Постанова № 36716176, 16.01.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2014 р. Справа № 926/981/13

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Давид Л.Л.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу ТзДВ "Трансмост" № 128/60 від 02.12.2013 року

на рішення господарського суду Чернівецької області від 18.11.2013 року

у справі № 926/981/13

за позовом: ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій", м. Червоноград

до відповідача: ТзДВ "Трансмост", м. Чернівці

про стягнення заборгованості - 402727,88 грн.,

за участю представників:

від позивача: Петрик Я.В. - представник

від відповідача: не з'явився

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 року змінено склад колегії, замість судді Гриців В.М., в склад колегії введено суддю Давид Л.Л..

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 18.11.2013 року у справі № 926/981/13 (суддя Проскурняк О.Г.) частково задоволено позов Товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій": зобов'язано ТзДВ "Трансмост" прийняти готову продукцію, а саме: елементи підсилення марки М-5 в кількості 105 шт. на суму 350122,50 грн.; елементи підсилення марки СТ-1 в кількості 285 шт. на суму 25 731,26 грн.; елементи підсилення марки СТ-2 в кількості 29 шт. на суму 4 433,52 грн., що знаходиться на складі ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" за адресою: вул. Львівська, 53, м. Червоноград, Львівська область; стягнуто з ТзДВ "Трансмост" на користь ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" - 382 434,74 грн. вартості виготовленого товару, 7 648,69 грн. судового збору. У задоволенні позову у частині прийняття та стягнення вартості продукції у сумі 20 293,14 грн. - відмовлено.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач виконав обов'язок щодо виготовлення та передачі відповідачу виготовленої продукції за умовами договору на виготовлення та поставку продукції № ЕП 15/08, про що повідомив відповідача листом, однак останній не виконав свого обов'язку щодо прийняття на складі позивача виготовленої продукції та не вчиняв дій для забезпечення одержання і оплати товару, а тому вимоги позивача обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ТзДВ "Трансмост" подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати в частині стягнення з ТзДВ "Трансмост" на користь ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" - 382 434,74 грн. вартості виготовленого товару. Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт покликається на те, що господарський суд першої інстанції задовольняючи вимоги щодо зобов'язання по поставці товару, не прийняв до уваги одностороннє підвищення позивачем тоннажу товару, що призвело до збільшення вартості товару на суму 127 504,87 грн..

Крім цього, апелянт вважає, що господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги положення ст. 692 ЦК України та п. 2.3.1 договору, які передбачають, що покупець сплачує вартість кожної партії товару частинами протягом 60 календарних днів з дати підписання сторонами видаткових накладних на відповідну фактично отриману партію товару за умови відсутності будь-яких претензій до позивача.

Однак, відповідач фактично не отримав товар, за який позивач просить здійснити оплату, а тому вимоги позивача щодо оплати товару є необґрунтованими та безпідставними. Крім цього, відповідача зобов'язано прийняти товар, не давши можливість перевірити його за кількістю та якістю.

Позивач у відзиві № 7 від 10.01.2014 року на апеляційну скаргу та представник в судовому засіданні, вимоги апелянта заперечив та просить рішення господарського суду залишити без змін. Зокрема, позивач зазначає, що відповідно до умов договору та підписаних між сторонами специфікації № 1 та № 2 від 16 серпня 2011р., а також листа відповідача № 86/20 від 09.12.2011 року про додаткове виготовлення елементів підсилення, позивач зобов'язався виготовити та передати відповідачу елементи підсилення. Як досліджено та встановлено господарським судом Чернівецької області у рішенні від 26.04.2013р. по справі № 926/244/13-г, яке вступило в законну силу, позивачем було передано апелянту за видатковими накладними частину елементів підсилення, решта - залишилась на складі позивача. Таким чином, вимога позивача про прийняття ТзДВ "Трансмост" залишку товару на складі є правомірною виходячи з положень ст. 690 ЦК України.

Крім цього, позивач зазначає, що апелянт посилається на самовільне збільшення ціни тоннажу товару, однак, це не відповідає фактичним обставинам, які встановлені господарським судом, а саме вартість кожного найменування спірного товару було визначено господарським судом, згідно цін встановлених сторонами у специфікаціях до договору.

Відповідач у справі участь уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представника позивача, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2011 року між ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" (постачальник) та ТзДВ "Трансмост" (покупець) укладено договір на виготовлення та поставку продукції № ЕП 15/08 (а.с. 7), відповідно до умов якого (п.п. 1.1, 1.2, 2.1), постачальник зобов'язується згідно умов даного договору, із технічною документацією, вимогами по СНІП та ГОСТ розробити креслення КМД, виготовити, поставити та передати у власність покупця елементи підсилення, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити її вартість на умовах даного договору, а також специфікацій, які є невід'ємними частинами даного договору. Найменування, кількість (об'єм), якість, терміни поставки продукції, яка виготовляється згідно даного договору, визначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору. Ціна продукції, яка виготовляється згідно даного договору, узгоджується та вказується у відповідних специфікаціях, які підписані сторонами та є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до умов договору поставка продукції здійснюється на умовах ЕХМ: Львівська область м. Червоноград, вул. Львівська, 53. Постачальник зобов'язується виготовляти продукцію в терміни, які узгоджуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору ( пункт 4.1. договору); постачальник починає виготовляти продукцію після підписання сторонами даного договору, отримання від покупця технічної документації. Відвантаження продукції здійснюється партіями згідно відповідних підписаних сторонами специфікацій. Після виготовлення партії продукції, постачальник направляє письмове повідомлення покупцю про готовність до відвантаження ( пункт 4.2. договору); прийом продукції по кількості здійснюється згідно Інструкції "Про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості" № П-7 (затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 року № П-6 із змінами та доповненнями), із урахуванням умов, вказаних у даному договорі (пункт 4.3 договору).

Відповідно до специфікацій №1, № 2 від 16.08.2011 року до договору (а.с. 11, 12) загальна вартість продукції становить 1 956 084,00 грн.

09.12.2011 року ТзДВ "Трансмост" звернулося з листом № 86/20 (а.с. 82) до ТзДК "Червоноградський завод металоконструкцій" в якому просить додатково виготовити елементи підсилення марки СТ-1 в кількості 190 шт. та елементи підсилення марки М-2 в кількості 50 шт.

Таким чином, позивачем за договором, з урахуванням листа відповідача про виготовлення додаткових елементів, виготовлено продукції на загальну суму 2 083 569,37 грн..

Відповідно до видаткових накладних (а.с. 50-58), відповідачем продукцію отримано частково на суму 1 701 134,63 грн.. Дана обставина також встановлена рішенням господарського суду Чернівецької області від 26.04.2013 року у справі № 926/244/13-г, яким задоволено позов ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" до ТзДК "Трансмост" та стягнуто заборгованість у сумі 1 121 134,63 грн., виходячи з того, що відповідачем отримано продукцію на суму 1 701 134,63 грн., з яких оплачено 580 000,00 грн.

Таким чином, як стверджує позивач, оскільки відповідач отримав продукцію лише частково, станом на 04.09.2013 року у позивача на складі обліковуються елементи підсилення марки М-5 в кількості 105 шт. на суму 350 122,50 грн., елементи підсилення марки СТ-1 в кількості 285 шт. на суму 25 731,26 грн. та елементи підсилення марки СТ-2 в кількості 29 шт. на суму 4 433,52 грн., всього на суму 382 434,74 грн., що також підтверджено довідкою позивача від 15.11.2013 року (а.с. 85) та приймальними актами (а.с. 19-21).

