірно визначив розмір заподіяної моральної шкоди, стягнувши його з відповідача.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі заперечував проти визначеного судом розміру моральної шкоди, посилаючись на недоведеність факту спричинення такої шкоди.

Проте з такими доводами апеляційної скарги погодитися не можна з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, до юридичних фактів, які має довести позивач, належить доведення факту завдання моральної шкоди та розміру шкоди.

Доведення цих обставин із боку позивача можливе на підставі доказів, перелічених у статті 57 ЦПК України. До таких доказів належить і висновки МСЕК.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідні докази завдання йому моральної шкоди, довів цими доказами певний її розмір, а тому суд першої інстанції не мав підстав для відмови в позові.

Відповідач, який не погодився з доводами позивача про розмір моральної шкоди, визначеної позивачем, відповідно до вимог статей 10, 60 ЦПК України не був позбавлений можливості заявити клопотання про призначення відповідної експертизи. Проте таким правом не скористався, представник ПАТ «ШУ «Покровське» в суді першої інстанції просив розглянути справу без його участі, а тому доводи апеляційного скарги щодо недоведеності факту спричинення моральної шкоди та її розміру, є безпідставні.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності, обставин справи та характеру і обсягу страждань, яких зазнав позивач, визначив розмір моральної шкоди в сумі 15 000 грн.

Доводи апеляційних скарг не приводять апеляційний суд до висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які є підставами до скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Рішення суду відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 10, 15, 60, 209, 213, 215 ЦПК України, нормам Кодексу законів про працю України та п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди із наступними змінами і доповненнями і підстав для його скасування або зміни - не має.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» - відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: