Ухвала суду № 36706672, 16.01.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"16" січня 2014 р. Справа № 817/3191/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Хаюк Т.В. ,

за участю представника позивача -ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" жовтня 2013 р. у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,- ,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом, вимоги за яким уточнила (а.с.14-17т.1), та просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001681742 від 12.04.2013, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року на 23341,00 грн.; № 0001661742 від 12.04.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на 115523,91 грн.; № 0001671742 від 12.04.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 251806,13 грн.; № 0001691742 від 12.04.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на 510,00 грн.

В обґрунтування позову зазначала, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №81/17-117/НОМЕР_4 від 04.02.2013 р. не відповідають обставинам, які встановлено під час перевірки.

Відповідно до ст.55 КАС України суд допустив заміну відповідача Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби правонаступником - Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненської області.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби:

від 12.04.2013 № 0001661742 форма Р про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 115523,91 грн., у тому числі за основним платежем на 92419,13 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 23104,78 грн.,

від 12.04.2013 № 0001671742 форма Р про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 251806,13 грн., у тому числі за основним платежем на 221779,58 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 30026,55 грн.,

від 12.04.2013 № 0001681742 форма В4 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012р. на 23341,00 грн.,

від 12.04.2013 № 0001691742 форма Р про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присуджено на користь позивача із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненської області (далі ДПІ у м. Рівному), посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду першої інстанції не узгоджуються з обставинами, які встановлено під час перевірки та не відповідають приписам Податкового кодексу України.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_4 зареєстрована виконавчим комітетом Рівненської міської ради 26.09.1997 року як фізична особа-підприємець. Перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Рівному з 30.09.1999 року, зареєстрована платником податку на додану вартість, свідоцтво НОМЕР_25 від 04.05.1998 (а.с.50 т.1). Видами діяльності відповідно до витягу з ЄДР, є надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів (а.с.3-5 т.6).

За результатами документальної планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_4) вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, уповноваженою особою Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби складено акт №81/17-117/НОМЕР_4 від 02.04.2013 (а.с.51-100 т.1). Згідно висновків даного акту, позивачем допущено порушення:

- п.138.2 п.138.4 ст.138, п.139.1 ст.139, п.177.2 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, а саме: включення в декларацію перекручених даних, що привело до заниження оподатковуваного доходу за 2011 рік на суму 289302,33 грн., що призвело до донарахована за результатами перевірки суми податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю у 2011 році у розмірі 49127,01 грн. у відповідності до ст.164, п.167.1 ст.167, ст.176, пп.177.4 ст.177 Податкового кодексу України;

- п.138.2 п.138.4 ст.138, п.139.1 ст.139, п.177.2 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України - включення в декларацію перекручених даних, що привело до заниження оподатковуваного доходу за 2012 рік на суму 260163,71 грн., а тому донарахована за результатами перевірки сума податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю у 2012 році у розмірі 43292,12 грн. у відповідності до ст.164, п.167.1 ст.167, ст.176, пп.177.4 ст.177 Податкового кодексу України ;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6. ст.198, п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України, у зв"язку із завищенням ФОП ОСОБА_4 податкового кредиту на суму ПДВ 245120,58 грн., в т.ч.: за січень 2011р. на 6230,4 грн., за лютий 2011р. на 32000,0 грн., за березень 2011р. на 64000,0 грн., за жовтень 2011р. на 3621,48 грн., за листопад 2011р. на 31122,02 грн., за квітень 2012р. на 57496,67 грн., за серпень 2012р. на 48508,33 грн., за вересень 2012р. на 1070,84 грн. та за листопад 2012р. на 1070,84 грн., в результаті чого донараховано податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету, за період: з 01.01.2011 по 31.12.2012 на загальну суму 221779,58 грн., в т.ч.: січень 2011р. 6230,4 грн., лютий 2011р. 20697 грн., березень 2011р. 52399 грн., квітень 2011р. 8793 грн., травень 2011р. 6374 грн., червень 2011р. 7184 грн., липень 2011р. 553 грн., жовтень 2011р. 3621,48 грн., листопад 2011р. 10762,02 грн., грудень 2011р. 6413 грн., січень 2012р. 8817 грн., лютий 2012р. 5130 грн., квітень 2012р. 2868,67 грн., серпень 2012р. 22583,33 грн., вересень 2012р. 11413,84 грн., жовтень 2012р. 17388 грн., листопад 2012р. 16396,84 грн., грудень 2012р. 14155 грн.;

