Рішення № 36711034, 20.01.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/37/14 Головуючий у 1 інстанції: Носик М.А.

Суддя-доповідач: Кримська О.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючий Бондар М.С.

Судді Кримська О.М.,

Подліянова Г.С.

При секретарі Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 10 червня 2013 року у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області до ОСОБА_3 про стягнення зайво сплаченої індексації,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2013 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області звернулося до суду із вказаним позовом, в якому зазначали, що позивачем провадилася індексація щомісячної страхової виплати відповідачеві.

10 та 11 липня 2012 року спеціалістами Управління виконавчої дирекції Фонду у Запорізькій області під час проведення перевірки та надання методичної допомоги відділенню було виявлено помилку при визначенні розміру індексації щомісячної страхової виплати у період з 2009 року.

В результаті допущених помилок, станом на 01 серпня 2012 року утворилася переплата сум виплаченої відповідачеві індексації в загальному розмірі 5 547 грн. 98 коп..

Позивач листом від 23 серпня 2012 року №1073/03-12 звертався до відповідача з пропозицією вирішити питання щодо повернення незаконно отриманих коштів в добровільному порядку, але відповідач відмовився від повернення незаконно отриманих коштів.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду на підставі ч.10 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» ( далі - Закон № 1105-Х1У від 23.09.1999 р.) суму зайво сплаченої індексації його грошових доходів в розмірі 5 547 грн. 98 коп., сплату судового збору покласти на відповідача.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 10 червня 2013 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_3 на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області суму зайво сплаченої індексації його грошових доходів в розмірі 5 547 грн. 98 коп..

Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп. в дохід держави.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при визначені сум індексації щомісячної компенсації втраченого заробітку, які належали до виплати відповідачеві, спеціалістами Фонду у березні 2009 року було допущено помилку, яка призвела до зайвого нарахування і безпідставної виплати коштів протягом 2009 - 2012р.р.. Оскільки повернути безпідставно отримані кошти ОСОБА_3 не бажає, вони підлягають стягненню в судовому порядку.

Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи і вимогам ст. 40 ч.10 Закону № 1105-Х1У від 23.09.1999 р., якою передбачено, що одержані в рахунок страхових виплат потерпілим суми можуть бути утримані Фондом, якщо допущено помилку, яка впливає на суми страхових виплат.

Встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку у Василівському відділенні Фонду з 31 березня 2001 року у зв'язку із професійним захворюванням, отриманим у травні 2000 року. На відшкодування шкоди, завданої працівникові внаслідок професійного захворювання, Фонд виплачує потерпілому щомісячні страхові виплати, які відповідно до ст. 34 Закону №1105-Х1У від 23.09.1999р. підлягають індексації у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».

У статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХП від 03.07.1991 визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами статті 3 вказаного Закону, у редакції на час спірних правовідносин, індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У відповідності до статей 2,4 Закону № 1282-ХП індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум Індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Пунктами 2, 5 цього Порядку передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі страхові виплати на відшкодування шкоди, завданої професійним захворюванням або трудовим каліцтвом.

У разі підвищення розмірів виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Постановою Фонду від 3 березня 2009 року потерпілому ОСОБА_3 призначені доплати «фіксованої суми індексації у 2008 році» з 1 липня 2009 року по 28 лютого 2010 року у розмірі 70, 97 коп. щомісячно. Всього призначено до виплати «фіксованої індексації» з липня 2009 року по 28 лютого 2010 року у розмірі 128, 24 грн.

Підставою для призначення доплати у п.2 постанови зазначено: фіксована індексація у 2008р.,2009р.; інформаційний лист №3 від 01.04.2009р. (а.с.96)

Постановами Фонду від 3 березня 2010 року потерпілому призначені доплати «фіксованої суми індексації у 2008 і 2009 році» з 1 квітня 2010 року по 28 лютого 2011 року у розмірі 57, 27 грн. та 70, 97 грн., а всього у розмірі по 128, 24 грн. Підставою для призначення доплати у п.2 постанови зазначено інформаційний лист №3 від 01.04.2009р. (а.с.86-87).

Постановами Фонду від 3 березня 2011 року потерпілому призначені доплати «фіксованої суми індексації у 2008 і 2009 році» з 01 травня 2010 року по 31 січня 2012 року у розмірі 57, 27 грн. та 70, 97 грн., а всього у розмірі по 128, 24 грн. Підставою для призначення доплати у п.2 постанови зазначено Лист Управління ВД ФССНВ у Запорізькій області №02-621 від 12.05.2011р. ( а.с. 69,70).

