Ухвала суду № 36707488, 14.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

14.01.14

№ 910/290/14.

Суддя Цюкало Ю.В., розглянувши позовні матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліндор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "УРБІ" про стягнення 185 500,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява вих.№01/02/125 від 30.12.2013 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліндор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "УРБІ" про стягнення 185 500,00 грн.

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліндор" позовна заява вих.№01/02/125 від 30.12.2013 не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку від 05.03.09 р. № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв’язку є документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Як вбачється з позовних матералів, позивачем зазначено наступну адресу відповідача: 03061, м. Київ, вул. Шепелява, 6.

На вказану адресу позивачем було направлено копію позовної заяви з додатками, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №5555 від 11.01.2014.

З Договору №4 від 18.04.2013, доданого позивачем до позовних матеріалів вбачається, що юридичною адресою відповідача є: м. Київ, вул. Шепелєва, 6.

Втім, як вбачається з позовних матеріалів, будь-яких інших доказів направлення на юридичну адресу відповідача (м. Київ, вул. Шепелєва, 6) згідно Договору №4 від 18.04.2013 в позовній заяві та доданих до неї документах позивачем не представлено.

Крім того, позивачем не обгрунтовано, чому саме позовна заява була направлена на адресу: 03061, м. Київ, вул. Шепелява, 6 та не надано доказів направлення позовної заяви з додатками на юридичну адресу відповідача.

Вказане порушення є суттєвим, оскільки з адресної бази вбачається, що вулиці Шепелява у місті Києві не існує, з чого суд прийшов до висновку, що позивачем було направлено копію позовної заяви з додатками на неіснуючу адресу.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”).

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

При цьому, п. 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору.

Як зазначено у ст.38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому суд у разі порушення позивачем ст. 57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст. 38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки, є зобов'язаним виконати вимоги ст. 63 зазначеного кодексу.

Крім того, суд наголошує на наступному.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно із законом України від 08.07.2011 р. N 3674-VI) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у становленому порядку і розмірі.

08.07.2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011 року та яким встановлено ставки судового збору при поданні позовних заяв до суду.

Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з позовних матеріалів, позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 185 500,00 грн. Враховуючи вищенаведене, керуючись нормами чинного законодавства, позивач мав сплатити судовий збір за подання до господарського суду міста Києва позову у сумі 3 710,00 грн.

З платіжного доручення №353 від 05.12.2013, доданого позивачем в якості доказу сплати судового збору вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 14 069,21 грн.

Згідно п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

У відповідності до листа Головного управління Державного казначейства України у місті Києві, згідно з Бюджетним кодексом України, Законом України “Про судовий збір”, банківські реквізити для сплати судового збору до господарського суду міста Києва наступні: одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України (ГУ ДКCУ) у м. Києві, ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України (ГУ ДКCУ) у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), господарський суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа) код 05379487.

Відповідно реквізитів “призначення платежу” платіжного доручення №353 від 05.12.2013 року дана позовна заява жодним чином не ідентифікована, тобто не визначені реквізити позовної заяви (дата, номер), оскільки в "Призначенні платежу" не зазначено, що судовий збір сплачений саме за подання позовної заяви №01/02/125 від 30.12.2013 (фактично в "Призначенні платежу" вказано: "Судовий збір, за позовом ТОВ "Ліндор", Господарський суд м. Києва, код ЄДРПОУ 05379487").

Враховуючи вищевикладене, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущених порушень, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись п.п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну і додані до неї документи заявникові без розгляду.

Суддя Ю.В. Цюкало