17.12.2012 року позивачем направлено відповідачу письмове повідомлення № 631 (а.с. 13) про готовність продукції до відвантаження на складі ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" за адресою: Львівська область м. Червоноград, вул. Львівська, 53. Однак, у ТзДВ "Трансмост" у відповідь на лист позивача, листом № 73/160 від 14.01.2013 року (а.с. 17) повідомив про можливість прийняття виготовленої продукції не раніше лютого 2013 року.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів. Частиною 7 вказаної норми передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначалось вище, між сторонами укладено договір на виготовлення та поставку продукції № ЕП 15/08 від 15.08.2011 року (а.с. 7), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується згідно умов даного договору, із технічною документацією, виготовити, поставити та передати у власність покупця елементи підсилення, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити її вартість на умовах даного договору

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Відповідно до п. 4.2.2 договору, після виготовлення партії продукції, постачальник направляє письмове повідомлення покупцю про готовність до відвантаження. За умовами договору, поставка продукції здійснюється на умовах ЕХМ: Львівська область м. Червоноград, вул. Львівська, 53. Постачальник зобов'язується виготовляти продукцію в терміни, які узгоджуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 4.1 договору).

17.12.2012 року позивачем направлено відповідачу письмове повідомлення № 631 (а.с. 13) про готовність продукції до відвантаження на складі ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" за адресою: Львівська область м. Червоноград, вул. Львівська, 53. Однак, ТзДВ "Трансмост" в порушення умов договору виготовлений товар відповідно умов договору не прийняло та оплату за товар згідно договору не здійснило.

Частиною 4 статті 538 ЦК України передбачено, що якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією стороною, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Частиною 2 статті 689 ЦК України встановлений обов'язок покупця вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно з частиною 4 статті 690 ЦК України, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Оскільки, умовами договору сторони погодили, що отримання та вивіз товару здійснюється відповідачем на території позивача самостійно (на умовах ЕХМ), колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач виконав обов'язок щодо передачі відповідачу виготовленої продукції, а відповідач в свою чергу не виконав обов'язку щодо прийняття на складі виготовленої продукції та оплати вартості товару, а тому позивач правомірно просить зобов'язати відповідача прийняти виготовлену продукцію.

Окрім цього, договір на виготовлення та поставку продукції № ЕП 15/08 від 15.08.2011 року, укладений між сторонами є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 4 статті 692 ЦК України, якщо покупець відмовився прийняти та оплати товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення вартості виготовленого товару, яка з урахуванням довідки від 15.11.2013 року, становить 382 434,74 грн..

Щодо твердження апелянта в апеляційній скарзі, що господарський суд першої інстанції задовольняючи вимоги щодо зобов'язання по поставці товару, не прийняв до уваги одностороннє підвищення позивачем тоннажу товару, що призвело до збільшення вартості товару на суму 127 504,87 грн., колегія суддів до уваги не приймає, оскільки з розрахунку вартості продукції від 15.11.2013 року (а.с. 85) вбачається, що розрахунок загальної вартості продукції позивач здійснював виходячи з загальної ваги кожної марки елемента підсилення та ціни за тону продукції, в результаті чого отримано загальну вартість продукції.

Не приймає до уваги колегія суддів висновок апелянта, що господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги положення ст. 692 ЦК України і п. 2.3.1 договору та відповідача зобов'язано прийняти товар, не давши можливість перевірити його за кількістю та якістю, оскільки умовами договору сторони погодили, що після виготовлення партії продукції, постачальник направляє письмове повідомлення покупцю про готовність до відвантаження та покупець в свою чергу отримує товар на території позивача (на умовах ЕХМ), тому після отримання від позивача письмового повідомлення № 631 від 17.12.2012 року (а.с. 13) про готовність продукції до відвантаження на складі ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій", відповідач повинен був прибути до позивача та отримати товар, перевірити його за кількістю та якістю, або відмовитись від нього.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 18.11.2013 року у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу ТзДВ «Трансмост» - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.

суддя Давид Л.Л.

суддя Якімець Г.Г.