Виплата сум відшкодування проводилася потерпілому у відповідності з вказаними постановами, тобто протягом 2009-2011 років щомісяця, крім страхової виплати потерпілому виплачувалася «фіксована сума індексації у розмірі 128, 24 грн.» та відповідно до Постанов Фонду «Про індексацію щомісячної страхової виплати» виплачувалась у період 2009 по січень 2012 року щомісячна індексація (а.с. 13-16,30, 31, ).

Із інформаційних листів Міністерства праці та соціальної політики України від 13 лютого 2009 р. № 1574/0/14-09/10, Управління виконавчої дирекції Фонду у Запорізькій області від 1 грудня 2009 р. №02-1693, якими роз'яснювався порядок проведення індексації щомісячних виплат потерпілим, вбачається, що Фонду рекомендовано, як виняток, визначити березень 2009 року базовим при обчисленні Індексу споживчих цін для проведення індексації, зафіксувавши для подальшої виплати суми індексації, нараховані в лютому 2008 та в лютому 2009 р.р. Розрахунок індексу для проведення подальшої індексації розпочати з квітні 2009 р. (а.с. 128,129).

З огляду на вищевикладене та наданих позивачем розрахунків проведення виплат відповідачеві, доводи Фонду про помилкове нарахування відповідачеві фіксованих сум індексації відповідають фактичним обставинам справи, а посилання апелянта на недоведеність позовних вимог не заслуговують на увагу.

Частиною 10 ст. 40 Закону України №1105-Х1У від 23.09.1999 р. передбачена можливість утримання Фондом сум, одержаних в рахунок страхових виплат потерпілим, якщо допущено помилку, яка впливає на суму таких виплат.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що через допущену працівниками Фонду помилку відповідачеві у 2009- січень 2012 р.р. були зайво нараховані і сплачені кошти у розмірі 5547 грн. 98 коп., які підлягали утриманню на підставі ч. 10 ст. 40 Закону №1105-Х1 У.

Проте суд першої інстанції допустився помилки у застосуванні ст. ст. 257, 261,267 ЦК України щодо початку перебігу строку позовної давності.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається із матеріалів справи, помилка при нарахуванні щомісячних сум індексації, яка призвела до надмірної виплати грошових коштів потерпілому, була допущена працівниками Фонду у березні 2009 року.

З відповідним позовом до суду Фонд звернувся 29 березня 2013 року, тобто з пропуском строку позовної давності, встановленого ст. 256 ЦК України.

Заперечуючи проти позову, відповідач просив, застосувати строк позовної давності (а.с.33).

Оскільки позивачем без поважних причин пропущений строк позовної давності за вимогами про стягнення грошових коштів за період з 1 березня 2009 року до 29 березня 2010 року, вимоги Фонду про стягнення зайво сплачених коштів за цей період часу на загальну суму 1317грн.51 коп. на підставі ст. 267 ч.4 ЦК України задоволенню не підлягають.

Розрахунок зайво сплачених коштів за період з 1 березня 2009 року до 29 березня 2010 року, здійснено представником Фонду під час судового засідання суду апеляційної інстанції.

Несвоєчасне виявлення працівниками Фонду помилки у застосуванні діючого законодавства при нарахуванні сум індексації не являється достатньою підставою для висновку про те, що перебіг позовної давності має обчислюватися з липня 2012 року - з часу надання методичної допомоги і виявлення допущеної помилки.

Статтею 17 Закону №1105-Х1У передбачений обов'язок правління Фонду і робочого органу виконавчої дирекції контролювати порядок використання бюджетних коштів кожним відділенням Фонду, затверджувати річний бюджет та звіт про його виконання, проведення щорічного аудиту, тощо.

Неправильне нарахування протягом декількох років сум індексації, яке призвело до надмірної виплати коштів потерпілим, а, отже, до порушення порядку використання бюджетних коштів, могло бути виявлено за результатами щорічних перевірок і аудитів ще у грудні 2009 - січні 2010 р.р. Та обставина, що помилка у нарахуванні сум індексації була виявлена лише у липні 2012 року не являється достатньою підставою для висновку, що і строк позовної давності повинен обчислюватися з дати надання методичної допомоги, тобто з липня 2012 року.

За таких обставин оскаржуване рішення відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає зміні - з відповідача на користь Фонду підлягає стягненню 4230 грн. 47 коп. - надмірно сплачених сум індексації за період з 1 квітня 2010 по січень 2012 року.

Посилання апелянта на те, що судом неправильно застосована ст. 1215 ЦК України, якою не передбачено стягнення зайво сплачених сум страхового відшкодування, не заслуговують на увагу, оскільки спеціальним законом - Законом України №1105-Х1У, який регулює спірні правовідносини, таке стягнення у випадку помилкових нарахувань допускається.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 10 червня 2013 року у цій справі змінити, стягнувши з ОСОБА_3 на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області суму зайво сплаченої індексації його грошових доходів в розмірі 4230 грн. 47 коп.

Рішення в частині розподілу судових витрат - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: