Постанова № 36718940, 20.12.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2013 р. Справа № 922/3305/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

позивача - Ушакова О.В., довіреність № 68111 від 03.10.2013 р.

відповідача - Пивоварова Р.В., довіреність без номера від 01.11.2013 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№3212Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 02.10.13 у справі № 922/3305/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСК Трансекспо", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013р. позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСК Трансекспо", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція", заборгованість в сумі 68765,56 грн., 4820,46 грн. пені, 3% річних в сумі 853,15 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт за договором підряду № 62/3-11 від 06.07.2011 р. Крім того, просив судові витрати в сумі 1720,5 грн. покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2013 р. у справі № 922/3305/13 (суддя Інте Т.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСК Трансекспо" заборгованість в сумі 13841,44 грн., 3% річних в сумі 35,27 грн., пеню в сумі 164,58 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 324,53 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Позивач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2013 р. у даній справі скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача 54924,12 грн. заборгованості та інших позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на те, що рішення господарського суду Харківської області від 02.10.2013 року прийнято з неповним з'ясуванням обставин та невідповідністю висновків суду обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається, зокрема на те, що висновок господарського суду про те, що позивачем було прострочено строк виконання робіт за даним договором у зв'язку зі складанням актів №1 та №2 приймання виконаних будівельних робіт в 2012 році і у відповідача були підстави для утримання з позивача неустойки у розмірі 54 924,12 грн. не відповідає фактичним обставинам справи та зроблений при неповному з'ясуванні обставин справи. Крім того, на думку заявника, не відповідає фактичним обставинам справи і висновок суду першої інстанції про те, що усі роботи, передбачені договором підряду, були виконані позивачем у 2012 році, а не у серпні 2011 року. Безпідставним є також висновок суду першої інстанції про те, що у відповідача були підстави для утримання з позивача неустойки у розмірі 54924,12 грн., оскільки відповідно до п. 12.1 укладеного договору, штрафні санкції застосовуються відповідачем у разі несвоєчасного виконання робіт за договором і розраховуються від вартості невчасно виконаних робіт і не більше 5% від вартості невиконаних робіт, а не від вартості несвоєчасно складених та підписаних актів прийому-передачі робіт.

Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, а також у судовому засіданні проти доводів скарги заперечує, зокрема, посилаючись на відсутність заборгованості перед позивачем за спірним договором, у зв'язку з повною оплатою виконаних робіт. Заявлена до стягнення сума боргу - 68765,56 грн. складається з утриманої відповідачем частини суми штрафу, нарахованої відповідно до пунктів 12.1 та 13.3.2 договору - 54924,11 грн. та несплаченої вартості переданого йому позивачем резервного устаткування за актом приймання-передачі на суму 13841,44 грн., так як вартість такого устаткування вже була включена позивачем до вартості зданих ним робіт за актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за 2012 рік, яка відповідачем була оплачена у повному обсязі. На підставі чого відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

В судовому засіданні 02.12.2013р. оголошувалась перерва до 15:00 год. 11.12.2013 р.

У судове засідання 11.12.2013 р. прибули уповноважені представники сторін та надали пояснення по справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на скаргу та доповненнях до скарги доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено місцевим господарським судом та під час апеляційного провадження, 06.07.2011 р. між ТОВ "Стальконструкція" (замовник) та ТОВ "ІСК Трансекспо" (підрядник) був укладений договір підряду № 59/3-11 (договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язався виконати за завданням замовника та здати у встановлений строк роботи з монтажу системи пожежної сигналізації, системи сповіщення про пожежу, систему автоматичного водяного пожежегасіння та вогнезахисну обробку металевих та дерев'яних конструкцій будівлі VIP терміналу аеропорту м. Харкова по вул. Ромашкіна,1, а також закупити та поставити всі необхідні матеріали та обладнання, організувати всі необхідні будівельно-монтажні та інші роботи, отримати необхідну дозвільну документацію для виконання робіт, пройти необхідні комісії та експертизи державного пожежного нагляду, передати замовнику, в обумовлений договором строк, завершені роботи, а також усунути дефекти під час гарантійного строку експлуатації, а відповідач, в свою чергу, прийняв на себе зобов'язання надати підряднику будівельний майданчик, проектну документацію, прийняти від підрядника виконані належним чином та відповідно до умов цього договору роботи та оплатити їх (п.2.1.).

Згідно з пунктом 11.2. договору термін завершення виконання підрядником всіх робіт, передбачених цим договором та передачі їх замовникові за актом приймання-передачі робіт - не пізніше 20 серпня 2011 р.

Відповідно до п.13.1. договору загальна вартість робіт за даним договором складає 2757532,13 грн., у т.ч. ПДВ.

Умовами п. 13.2. договору сторони передбачили наступний порядок здійснення платежів:

- платежі за договором здійснюються в безготівковому порядку, шляхом банківського переказу замовником відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок підрядника на підставі належним чином оформленого та затвердженого замовником платіжного пакету, що складається з: рахунку-фактури підрядника; акту прийняття виконаних підрядних робіт, в якому також наведено розрахунок вартості виконаних підрядних робіт та суми оплати за розрахунковий місяць; довідки про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-3.

Підрядник надає замовнику зазначений платіжний пакет за звітний місяць щомісячно в строк до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Для здійснення авансового платежу, зазначеного в п. 13.3.1. договору, достатньо рахунку-фактури від підрядника (п. 13.2.1.).

Згідно з п. 13.2.2. договору, замовник перевіряє виконання робіт на будівельному майданчику та затверджує платіжний пакет підрядника протягом 5 робочих днів з моменту подання підрядником платіжного пакету, якщо виконання робіт задовольняє замовника.

Відповідно до пункту 15.1. договору роботи за цим договором приймаються замовником шляхом підписання сторонами та скріплення їх печатками довідки про вартість виконаних робіт типової форми КБ-3 та акту прийняття виконаних підрядних робіт з розрахунками вартості виконаних робіт та суми оплати за розрахунковий місяць (форма КБ-2в).

Згідно з п. 15.2. договору передача-приймання виконаних робіт та підписання актів виконаних робіт можливі за умови їх повного та остаточного завершення підрядником на належному рівні якості, наявності пакету виконавчої документації та відсутності недоліків у відповідності до стандартів та вимог договору та чинного законодавства.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, виконання підрядником договірних зобов'язань належним чином підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за 2012 рік (без дати складання) на суму 2253327,80 грн. (а.с. 26-51); актом № 2 вартості змонтованого устаткування (без дати складання) на суму 386994,73 грн. (а.с. 52-55); актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за 2012 рік (без дати складання) на суму 102827,58 грн. (а.с. 58-62) та актом приймання-передачі резервного устаткування та матеріалів для системи пожежегасіння за 2012 рік (без дати складання) на суму 13841,44 грн. (а.с. 65), всього на загальну суму 2756991,56 грн.

На виконання умов договору, відповідач зі свого боку, здійснив часткову оплату виконаних робіт в сумі 2578500,00 грн., доказом чого є належним чином засвідчені копії банківських виписок (а.с.74-111).

У п. 13.2.3. договору сторони домовились, що замовник перераховує підряднику кошти згідно затвердженого ним розрахунку вартості виконаних підрядних робіт та суми оплати за розрахунковий місяць протягом 10 календарних днів з дати затвердження замовником платіжного пакету підрядника та з урахуванням положень п. 13.3 договору.

Згідно з п. 13.3.1. договору сплата замовником попереднього платежу в розмірі 1650000,00 грн. має відбутися протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору.

При розрахунку суми оплати за розрахунковий місяць за фактично виконані у звітному місяці роботи замовник, відповідно до п. 13.3.2., утримує грошові кошти в наступному розмірі:

а) для формування гарантійного фонду в розмірі 4% вартості фактично виконаних у звітному місяці робіт, до моменту формування гарантійного фонду у розмірі, що передбачений договором (4% від ціни договору - п. 13.4.1.);

б) для погашення суми авансового платежу, зазначеному в п. 13.3.1. договору - пропорційно відношенню вартості виконаних за звітний місяць робіт до ціни договору - до моменту повного погашення авансового платежу за умов виконання замовником п. 13.3.1.;

в) можливі штрафні санкції за невиконання підрядником умов цього договору.

