Постанова № 36708602, 16.01.2014, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2014 рокуЛуганськ№ 812/10524/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Каюди А.М.,

при секретарі судового засідання Опейкіній Є.А.,

за участю:

представника позивача: Панасенко Р.А. (довіреність від 01.10.2013 №3162)

представник третьої особи: Стельмах О.В. (довіреність від 30.12.2013 №ВДЗ/3941)

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка до ОСОБА_3, третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення витрат пов'язаних з проходженням публічної служби в розмірі 21531,11грн, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Луганський державний університет внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 в якому позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України в сумі 21 531,11грн. В обґрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справи України з 05.08.2007 по 19.11.2013. Наказом Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка від 31.07.2007 №136 о/с відповідач з 05.08.2007 був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахованих курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка йому було присвоєно перше спеціальне звання «рядовий міліції». 19.11.2013 наказом ГУМВС України в Луганській області №413 о/с відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за п.64 «є» (порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. 28.08.2007 на виконання вимог Закону України «Про міліцію» та наказу МВС від 14.05.2007 №150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі МВС України» між відповідачем, ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка та УМВС України в Луганській області був укладений тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України. Відповідно до п.2.3.6 договору в разі відрахування з навчального закладу з підстав, зазначених у п.3 договору відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком. Відповідно до п.3.1 договору підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України у зв'язку з порушенням особою дисципліни. Згідно з розрахунком здійсненим відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 21531,11 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник третьої особи у судовому засіданні просив позовну заяву Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка щодо стягнення з ОСОБА_3 витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 21531,11 грн., задовольнити

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений, з урахуванням вимог ч.11 ст.35 КАС України, належним чином. (а.с.20)

Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Згідно із п.1.3 статуту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О.Дідоренка (а.с.23-41) позивач є державним вищим навчальним закладом четвертого рівня акредитації, підпорядкованим Міністерству внутрішніх справ України.

Відповідно до ст.1 Закону України від 10.01.2002 № 2925 «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» навчальні заклади, науково-дослідні установи, підприємства та установи забезпечення включенні до загальної структури МВС України.

28 серпня 2007 року між відповідачем, ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка та УМВС України в Луганській області був укладений договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (а.с.11-12). Відповідно до п.п.2.3.6 п.2 вказаного договору, у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Сторонами визнано, що на час розгляду справи договір є діючим.

Згідно із статтею 9 Закону України «Про міліцію» на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається: …. день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1410 від 15 грудня 1997 року затверджено єдину систему військової освіти до якої входить позивач.

Наказом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка № 136 о/с від 31 липня 2007 року відповідач ОСОБА_3 з 05 серпня 2007 року був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, йому було присвоєно перше спеціальне звання «рядовий міліції». (а.с.8)

Наказом позивача № 167 о/с від 30.06.2011 відповідач в якості випускника був відряджений для подальшого проходження служби (а.с.9).

19.11.2013 наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області № 413 о/с відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п.64 «є» (за порушення дисципліни) згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.10).

Відповідно до п.15 ст.3 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

За змістом ч.10 ст.25 Закону України № 2232 «Про військовий обов`язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Згідно із ч.6 ст.18 Закону України «Про міліцію» курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Позивач підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України, тому за наявності підстав, що передують обов'язку курсантами відшкодовувати витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до п. 2 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року, таке відшкодування здійснюється курсантами на користь Міністерства внутрішніх справ України, яке є центральним органом виконавчої влади.

Згідно із ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби та спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Таким чином, навчання відповідача у позивача, подальша служба в органах МВС та наявний спір пов'язані з проходженням публічної служби.

Приймаючи до уваги наявність спору з приводу відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, підпорядкованому Міністерству внутрішніх справ України, яке є суб`єктом владних повноважень, суд прийшов до висновку про підсудність зазначеної справи Луганському окружному адміністративному суду.

За змістом п.4 ст.2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232 «Про військовий обов`язок і військову службу» до видів військової служби серед іншого відноситься - військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки є одним із видів військової служби.

Згідно з пунктом 2 статті 52 Закону України «Про освіту» випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 1 березня 2007 року затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ (далі - Порядок №313), який визначає механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС прирівнюється до проходження військової служби (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;

2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця у навчальному закладі, який укладається між навчальним закладу, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Наказом Міністерства внутрішніх справ № 150 від 14.05.2007 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» та відповідно до вимог Законів України «Про вищу освіту», «Про міліцію», з метою вдосконалення порядку підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, згідно якого передбачено відшкодування вказаних витрат.

Спільним Наказом МО України, МФ України, МВС України, МТЗ України,АДПС України, УДО України, СБ України №419/831/240/605/537/219/534 від 16 липня 2007 року затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок № 419).

Відповідно до п.2.1 Порядку № 419 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

На підтвердження розміру зазначених витрат позивачем наданий розрахунок вартості навчання, за яким загальні витрати позивача за період навчання відповідача склали 21531,11 грн., з яких, грошове забезпечення 9504,38грн., продовольче забезпечення 8605,76грн., речове забезпечення 1005,87грн., комунальні послуги та спожиті енергоносії 2415,10грн., що також зокрема, підтверджується довідками розрахунками вказаних витрат за відповідний період навчання відповідача. (а.с.13,42,43,45,44)

Порядок № 419 передбачає диференціацію розміру відшкодування особами вказаних витрат залежно від факту проходження або не проходження такими особами строкової військової служби до навчання у ВНЗ МВС України.

Так, курсанти, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби (понад 12 місяців) відшкодовують витрати за перші 12 місяців навчання:

- грошове забезпечення, продовольче забезпечення у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-облікової спеціальністю (п. 2.1.1.2, п. 2.1.2.2 Порядку розрахунку витрат),

- вартість отриманого речового забезпечення у повному обсязі (п. 2.1.3.2 Порядку розрахунку витрат),

- витрати на медичне забезпечення та витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв взагалі не відшкодовуються (п. 2.1.4.2, п. 2.1.6.2 Порядку розрахунку витрат).

За період навчання, що перевищує 12 місяців, указана категорія курсантів відшкодовує витрати на грошове забезпечення (п. 2.1.1.1 Порядку розрахунку витрат), продовольче забезпечення (п. 2.1.2.1 Порядку розрахунку витрат), речове забезпечення (п. 2.1.3.1 Порядку розрахунку витрат), оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв у повному обсязі (п. 2.1.6.1 Порядку розрахунку витрат).

Оскільки відповідача відраховано з числа курсантів університету, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни), що підпадає під пп.3.1 п.3 Договору від 28.08.2007, виходячи з формулювання причин звільнення, він повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання у позивача. Проте зазначені витрати на час розгляду справи ним не відшкодовано добровільно.

З наданих ОСОБА_3 письмових пояснень щодо відшкодування понесених позивачем витрат, останній повідомив, що в зв'язку з відсутністю коштів він на даний час не взмозі в повному обсязі повернути позивачу грошові витрати пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 21531,11грн. (а.с.47)

Відповідно до п.6 Порядку № 313 у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позов обґрунтованими та підлягаючим задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка до ОСОБА_3, третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення витрат пов'язаних з проходженням публічної служби в розмірі 21531,11грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (93601, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (р/р 31257272210117 ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 08682387) витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 21 531,11грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот тридцять одна гривня 11 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (р/р 31257272210117 ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 08682387) судові витрати в сумі 172,05 грн. (сто сімдесят дві гривні 05коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 20 січня 2014 року.

Суддя А.М. Каюда