- п.200.3 та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України що призвело до завищення ФОП ОСОБА_4 залишку від'ємного значення ПДВ (ряд.24) по декларації з ПДВ за грудень 2012р. на суму ПДВ 23341,0 грн.;

- п.51.1 ст.51, пп. "б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, п.1.1, п.1.2, п.3.2, п.3.3. п.3.4, п.3.5, п.3.7, п.3.8 "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 №46/18784, встановлено подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ з недостовірними відомостями.

На підставі акту перевірки №81/17-117/НОМЕР_4 від 02.04.2013 Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0001681742 від 12.04.2013, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року на 23341,00 грн. (а.с.7 т.1);

№0001661742 від 12.04.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за даними річного декларування" на загальну суму 115523,91 грн., в тому числі в сумі 92419,13 грн. за основним платежем та в сумі 23104,78 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.18 т.1);

№0001671742 від 12.04.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 251806,13 грн., в тому числі в сумі 221779,58 грн. за основним платежем та в сумі 30026,55 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.19 т.1);

№0001691742 від 12.04.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" на загальну суму 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.20 т.1).

За результатами адміністративного оскарження, податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги платника податків - без задоволення (а.с.101-109,110-117 т.1).

Так, судом першої інстанції, при перевірці висновків податкового органу щодо допущених позивачем порушень податкового законодавства при формуванні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту з податку на додану вартість, встановлено, що зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду адміністративної справи.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно зазначив, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В свою чергу, вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

При перевірці правомірності формування позивачем витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія міжнародної торгівлі", суд першої інстанції встановив, що 10.04.2012 між ТОВ "Компанія міжнародної торгівлі" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_4 (Покупець) укладено Договір поставки № 100412, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) Покупцю товар, визначений в специфікації, на загальну суму 320400,00 грн., а саме поставити багатоточкову машину вартістю 320400,00 грн. (а.с.121-124,125 т.1).

Як убачається зі змісту акту перевірки та доказів наданих суду першої інстанції, виконання умов Договору № 100412 від 10.04.2012 підтверджується: рахунком № 96 від 11.04.2012 на суму 320400,00 грн., у т.ч. ПДВ 53400,00 грн.; видатковою накладною № 143 від 13.06.2012 на суму 320400,00 грн., у т.ч. ПДВ 53400,00 грн.; податковими накладними № 19 від 18.04.2012 на суму 64080,00 грн., в т.ч. ПДВ 10680,00 грн., № 9 від 13.06.2012 на суму 256320,00 грн., в т.ч. ПДВ 42720,00 грн. (а.с.127-131 т.1).

Оплату за отриманий товар здійснено в безготівковій формі платіжними дорученнями: № 62 від 18.04.2012 на суму 64080,00 грн., № 98 від 13.06.2012 на суму 256320,00 грн. (а.с.132 т.1).

Доставку придбаного товару було здійснено відповідно до товарно-транспортної накладної від 13.06.2012 (а.с.133 т.1).

Також, на виконання умов договору поставки № 110412 від 11.04.2012 між ТОВ "Компанія міжнародної торгівлі" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_4 (Покупець) (а.с.134-137 т.1), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) Покупцю товар, визначений в специфікації, а саме - двохконтактний станок МТ91, комплекс для випуску канілірованої сітки КН2, прес кривошипно-шатунний для випуску просіяно-витяжної сітки ПВС1 на загальну суму 275900,00 грн. (а.с.138 т.1), судом першої інстанції досліджено рахунок № 97 від 11.04.2012 на 275900,00 грн., у т.ч. ПДВ 45983,33 грн.; видаткову накладну № 106 від 26.04.2012 на суму 275900,00 грн., у т.ч. ПДВ 45983,33 грн.; податкову накладну № 27 від 26.04.2012 на суму 275900,00 грн., у т.ч. ПДВ 45983,33 грн. (а.с.140-142 т.1).