Згідно з п. 13.4.2. договору, замовник перераховує підряднику 50% суми гарантійного фонду після підписання комісією актів приймання-передачі об'єкту будівництва в експлуатацію та виконання п. 13.4.3. договору та отримання замовником відповідного рахунку-фактури від підрядника.

Пунктом 13.4.3. договору сторони передбачили здійснення платежу, зазначеного в п. 13.4.2. договору, за умов виконання підрядником :

- передачі замовнику та прийняття останнім виконавчої документації, планів, схем, інструкцій з експлуатації обладнання та технічних описів, паспортів, сертифікатів у відповідності до умов законодавства, місцевого ДАБІ та інших документів, передбачених цим договором;

- усунення на об'єкті повного обсягу недоліків та дефектів виконаних робіт;

- підписання сторонами остаточного акту прийому-передачі робіт за договором;

- приймання об'єкту будівництва в експлуатацію державною приймальною комісією.

Після здійснення оплати згідно п. 13.4.2. договору, замовник утримує у себе 50% гарантійного фонду, на умовах, викладених в п. 16 договору (п.13.4.4.).

Перерахування замовником на рахунок підрядника решти коштів гарантійного фонду (з урахуванням положень п. 16.14. договору) здійснюється протягом 30 календарних днів після закінчення одного календарного року з моменту приймання об'єкту будівництва в експлуатацію та отримання замовником від підрядника відповідного рахунку фактури (п.13.4.5.).

Вартість послуг генпідрядника складає 4% від загальної вартості робіт (без урахування вартості обладнання та матеріалів), які субпідрядник зобов'язується виконати відповідно до умов даного договору (п.13.4.6.).

У відповідності до п. 13.4.6. договору, відповідачем було додатково утримано вартість послуг генпідряднику у розмірі 109726,00 грн., у зв'язку з чим недоплачена сума від вартості виконаних робіт, визначеної позивачем - 2756991,56 грн., склала 68765,56 грн.

Позивач наполягає, що 68765,56 грн. - є грошовими коштами, які були утримані відповідачем для формування гарантійного фонду за умовами п.13.4. договору.

Відповідно до п. 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.11 р. № 461 - датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації або видачі сертифіката.

Судом першої інстанції з матеріалів справи вірно встановлено, що сертифікат серія ХК № 16412013918 видано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області 30 січня 2012 р., яким було засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта: реконструкції комплексу об'єктів аеропорту по вул. Ромашкіна, 1 у м. Харкові (а.с.66), проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації на підставі акту готовності об'єкту до експлуатації від 18.01.2012р. Тому, перебіг строку виконання зобов'язання відповідача з повернення решти гарантійного фонду закінчується 02.03.2013 р.

Також місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що неповернута (утримана) відповідачем сума 68765,56 грн. складається із суми акту приймання-передачі резервного устаткування та матеріалів для системи пожежегасіння за 2012 рік - 13841,44 грн. (а.с.65) та суми неустойки - 54924,12 грн., утриманої відповідно до п.п."в" п. 13.3.2. договору, розрахованої згідно з п. 17.4.1 договору.

На підставі зазначеного, колегія суддів як і суд першої інстанції вважає, що відповідачем правомірно визнано позивача таким, що прострочив встановлений договором строк виконання робіт - 20.08.2011 р. (п. 11.2.), у зв'язку зі складанням актів приймання виконаних будівельних робіт № 1 та № 2 в 2012 році.

Доказів складання та передачі на адресу відповідача вказаних актів у 2011 році позивачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано. Оскільки до дати прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію (30.01.2013р.) не було підписано жодного з актів виконаних робіт, то несвоєчасно виконаними є всі роботи, які позивач був зобов'язаний виконати за договором.

