Вирок № 36712973, 20.01.2014, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

20.01.2014

Справа № 175/58/13

Вирок

Іменем України

20 січня 2014 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

суддів - Алтуніна О.В., Воздвиженського О.Л.,

при секретарі Перепелиці Я.С.,

за участю: прокурорів Деркача М.А., Морозової І.І.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне кримінальне провадження № 42012040000000011 відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з повною вищою освітою, неодруженого, адвоката, зареєстрованого АДРЕСА_1, проживаючого АДРЕСА_2, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.146, ч.2 ст.263 КК України,

встановив:

У період часу з 01 січня по 12 квітня 2012 року на охоронюваній території 1-го відділення Дослідного господарства «Дніпро» Інституту сільського господарства степової зони НААН України (далі дослідне господарство або 1-е відділення ДГ «Дніпро»), розташованого поблизу с. Новоолександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, зберігалися сталеві труби колектора позамайданчикової каналізації діаметром 820 мм, які були демонтовані та належали Товариству з обмеженою відповідальністю «Триумф-Трейд» (далі Товариство або ТОВ «Триумф-Трейд»).

За невстановлених органами досудового слідства обставин, не пізніше 09 квітня 2012 року, більш точна дата слідством не встановлена, раніше знайомим між собою особам - ОСОБА_7, двом встановленим особам, яких оголошено у розшук і матеріали кримінального провадження стосовно яких виділені в окреме провадження (далі - дві особи, оголошені у розшук), і двом невстановленим особам, матеріали кримінального провадження стосовно яких виділені у окреме провадження (далі - невстановлені особи), стало відомо про те, що на території 1-го відділення ДГ «Дніпро» зберігаються зазначені вище належні ТОВ «Триумф-Трейд» демонтовані цим Товариством сталеві труби.

Маючи відомості щодо місцезнаходження сталевих труб і прагнучи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, ОСОБА_7, дві особи, яких оголошено у розшук і дві невстановлені особи при невстановлених обставинах вступили між собою у попередню змову, направлену на заволодіння невизначеною кількістю труб шляхом розбійного нападу, поєднаного з проникненням у сховище, із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я осіб, які будуть чинити опір або стануть на заваді такого нападу, у тому числі шляхом незаконного позбавленням волі.

Надалі ОСОБА_7 і співучасники узгодили план злочинних дій та розподілили ролі у вчиненні злочину. Згідно цього плану обстановка в ході розбійного нападу мала створювати видимість законності дій нападників, нібито пов'язаних із проведенням оперативно-розшукових заходів працівниками правоохоронних органів. Також ОСОБА_7 і співучасники виконали ряд підготовчих дій, а саме придбали невстановлені органом досудового розслідування головні убори з прорізами в ділянках очей та роту, тупі тверді предмети у вигляді палиць, пластикові фіксатори обмеження руху та гумові рукавички.

Також 09 квітня 2012 року в денний час ОСОБА_7, виконуючи умови плану злочинних дій та відведену йому роль, запропонував раніше знайомому, не проінформованому про його злочинні наміри ОСОБА_8, підшукати за винагороду у сумі 1500 грн. місце для збуту металобрухту, спеціальні транспорті засоби, пристосовані для завантаження та перевезення сталевих труб, а також осіб, які б за винагороду здійснили вантажно-розвантажувальні роботи.

ОСОБА_8, відносно якого 14 листопада 2012 року закрито кримінальну справу у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_7, відповів згодою і надав останньому контактні телефони осіб, які можуть за винагороду надати спеціальні транспорті засоби, пристосовані для перевезення труб, і домовився зі своїм знайомим ОСОБА_9, власником такого транспортного засобу, щодо надання послуг ОСОБА_7

Виконуючи прохання ОСОБА_8, ОСОБА_9 віддав розпорядження ОСОБА_10, водію вантажного автомобіля «IVECO 440» реєстраційний номерний знак НОМЕР_9 з напівпричепом «KOGEL AN8» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, провести роботи із перевезення труб за обставин і у час, який вкажуть замовники робіт.

Крім того, у квітні 2012 року, точна дата слідством не встановлена, ОСОБА_7 звернувся до ОСОБА_12, начальника відділу планування, фінансування та контролю Управління житлово-комунального та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради, яка є матір'ю його цивільної дружини ОСОБА_13, з метою підшукання спеціального транспортного засобу - автокрану для виконання вантажних робіт.

У період часу з 10 по 11 квітня 2012 року, точна дата слідством не встановлена, ОСОБА_12, яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_7, звернулася до директора ПрАТ «Мережа Сервіс» ОСОБА_14, який, також не будучи проінформованим про злочинні наміри ОСОБА_7, надав ОСОБА_12 мобільний телефон водія автокрану ОСОБА_15, якого попередньо повідомив про необхідність проведення вантажних робіт.

12 квітня 2012 року о 10 годині 48 хвилин невстановлений слідством співучасник злочинної змови зателефонував ОСОБА_15 і повідомив, що зустріч із замовниками виконання вантажних робіт із застосуванням автокрану відбудеться на автодорозі Н08 Бориспіль - Дніпропетровськ при виїзді з м. Дніпропетровська у напрямку руху до м. Запоріжжя, куди йому необхідно прибути в цей день о 19.00 годині, на що ОСОБА_15, не будучи обізнаним про злочинні наміри співучасників злочину, відповів згодою.

12 квітня 2012 року приблизно о 19.00 годині на автокрані «КАМАЗ» КС20Т-С реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_15 прибув до автозаправної станції № 0417 ПІІ «Лукойл - Україна», розташованої на 417 кілометрі ділянки автодороги Н08 Бориспіль - Дніпропетровськ, де став чекати зустрічі з замовниками вантажних робіт.

12 квітня 2012 року у період часу з 11.00 години до 17.00 години ОСОБА_8, виконуючи умови домовленості з ОСОБА_7, повідомив водія вантажного автомобіля «IVECO 440» ОСОБА_10, що для виконання робіт із перевезення вантажу йому необхідно прибути в цей день о 21.00 годині на автодорогу Н08 Бориспіль - Дніпропетровськ при виїзді з м. Дніпропетровська у напрямку руху до м. Запоріжжя, де відбудеться зустріч із замовниками перевезення вантажу. На цю пропозицію ОСОБА_10, який не був обізнаний про злочинні наміри співучасників злочину, відповів згодою та 12 квітня 2012 року приблизно о 21.00 годині на автомобілі «IVECO 440» реєстраційний номерний знак НОМЕР_9 з напівпричепом «KOGEL AN8» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 прибув на 415 кілометр + 150 метрів ділянки автодороги Н08 Бориспіль - Дніпропетровськ, де став чекати зустрічі з замовниками перевезення вантажу.

Крім цього, ОСОБА_8, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_7, виконуючи прохання останнього, 12 квітня 2012 року приблизно о 21.00 годині разом із вантажниками ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на автомобілі «ВАЗ-21099» реєстраційний номерний знак НОМЕР_44 прибув на 415 кілометр ділянки автодороги Н08 Бориспіль - Дніпропетровськ, де став чекати зустрічі з ОСОБА_7

12 квітня 2012 року приблизно з 22.00 до 23.00 години ОСОБА_7 разом з двома особами, яких оголошено у розшук і двома невстановленими особами, реалізуючи умови спільного злочинного наміру на автомобілі «AUDI А-6» сріблястого кольору, реєстраційний номерний знак якого слідством не встановлено, прибув на територію 1-го відділення ДГ «Дніпро» поблизу с. Новоолександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, де, діючи умисно, у групі осіб згідно відведених ролей, маючи при собі заздалегідь підшукані тупі тверді предмети у вигляді палиць, пластикові фіксатори обмеження руху та гумові рукавички, одягли головні убори з прорізами в ділянках очей та роту, які повинні були приховувати їхні обличчя, проникли на охоронювану територію дослідного господарства і сховалися за пунктом охорони у вигляді металевого вагончику, вибираючи зручний момент для нападу.

У цей час до вагончика підійшов ОСОБА_2, який здійснював охорону території 1-го відділення ДГ «Дніпро», на якій зберігалися вищевказані сталеві труби. Невстановлені слідством особи із числа співучасників, діючи спільно, узгоджено із ОСОБА_7, з метою заволодіння майном ТОВ «Триумф-Трейд», напали на ОСОБА_2 і, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, умисно нанесли йому удари палицями по голові, обличчю, тулубу, грудній клітині та верхнім кінцівкам, від яких ОСОБА_2 упав. Після цього ці ж особи скрутили ОСОБА_2 руки за спиною, завели його до вагончика, повалили на ліжко і, попереджаючи можливий опір, зашморгнули пластикові фіксатори на кистях рук і закріпили їх на бильця ліжка, тим самим незаконно позбавили волі ОСОБА_2

Внаслідок протиправних дій невстановлених осіб із числа співучасників потерпілому ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя, вушної раковини праворуч, голови, підключичної області ліворуч із переходом на плечовий суглоб, грудної клітини ліворуч, садна обличчя і осаднення обох променево-зап'ясткових суглобів, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Одразу після цього ОСОБА_7 разом з особою, оголошеною у розшук, залишив співучасників злочину та на вищевказаному автомобілі «AUDI А-6» направився до раніше обумовленого місця, де на них чекали ОСОБА_15 на автокрані «КАМАЗ» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_10 на автомобілі «IVECO 440» реєстраційний номерний знак НОМЕР_9 з напівпричепом «KOGEL AN8» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 і ОСОБА_8 разом із вантажниками ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на автомобілі «ВАЗ-21099» реєстраційний номерний знак НОМЕР_44.

12 квітня 2012 року приблизно з 22.00 до 23.00 години до охоронного пункту 1-го відділення ДГ «Дніпро» на автомобілі «ГАЗЕЛЬ» реєстраційний номерний знак НОМЕР_45 прибули ОСОБА_1 і ОСОБА_3 з метою отримання дозволу на збирання соломи, яка зберігалася на охоронюваній території даного дослідного господарства. Побоюючись викриття злочинних дій, двоє з трьох співучасників, які залишилися на місці події, діючи з метою усунення перешкод у реалізації спільного злочинного плану, напали на ОСОБА_1 і ОСОБА_3 та умисно нанесли їм удари невстановленими тупими твердими предметами у вигляді палиць: ОСОБА_3 - по спині, спричинивши фізичний біль; ОСОБА_1 - по голові, тулубу та верхніх кінцівках, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді чотирьох саден в лобній ділянці праворуч та ліворуч, на передньо-внутрішній поверхні правого плеча та передпліччя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Подавивши, таким чином, волю ОСОБА_1 і ОСОБА_3 до опору, співучасники завели їх до вагончика, де продовжував утримуватися ОСОБА_2, повалили на підлогу та, застосовуючи до них психічне насильство, що полягало у погрозі застосування фізичного насильства, почали утримувати потерпілих у такому положенні, тим самим незаконно позбавивши їх волі. Свої погрози співучасники підкріпляли словами, жестами та демонстрацією невстановлених тупих твердих предметів у вигляді палиць, і такі погрози, з урахуванням попередніх їх дій, були сприйняті потерпілими як реальні.

12 квітня 2012 року після 23.00 години ОСОБА_7 з особою, оголошеною у розшук повернувся на територію 1-го відділення ДГ «Дніпро» і, побачивши позбавлених волі ОСОБА_1 і ОСОБА_3, схвалив такі дії співучасників. Після цього ОСОБА_7 разом з іншими співучасниками та задіяними особами почав готуватися до завантаження сталевих труб до автотранспорту.

12 квітня 2012 року приблизно з 23.00 до 24.00 години злочинні дії обвинуваченого, двох осіб, яких оголошено у розшук і двох невстановлених осіб були викриті працівниками ТОВ «Триумф-Трейд», які прибули на місце події, у зв'язку з чим, ОСОБА_7 із співучасниками залишив місце вчинення злочину.

Крім того, 05 вересня 2012 року в період часу з 21 години 50 хвилин по 22 годину 30 хвилин у м. Кривому Розі Дніпропетровської області під час проведення санкціонованого судом обшуку автомобіля «Porshe Cayenne» реєстраційний номерний знак НОМЕР_46, належного ОСОБА_18 - сестрі ОСОБА_7, яким постійно користувався обвинувачений, було виявлено та вилучено мисливський ніж довжиною 308 мм, який знаходився у відділенні лівої передньої двері з боку водія, і є мисливським ножем загального призначення, виготовленим саморобним способом, віднесеним до категорії холодної зброї колючої дії, який ОСОБА_7 умисно переміщав у своєму транспортному засобі, тобто носив без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою провину по обвинувальному акту не визнав і пояснив, що не має відношення до розбійного нападу, оскільки на час його скоєння знаходився вдома зі своєю цивільною дружиною і бабусею. Також заявив, що мисливський ніж йому не належить і був підкинутий в автомобіль працівниками міліції. Вважав, що кримінальне провадження щодо нього було сфальсифіковане слідчим прокуратури ОСОБА_19 у зв'язку із особистими неприязними стосунками. Просив винести виправдувальний вирок і відмовити ТОВ «Триумф-Трейд» у задоволенні цивільного позову.

Провина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні вищевказаних діянь підтверджується наступними доказами.

У вчиненні розбою:

Показаннями потерпілого ОСОБА_1, допитаного під час досудового розслідування відповідно до ч.1 ст.225 КПК України, згідно яких 12.04.2012 року приблизно о 22 годині він разом з ОСОБА_3 на автомобілі «Газель» прибув до сторожки, розташованої при в'їзді на територію 1-го відділення ДГ «Дніпро». В цей час шлагбаум був у закритому стані. Він і ОСОБА_3 направилися до сторожки для отримання дозволу у сторожа на збір соломи. В той момент, коли він постукав у двері сторожки, двері різко відчинилися і невідомий чоловік у масці почав наносити йому удари дерев'яною палкою зверху вниз в область голови, нанісши від 4 до 6 ударів. В цей же час інший чоловік у масці металевою телескопічною дубинкою наносив удари по тілу ОСОБА_3 Далі їх затягли у сторожку, повалили на підлогу і, наносячи удари, почали кричати, що вони співробітники міліції. У сторожці йому нанесли 3-4 удари по спині. Крім того, ці особи погрожували притягненням його, ОСОБА_3 і сторожа до кримінальної відповідальності за крадіжку за ч.3 ст.185 КК України. Знаходячись у сторожці, він бачив, що на ліжку на животі лежав сторож, руки в якого були зв'язані та прикріплені до бильця ліжка за допомогою пластикових хомутів. За час його перебування у сторожці, невідомі чоловіки виходили зі сторожки і обшукували їх автомобіль, спілкувалися між собою, піднімаючи маски за межами сторожки. Через відкриті двері він бачив обличчя двох осіб, у тому числі обвинуваченого, який знаходився біля сторожки у шапочці. Його портрет він власноручно зобразив при допиті та впізнав по фотознімку. Крім того, по фотознімку він впізнав іншого нападника (т.8,а.с.44, т.3 судового провадження (далі с.п.),а.с.15).

Показаннями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_7 він знайомий з 2011 року. 09.04.2012 року йому зателефонував ОСОБА_7 і запропонував знайти місце для збуту металобрухту за вигідною ціною, пообіцявши винагороду в розмірі 1500 грн. Де знаходиться металобрухт ОСОБА_7 не поясняв. В цей же день він зателефонував ОСОБА_7 і повідомив, що металобрухт можна здати на завод «ВторЧерМет» через його знайомого ОСОБА_9 11.04.2012 року ОСОБА_7 повідомив, що йому не вдається привезти металобрухт у обумовлене місце і попросив знайти автотранспорт для його перевезення. Як пояснив ОСОБА_7 металобрухтом є сталева труба і перевезення переноситься на 12.04.2012 року, при цьому просив знайти трьох вантажників. Після цієї розмови він зателефонував ОСОБА_9 і домовився перевезти металобрухт за допомогою належного останньому вантажного автомобіля «IVECO». Телефон ОСОБА_9 НОМЕР_8 він дав ОСОБА_7 Щодо вантажників домовився зі своїм знайомим ОСОБА_21 Біля 20.30 години 12.04.2012 року він забрав двох вантажників із пр. Воронцова у м. Дніпропетровську і поїхав із ними на автомобілі «ВАЗ-21099» у напрямку Запорізького шосе. На Запорізькому шосе вони заїхали на АЗС і він зателефонував ОСОБА_7, із яким не зміг зв'язатися через те, що телефон останнього був відключений чи ОСОБА_7 не брав трубку. На АЗС вони перебували біля 20 хвилин і в цей час йому зателефонував ОСОБА_7 із невідомого номера. ОСОБА_7 сказав, що йому потрібно їхати по Запорізькому шосе, доки не побачить вантажний автомобіль. Після цього він із ОСОБА_16 і ОСОБА_17 поїхав у сторону м. Запоріжжя і зупинився біля автомобіля «IVECO». В цей час до автомобіля під'їхав автомобіль «AUDI А-6» сріблястого кольору і з нього вийшов ОСОБА_7, який сказав, що ще не все готово і що необхідно почекати. Після цього вони поїхали в сторону м. Запоріжжя, а потім знов у напрямку м. Дніпропетровська і зупинилися напроти «Епіцентра». Там вони пробули біля 40 хвилин, після чого йому знов зателефонував ОСОБА_7 і сказав, щоб вони поверталися до автомобіля «IVECO». Коли вони повернулись, то там був автомобіль «AUDI А-6» і вони та автомобіль «IVECO» за автомобілем «AUDI А-6» поїхали в сторону м. Запоріжжя. Приблизно через 2 км вони повернули наліво і через деякий час він побачив територію, де, як він зрозумів, зберігалися труби. Він зупинився на узбіччі біля шлагбауму. Приїхали вони приблизно о 23.00 годині 12.04.2012 року. Шлагбаум був відкритий і на території знаходився автокран. На територію також проїхали автомобілі «AUDI» та «IVECO». Після цього до нього підійшов ОСОБА_7, одягнений в чорне, і сказав, щоб вантажники йшли з ним. При цьому біля металевого вагончика він бачив невідомого чоловіка у чорному, на голові якого була маска з прорізями для очей. В руці у цього чоловіка був предмет, схожий на палку, можливо прут. Після цього ОСОБА_7 із вантажниками пішов, а він сів до свого автомобіля. Через деякий час біля його автомобіля зупинився автомобіль «AUDI», з якого вийшов раніше знайомий йому ОСОБА_22 Перед шлагбаумом стояв ОСОБА_7, а біля нього раніше знайомий йому ОСОБА_23 Поблизу вагончика знаходився вищезазначений чоловік у масці, а за шлагбаумом - інший чоловік у масці. По якій причині вони були у масках ОСОБА_7 не пояснював. Те, що невідомі були у масках здалося йому підозрілим і він вирішив поїхати звідти. В цей час він побачив, що з боку Запорізького шосе їдуть два автомобіля і що одразу автомобіль «AUDI» розпочав рух. Далі ОСОБА_23 сказав йому їхати і вони поїхали за автомобілем «AUDI». Поїхали вони біля 23.15 року 12.04.2012 року і направилися на ж/м Перемога у м. Дніпропетровську. На його питання, що відбувається, ОСОБА_23 сказав, що це непорозуміння і що все пояснить ОСОБА_7 Надалі вони зустрілися із ОСОБА_7 на ж/м Перемога, де останній пояснив, що на його думку це була якась випадковість, непорозуміння та він все з'ясує. Після цього запропонував довести його до дому, від чого він відмовився і через деякий час самостійно поїхав до своєї сестри. Про наміри ОСОБА_7 злочинним шляхом заволодіти трубами він не був обізнаний та зрозумів це лише знаходячись на місці події.

Показаннями свідка ОСОБА_15, допитаного під час досудового розслідування відповідно до ч.1 ст.225 КПК України, згідно яких 11.04.2012 року йому зателефонував директор ПрАТ «Мережа Сервіс» ОСОБА_14 і запитав, чи зможе він 12.04.2012 року розвантажити труби. Після того, як він дав згоду, ОСОБА_14 сказав, що номер його мобільного телефону надасть чоловіку, який зателефонує і повідомить місце проведення робіт. 12.04.2012 року близько 11 години йому зателефонував невідомий чоловік і повідомив, що розвантаження труб необхідно виконати після 17 години. В той же день цей чоловік знову зателефонував йому і сказав, щоб він їхав на Запорізьке шосе до АЗС «Лукойл» на виїзді з м. Дніпропетровська. Близько 19 години він прибув у обумовлене місце і там чекав приблизно до 21 години. Після цього приїхав невідомий на автомобілі «AUDI А-6» сріблястого кольору, передав йому 500 грн. для заправки автокрана і попросив ще почекати, а сам поїхав. О 21 годині 54 хвилини він заправив автокран і чекав цього чоловіка. Приблизно через 40 хвилин йому посигналив той же автомобіль «AUDI», із пасажирського вікна якого невідомий чоловік помахав йому рукою і він поїхав слідом за ним. На повороті праворуч пасажир автомобіля «AUDI» вказав йому напрямок руху до місця розвантаження, зазначивши, що там його зустрінуть. Біля вагончика зі шлагбаумом він побачив невідомого чоловіка, одягнутого у темне, який жестом вказав напрямок руху і побіг попереду. Він поїхав за ним і зупинився біля труб. Після цього невідомий сказав, щоб він приготував кран до роботи, а сам пішов. Приблизно через 5-10 хвилин до місця знаходження труб під'їхав вантажний автомобіль і підійшли два чоловіка для виконання стропильних робіт. Пізніше приїхали працівники міліції, які повідомили про незаконність його дій. Про це по телефону він розповів ОСОБА_14 У подальшому йому стало відомо, що у вагончику знаходилися зв'язані охоронці (т.8,а.с.53,т.3с.п.,а.с.15).

Показаннями свідка ОСОБА_24, допитаного під час досудового розслідування відповідно до ч.1 ст.225 КПК України і під час судового розгляду в режимі відеоконференції відповідно до ст.336 КПК України, згідно яких 12.04.2012 року у вечірній час йому надійшла інформація про те, що невідомі особи шукають вантажний автотранспорт для перевезення у м. Запоріжжя сталевих труб, які знаходяться в с. Новолександрівка. Спочатку цю інформацію він не сприйняв, а коли повернувся додому, повідомив її своєму батькові ОСОБА_25 і ОСОБА_26 Після 21 години 12.04.2012 року вони вирішили перевірити схоронність сталевих труб, які належать ТОВ «Триумф-Трейд», і з цією метою почали об'їжджати територію, на якій зберігалися труби, що були демонтовані Товариством. Приблизно о 22-23 годині на території 1-го відділення ДГ «Дніпро» вони побачили автокран і вантажний автомобіль, у зв'язку з чим ОСОБА_26 викликав співробітників охоронної фірми «Центуріон», які у свою чергу викликали співробітників державної служби охорони. По дорозі до місця зберігання сталевих труб на території 1-го відділення ДГ «Дніпро» вони зустріли автомобіль «AUDI А-6» стального кольору, на передньому пасажирському сидінні якого знаходився раніше невідомий ОСОБА_7, і автомобіль «ВАЗ-2109 білого кольору, за кермом якого знаходився раніше невідомий ОСОБА_8 Ці автомобілі рухалися без світла фар, об'їхали їхній автомобіль по узбіччю зліва і поїхали у напрямку Запорізького шосе. Після цього вони прибули до сторожового вагончика, у якому виявили лежачих на підлозі двох невідомих чоловіків, а на ліжку - зв'язаного охоронця. Як пояснили ці особи, на них було скоєно напад невідомими особами у масках, які, називаючи себе працівниками міліції, застосували до них насильство і утримували їх у вагончику. Також на місці зберігання сталевих труб знаходилися вантажний автомобіль і автокран, водії цих транспортних засобів і два стропальника.

Показаннями у суді свідка ОСОБА_26, який пояснив, що 12.04.2012 року в другій половині дня співробітники очолюваного ним ТОВ «Триумф-Трейд» отримали інформацію про пошук транспорту для вивозу із с. Новоолександрівка сталевих труб. У зв'язку з тим, що поблизу цього населеного пункту зберігалися лише сталеві труби Товариства, він разом з ОСОБА_25 і ОСОБА_24 розпочав об'їзд території, і одночасно зателефонував працівнику ТОВ «Триумф-Трейд» ОСОБА_27, щоб той також приїхав у с. Новолександрівка. Близько 22 години вони побачили, що на територію 1-го відділення ДГ «Дніпро» прибули транспортні засоби, пристосовані для перевезення труб. У зв'язку з цим, хтось із них викликав співробітників охоронної фірми «Центуріон» і державної службу охорони, яким повідомив про ймовірне викрадення труб. Після цього вони разом направилися до місця зберігання труб і на під'їзді до цього місця зустріли транспортні засоби, а саме автомобілі «AUDI А-6» і «ВАЗ-21099», які рухалися їм назустріч. Прибувши на місце події, вони виявили в сторожці охорони ОСОБА_2, прив'язаного до ліжка, та двох сторонніх осіб, які лежали на підлозі. Як пояснили ці особи, на них було скоєно напад невідомими особами у масках, які, називаючи себе працівниками міліції, застосували до них насильство і утримували їх у вагончику. Також на території знаходилися автокран, вантажний автомобіль, водії цих транспортних засобів і двоє вантажників.

Аналогічними показаннями у суді свідків ОСОБА_25 і ОСОБА_27

Показаннями у суді свідка ОСОБА_28, який пояснив, що 12.04.2012 року у вечірній час йому зателефонував знайомий ОСОБА_26 і повідомив, що невідомі особи намагаються викрасти належні ТОВ «Триумф-Трейд» труби. Так як він рухався в автомобілі разом із своїм батьком ОСОБА_29, то вони прибули до місця зустрічі з ОСОБА_26, дочекалися прибуття наряду державної служби охорони та вирушили на місце події. По дорозі, недалеко від місця події, вони зустріли два автомобілі - «AUDI» та «ВАЗ-21099», які рухалися їм назустріч. Прибувши на місце, при в'їзді вони побачили сторожку. В сторожці знаходилися три особи, які розповіли, що невідомі в масках напали на них і застосували насильство у вигляді побоїв і погроз. На території дослідного господарства виявили автокран і вантажний автомобіль.

Аналогічними показаннями у суді свідка ОСОБА_29

Показаннями у суді свідка ОСОБА_30, який пояснив, що близько 22 години, дату події не пам'ятає, в чергову частину надійшов виклик від командира роти відділу державної служби охорони ОСОБА_29, який повідомив про необхідність виїзду до кафе «Каскад». Разом із ОСОБА_32 він прибув до вказаного кафе, де знаходилися ОСОБА_29, ОСОБА_28 і незнайомі особи. Від когось із присутніх він дізнався, що невідомі особи за допомогою автокрану намагаються завантажити і вивезти чужі сталеві труби. Після цього вони направилися до місця події. Коли прибули на територію дослідного господарства, то затримали автокран і вантажівку, а також осіб, які знаходилися біля труб, після чого залишилися чекати співробітників міліції. Затримані особи пояснювали, що їх найняли вантажити та вивозити труби.

Показаннями у суді свідка ОСОБА_16, який пояснив, що 12.04.2012 року раніше знайомий ОСОБА_28 запропонував йому і його брату ОСОБА_17 роботу по завантаженню автомобіля металобрухтом. В цей же день близько 19 години їх забрав на автомобілі ОСОБА_8 і вони вирушили до місця виконання робіт. Потім вони зупинились біля вантажного автомобіля, за яким стояв легковий автомобіль іноземного виробництва. ОСОБА_8 поспілкувався з водієм цього автомобіля, після чого всі вирушили у напрямку с. Новоолександрівка. Попереду їхала іномарка, за нею вантажний автомобіль, а потім їхній автомобіль. Прибувши до шлагбауму, біля якого знаходився вагончик охорони, вони з братом залишилися поблизу вагончика. Там були ще якісь люди. Потім вони пішки пішли за вантажним автомобілем. Далі на землі побачили труби великого діаметру, біля яких знаходився автокран, схожий на «КАМАЗ». Вони з братом намагалися відмовитися від роботи, так як не мали навичок стропальників для завантаження подібних труб, і хотіли про це сказати, але автомобіля ОСОБА_8 та іномарки вже не було. Потім прибули працівники міліції, які їх затримали.

Аналогічними показаннями у суді свідка ОСОБА_17

Показаннями у суді свідка ОСОБА_9, який пояснив, що навесні 2012 року раніше знайомий ОСОБА_8 повідомив йому, що є робота для вантажівки, яка потрібна не йому, а іншим особам. Після цієї розмови йому зателефонував невідомий та пояснив, що робота для вантажівки полягає у перевезенні металу, який знаходиться в районі ж/м Тополя у м. Дніпропетровську, ймовірно до м. Запоріжжя. Цю особу він проінформував, що оплата роботи вантажівки відбудеться по факту, тобто коли стане відомий кілометраж. Крім того, він повідомив, що вантажівка на наступний день вже замовлена. Після цього невідомому назвав телефон водія ОСОБА_10, який повинен був перевезти вантаж на автомобілі «IVECO». Ввечері з 23 до 24 години йому зателефонував ОСОБА_10 і повідомив, що автомобіль заарештували. Після цього він прибув на місце події, де поряд зі своєю вантажівкою бачив автокран. Ні з ким він не спілкувався. Також зазначив, що на вантажівку можливо завантажити близько 20 тон сталевих труб.

Показаннями в суді свідка ОСОБА_10, який пояснив, що 12.04.2012 року до нього звернувся ОСОБА_9 і запропонував у нічний час на вантажному автомобілі перевезти до м. Запоріжжя вантаж. Після цієї розмови він спілкувався з ОСОБА_8 і дізнався, що до 21 години йому необхідно бути на Запорізькому шосе. Після прибуття на місце, де нікого не було, він зателефонував ОСОБА_8, який сказав, що треба почекати. Після цього йому зателефонував невідомий і вказав місце зустрічі навпроти кафе, яке розташоване за пам'ятником «Голодомору» в напрямку м. Запоріжжя. Коли він знаходився у вказаному місці, до нього під'їхав автомобіль «АUDI» сріблястого кольору номерний знак НОМЕР_47, більше не запам'ятав. Двоє чоловіків із цього автомобіля сказали, що вони від ОСОБА_8 і попросили зачекати. Чекав він близько 30-40 хвилин. За цей час вказаний автомобіль від'їжджав декілька разів, а коли під'їхав знову, вони вирушили на місце - автомобіль «АUDI» попереду, а він за ним на автомобілі «IVECO». Коли проїхав шлагбаум, він спостерігав, як із автомобіля «АUDI» вийшли двоє чоловіків, до них підійшов третій. Також недалеко в стороні він бачив автомобіль «ВАЗ-21099», біля якого знаходилися ще троє осіб. Після проїзду шлагбауму невідома особа вказала місце розташування вантажу. На вказаному місці знаходилися сталеві труби, поблизу яких стояв автокран. Через деякий час з'явилося двоє чоловіків у міліцейській формі, затримали його та розпитували, з яких підстав він знаходиться на цьому місці. Після затримання він зателефонував ОСОБА_9, який пізніше під'їхав на місце.

Показаннями у суді свідка ОСОБА_33, який пояснив, що 12.04.2012 року він працював оператором на АЗС № 1407 «Лукойл» і приблизно о 22 годині заправляв автокран «КАМАЗ» пальним на 500 грн. На вимогу водія автокрану він видав касовий чек. Після 24 години на АЗС приїжджали співробітники міліції, які повідомили, що поблизу відбулося пограбування. Після перегляду відеозапису з камери спостереження магазину при АЗС, який йому демонстрував слідчий, він згадав про автомобіль «AUDI» світлого кольору і впізнав обвинуваченого як особу, схожу на одного з чоловіків із цього автомобіля.

Показаннями у суді свідка ОСОБА_34, який пояснив, що близько 21 години, дату не пам'ятає, йому зателефонував раніше знайомий ОСОБА_26, сказав, що можливо готується крадіжка труб, які належать ТОВ «Триумф-Трейд» і просив допомоги. Пізніше ОСОБА_26 знову зателефонував і повідомив, що дійсно відбувається крадіжка і попросив його приїхати на місце події. Він погодився і близько 23.00 години прибув на місце, де ОСОБА_26 пояснив, що особи, які намагалися викрасти труби, зникли на двох автомобілях - «AUDI» та «ВАЗ-21099», з якими він, ОСОБА_26, роз'їхався на дорозі, яка веде до 1-го відділення ДГ «Дніпро». Крім того, зі слів ОСОБА_26 дізнався про обставини, при яких охорона була побита і зв'язана особами в масках, які представлялися співробітниками міліції.

Письмовими доказами, зібраними відповідно до положень КПК України 1960 року і діючого КПК України, а саме:

- протоколом усної заяви про злочин від 12.04.2012 року, зареєстрованим того ж дня під № 273/1713 у журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, у якому ОСОБА_26 повідомив про те, що 12.04.2012 року близько 23 години на території тракторної бригади № 2 ДГ «Дніпро» невідомі особи намагалися відкрито заволодіти майном ТОВ «Триумф-Трейд» (т.1,а.с.3);

- заявою директора ТОВ «Триумф-Трейд» ОСОБА_26 від 13.04.2012 року, у якій він повідомив, що 12.02.2012 року приблизно о 23 годині невідомі особи, відрекомендувавшись працівниками УБОЗ, які запобігають вчиненню тяжкого злочину, проникли на територію відділення тракторної бригади № 2 ДГ «Дніпро» поблизу с. Новоолександрівка та здійснили розбійний напад на охоронця і двох сторонніх осіб, які випадково опинилися на місці події, спричинили їм тілесні ушкодження і зв'язали охоронця. Працівниками ТОВ «Триумф-Трейд» при об'їзді території була помічена спецтехніка, яка заїхала на територію зберігання належних Товариству 119 сталевих труб діаметром 820 мм, після чого були викликані працівники державної служби охорони, які по дорозі зустріли автомобіль «AUDI А-6» стального кольору реєстраційний номерний знак 3347 чи 3374 (літери розгледіти не вдалося) і автомобіль «ВАЗ-2109» реєстраційний номерний знак НОМЕР_48, які по узбіччю прорвалися і зникли. Працівники Дніпропетровського РВ на місці події знайшли чек, відповідно до якого автокран «КАМАЗ» 12.04.2012 року о 21 годині 57 хвилин на АЗС «Лукойл» був заправлений 500 літрами бензину (т.1,а.с.11-12). Зазначення у тексті заяви дати події - 12.02.2012 року, суд розцінює як описку, яка не має правового значення. Неточність номерного знаку автомобіля «ВАЗ-2109» не впливає на достовірність іншої інформації, зазначеної у цій заяві;

- розписками ОСОБА_26 від 13 квітня і 19 вересня 2012 року, відповідно до яких останній взяв на себе обов'язок зберігання 119 сталевих труб діаметром 820 мм, які були предметом розбійного нападу (т.1,а.с.10,т.4,а.с.66);

- актом судово-медичного обстеження № 1167 від 13.04.2012 року і висновком експерта № 2013е від 12.06.2012 року, згідно з якими у потерпілого ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя, голови у кількості 8-ми, 1-го садна обличчя і 2-х осаднень обох променевоп'ястних суглобів, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки (т.1,а.с.57-58,91);

- висновком фахівця судово-медичного експерта № 1170 від 14.04.2012 року і висновком експерта № 2082е від 18.06.2012 року, згідно з якими у потерпілого ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді 4-х саден в лобній області праворуч і ліворуч, на передньо-внутрішній поверхні правого плеча та передпліччя, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки (т.1,а.с.59,95);

- копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, із яких вбачається, що сідловий тягач «IVECO 440» реєстраційний номер НОМЕР_9 і напівпричіп-фургон «KOGEL AN8» реєстраційний номер НОМЕР_2, якими 12.04.2012 року керував ОСОБА_10, зареєстровані за ОСОБА_35 (т.1,а.с.69);

- копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, відповідно до якого автокран «КАМАЗ» КС20Т-С реєстраційний номер НОМЕР_3, яким 12.04.2012 року керував ОСОБА_15, зареєстрований за ЗАТ «Мережа Сервіс» (ПрАТ «Мережа Сервіс» після реорганізації, т.1,а.с.70);

- протоколами пред'явлення особи для впізнання від 04.09.2012 року і фото-таблицями до них, із яких вбачається, що свідки ОСОБА_16 і ОСОБА_17 впізнали ОСОБА_8 як особу, яка 12.04.2012 року привезла їх на автомобілі «ВАЗ-2109» до території дослідного господарства, де зберігалися сталеві труби (т.1,а.с.111-114,115-118);

- протоколами пред'явлення особи для впізнання від 04.09.2012 року і фото-таблицями до них, із яких вбачається, що свідки ОСОБА_24 і ОСОБА_27 впізнали ОСОБА_8 як особу, яка знаходилася за кермом автомобіля «ВАЗ-2109», що рухався 12.04.2012 року зі сторони 1-го відділення ДГ «Дніпро» у напрямку Запорізького шосе (т.1,а.с.119-122,123-126);

- протоколом огляду від 08.09.2012 року і фото-таблицями до нього, з яких вбачається, що місцем події є територія 1-го відділення ДГ «Дніпро», в'їзд на яку обладнаний шлагбаумом. Біля шлагбауму розташоване сторожове приміщення у вигляді вагончика (т.2,а.с.43-57);

- протоколом огляду від 08.09.2012 року, відповідно до якого співробітником АЗС № 0417 ПІІ «Лукойл-Україна» ОСОБА_31 було добровільно видано DVD диск із відеозаписом камер спостереження торгівельного павільйону зазначеної АЗС за 12.04.2012 року (т.2,а.с.58-59);

- протоколом огляду від 09.09.2012 року і фото-таблицями до нього, згідно яких було оглянуто автомобіль «ВАЗ-21099» білого кольору реєстраційний номер НОМЕР_44, на якому 12.04.2012 року ОСОБА_8 прибув до 1-го відділення ДГ «Дніпро» разом зі свідками ОСОБА_16 і ОСОБА_17 (т.2,а.с.87-89);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам від 13.09.2012 року, згідно якого свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_22 на фотознімку № 1 як особу, яка 12.04.2012 року знаходилася разом з ним і ОСОБА_7 при обставинах, на які він вказував у своїх показаннях (т.3,а.с.35-36);

- інформацією з транспортних телекомунікаційних мереж операторів ЗАТ «Київстар», ПрАТ «МТС Україна» і ТОВ «Астеліт» щодо абонентських номерів НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_34, НОМЕР_35, НОМЕР_36, НОМЕР_37, вилученою на підставі постанов апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.09.2012 року і 30.10.2012 року, із якої вбачається, що з 09 по 13 квітня 2012 року ОСОБА_7 мав телефонні зв'язки з ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_22 і ОСОБА_23 (т.3,а.с.134-137,144-147,153-249,т.4,а.с.1-53, т.6,а.с.32-77,78-114,120-122);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 28.09.2012 року і відеозаписом цієї слідчої дії, із яких вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 у присутності понятих детально розповів про обставини і на місці події показав механізм розбійного нападу 12.04.2012 року, під час якого 4 або 5 невідомих йому осіб у масках наносили йому удари дубинками в область голови і тулуба, спричинивши тілесні ушкодження, після чого завели у приміщення сторожового вагончика, поклали на ліжко, зашморгнули пластикові фіксатори на кистях рук і закріпили їх на бильця ліжка. Пізніше у приміщення вагончика дві особи в масках завели і поклали на підлогу ОСОБА_1 і ОСОБА_3 (т.4,а.с.99-104);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 02.10.2012 року і відеозаписом цієї слідчої дії, із яких вбачається, що свідок ОСОБА_10 на місці події у присутності понятих пояснив, що 12.04.2012 року біля 21.00 години він чекав ОСОБА_8 напроти авто-мийки на Запорізькому шосе, 53-а у м. Дніпропетровську, куди приїхав за вказівкою ОСОБА_9 на вантажному автомобілі «IVECO». Він зателефонував ОСОБА_8, але останній сказав зачекати. Біля 22.00 години йому зателефонував невідомий чоловік від ОСОБА_8 і повідомив, що зараз до нього під'їдуть. Пройшло біля 30 хвилин, але нікого не було. Після цього йому зателефонували і сказали їхати за пам'ятник «Голодомору». Коли він прибув на місце, до нього під'їхав автомобіль «AUDI», з якого вийшли двоє невідомих осіб. Вони сказали зачекати 15 хвилин, після чого двічі від'їжджали і приїжджали. Другий раз невідомий чоловік помахав із автомобіля «AUDI» і він поїхав за цим автомобілем. Після цього вони прибули на територію 1-го відділення ДГ «Дніпро», проїхали шлагбаум і зупинилися на ґрунтовій дорозі. На цій території він бачив ще трьох невідомих чоловіків у темному одязі, а також автомобіль «ВАЗ-2109». Один із чоловіків показав йому дорогу до місця завантаження, де знаходилися труби. Там же знаходився автокран і двоє робочих. Після цього приїхали співробітники правоохоронних органів і затримали їх (т.4,а.с.110-115);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 04.10.2012 року і відеозаписом цієї слідчої дії, із яких вбачається, що свідок ОСОБА_8 у присутності понятих детально розповів і показав про обставини, при яких 12.04.2012 року він бачив ОСОБА_7 у автомобілі «AUDI А-6» на Запорізькому шосе, а потім у компанії ОСОБА_23, ОСОБА_22 і невідомих осіб у масках біля сторожового вагончика 1-го відділення ДГ «Дніпро» (т.4,а.с.126-133);

- протоколами відтворення обстановки та обставин події від 10.10.2012 року і відеозаписом цих слідчих дій, із яких вбачається, що потерпілі ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у присутності понятих детально розповіли і на місці події показали на статистах обставини застосування до них насильства двома невідомими особами в масках, які 12.04.2012 року на території 1-го відділення ДГ «Дніпро» наносили їм удари палицями, насильно затягли до сторожового вагончика, де утримували у лежачому положенні на підлозі, а також погрожували подальшим застосуванням фізичного насильства. У цьому ж вагончику на ліжку знаходився зі зв'язаними руками ОСОБА_2 (т.4,а.с.170-174,175-179).

- протоколами відтворення обстановки та обставин події від 11.10.2012 року і відеозаписом цих слідчих дій, із яких вбачається, що свідки ОСОБА_16 і ОСОБА_17 у присутності понятих розповіли на місці події про обставини, при яких 12.04.2012 року вони разом із ОСОБА_8 приїхали у якості вантажників на територію 1-го відділення ДГ «Дніпро», де знаходилися сталеві труби великого діаметру, біля яких стояли вантажний автомобіль і автокран (т.4,а.с.180-185,186-190);

- протоколом огляду від 12.10.2012 року і фото-таблицями до нього, із яких вбачається, що з участю спеціаліста і представника потерпілого проведено огляд 119 сталевих труб, що зберігалися ТОВ «Триумф-Трейд» на території Державного підприємства «Дніпропетровське обласне підприємство по племінній справі у тваринництві «Облплемпідприємство» на підставі договору зберігання № 0108-01 від 01.08.2012 року (т.4,а.с.197-206Т.7,а.с.195-198);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам від 15.10.2012 року і фото-таблицею до нього, згідно якого на фотознімку № 3 потерпілий ОСОБА_1 впізнав ОСОБА_22 як особу, яку бачив без маски 12.04.2012 року і яка нанесла йому близько 6 ударів палкою в лобну ділянку голови. Під час нанесення ударів і у приміщенні сторожки ОСОБА_22 був у масці, а його обличчя він бачив мельком, недалеко від входу в приміщення сторожки, коли лежав на полу (т.5,а.с.7-9);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам від 15.10.2012 року і фото-таблицею до нього, згідно якого на фотознімку № 4 потерпілий ОСОБА_1 впізнав ОСОБА_7 як особу, яку він 12.04.2012 року бачив без маски поза вагончиком при обставинах, вказаних у його показаннях (т.5,а.с.13-15);

- додатковим висновком експерта № 4074е від 12.11.2012 року, із якого вбачається, що у потерпілого ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя, вушної раковини праворуч, голови, підключичної області ліворуч з переходом на плечовий суглоб, грудної клітини ліворуч, садна обличчя, осаднень обох променевоп'ястних суглобів. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень можливо вказати, що виявлені у нього ушкодження: у вигляді синців обличчя, вушної раковини праворуч, голови, підключичної області ліворуч з переходом на плечовий суглоб, грудної клітини ліворуч і садна обличчя спричинені від дії тупих твердих предметів. Ці тілесні ушкодження конкретно не відображають травмуючий предмет, але можливо вказати, що вони могли утворитися від дії тупих твердих предметів, якими могли бути і руки, стиснуті в кулак, і ноги, взуті у взуття, або інші аналогічні предмети; у вигляді осаднень обох променевоп'ястних суглобів спричинені від дії твердих предметів, можливо з обмеженою контактуючою поверхнею. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень можливо вказати, що вони не суперечать механізму їх утворення, на який вказав ОСОБА_2 при відтворенні обстановки та обставин події 28.09.2012 року без участі судово-медичного експерта (т.5,а.с.185-186);

- додатковим висновком експерта № 4020е від 01 - 06 листопада 2012 року, із якого вбачається, що у потерпілого ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді 4-х саден в лобній області праворуч і ліворуч, на передньо-внутрішній поверхні правого плеча та передпліччя. Тілесні ушкодження у вигляді саден не відображають на собі характерологічні особливості травмуючого предмету (предметів), можливо лише вказати, що вони спричинені від не менше як 4 механічних дій тупого твердого предмету (предметів). Враховуючи характер тілесних ушкоджень, ступінь ознак їх загоєння (садна під буро-коричневими коринками вище рівня оточуючої шкіри), можливо вказати, що термін їх утворення становить близько 2-3 діб до моменту первинного огляду, тобто можливо, що вони могли виникнути 12.04.2012 року. Характер і локалізація тілесних ушкоджень в області обличчя і верхньої кінцівки не суперечать механізму їх утворення, на який вказав ОСОБА_1 при відтворенні обстановки та обставин події 10.10.2012 року, тобто при ударі тупим твердим предметом (палицею) в область голови та верхньої кінцівки (т.5,а.с.193-194);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам від 24.10.2012 року і фото-таблицею до нього, згідно якого на фотознімку № 1 свідок ОСОБА_15 впізнав обвинуваченого ОСОБА_7 як особу, з якою 12.04.2012 року він зустрічався на Запорізькому шосе і яка передала йому 500 грн. на заправку автокрану, на якому в подальшому він повинен був виконувати роботи по завантаженню труб (т.5,а.с.221-222);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 08.11.2012 року і відеозаписом цієї слідчої дії, із яких вбачається, що свідок ОСОБА_24 у присутності понятих детально розповів і показав на місці про обставини, при яких 12.04.2012 року він бачив ОСОБА_7 на правому передньому пасажирському сидінні автомобіля «AUDI А-6», та ОСОБА_8 за кермом автомобіля «ВАЗ-2109», які рухалися йому назустріч по дорозі зі сторони 1-го відділення ДГ «Дніпро» (т.7,а.с.185-189);

- протоколом огляду оптичного диску та прослуховування аудіо файлів від 10.12.2012 року, із якого вбачається, що ОСОБА_7 був обізнаний щодо операцій по демонтажу і транспортуванню сталевих труб (т.8,а.с.91-115);

- копіями наказів про прийняття на роботу № 161 від 27.09.2011 року і про звільнення з роботи № 165 к від 02.11.2012 року, копією посадової інструкції сторожа ДГ «Дніпро» від 05.08.2007 року, відповідно до яких ОСОБА_2 з 27.09.2011 року по 02.11.2012 року працював сторожем 1-го відділення ДГ «Дніпро» і у його посадові обов'язки входило, зокрема здійснення чергування, у тому числі пропуск автотранспорту на охоронювану територію і у зворотному напрямку за наявністю відповідних документів (т.8,а.с.209,210,211-212);

- речовими доказами: автокраном «КАМАЗ», переданим на зберігання ОСОБА_14, тягачем «IVECO 440» з напівпричіпом «KOGEL», переданими на зберігання ОСОБА_10 (т.1,а.с.84-87,т.8, а.с.171), 119 сталевими трубами, переданими на зберігання ОСОБА_26 (т.4,а.с.65,66), DVD-R диском «TITANIUN» з відеозаписом з камери спостереження АЗС № 0417 ПІІ «Лукойл-Україна» (т.9,а.с.19).

У незаконному поводженні зі зброєю:

Показаннями свідка ОСОБА_36, який у суді пояснив, що 05.09.2012 року близько 21 години він разом з ОСОБА_11 знаходився на автовокзалі м. Кривого Рогу. В цей час до них підійшли працівники міліції та запросили прийняти участь у якості понятих при проведенні обшуку автомобіля «PORSCHE CAYENNE» реєстраційний номер НОМЕР_46, який стояв на прилеглій до автовокзалу території. Вони погодилися і підійшли до вказаного автомобіля, біля якого знаходився раніше невідомий ОСОБА_7 Далі працівник міліції розпочав обшук, під час якого в лівій передній двері виявив ніж у чохлі, схожий на мисливський, а також інші речі, які були внесені у протокол. Після складання протоколу обшуку він його підписав, а виявлені речі працівники міліції запакували у пакети і вилучили.

Аналогічними показаннями у суді свідка ОСОБА_11

Показаннями свідка ОСОБА_37, який у суді пояснив, що він як оперуповноважений ОУР разом з іншими працівниками міліції був присутній у м. Кривому Розі при обшуку автомобіля, яким керував ОСОБА_7 Під час обшуку він знаходився поблизу автомобіля і стояв поруч із обвинуваченим. Пам'ятає, що в ході обшуку був виявлений і вилучений ніж у шкіряному чохлі, на вигляд схожий на мисливський ніж.

Показаннями свідка ОСОБА_38, який у суді пояснив, що 05.09.2012 року спільно з ОСОБА_7 і ще трьома своїми знайомими прибув на автовокзал м. Кривого Рогу на автомобілі «PORSCHE CAYENNE» під керуванням ОСОБА_7 У той час, коли ОСОБА_7 вийшов із автомобіля і направився до приміщення автовокзалу, до автомобіля швидко наблизилися невідомі особи, які витягли з автомобіля усіх присутніх на вулицю. Ці особи представилися співробітниками міліції. Далі ОСОБА_7 повернувся до автомобіля і співробітники міліції оголосили йому якісь документи, а потім при обшуку автомобіля знайшли ніж.

Письмовими доказами, зібраними відповідно до положень КПК України 1960 року, а саме:

- протоколом обшуку від 05.09.2012 року, із якого вбачається, що при обшуку автомобіля «PORSCHE CAYENNE» реєстраційний номер НОМЕР_46 чорного кольору в лівій передній двері працівниками міліції у присутності понятих виявлений і вилучений мисливський ніж з рукояткою коричневого кольору у чохлі. Також в автомобілі виявлені та вилучені мобільні телефони «NOKIA 6230», «MOTOROLLA w 210», «SAMSUNG DUOS», «MOTOROLLA» з сім-картою «People», інші предмети та речі, які були упаковані в поліетиленові пакети та опечатані. Щодо виявлених при обшуку предметів, як зазначено у протоколі, ОСОБА_7 пояснив, що все, окрім знайдених документів, належить йому (т.1,а.с.151-152);

- висновком експерта № 70/03-712 від 07.11.2012 року, із якого вбачається, що ніж довжиною 308 мм, вилучений 05.09.2012 року під час обшуку автомобіля «PORSCHE CAYENNE» реєстраційний номер НОМЕР_46, є мисливським ножем загального призначення, виготовлений саморобним способом і відноситься до категорії холодної зброї колючої дії (т.5,а.с.202-205);

- протоколом огляду предметів від 21.10.2012 року, відповідно до якого були оглянуті речі та документи, вилучені в ході обшуку 05.09.2012 року, у тому числі мисливський ніж (т.5,а.с.95-96);

- речовим доказом - мисливським ножем, переданим до камери зберігання речових доказів прокуратури Дніпропетровської області на підставі постанови слідчого ОСОБА_58 від 11.12.2012 року (т.9,а.с.18).

Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість і достовірність. Наведені докази повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого. Порушень вимог закону щодо відкриття доказів стороні захисту, суд не вбачає.

Разом з цим, суд вважає кваліфікацію розбійних дій ОСОБА_7, що була дана органом досудового розслідування, помилковою.

Так, умисні дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.4 ст.187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у сховище, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах.

Крім того, умисні дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.146 КК України як незаконне позбавлення волі трьох осіб, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, здійснюване протягом тривалого часу.

Суд вважає, що в діях ОСОБА_7 відсутня така кваліфікуюча ознака розбою, як заволодіння майном у великих розмірах, оскільки умисел обвинуваченого на це об'єктивними даними (обставинами) не підтверджується.

До такого висновку суд приходить з урахуванням кількості сталевих труб, які зберігалися на території 1-го відділення ДГ «Дніпро» (119 труб діаметром 820 мм) і транспорту, підшуканого співучасниками злочину, вважаючи, що завантаження і вивезення всіх цих труб у нічний час за допомогою лише одного автокрану і одного вантажного автомобіля є неможливим.

Будь-яких доказів того, що обвинувачений зі співучасниками підшукав інші транспортні засоби для завантаження і перевезення всієї кількості труб, і мав умисел на їх заволодіння, суду не надано.

Такий висновок узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_9, згідно яких максимальна кількість і вага труб, які можливо було вивезти на вантажному автомобілі «ІВЕКО» з причепом у даному випадку не перевищує 6-8 труб загальною вагою не більше 20 тон. Згідно показань свідків ОСОБА_15 і ОСОБА_10, попередня домовленість з ними була про завантаження лише одного автомобіля.

За таких обставин, суд виключає зазначену кваліфікуючу ознаку з обвинувачення ОСОБА_7

Суд також уточнює час розбійного нападу на ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_3, а також час викриття злочинних дій ОСОБА_7, що відповідатиме фактичним даним, встановленим під час судового розгляду.

Крім того, суд виключає з обвинувачення посилання на заподіяння обвинуваченим ОСОБА_7 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2, оскільки даний факт не знайшов свого об'єктивного підтвердження. Покласти в основу такого висновку протокол відтворення обстановки і обставин подій від 28.09.2012 року, згідно якого тілесні ушкодження ОСОБА_2 заподіяли 4 чи 5 невідомих чоловіків у масках, у тому числі ОСОБА_7, суд не може виходячи з положень ч.4 ст.17 КПК України і ч.3 ст.62 Конституції України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Суд також вважає помилковою кваліфікацію дій ОСОБА_7 за ч.2 ст.146 КК України, оскільки позбавлення волі у процесі розбою повністю охоплюється статтею 187 КК України і додаткової кваліфікації за іншими статтями КК не потребує (п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності»).

У зв'язку з цим, суд виправдовує обвинуваченого за ч.2 ст.146 КК України за відсутністю в його діях складу цього кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у розбійному нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, погрозою застосування такого насильства, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, із проникненням у сховище, і такі його дії кваліфікує за ч.3 ст.187 КК України.

Умисні дії ОСОБА_7, що виразилися в носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, суд кваліфікує за ч.2 ст.263 КК України.

Твердження сторони захисту про відсутність кваліфікуючої ознаки «проникнення у сховище» суд вважає необґрунтованим, оскільки в судовому засіданні встановлено, що сталеві труби зберігалися на охоронюваній території 1-го відділення ДГ «Дніпро», вільний доступ на яку був обмежений шлагбаумом, встановленим біля сторожового приміщення, і наявністю сторожових собак, тобто малися засоби охорони від доступу на територію сторонніх осіб. Потерпілий ОСОБА_2 на постійній основі працював сторожем ДГ «Дніпро» і до його посадових обов'язків входило, зокрема здійснення чергування, у тому числі пропуск автотранспорту на охоронювану територію за наявністю відповідних документів. При цьому дії нападників були спрямовані саме на усунення сторожа як перешкоди для доступу на територію, де зберігався об'єкт їх посягання. Наявність інших під'їзних шляхів до охоронюваної території, на думку суду, не впливає на її правовий статус.

У ході судового розгляду сторона захисту наполягала на тому, що свідок ОСОБА_8 обмовляє ОСОБА_7 через помсту обвинуваченому за дії, пов'язані з документуванням протиправної діяльності цього свідка у сфері незаконних операцій з металобрухтом під час роботи ОСОБА_7 в органах внутрішніх справ.

Такі доводи не знайшли об'єктивного підтвердження, спростовуються сукупністю досліджених доказів, у тому числі показаннями дільничних інспекторів міліції ОСОБА_39 і ОСОБА_40, які в суді пояснили, що будь-якої інформації щодо протиправної діяльності ОСОБА_8 вони від ОСОБА_7 не отримували.

Даючи оцінку показанням свідка ОСОБА_8, суд допускає, що з боку сторони обвинувачення могла мати місце певна угода з цим свідком на той час, коли він перебував у статусі підозрюваного, з тією метою, щоб свідок дав викривальні показання щодо ОСОБА_7

У зв'язку з цим ОСОБА_8 двічі допитувався в ході судового розгляду і його показання ретельно перевірялися на предмет відповідності іншим фактичним даним, а стороні захисту була надана можливість детально допитати цього свідка щодо обставин кримінального провадження.

Аналіз показань ОСОБА_8 свідчить про те, що вони повністю узгоджуються з доказами, покладеними судом в основу вироку. Показання цього свідка були послідовними в ході кримінального провадження і, на думку суду, логічно вписуються в картину події злочину. Обставин, які б могли бути мотивом для обмови ОСОБА_7 в ході судового розгляду не встановлено, а тому суд приходить до висновку про достовірність показань цього свідка.

Твердження сторони захисту про непослідовність показань свідка ОСОБА_8, суд вважає безпідставними. Що стосується уточнення цим свідком деяких подій, то вони не є істотними і не можуть бути розцінені як непослідовність показань.

Крім цього, суд бере до уваги, що показання свідка ОСОБА_8 у сукупності з іншими доказами узгоджуються щодо часу, місця і контактів із інформацією операторів мобільного зв'язку, що, на думку суду, додає їм доказової сили.

Так, у судовому засіданні ОСОБА_7 заявив, що станом на 12.04.2012 року він постійно користувався абонентськими номерами мобільного зв'язку НОМЕР_21, НОМЕР_15 і НОМЕР_12. Органом досудового розслідування у встановленому законом порядку було вилучено інформацію щодо вказаних номерів у відповідних операторів мобільного зв'язку (т.3,а.с.134-137,144-147,153-249, т.4,а.с.1-53,т.6,а.с.32-77,78-114,120-122).

Згідно цієї інформації абонент НОМЕР_12 (ОСОБА_7) о 21.08 годині 12.04.2012 року мав телефонний зв'язок із абонентом НОМЕР_39 (належить ОСОБА_41 згідно матеріалів кримінального провадження) і знаходився в зоні дії базової станції, розташованої по вул. Науковій, 1 у сел. Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області; о 21.40 годині 12.04.2012 року знаходився у зоні дії базової станції, розташованої по пр. Героїв, 30-д у м. Дніпропетровську; о 22.47 годині 12.04.2012 року знову мав телефонний зв'язок із абонентом НОМЕР_39 (ОСОБА_41) і знаходився у зоні дії базової станції, розташованої по провулку Добровольців, 10 у м. Дніпропетровську; о 23.59 годині 12.04.2012 року знову мав телефонний зв'язок із абонентом НОМЕР_39 (ОСОБА_41) і знаходився у зоні дії базової станції, розташованої по пр. Героїв, 30-д у м. Дніпропетровську; о 01.30 годині 13.04.2012 року знову мав телефонний зв'язок із абонентом НОМЕР_39 (ОСОБА_41) і знаходився у зоні дії базової станції, розташованої по пров. Добровольців, 10 у м. Дніпропетровську; о 08.07 годині 13.04.2012 року знаходився у зоні дії базової станції, розташованої по пров. Добровольців, 10 у м. Дніпропетровську.

Абонент НОМЕР_21 (ОСОБА_7) за період з 09 по 13 квітня 2012 року мав телефонні зв'язки з абонентом НОМЕР_26 (належить ОСОБА_8 згідно матеріалів кримінального провадження), про які зазначено далі по цьому абоненту; о 13.31, 13.54 годині 09.04.2012 року, о 13.26, 13.36, 17.00, 17.25, 18.08, 18.09, 18.34 і 18.44 годині 10.04.2012 року, об 11.32, 12.05 і 14.18 годині 11.04.2012 року, о 16.07, 18.28 і 19.44 годині 12.04.2012 року, о 12.24, 15.01 і 15.46 годині 13.04.2012 року мав телефонні зв'язки з абонентом НОМЕР_40 (належить ОСОБА_22 згідно даних УБОЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області, т.4,а.с.160), о 12.17, 15.22 і 15.24 годині 09.04.2012 року, об 11.29, 12.38, 13.16, 13.17, 13.37, 13.40, 13.52, 15.22, 15.59 і 16.22 годині 10.04.2012 року, о 21.42 годині 11.04.2012 року, об 11.18, 14.41 і 16.38 годині 12.04.2012 року мав телефонні зв'язки з абонентом НОМЕР_23 (належить ОСОБА_23 згідно даних Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області, т.4,а.с.153).

На момент телефонних зв'язків з 19.43 по 21.20 годину 12.04.2012 року абонент НОМЕР_21 (ОСОБА_7) перебував у зоні пр. Героїв і пров. Добровольців у м. Дніпропетровську. На момент останнього телефонного зв'язку 12.04.2012 року о 21.41 годині цей абонент знаходився в зоні бульвару Слави, 17а/20 у м. Дніпропетровську. Наступний телефонний зв'язок даний абонент мав о 08.03 годині 13.04.2012 року, перебуваючи в зоні пр. Героїв і вул. Мандриківської від вул. Космічної до бульвару Слави у м. Дніпропетровську.

Абонент НОМЕР_15 (ОСОБА_7) о 19.58, 20.09, 20.23, 20.25 і 21.42 годині 12.04.2012 року мав телефонні зв'язки з абонентом НОМЕР_19 (належить ОСОБА_22 згідно матеріалів кримінального провадження). На момент останнього телефонного зв'язку абонент знаходився у зоні дії базової станції, розташованої по бульвару Слави, 17/20 у м. Дніпропетровську. Наступний телефонний зв'язок мав о 09.14 годині 13.04.2012 року з невстановленим абонентом. О 09.19 годині 13.04.2012 року мав телефонний зв'язок із абонентом НОМЕР_26 (ОСОБА_8).

Абонент НОМЕР_26 (ОСОБА_8) о 08.05, 08.11, 08.37, 09.00, 09.01, 12.37 і 14.51 годині 09.04.2012 року мав телефонні зв'язки з абонентом НОМЕР_21 (ОСОБА_7). В цей же день об 11.01, 13.41, 15.02 і 17.04 годині мав телефонні зв'язки з абонентом НОМЕР_8 (належить ОСОБА_9 згідно матеріалів кримінального провадження). О 10.43, 10.52, 12.44, 13.08, 14.12, 14.24, 14.29, 14.31, 15.20, 15.27, 15.41, 15.45, 15.55, 16.37, 17.38, 18.31 і 20.51 годині 11.04.2012 року мав телефонні зв'язки з абонентом НОМЕР_21 (ОСОБА_7). В цей же день о 14.10, 15.41, 16.39, 18.48, 19.45, 20.15 і 21.03 годині ОСОБА_8 мав телефонні зв'язки з абонентом НОМЕР_8 (ОСОБА_9). О 21.02, 22.11 і 22.44 годині 12.04.2012 року мав телефонні зв'язки з абонентом НОМЕР_41 (належить ОСОБА_10 згідно матеріалів кримінального провадження), об 11.20, 17.41, 17.48, 19.19, 20.37, 20.54, 20.57, 21.06, 21.10, 21.25 і 21.41 годині 12.04.2012 року мав телефонні зв'язки з абонентом НОМЕР_21 (ОСОБА_7). На момент телефонного зв'язку о 21.25 годині 12.04.2012 року абонент НОМЕР_26 (ОСОБА_8) перебував у зоні вул. Панікахи, Запорізького шосе у м. Дніпропетровську. На момент телефонних зв'язків із 21.41 по 21.59 годину 12.04.2012 року цей абонент перебував у зоні Запорізького шосе, Запорізького кладовища у м. Дніпропетровську. На момент телефонного зв'язку о 22.06 годині 12.04.2012 року абонент НОМЕР_26 (ОСОБА_8) перебував у зоні виїзду з м. Дніпропетровська у напрямку м. Запоріжжя, с. Братське і с. Новоолександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області. На момент телефонного зв'язку о 22.11 годині 12.04.2012 року цей абонент знову перебував у зоні Запорізького шосе, Запорізького кладовища у м. Дніпропетровську. На момент телефонного зв'язку о 22.44 годині 12.04.2012 року абонент НОМЕР_26 перебував у зоні Запорізького шосе від вул. Панікахи у напрямку виїзду із м. Дніпропетровська у напрямку м. Запоріжжя. На момент телефонного зв'язку о 00.59 годині 13.04.2012 року цей абонент перебував у зоні пр. Героїв, 81-а у м. Дніпропетровську.

Абонент НОМЕР_42 (належить ОСОБА_13 згідно матеріалів кримінального провадження) о 18.50 годині 11.04.2012 року мав телефонний зв'язок із абонентом НОМЕР_15 (ОСОБА_7).

Абонент НОМЕР_20 (належить ОСОБА_12 згідно матеріалів кримінального провадження) о 19.26 годині 11.04.2012 року мав телефонний зв'язок із абонентом НОМЕР_42(ОСОБА_13); о 19.28 і 19.31 годині 11.04.2012 року даний абонент мав телефонні зв'язки з абонентом НОМЕР_24 (належить ОСОБА_14 згідно матеріалів кримінального провадження); о 19.30 і 19.35 годині 11.04.2012 року знов мав телефонні зв'язки з абонентом НОМЕР_42 (ОСОБА_13).

Абонент НОМЕР_24 (ОСОБА_14) о 19.36, 19.38, 19.45, 20.18, 20.20, 20.57 і 21.24 годині 11.04.2012 року мав телефонні зв'язки з абонентом НОМЕР_21 (ОСОБА_7); о 20.16 і 20.20 годині 11.04.2012 року мав телефонні зв'язки з абонентом НОМЕР_17 (належить ОСОБА_15 згідно матеріалів кримінального провадження); о 20.18 годині 12.04.2012 року знов мав телефонний зв'язок з абонентом НОМЕР_17 (ОСОБА_15).

Після події злочину, а саме, о 23.49 і 23.59 годині 12.04.2012 року, 00.03, 00.24, 00.38 і 06.20 годині 13.04.2012 року абонент НОМЕР_17 (ОСОБА_15) мав телефонні зв'язки з абонентом НОМЕР_24 (ОСОБА_14).

Абонент НОМЕР_24 (ОСОБА_14) о 23.47 годині 12.04.2012 року, о 07.41 і 07.43 годині 13.04.2012 року мав телефонні зв'язки з абонентом НОМЕР_20 (ОСОБА_12); о 00.01, 00.10 і 01.17 годині 13.04.2012 року мав телефонні зв'язки з абонентом НОМЕР_43 (ОСОБА_13) і як зазначалося вище, о 08.05, 08.16, 09.03 і 09.18 годині 13.04.2012 року мав телефонні зв'язки з абонентом НОМЕР_21 (ОСОБА_7).

Як видно, обвинувачений з 09 по 13 квітня 2012 року постійно спілкувався з ОСОБА_8, особами, оголошеними у розшук, а також особами, задіяними для завантаження і перевезення труб, що спростовує його твердження про непричетність до злочину. Зазначені зв'язки, на думку суду, свідчать про узгодження ОСОБА_7 певних обставин з реалізації спільного злочинного плану.

Ланцюги дзвінків між ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10, та між ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 також підтверджують встановлені органом досудового розслідування обставини підготовки до злочину, а саме, що автокран «КАМАЗ» ОСОБА_7 підшукав через матір своєї цивільної дружини - ОСОБА_12, встановивши через неї контакт з ОСОБА_14, а вантажний автомобіль «IVECO» - через ОСОБА_8, який в свою чергу задіяв ОСОБА_9 і ОСОБА_10 Зворотній ланцюг дзвінків, здійснений безпосередньо після вчинення злочину, логічно вписується в картину подій і підтверджує попередні контакти зазначених осіб, а тому встановлені органом досудового розслідування обставини суд вважає вірними.

Відсутність телефонних з'єднань з абонентськими номерами ОСОБА_7 НОМЕР_21, НОМЕР_15 і НОМЕР_12 після 21.42 години 12.04.2012 року та до 08.07 години 13.04.2012 року (за виключенням з'єднань з номером НОМЕР_39, який належить ОСОБА_41), суд пов'язує з тим, що ОСОБА_7, маючи певний стаж роботи в органах міліції та будучи обізнаним про можливість отримання слідчими органами інформації про абонентів, які знаходились в зоні дії базових станцій операторів мобільного зв'язку, що покривають місце злочину, залишив за місцем проживання мобільні телефони з відповідними SIM-картками (або вимкнув), попереджаючи таким чином можливість його викриття за допомогою таких заходів.

Враховуючи викладене, суд розцінює показання ОСОБА_7 про непричетність до інкримінованих діянь як такі, що направлені на ухилення від покарання за вчинення особливо тяжкого злочину.

Сторона захисту також посилалася на показання свідків ОСОБА_13, ОСОБА_42, ОСОБА_43 і ОСОБА_41, які, на думку захисту, підтверджують алібі обвинуваченого про те, що приблизно з 21 години 40 хвилин 12.04.2012 року і до ранку 13.04.2012 року він перебував вдома разом з бабусею і цивільною дружиною.

Зазначені обставини перевірялися в ході судового розгляду і свого підтвердження не знайшли.

Так, свідок ОСОБА_43 у судовому засіданні пояснила, що 12.04.2012 року приблизно з 22 до 23 години до неї звернувся обвинувачений з проханням надати медичну допомогу його бабусі, у якої була носова кровотеча. В цей час вона прийшла у квартиру, в якій проживає ОСОБА_7 зі своєю цивільною дружиною і бабусею, надала допомогу бабусі, якій зміряла тиск і зробила ін'єкцію. Додому вона повернулася близько 24 години. День 12.04.2012 року добре запам'ятала тому, що це був Чистий четвер.

Такі ж показання дали свідки ОСОБА_13 і ОСОБА_42, які крім того, пояснили, що ОСОБА_7 перебував вдома до ранку 13.04.2012 року.

Свідок ОСОБА_41 у судовому засіданні пояснила, що знайома з обвинуваченим, з яким знаходиться у дружніх стосунках. 12.04.2012 року приблизно з 22 години до 01 години 13.04.2012 року вона тричі розмовляла по телефону з ОСОБА_7 і в цей час він знаходився у себе вдома.

Суд критично оцінює показання зазначених свідків, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю доказів, у тому числі послідовними показаннями свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_24, показаннями свідка ОСОБА_15 у порядку ст.225 КПК України, протоколами впізнання, відеозаписом з камери спостереження АЗС № 0417 «Лукойл-Україна» і протоколами відтворення обстановки і обставин подій.

Такі показання свідків, на думку суду, обумовлені родинними зв'язками (знайомством у випадку ОСОБА_43 і ОСОБА_41) і не спростовують доказів обвинувачення, а тому не приймаються судом до уваги.

Суд також звертає увагу на той факт, що на час телефонних зв'язків абонентів НОМЕР_43 (ОСОБА_13) і НОМЕР_24 (ОСОБА_14) о 00.01, 00.10 і 01.17 годині 13.04.2012 року телефонний зв'язок абонента НОМЕР_39 (ОСОБА_41) із абонентом НОМЕР_12 перервався і продовжився о 01.30 годині 13.04.2012 року.

Дана обставина, на думку суду, вказує на те, що мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_12 ОСОБА_7 залишив за місцем свого проживання і за цим телефоном його цивільна дружина ОСОБА_13 спілкувалася зі своєю подругою ОСОБА_41

Показання свідка ОСОБА_44 про те, що звечора 12 квітня до ранку 13 квітня 2012 року його син ОСОБА_7 був вдома, дані зі слів свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_42, а тому судом до уваги не приймаються.

Доводи сторони захисту щодо недопустимості протоколів допиту свідків ОСОБА_24, ОСОБА_26, ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_10 і ОСОБА_15, потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, а також протоколів очних ставок між ними і обвинуваченим, що були складені під час досудового розслідування, суд не приймає до уваги, оскільки ці особи були допитані в ході судового розгляду. Показання зазначених осіб, що були дані ними під час досудового слідства і зафіксовані у відповідних процесуальних документах, відповідно до ст.23 КПК України не мають доказового значення.

Доводи захисників про позбавлення їх можливості допитувати свідка ОСОБА_24 в ході досудового розслідування в судовому засіданні в порядку ст.225 КПК України, суд не приймає до уваги, оскільки таку можливість захисники мали під час судового розгляду при допиті цього свідка в режимі відеоконференції.

Твердження сторони захисту про неможливість використання як доказів протоколів відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у зв'язку з їх недопустимістю через присутність обох потерпілих при проведенні цих слідчих дій, про що зазначив свідок ОСОБА_45 (статист), суд вважає необґрунтованими, оскільки при перегляді відеозапису цих слідчих дій дана обставина не підтвердилася.

Посилання захисту на недопустимість протоколів відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_24 (т.4,а.с.99-101, 110-113,126-131,170-172,175-177,180-183,186-188,т.7,а.с.185-187) через те, що даним особам не роз'яснені положення ст.ст.59, 62, 63 Конституції України, суд вважає безпідставними, оскільки такі права раніше роз'яснювались цим особам в ході їх допиту. Зазначені протоколи слідчих дій були отримані в порядку, передбаченому КПК України 1960 року, а тому відповідно до п.8 Перехідних положень КПК України 2012 року є допустимими.

Показання свідка ОСОБА_46, згідно яких в ході відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_24 він, як статист, не міг розгледіти осіб, які знаходилися в зустрічному автомобілі при конкретних обставинах, суд не приймає до уваги, оскільки на протязі всього кримінального провадження свідок ОСОБА_24 давав послідовні показання, які узгоджуються з іншими фактичними даними, а тому сумнівів у їх достовірності немає.

Переглянувши відеозапис із камери спостереження АЗС № 0417 ПІІ «Лукойл-Україна», що міститься на долученому до справи DVD диску, суд переконався, що відображені в ньому події узгоджуються між собою і ознак монтажу не містять. Обставини встановлення та вилучення відеозапису пояснили свідки ОСОБА_47 та ОСОБА_37 Враховуючи викладене та відсутність даних про вплив зовнішніх факторів на даний відеозапис і його відповідність іншим доказам, у суду не виникає сумнівів у його достовірності. Твердження обвинуваченого і його захисників щодо фальсифікації цього доказу є голослівними.

Твердження сторони захисту про незаконність огляду DVD диску з відеозаписом із камер спостереження АЗС № 0417 ПІІ «Лукойл-Україна», проведеного 08.09.2012 року слідчою ОСОБА_47, у зв'язку з тим, що диск не було вилучено у встановленому законом порядку, суд вважає безпідставними, оскільки за даними протоколу огляду цей диск був наданий працівником АЗС добровільно (т.2,а.с.58-59).

Той факт, що роздруківка фотознімків з цього диску долучена до подання слідчого про обшук від 04.09.2012 року, тобто до його надання слідчому 08.09.2012 року, не свідчить про фальсифікацію протоколу огляду від 08.09.2012 року, оскільки на той час відносно ОСОБА_7 проводилися оперативно-розшукові заходи і ці фотознімки отримані в рамках оперативно-розшукової справи.

Доводи сторони захисту про недопустимість протоколів пред'явлення ОСОБА_7 для впізнання ОСОБА_1 і ОСОБА_15 через те, що таке впізнання проводилося за фотознімками, суд вважає необґрунтованими. На думку суду, проведення впізнання у такій формі було обумовлено ризиками неправомірного впливу на ОСОБА_1 і ОСОБА_15, і у зв'язку з цим, невідкладністю даної слідчої дії.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 кардинально змінив свої показання, заперечуючи факт застосування до нього насильства і факт присутності ОСОБА_7 на місці злочину. ОСОБА_15 у суді також не впізнав ОСОБА_7 як особу, від якої отримав грошові кошти на заправку автокрану. Отже, побоювання органу досудового розслідування щодо впливу на цих осіб мали реальне підґрунтя.

За таких обставин, суд вважає, що проведення впізнання за фотознімками в порядку ч.5 ст.174 КПК України 1960 року було виправданим. Істотних порушень вимог ст.174 КПК України 1960 року при проведенні цієї слідчої дії не вбачається.

У ході судового розгляду не знайшов свого об'єктивного підтвердження факт особистих неприязних стосунків між слідчим ОСОБА_19 і обвинуваченим ОСОБА_7, а тому такі твердження останнього суд вважає надуманими.

Його ж твердження щодо неможливості спілкування з ОСОБА_8 як особою, яка займається протиправною діяльністю у сфері металобрухту, а також про те, що він ніколи не займався діяльністю у цій сфері, суд також вважає надуманими.

Так, із матеріалів кримінального провадження вбачається, що відносно ОСОБА_7 проводилися оперативно-розшукові заходи. В ході таких заходів, на підставі постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.08.2012 року (т.5с.п.,а.с.162), відбувалося зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо ОСОБА_7

Голос особи, телефонні розмови якої були зафіксовані під час проведення оперативно-технічних заходів (т.8,а.с.91-115), відповідно до висновку судової експертизи звукозапису № 70/32-795/12 від 25.02.2013 року (т.2с.п.,а.с.197-246) належить обвинуваченому ОСОБА_7

Зі змісту телефонних розмов ОСОБА_7 за період з 09.08.2012 року по 05.09.2012 року вбачається, що обвинувачений обговорює з ОСОБА_23 і невстановленими особами обставини місцезнаходження труб, їх ознаки, деталі демонтажу із-під землі і транспортування. В цих розмовах ОСОБА_7 проявляє себе як особа, яка детально обізнана щодо вказаних обставин і безпосередньо планує проводити роботи з демонтажу і транспортування труб. З розмов також вбачається, що заплановані роботи є протиправними і що співрозмовники намагаються попередити їх викриття за допомогою зв'язків у правоохоронних органах.

Хоча даний доказ безпосередньо не стосується інкримінованого злочину, суд вважає, що він викриває неправдиві показання обвинуваченого і характеризує його як особу, яка здатна спланувати і реалізувати подібний злочин.

Як зазначалося вище, такі оперативно-розшукові заходи щодо ОСОБА_7 як зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж проводилися на підставі відповідного судового рішення апеляційного суду Дніпропетровської області, а тому доводи сторони захисту про їх незаконність є безпідставними. Порушень гарантій адвокатської діяльності у зв'язку з проведенням таких заходів не встановлено.

Посилання обвинуваченого на підміну цифрового носія, який містить телефонні розмови і який досліджувався експертом, є безпідставними і спростовуються ілюстрованою таблицею до висновку судової експертизи звукозапису № 70/32-795/12 від 25.02.2013 року, на якій зображений загальний вигляд оптичного диску з інвентарним номером і реквізитами, які відповідають даним протоколу огляду від 10.12.2012 року (т.2с.п.,а.с.245, т.8,а.с.92-115).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_12 заперечувала той факт, що зверталася до директора ПрАТ «Мережа Сервіс» ОСОБА_14 щодо надання автокрану для виконання вантажних робіт.

Свідок ОСОБА_14 у суді також заперечував контакти з ОСОБА_12 і ОСОБА_15 з приводу автокрану, зазначивши, що не знає, яким чином техніка ПрАТ «Мережа Сервіс» опинилася на місці злочину.

Показання ОСОБА_12 і ОСОБА_14 суперечать вищевикладеній інформації щодо їхніх телефонних зв'язків з 09 по 13 квітня 2012 року, показанням свідка ОСОБА_15, даним під час досудового розслідування в порядку ст.225 КПК України, і первісним показанням самого ОСОБА_14 (т.5,а.с.208-212), а тому показання цих свідків суд розцінює як недостовірні. Мотивом цьому суд вважає родинні зв'язки ОСОБА_12 з цивільною дружиною обвинуваченого, а також бажання свідків заперечити свою причетність до злочину.

Що стосується показань свідка ОСОБА_48 про те, що 12.04.2012 року після 20 години на автомийці по провулку Добровольців, 3-б на ж/м Перемога у м. Дніпропетровську він мив автомобіль ОСОБА_7 «PORSCHE CAYENNE», про що зазначив у журналі реєстрації миття транспортних засобів, показань свідка ОСОБА_49, який підтвердив показання свідка ОСОБА_48 щодо наявності запису у вказаному журналі щодо мийки зазначеного автомобіля, а також даних облікового журналу автомийки, згідно яких на аркуші 62 мається запис про повну мийку автомобіля «PORSCHE CAYENNE» після 20 години 12.04.2012 року, то вони не виключають можливість участі обвинуваченого у вчиненні злочину після 22.00 години 12.04.2012 року.

Також не створюють алібі обвинуваченому показання свідків ОСОБА_50 і ОСОБА_51, згідно яких приблизно з 20.30 до 21.40 12.04.2012 року години вони спілкувалися з ОСОБА_7 під час гри у більярд і біля будинку обвинуваченого, оскільки ці показання також не виключають його участь у злочині.

Показання інших свідків, що були допитані в ході судового розгляду, судом не оцінюються, оскільки даних щодо предмету доказування не містять.

Окремої оцінки заслуговують показання потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_3, а також свідка ОСОБА_15, що були дані ними в ході кримінального провадження.

Так, при медичному обстежені 13.04.2012 року в ОКЗ «Бюро СМЕ» ОСОБА_2 пояснив, що в ніч з 12 на 13 квітня 2012 року п'ятеро невідомих (з метою пограбування, коли він знаходився на робочому місці) били його дубинками по голові, обличчю, тулубу, верхнім кінцівкам. Також били порожньою скляною пляшкою по голові (при цьому пляшка не розбилася) і надягли йому на руки наручники (т.1,а.с.57).

У ході допиту 08.05.2012 року у якості потерпілого ОСОБА_2 пояснив, що працює охоронцем ДГ «Дніпро». Об'єктом охорони є територія цього підприємства, на якій знаходиться техніка і сталеві труби, залишені на зберігання. 12.04.2012 року о 22.30 годині біля вагончика охорони на нього напали 4 чи 5 чоловіків у масках і почали наносити йому удари дубинками по голові. Після цього вони затягли його до вагончику, зв'язали руки пластиковими затискачами і прив'язали його до ліжка. Через деякий час приїхали люди за сіном і чоловіки в масках також нанесли їм удари, після чого поклали на підлогу. Далі він почув звук вантажних автомашин і люди в масках вийшли на вулицю. Через деякий час він почув звук легкових автомашин, а потім приїхав власник труб і працівники міліції (т.1 а.с.80-82).

Аналогічні показання ОСОБА_2 дав в ході додаткового допиту 09.09.2012 року, а при відтворенні обстановки і обставин події 28.09.2012 року показав на місці механізм заподіяння йому тілесних ушкоджень і повністю підтвердив раніше дані ним показання (т.2 а.с.81-82,т.4,а.с.99-101,104).

24 жовтня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до слідчого із заявою, у якій зазначив, що 12.04.2012 року близько 23 години до нього у вагончик зайшли невідомі, один із яких наказав лягти на ліжко. Фізичного насильства до нього не застосовувалось (т.6,а.с.135).

У подальшому, при додатковому допиті 31.10.2012 року ОСОБА_2 пояснив, що 12.04.2012 року близько 23 години він знаходився на чергуванні по охороні 1-го відділення ДГ «Дніпро», і в цей час, почувши гавкіт собак, вийшов із вагончика і пройшовся по території. Нікого не помітивши, він повернувся у вагончик, куди приблизно через 3-5 хвилин зайшли 4-5 невідомих чоловіків, одягнуті у все темне, у яких на головах були маски, а на руках рукавички. Невідомі представилися працівниками УБОЗ і сказали йому лежати. Він ліг на ліжко і одразу один із невідомих прив'язав руки до ліжка пластиковими затискачами. Він лежав головою донизу і того, що відбувалося у вагончику не бачив. Приблизно через 30 хвилин у двері постукали і сказали, що приїхали за соломою. Цих осіб завели у вагончик і поклали на підлогу. Невідомі в масках говорили їм, що вони з УБОЗ. Після цього він знаходився у тому ж положенні приблизно 40 хвилин - 1 годину. Невідомі виходили з вагончика на вулицю, про щось розмовляли. В цей час він почув звук руху автомобілів. Через деякий час невідомі в масках вискочили, і як він зрозумів, уїхали. Після цього приїхав власник труб з іншими чоловіками, один із яких звільнив йому руки. Пізніше приїхали працівники міліції. Щодо тілесних ушкоджень, то їх йому спричинили не чоловіки в масках, а близько 21 години два невідомих чоловіка, можливо наркомани, яких він застав біля трактора у той час, як вони хотіли щось викрасти. Раніше давав показання про його побиття чоловіками в масках у зв'язку з тим, що про це йому сказали чоловіки у цивільному одязі, які після його звільнення знаходилися на місці події (т.6,а.с.141-145).

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 12.04.2012 року близько 21 години знаходився на робочому місці у приміщенні сторожки охорони 1-го відділення ДГ «Дніпро». У цей час він вийшов на гавкіт собак і побачив двох невідомих чоловіків, які намагалися щось вкрасти з трактора, що стояв на охоронюваній території неподалік від сторожки. Коли він підбіг до них, то вони за допомогою палиць завдали йому тілесні ушкодження - били по голові і тулубу, після чого зникли з місця події. Через дві години в сторожку зайшли невідомі особи в масках, представилися співробітниками міліції та запропонували йому лягти на ліжко. Він підкорився, після чого вони прив'язали його руки пластиковими фіксаторами до бильця ліжка. Через декілька хвилин приїхали ОСОБА_1 і ОСОБА_3 за соломою. Невідомі в масках поклали їх на підлогу і заборонили їм рухатися. Пізніше, хвилин через двадцять, з'явилися особи, які представилися власниками труб і через деякий час його звільнили. Після цього він вийшов із приміщення сторожки на двір, де зустрів двох невідомих осіб у цивільному одязі, які сказали, що вони співробітники міліції та що йому необхідно дати пояснення про те, що саме невідомі особи в масках завдали йому тілесні ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_1 при медичному обстежені 14.04.2012 року в ОКЗ «Бюро СМЕ» пояснив, що 12.04.2012 року двоє невідомих чоловіків у масках били його руками, ногами, дерев'яною палицею по голові, обличчю, тулубу, кінцівкам, при цьому він падав на підлогу (т.1,а.с.59).

У ході допиту 09.09.2012 року ОСОБА_1 пояснив, що 12.04.2012 року приблизно о 22.30 годині разом із ОСОБА_3 на автомобілі «Газель» прибув до сторожки, розташованої при в'їзді на територію 1-го відділення ДГ «Дніпро». Вони направилися до сторожки з метою отримання дозволу у сторожа набрати сіна. Коли він постукав у двері сторожки, вони різко відчинилися і невідомий чоловік у масці почав наносити йому удари дерев'яною палкою в область голови, нанісши близько 6 ударів. Від отриманих ударів він присів наприсядки і повернувшись, побачив, як інший чоловік у масці металевою телескопічною дубинкою наносить удари ОСОБА_3 по тілу. Після цього їх заштовхали у сторожку і повалили на підлогу, наносячи при цьому удари. Невідомі кричали, що вони являються співробітниками міліції. У сторожці на ліжку він бачив чоловіка, руки якого були зв'язані та прикріплені до бильця ліжка за допомогою пластикового хомута (т.2,а.с.75-77).

Аналогічні показання ОСОБА_1 дав в ході додаткового допиту у якості потерпілого 26.09.2012 року. Також пояснив, що раніше у своїх показаннях вказував про те, що не може впізнати нападників, оскільки побоювався, що особи в масках мають відношення до правоохоронних органів і можуть завдати йому шкоду, але тепер може це зробити. Власноручно намалював обличчя одного з нападників, який поза сторожкою знімав маску, а саме ОСОБА_7 (т.4,а.с.74-79).

Такі ж показання ОСОБА_1 дав слідчому 10.12.2012 року (т.8,а.с.83-87), а потім 11.12.2012 року слідчому судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (т.8,а.с.44).

У ході відтворені обстановки і обставин події 10.10.2012 року ОСОБА_1 вкотре підтвердив викривальні ОСОБА_7 показання і на місці злочину показав механізм заподіяння йому тілесних ушкоджень (т.4,а.с.170-172,174).

15.10.2012 року ОСОБА_1 впізнав по фотознімкам ОСОБА_7 і ОСОБА_22 як осіб, що вчинили розбійний напад 12.04.2012 року (т.5,а.с.7-9,13-15).

У ході очної ставки із ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_1 знову підтвердив показання, що були дані ним раніше, зазначивши, що впізнає ОСОБА_7 як особу, яку 12.04.2012 року бачив без маски поблизу сторожки (т.7,а.с.85-93).

Однак, у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 заявив, що надані ним раніше показання частково не відповідають дійсності. Насправді, у сторожку він заходив із відкритою пляшкою пива, тримаючи її попереду. Коли відкрилися двері, він пролив пиво на особу в масці і саме з цим було пов'язане застосоване до нього насильство. Осіб у масці він сприймав як працівників міліції і підкорявся їхнім наказам. Що стосується впізнання ОСОБА_7, то зробити це його переконали співробітники міліції, пояснивши, що всі його впізнали і це проста формальність. Насправді він ОСОБА_7 не впізнає. Протоколи, що були складені раніше, підписував не читаючи, оскільки не мав на це часу. Протокол відтворення подій підписував «заднім числом». У подальшому доповнив, що перед тим, як покласти його з ОСОБА_3 на підлогу, особи у масках надали їм підстилку.

Потерпілий ОСОБА_3 у ході допиту 09.09.2012 року пояснив, що 12.04.2012 року приблизно о 22 годині разом із ОСОБА_1 прибув до території 1-го відділення ДГ «Дніпро» за соломою. Коли ОСОБА_1 постукав у двері сторожки, вони різко відчинилися і звідти вибігли два невідомих чоловіка у масках. Один з них почав наносити дерев'яною палкою удари ОСОБА_1 по голові, а другий з металевою телескопічною дубинкою направився до нього. Далі цей чоловік, застосовуючи фізичне насилля, притис його до землі та затягнув у сторожку. При цьому нападники кричали, що вони являються співробітниками міліції. Після цього невідомі повалили їх на підлогу і почали кричати, що він з ОСОБА_1 крадії і вони у змові з охоронцем. У сторожці на ліжку він бачив чоловіка, руки якого були зв'язані та прикріплені до бильця ліжка за допомогою пластикових хомутів (т.2,а.с.93-95). Аналогічні показання ОСОБА_3 дав при допиті 26.09.2012 року. В ході відтворення обстановки і обставин події 10.10.2012 року потерпілий показав на місці механізм застосуванні до нього фізичного насильства і повністю підтвердив раніше дані ним показання (т.4,а.с.81-84,т.4,а.с.175-177,179).

На допиті 14.12.2012 року потерпілий ОСОБА_3 підтвердив зазначені показання і доповнив, що в ході нападу йому також було нанесено дубинкою чи рукою близько 2-х ударів в область спини (т.8,а.с.160-163).

Однак, у судовому засіданні ОСОБА_3 частково змінив свої показання, зазначивши що ніхто йому ударів не наносив і він не бачив, щоб ОСОБА_1 били дерев'яною палкою. Осіб у масках він сприймав як працівників міліції та підкорявся їхнім наказам. У подальшому доповнив, що перед тим, як покласти його з ОСОБА_1 на підлогу, особи у масках надали їм підстилку.

Свідок ОСОБА_15 у ході допиту 24.10.2012 року пояснив, що працює на посаді водія автокрана ПрАТ «Мережа Сервіс», директором якого є ОСОБА_14 11.04.2012 року йому зателефонував ОСОБА_14 і спитав, чи зможе він 12.04.2012 року вивантажити труби, на що він відповів, що зможе. Тоді ОСОБА_14 сказав, що дасть його телефон чоловіку, який з цього питання з ним зв'яжеться. Після цього зателефонував невідомий чоловік і сказав, що домовлявся з ОСОБА_14 щодо автокрана. Також сказав, що роботи будуть з вивантаження труб і що місце роботи він повідомить пізніше. 12.04.2012 року о 18.00 годині цей чоловік знов зателефонував і сказав їхати до АЗС «Лукойл», що розташована на Запорізькому шосе у м. Дніпропетровську. Він повідомив чоловіка, що в нього немає пального, на що чоловік відповів, що заправить автокран на місці. Біля 19.00 години він прибув на обумовлене місце, про що по телефону повідомив зазначеного чоловіка. Чоловік сказав йому чекати на місці і він простояв там біля 2 годин. Приблизно після 21.00 години приїхав невідомий на автомобілі «АUDI» сріблястого кольору, передав йому 500 грн. для заправки автокрана і попросив ще почекати, а сам уїхав. Він заправився (згідно чеку о 21.54 годині), виїхав на Запорізьке шосе і знов став чекати. Приблизно через 40 хвилин йому посигналив автомобіль «АUDI» сріблястого кольору, з пасажирського вікна якого невідомий чоловік помахав йому рукою і він поїхав слідом за ним. На повороті праворуч пасажир автомобіля «АUDI» вказав йому напрямок руху до місця розвантаження, зазначивши, що там його зустрінуть. Біля вагончика зі шлагбаумом він побачив невідомого чоловіка, одягнутого у темне, який жестом вказав напрямок руху і побіг попереду. Він поїхав за ним і зупинився біля труб. Після цього невідомий сказав, щоб він приготував кран до роботи, а сам пішов. Приблизно через 5-10 хвилин до місцезнаходження труб під'їхав вантажний автомобіль і підійшли два чоловіка для виконання стропильних робіт. Ще через 5 хвилин приїхали працівники міліції. У подальшому йому стало відомо, що у вагончику знаходилися зв'язані охоронці. Про цю подію він повідомив по телефону ОСОБА_14 (т.5,а.с.213-220).

Того ж дня ОСОБА_15 впізнав по фотознімкам ОСОБА_7 як особу, яка 12.04.2012 року на Запорізькому шосе у м. Дніпропетровську давала йому 500 грн. для заправки автокрану (т.5,а.с.221-223).

У ході очної ставки із ОСОБА_7 свідок ОСОБА_15 знову підтвердив показання, що були дані ним раніше, зазначивши, що впізнає ОСОБА_7 як особу, яка 12.04.2012 року на Запорізькому шосе у м. Дніпропетровську давала йому 500 грн. для заправки автокрану (т.5,а.с.177-180).

Слідчому судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_15 дав аналогічні показання, однак зауважив, що ОСОБА_7 не впізнає (т.8,а.с.53, т.3с.п.,а.с.15).

У судовому засіданні ОСОБА_15 відмовився від раніше даних показань, зазначивши, що ніяких наказів приймати участь у вантажних роботах ОСОБА_14 йому не давав. Насправді роботу йому запропонував невідомий чоловій напередодні та про цю роботу він директора не повідомляв. Впізнати особу, яка давала грошові кошти на заправці він не може, марка автомобіля, на якому приїхала ця особа йому невідома. Що стосується попередніх показань і впізнання ОСОБА_7, то це відбувалося у приміщенні прокуратури і протоколи він підписував не читаючи. Побоювався відповідальності за вчинені дії, а тому сказав слідчому, що приймати участь у вантажних роботах йому наказав керівник. Показання, що були дані ним слідчому судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська правдиві лише у тому, що ОСОБА_7 він не впізнає. Також доповнив, що особа, яка дала йому кошти на заправці була світловолосою, а кількість труб на місці події не перевищувала 15-20 штук.

Таким чином, у ході кримінального провадження потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 істотно змінили показання щодо розбійного нападу, заперечуючи окремі обставини, що є ознаками даного злочину. У ході судового розгляду загалом орієнтувалися на позицію захисту і від будь-яких претензій до обвинуваченого відмовилися. Просили виправдати ОСОБА_7 за невинуватістю. Свідок ОСОБА_15 відмовився від попереднього впізнання ОСОБА_7 і зазначив риси особи, не притаманні обвинуваченому. Також заперечував факт доручень на виконання вантажних робіт з боку ОСОБА_14

Суд зауважує, що окрім того, що показання цих осіб у суді суперечать сукупності наведених вище доказів та їхнім же показанням, що були дані у ході досудового розслідування, вони, на думку суду, рясніють такими деталями, які логічно не вписуються в картину розбійного нападу і є явно надуманими. Зокрема про те, що нападники надали ОСОБА_1 і ОСОБА_3 підстилку перед тим, як покласти їх на підлогу, переймаючись, таким чином, їхнім здоров'ям. Або про те, що нападники пристебнули ОСОБА_2 до ліжка та поклали ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на підлогу, не застосовуючи при цьому насильства. Або про те, що застосування насильства до ОСОБА_1 було обумовлено проливанням пива на особу в масці.

Наведені потерпілими і свідком ОСОБА_15 мотиви, з яких вони раніше давали інші показання, об'єктивно не підтверджуються і, на думку суду, є неспроможними.

За таких обставин, суд приходить до висновку про явну недостовірність показань ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_15, що були дані ними в судовому засіданні, а тому не посилається на них у вироку.

Крім цього, оскільки система кримінального правосуддя істотною мірою залежить від суворого дотримання потерпілими (свідками) обов'язку говорити правду і у зв'язку з цим, необхідністю пильного контролю за виконанням цього обов'язку з боку суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Х і Y проти Федеративної Республіки Німеччина від 02.03.1983 року), суд вважає необхідним ініціювати проведення досудового розслідування за даними фактами, вважаючи, що таке відверте порушення закону цими особами не повинно залишитись безкарним.

Також суд вважає за необхідне висвітлити фактичні дані, які дають підстави зробити висновок про застосування неправомірного тиску в даному кримінальному провадженні.

Так, в ході допиту в суді слідчий ОСОБА_19 зазначив, що під час досудового розслідування йому погрожував розправою батько обвинуваченого - ОСОБА_44 Про такі погрози з боку ОСОБА_44 заявляв і свідок ОСОБА_8 (т.3,а.с.76). В ході впізнання свідок ОСОБА_10 просив проводити дану слідчу дію без візуального контакту з особою, побоюючись за свою безпеку (т.4,а.с.158). 14.12.2012 року до ЄРДР були внесені відомості за заявою ОСОБА_15 про погрози застосування до нього насильства з боку невідомих осіб з метою спонукання до дачі завідомо неправдивих показань (т.6с.п.,а.с.41-42). Згідно показань слідчих ОСОБА_58 і ОСОБА_19, до потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_15 застосовувались заходи безпеки. У своїй заяві свідок ОСОБА_11 повідомив, що в ході судового засідання невідома жінка, присутня у залі, показувала йому аркуш паперу з погрозами (т.10с.п., а.с.128).

Як вбачається, тиск на свідків обвинувачення мав системний характер, а тому у суду є достатні підстави вважати, що цей тиск чи вплив у інший спосіб були реальною причиною зміни показань потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, свідками ОСОБА_15 і ОСОБА_14 На користь такого висновку також свідчать показання свідків ОСОБА_26, ОСОБА_25, ОСОБА_9 і ОСОБА_10, згідно яких ОСОБА_44 зустрічався з ними в ході досудового розслідування і обговорював обставини кримінального провадження.

Зважаючи на вказані обставини, суд вважає можливим визнати допустимими доказами показання свідків ОСОБА_26, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_28 і ОСОБА_29 зі слів потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 в порядку ст.97 КПК України.

Доводи сторони захисту щодо незаконності дій ТОВ «Триумф-Трейд» по демонтуванню, підміні та знищенню сталевих труб, визнаних речовими доказами, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки дані обставини знаходяться поза межами об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст.187 КК України. Сукупністю доказів підтверджується, що на момент розбійного нападу сталеві труби знаходились на місці події і саме ці труби були предметом злочинного посягання.

Зауваження сторони захисту щодо протиріч у кількості та діаметрі сталевих труб, а також щодо порушення порядку проведення їхньої оцінки, судом також не приймаються до уваги, оскільки така кваліфікуюча ознака розбою як «заволодіння майном у великих розмірах» не знайшла свого підтвердження, а отже вартість труб не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого.

З цих же підстав суд не посилається на висновок експерта від 16.11.2012 року, із якого вбачається, що вартість ліквідації сталевих труб діаметром 820 мм у кількості 119 одиниць загальною довжиною 1368,5 метрів, визначена доходним підходом, станом на 12 квітня 2012 року складає 567330 грн. (т.7,а.с.42-58).

Твердження сторони захисту про недопустимість висновків експертиз через відсутність у державному Реєстрі атестованих судових експертів даних про експертів Худякова О.Ю. і Бикова О.Г., не відповідають дійсності. Так, згідно даних інтернет-ресурсу http://rase.minjust.gov.ua, експерти Худяков О.Ю. і Биков О.Г. включені до державного Реєстру атестованих судових експертів і мали право на проведення відповідних експертиз.

Посилання обвинуваченого і його захисників на те, що перевезення холодної зброї не вважається носінням такої зброї у розумінні ст.263 КК України, суд вважає безпідставними, оскільки такий висновок суперечить роз'ясненням, що містяться у п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами». Згідно цих роз'яснень, незаконне носіння холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо).

Твердження сторони захисту, що вказана холодна зброя не належить обвинуваченому, була йому підкинута і вилучена з порушенням КПК України 1960 року, суд вважає безпідставними і такими, що не знайшли свого підтвердження. В ході судового розгляду встановлено і це не заперечував ОСОБА_7, що автомобіль постійно перебував у його користуванні, у тому числі на момент обшуку 05.09.2012 року. Свідки ОСОБА_37, ОСОБА_11 і ОСОБА_36 у суді підтвердили обставини виявлення і вилучення мисливського ножа, які виключали можливість його підкидання працівниками міліції. Будь-яких істотних порушень вимог КПК України 1960 року, які б свідчили про незаконність обшуку, судом не встановлено.

Показання свідка ОСОБА_38 про обшук автомобіля за відсутності понятих суперечать іншим доказам, зокрема показанням свідків ОСОБА_37, ОСОБА_11 і ОСОБА_36, а тому судом розцінюються як недостовірні, що обумовлені дружніми стосунками з обвинуваченим.

Перевіряючи доводи обвинуваченого про підміну ножа, суд допитав свідків ОСОБА_36 і ОСОБА_11, які брали участь у обшуку автомобіля в якості понятих.

Як пояснили ці свідки, наданий їм для огляду ніж є тим, що вилучався при обшуку автомобіля 05.09.2012 року. Перед пред'явленням ножа свідками були названі певні його ознаки, які дозволяють ідентифікувати дану холодну зброю, а тому сумнівів у достовірності їх показань у суду немає.

Певна неточність розміру ножа і його ідентифікуючих особливостей у протоколах обшуку і огляду, пов'язана, на думку суду, з суб'єктивним сприйняттям ножа різними особами, а отже не впливає на допустимість цього доказу.

Разом з цим, судом встановлено, що під час досудового розслідування було допущено ряд порушень вимог КПК України 1960 року, що потягло недопустимість окремих доказів.

Відповідно до ст.8 Розділу XI Перехідних положень КПК України від 13.04.2012 року, допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.

Згідно Конституції України, КПК України 1960 року забезпечення підозрюваному, обвинуваченому і підсудному права на захист являється одним із принципів судочинства, важливою гарантією об'єктивного розгляду справи і недопущення притягнення до кримінальної відповідальності невинних осіб.

Особа, що провадить дізнання, слідчий, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка утримується під вартою, допомогу у встановленні зв'язку з захисником або з особами, які можуть запросити захисника (ч.1 ст.47 КПК України 1960 року).

Відмова від захисника можлива на будь-якій стадії провадження по справі лише по ініціативі підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного (ч.1 ст.46 КПК України 1960 року).

З матеріалів справи вбачається, що 06 вересня 2012 року о 01 годині 50 хвилин слідчий Негода В.В. склав протокол про затримання ОСОБА_7 у порядку, передбаченому ст.115 КПК України 1960 року, в якому обвинувачений письмово заявив про залучення захисника (т.1,а.с.153).

Незважаючи на цю обставину, того ж дня з 16 години 03 хвилин до 17 години слідчий Дон А.В. провів впізнання ОСОБА_7 свідком ОСОБА_24 без участі захисника, оформивши таку слідчу дію відповідним протоколом. Даних про згоду підозрюваного на проведення цієї слідчої дії за відсутності захисника матеріали справи не містять. Крім того, у цьому протоколі не повністю зазначена дата його складання, а саме не зазначений рік, що є порушенням вимог ст.85 КПК України 1960 року.

Частинами 1 і 3 статті 127 КПК України 1960 року передбачено, що при проведені обшуку, виїмки, огляду, пред'явленні осіб і предметів для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події, опису майна обов'язкова присутність не менше двох понятих.

Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані в справі. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники органів дізнання і досудового слідства.

Однак, у порушення цих вимог слідчий Солодовник А.А. 13 квітня 2012 року провів огляд місця події та огляд транспортних засобів, залучивши у якості понятих потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_2 (т.1,а.с.5-6,7-9). Отже зазначені слідчі дії не можуть вважатись законними.

З огляду на це і виходячи з вимог ч.2 ст.86, ч.1 ст.89 КПК України, суд визнає протокол пред'явлення особи для впізнання від 06 вересня і протоколи огляду від 13.04.2012 року недопустимими доказами, а тому виключає їх із доказової бази обвинувачення і не посилається на них у вироку.

Також суд враховує доводи захисту про те, що матеріали справи не містять постанови про прийняття кримінальної справи до свого провадження слідчою ОСОБА_47, яка була призначена старшим слідчої групи у складі старшого слідчого Кухар А.А., слідчих Сутули Ю.А., Дон О.В., Негоди В.В. і Солодовника А.А., згідно постанови начальника СВ Дніпропетровського РВ від 17.04.2012 року. Дана обставина, на думку суду, не тягне за собою такого наслідку, як недопустимість усіх доказів, добутих цією слідчою групою, оскільки питання належності суб'єкту збирання доказів насамперед залежить від прийняття рішення про визначення конкретного слідчого (слідчої групи) керівником органу досудового розслідування. У зв'язку з цим, відсутність постанови про прийняття справи до свого провадження суд розцінює як недолік досудового розслідування, що не стосується порядку отримання доказів і не впливає на належність суб'єкту збирання доказів.

Щодо проведення слідчих дій слідчими, які не були включені до складу слідчої групи, а саме, слідчими Луб Д.Г., Білою Г.А, Сероклін А.Ю., Терьошиним А.В. і Шпис С.А. (т.1,а.с.147, т.2,а.с.39,40,41,81,97-109), то зауваження сторони захисту з цього приводу є обґрунтованими. Суд погоджується, що дії зазначених слідчих прямо суперечать нормам ст.113-1141 КПК України 1960 року, проте недопустимість отриманих з таким порушенням доказів не впливає на повноту судового розгляду. На добуті цими слідчими докази суд не посилається.

Також суд враховує той факт, що в ході досудового розслідування ОСОБА_7 не був вчасно ознайомлений з постановами слідчого про призначення судово-медичної і криміналістичної експертиз від 22.10.2012 року і 25.10.2012 року (т.5,а.с.181,187,188,189), що є порушенням ч.2 ст.197 КПК України 1960 року. Дане порушення, на думку суду, не тягне недопустимості висновків відповідних експертиз, оскільки обвинувачений не був позбавлений можливості ініціювати проведення повторних чи додаткових експертиз у ході судового розгляду й реалізувати права, надані йому ч.1 ст.197 КПК України 1960 року (зокрема на постановку перед експертом нових питань чи надання додаткових матеріалів). Клопотань про проведення таких експертиз обвинуваченим не подавалось.

Крім цього, суд враховує доводи сторони захисту про неналежну реєстрацію слідчим вихідної кореспонденції, а саме запитів і доручень (т.7с.п.,а.с.173), проте вважає, що порушення вимог Інструкції з діловодства в органах прокуратури України (затверджена Наказом Генерального прокурора України № 18 від 01.04.2010 року) не тягне недопустимості отриманих таким чином доказів. Зазначене порушення, на думку суду, не пов'язане з порядком отримання доказів, установленим кримінальним процесуальним законом України, а отже не може розцінюватись як порушення вимог щодо законності способу отримання доказів.

Таким чином, суд підсумовує, що докази, покладені в основу вироку, були зібрані з дотриманням процесуального законодавства, яке діяло до і після 19 листопада 2012 року, тобто в порядку КПК України 1960 року і КПК України 2012 року, а тому розцінюються судом як допустимі. Доводи захисту про недопустимість цих доказів є необґрунтованими.

За таких обставин, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні зазначених злочинів та необхідність призначення йому покарання, передбаченого законом.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних злочинів, обставини справи й особу обвинуваченого ОСОБА_7, - раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, з 2007 по 2011 рік працював в органах міліції, на момент затримання займався адвокатською діяльністю, позитивно характеризується за місцем проживання, фактично має сім'ю, на обліку в лікарів нарколога і психіатра не перебуває, страждає на гіпертонічну хворобу і захворювання нирок (т.1,а.с.83-90,т.8,а.с.6-11,т.9с.п.,а.с.126-146,149,153).

Обставиною, що пом'якшує його покарання, суд визнає незадовільний стан здоров'я.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_7, який вчинив злочини, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до середньої тяжкості і особливо тяжких, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій статей кримінального закону, вважаючи, що таке покарання буде відповідати обставинам вчинених ним злочинів і достатнім для його виправлення.

Підстав для призначення покарання із застосуванням ст.69 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов ТОВ «Триумф-Трейд» про стягнення із обвинуваченого 213125,86 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої злочином (т.3с.п.,а.с.31-32), не підлягає задоволенню, оскільки збитки, на які посилається Товариство у позові, обумовлені забороною відчуження майна, що було предметом злочинного посягання, отже такі збитки безпосередньо не пов'язані з протиправними діями обвинуваченого.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертизи, які складають 470,40 грн., що підтверджується довідкою НДЕКЦ ГУМВС України в Дніпропетровській області (т.5, а.с.201).

Долю речових доказів і документів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.263 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.187 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності,

- за ч.2 ст.263 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років із конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.

Строк покарання обчислювати по протоколу затримання, складеному в порядку ст.115 КПК України 1960 року, тобто з 06 вересня 2012 року.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, - до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

ОСОБА_7 виправдати за ч.2 ст.146 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Цивільний позов ТОВ «Триумф-Трейд» про стягнення матеріальної шкоди - залишити без задоволення.

В рахунок відшкодування витрат на залучення експертів стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 470,40 грн. на користь держави (одержувач платежу - УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області, призначення платежу - за проведення судової експертизи № 70/03-712 від 07.11.2012 року).

Автокран «КАМАЗ» КС20Т-С реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить ПрАТ «Мережа Сервіс» і переданий на зберігання ОСОБА_15, тягач «IVECO 440» реєстраційний номер НОМЕР_9 і напівпричіп «KOGEL AN8» реєстраційний номер НОМЕР_2, який належать ОСОБА_35 і передані на зберігання ОСОБА_10, і 119 сталевих труб діаметром 820 мм, які належать ТОВ «Триумф-Трейд» і передані на зберігання ОСОБА_26, - після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні власників за належністю.

Мисливський ніж, який знаходиться у камері зберігання речових доказів прокуратури Дніпропетровської області на підставі постанови слідчого ОСОБА_58 від 11.12.2012 року, - після набрання вироком законної сили передати до криміналістичної колекції НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Мобільні телефони «NOKIA 6230», «MOTOROLLA w 210», «SAMSUNG DUOS» і «MOTOROLLA», вилучені 05.09.2012 року в ході обшуку автомобіля «PORSCHE CAYENNE» реєстраційний номерний знак НОМЕР_46, які належать ОСОБА_7, - після набрання вироком законної сили конфіскувати.

Речі і документи, вилучені 05.09.2012 року в ході обшуку автомобіля «PORSCHE CAYENNE» реєстраційний номерний знак НОМЕР_46 (крім мисливського ножа і мобільних телефонів), які зберігаються в прокуратурі Дніпропетровської області на підставі протоколів огляду предметів від 21.10.2012 року, складених слідчим ОСОБА_19, - повернути за належністю.

DVD-R диск «TITANIUN» з відеозаписом із камери спостереження АЗС № 0417 ПІІ «Лукойл-Україна», - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Головуючий суддя В.В. Бровченко

Суддя О.В. Алтунін

Суддя О.Л. Воздвиженський