Так, прострочення відповідача з виконання робіт має місце з 21.08.2011р. (п.11.2.договору) по 30.01.2012р. (дата прийняття об'єкту в експлуатацію).

У зв'язку з зазначеним, на підставі п. 17.4.1 договору, відповідачем була нарахована неустойка у розмірі 444390,30 грн., обмежена 5% вартості виконаних робіт (2757532,13 грн. Х 5%) - 137876,61 грн. та утримана сума неустойки - 54924,11 грн. При цьому, утримання сум неустойки у повному обсязі чи в частині є правом відповідача. Оскільки на момент здійснення оплати відповідачем вартості виконаних робіт мало місце значне прострочення виконання робіт, відповідач цілком правомірно на підставі п.13.2.2. договору здійснив утримання з суми оплати штрафні санкції у розмірі 54924,11 грн.

З нарахуванням даної суми неустойки відповідачем погоджується і суд апеляційної інстанції, тому, як і суд першої інстанції, вважає, що заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 54924,11 грн. є такою, що неправомірно заявлена ТОВ "ІСК Трансекспо" та не підлягає задоволенню.

Заявник апеляційної скарги з такими висновками суду першої інстанції не погоджується та свої заперечення обґрунтовує тим, що доводи суду про прострочення строку виконання робіт позивачем за договором є необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи.

Проте, колегія суддів, як і суд першої інстанції виходить з того, що відповідно до п.2.1 договору, підрядник зобов'язується виконати та здати замовнику обумовлені сторонами роботи належним чином та у встановлені договором строки.

Тобто, умови договору передбачають не лише виконання робіт позивачем у повному обсязі, але й вчасну здачу виконаних робіт замовнику.

Згідно з п.11.2. договору, термін завершення виконання підрядником всіх робіт, передбачених цим договором, та передачі їх замовникові за актом прийому-передачі робіт - не пізніше 20 серпня 2011 року.

Відповідно до п. 15.1 договору роботи за договором приймаються шляхом підписання сторонами та скріплення печатками сторін довідки про вартість виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-3 та акту прийняття виконаних підрядних робіт з розрахунком вартості виконаних робіт та суми оплати за розрахунковий місяць (форма КБ-2в).

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

А ч. 4 статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, єдиним належним доказом факту виконання робіт за договором може бути лише акт прийняття виконаних робіт за формою КБ-2в та довідка вартості виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-3, підписані сторонами та скріплені печатками сторін.

Відповідно до абзацу 2 п. 18 Загальних умов укладення та виконання договору підряду у капітальному будівництві, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 № 668 (Загальні умови) датою закінчення робіт (будівництва об'єкту вважається дата їх прийняття замовником. Такого ж самого висновку можна дійти з системного аналізу ст. ст. 853, 882 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 8.3 договору підрядник щомісячно до 5 числа місяця, наступного звітним, надаватиме замовникові звіт про виконання робіт, виконаних у звітному місяці для розгляду. Цей щомісячний звіт повинен містити такі розділи:

- відомості щодо ходу робіт за звітний місяць, включаючи оцінку прогресу за видами робіт та субпідрядниками, оцінку відповідності фактичних строків виконання робіт строкам, вказаним у договорі,

- контроль якості,

- техніка охорони безпеки,

- план робіт (поставок) на наступний місяць,

- звіт про рух робочої сили,

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт у звітному місяці за формою КБ-3,

- акт приймання виконаних робіт.

Зважаючи на вказані умови договору, обов'язок складання актів виконаних робіт покладається на підрядника як особу, що здійснювала їх виконання і цим актом звітує про прямі витрати, загальновиробничі витрати, витрати на матеріали, використані в процесі виконання робіт та інше.

Місяць та рік, в якому виконувались роботи, що передаються за актом є обов'язковими реквізитами форм довідки про вартість виконаних робіт КБ-3 та акту приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009р. за № 554.

Тому, з даних норм вбачається, що відповідальність за його заповнення несе підрядник - ТОВ "ІСК Трансекспо".

З матеріалів справи вбачається, що в актах виконаних робіт за формою КБ-2в, підписаних сторонами, які є належними доказами виконання та передання виконаних підрядником робіт замовнику, виходячи з положень закону та договору, укладеного між сторонами, міститься відмітка, що складено у 2012 році. Тому, позивач у направлених відповідачеві актах приймання виконаних робіт та довідках про їх вартість за формою КБ-3 власноручно зазначив, що роботи, які передаються, виконувались у 2012 році.

З аналізу положень договору, наявних в матеріалах справи актів приймання виконаних робіт та довідок про їх вартість, у сукупності з нормами чинного законодавства України, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач закінчив виконання робіт у 2012 році, що не спростовано іншими належними доказами ТОВ "ІСК Трансекспо". Тобто, позивачем не було надано суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що роботи за договором були виконані у визначений договором строк, як то доказів: складання та направлення відповідачу повідомлення про готовність робіт до

прийняття та/або актів виконаних робіт у 2011 році, як це передбачено Загальними

умовами. Як стверджує відповідач та не спростовано позивачем, на адресу ТОВ "Стальконструкція" позивачем не направлялись повідомлення про готовність

робіт до прийняття ані в межах терміну виконання робіт, встановленого договором,

ані після його настання.

У відповідності до п. 89 Загальних умов, після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання.

ТОВ "Стальконструкція" надало до матеріалів справи копію наказу №2/2 від 15.01.2012 р. про формування робочої комісії з прийняття робіт, виконаних ТОВ "ІСК Трансекспо" за договором № 62/3-11 від 06.07.2011 р., якій розпочати приймання робіт належало не пізніше 20.01.2012р.

Таким чином, на підставі вказаних приписів чинного законодавства, відповідач як замовник підрядних робіт, сформував робочу комісію негайно після отримання актів виконаних робіт. І як пояснив уповноважений представник відповідача у судовому засіданні, роботи було прийнято з підписанням актів прийняття виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) 30.01.2013 року, тобто в день прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Отже, суд, оцінюючи докази за власним внутрішнім переконанням, виходячи з їх належності та допустимості дійшов обґрунтованого висновку, що роботи були виконані і передані підрядником у 2012 році.

Щодо підтвердження виконання робіт підрядником у повному обсязі до 29.08.2011р. наданими позивачем до справи (акт проведення комплексного випробування системи автоматичного спринклерного пожежегасіння, автоматичної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, блисковкозахисту ВІП терміналу, складеного 12.08.2011 р. комісією у складі представників ТОВ "Нью Системз АМ", позивача та Департаменту пожежної безпеки Держтехногенбезпеки України (далі - акт 1); акти огляду прихованих робіт № 10, 11, 12 від 29.08.2011р.; акт прийняття виконаних робіт з вогнезахисного обробляння від 22.09.2011 р., підписаного комісією у складі представників позивача, ПП "Спецматеріали Майстер" та органу державного пожежного нагляду (далі - акт 2)) є безпідставними, оскільки вказані акти 1 та 2 підписані за участі представників позивача, третіх осіб (що не є сторонами договору), а також органів пожежного нагляду та контролю. Проте, ТОВ "Стальконструкція" не було повідомлене про обстеження, що проводилося, не брало участі в обстеженні, зафіксованого в акті та як замовник за договором не підтверджувало факту повного виконання підписом свого представника.

Щодо заявленої позивачем до стягнення 13841,44 грн. вартості переданого резервного устаткування та матеріалів для системи пожежегасіння, колегія суддів, як і суд першої інстанції вважає заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню, зважаючи на таке.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем було підписано 2 договірні ціни:

- договірна ціна на влаштування автоматичної установки водяного пожежегасіння, автоматики насосної пожежегасіння, автоматичної установки пожежної сигналізації, систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією, блискавкозахисту, вогнезахисного оброблення конструкцій на об'єкті: "Реконструкція комплексу об'єктів аеропорту по вул. Ромашкіна, 1 в м. Харкові. Друга черга будівництва: реабілітаційні роботи, пов'язані з реконструкцією аеровокзалу для пасажирів (літ. Б/1-2) під пасажирський термінал підвищеного комфорту (VІР-термінал)" на суму 2 654 704,55 грн.;

- договірна ціна на налагоджування автоматичної установки водяного пожежегасіння, автоматики насосної пожежегасіння, автоматичної установки пожежної сигналізації, систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією, блискавкозахисту на об'єкті: "Реконструкція комплексу об'єктів аеропорту по вул. Ромашкіна, 1 в м. Харкові. Друга черга будівництва: реабілітаційні роботи, пов'язані з реконструкцією аеровокзалу для пасажирів (літ. Б/1-2) під пасажирський термінал підвищеного комфорту (VІР-термінал)" на суму 102 827,58 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, договірні ціни складаються з локальних кошторисів та підсумкової відомості ресурсів.

Так, перша договірна ціна складається з локальних кошторисів №2-1-1, №2-1-2, №2-1-3, №2-1-4, №2-1-5, №2-1-6, №2-1-7, №2-1-8, №2-1-9, №2-1-10, №2-1-11.

Постачання як резервного устаткування, яке було передано відповідачу за актом приймання-передачі резервного устаткування та матеріалів для системи пожежегасіння, так і аналогічного устаткування за актами №1 та №2, було окремо передбачено в локальних кошторисах та в підсумковій відомості ресурсів, зокрема:

- поставка обладнання, зазначена під №1 акту приймання-передачі резервного

устаткування та матеріалів для системи пожежегасіння та поставка обладнання,

зазначена в п. 26 акту №2 вартості змонтованого устаткування, були окремо враховані в п. 8 та 9 локального кошторису №2-1-3 та в п. 292 та 293 підсумкової відомості ресурсів;

- поставка обладнання, зазначена під №2 акту приймання-передачі резервного устаткування та матеріалів для системи пожежегасіння та поставка обладнання, зазначена в п. 25 акту №2 вартості змонтованого устаткування, були окремо враховані в п, 6 та 7 локального кошторису №2-1-3 та в п. 294 та 295 підсумкової відомості ресурсів;

- поставка обладнання, зазначена під №3 акту приймання-передачі резервного

устаткування та матеріалів для системи пожежегасіння та поставка обладнання,

зазначена в п. 27 акту №2 вартості змонтованого устаткування, були окремо враховані в п. 10 та 11 локального кошторису №2-1-3 та в п. 296 та 297 підсумкової відомості ресурсів;

- поставка обладнання, зазначена під №4 акту приймання-передачі резервного устаткування та матеріалів для системи пожежегасіння та поставка обладнання, зазначена в п. 28 акту №2 вартості змонтованого устаткування, були окремо враховані в п. 12 та 13 локального кошторису №2-1-3 та в п. 300 та 301 підсумкової відомості ресурсів;

- поставка обладнання, зазначена під №5 акту приймання-передачі резервного устаткування та матеріалів для системи пожежегасіння та поставка обладнання, зазначена в п. 7 акту №2 вартості змонтованого устаткування, були окремо враховані в п. 10 та 11 локального кошторису №2-1-1 та в п. 306 та 307 підсумкової відомості ресурсів;

- поставка обладнання, зазначена під №6 акту приймання-передачі резервного устаткування та матеріалів для системи пожежегасіння та поставка обладнання, зазначена в п. 8 акту №2 вартості змонтованого устаткування, були окремо враховані в п. 12 та 13 локального кошторису №2-1-1 та в п. 310 та 311 підсумкової відомості ресурсів;

- поставка обладнання, зазначена під №7 акту приймання-передачі резервного устаткування та матеріалів для системи пожежегасіння та поставка обладнання, зазначена вп.5 акту №2 вартості змонтованого устаткування, були окремо враховані в п. 6 та 7 локального кошторису №2-1-1 та в п. 312 та 313 підсумкової відомості ресурсів;

- поставка обладнання, зазначена під №8 акту приймання-передачі резервного устаткування та матеріалів для системи пожежегасіння та поставка обладнання, зазначена в п. 6 акту №2 вартості змонтованого устаткування, були окремо враховані в п. 8 та 9 локального кошторису №2-1-1 та в п, 314 та 315 підсумкової відомості ресурсів;

- поставка обладнання, зазначена під №9 акту приймання-передачі резервного устаткування та матеріалів для системи пожежегасіння та поставка обладнання, зазначена в п. 19 акту №2 вартості змонтованого устаткування, були окремо враховані в п, 24 та 25 локального кошторису №2-1-1 та в п. 318 та 319 підсумкової відомості ресурсів:

- поставка обладнання, зазначена під №10 акту приймання-передачі резервного устаткування та матеріалів для системи пожежегасіння та поставка обладнання, зазначена в п. 4 акту №2 вартості змонтованого устаткування, були окремо враховані в п. 4 та 5 локального кошторису №2-1-1 та в п. 320 та 321 підсумкової відомості ресурсів;

- поставка обладнання, зазначена під №11 акту приймання-передачі резервного устаткування та матеріалів для системи пожежегасіння та поставка обладнання, зазначена в п. 115 акту №1 приймання виконаних будівельних робіт, були окремо враховані в п. 29 та 30 локального кошторису №2-1-6 та в п. 231 та 232 підсумкової відомості ресурсів.

Вищевикладене свідчить, що резервне обладнання на суму 13841,44 грн. не включалось до актів №1 та №2, а було передбачено окремо в локальних кошторисах та договірній ціні та окремо передавалось відповідачу, в зв'язку з чим, повинно бути оплаченим.

Як зазначено вище, відповідно до п. 13.4.5 договору, перерахування замовником на рахунок підрядника решти коштів гарантійного фонду (з урахуванням положень п. 16.14 договору) здійснюється протягом 30 календарних днів після закінчення одного календарного року з моменту приймання об'єкту в експлуатацію та отримання замовником від підрядника відповідного рахунку-фактури.

Місцевим господарським судом встановлено, що рахунок-фактуру було направлено позивачем на адресу відповідача, як додаток до претензії від 17.06.2013 р. № 762 (а.с. 67) та отримано останнім 18.06.2013 р. (а.с.73). А отже, строк виконання грошового зобов'язання з повернення позивачу 13841,44 грн. настав 18.06.2013 р., оскільки прийняття об'єкту в експлуатацію, відповідно до п.11 "Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", затвердженого постановою КМУ від 23.04.2011 р. № 461, є дата реєстрації декларації або видачі сертифікату. Доказів реєстрації декларації суду не надано, а доданий до матеріалів справи сертифікат відповідності закінченого будівництвом об'єкта ХК № 16412013918 видано 30.01.2012 р.

При вирішенні справи по суті, суд виходить із приписів ч.1 ст.193 ГК України, якою встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи, заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 13841,44 грн. підтверджена належними доказами, будь-яких доказів оплати цієї суми відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції надано не було, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 13841,44 грн. є обґрунтованими та правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В п.2 ст. 193 ГК України передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з п. 17.5 договору у випадку, якщо замовник безпідставно прострочив виконання свого грошового зобов'язання, встановленого цим договором або затримує оплату заборгованості підряднику, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, а у випадку розірвання цього договору - від суми заборгованості - за кожен календарний день прострочення, але в будь-якому випадку не більше 10% від суми простроченого платежу.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, оскільки інше умовами договору не передбачено.

Відтак, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій.

Також, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач був визнаний судом таким, що з 18.06.2013 р. прострочив виконання грошових зобов'язання за договором, позивач має право на нарахування пені та 3% річних за період з 18.06.2013 р. по 18.07.2013 р.

Тому, перевіривши розрахунок суми пені та 3% річних, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з місцевим господарським судом, вважає, що встановивши вірний період прострочення виконання зобов'язання відповідачем, до стягнення підлягають 164,58 грн. пені та 35,27 грн. 3% річних.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення немає. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСК Трансекспо" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2013 року у справі № 922/3305/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 16.12.2013 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.