Оплату за отриманий товар здійснено в безготівковій формі платіжним дорученням №70 від 26.04.2012 в сумі 275900,00 грн., в т.ч. ПДВ 45983,33 грн. (а.с.143 т.1). та придбання товарно-матеріальних цінностей відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 10.9 (інші основні засоби) за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 (а.с.146 т.1).

Доставку придбаного товару здійснена автопідприємством ПП "Спіріт-РВ" відповідно до товарно-транспортної накладної від 26.04.2012 (а.с.144-145 т.1).

По господарській операції позивача з ПП "Спіріт-РВ", судом першої інстанції встановлено, що 23.04.2012 між позивачем та ПП "Спіріт-РВ" укладено Договір про надання послуг перевезення № 1 (а.с.117-118 т.4), відповідно до якого Виконавець зобов'язується надати послуги з перевезення вантажу, згідно з додатком №1. За змістом Додатку №1, Виконавець здійснює перевезення з АДРЕСА_3 двоконтактного зварювального верстату МТ91/Б; комплексу для випуску канілірованої сітки КН-2; пресу кривошипно-шатунного для випуску просіяно-витяжної сітки ПВС1 (а.с.119 т.4). За надання передбачених цих договором послуг Замовник виплачує Виконавцю 10000,00 грн.

З матеріалів справи убачається, що виконання сторонами Договору № 1 від 23.04.2012 підтверджується: рахунком №4006 від 30.04.2012 на суму 10000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.; актом наданих послуг (виконаних робіт) № 4005 від 30.04.2012; податковою накладною № 4006 від 30.04.2012 на суму 10000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.; товарно-транспортною накладною від 26.04.2012 (а.с.120-122 т.4). Оплата здійснена платіжним дорученням № 99 від 18.06.2012 на суму 10000,00 грн. (а.с.120-123 т.4).

Досліджені судом першої інстанції первинні документи ФОП ОСОБА_4 по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія міжнародної торгівлі" відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача. Отже, є правильними висновки суду першої інстанції, що вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а придбання товарно-матеріальних цінностей відповідає основному виду господарської діяльності позивача та спрямоване на отримання прибутку.

Проте, не зважаючи на те, що вказані первинні документи було надано під час перевірки та зауважень щодо форми та порядку їх оформлення не виникало, всупереч приписів ст.ст. 44, 83 Податкового кодексу України, податковим органом не були враховані при дослідженні господарських операцій з ТОВ "Компанія міжнародної торгівлі".

Судом першої інстанції в повній мірі досліджено і використання в господарській діяльності позивача, придбаних у ТОВ "Компанія міжнародної торгівлі" товарів.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 01.05.2012 між ФОП ОСОБА_4 (Орендодавцем) та ФОП ОСОБА_6 (Орендарем) укладено Договір оренди №1 (а.с.14-15 т.2), відповідно до якого Орендодавець передає в тимчасове платне користування наступне обладнання: двоконтактний зварювальний верстат МТ91/Б, комплекс для випуску канілірованої сітки КН-2, прес кривошипно-шатунний для випуску просіяно-витяжної сітки ПВС1, з метою використання його в господарській діяльності, та верстат автомат АСР 15/2,0. Згідно з п.8.1 договору амортизаційні відрахування здійснює Орендодавець. Факт передачі вказаного товару підтверджується актом прийому-передачі від 01.05.2012 (а.с.16 т.2).

13.06.2012 між ФОП ОСОБА_4 (Орендодавцем) та ФОП ОСОБА_6 (Орендарем) укладено Договір оренди №4 (а.с.17-18 т.2), відповідно до якого Орендодавець передає в тимчасове платне користування багатоточкові машини контактного зварювання СЕМ 1200, в кількості 2 (дві) шт., з метою використання в господарській діяльності. Згідно з п.8.1 договору №4 від 13.06.2012 амортизаційні відрахування здійснює Орендодавець. Факт передачі вказаного товару підтверджується актом прийому-передачі від 13.06.2012 (а.с.19 т.2).

Матеріалами справи, а саме: рахунками, актами наданих послуг (виконаних робіт) та податковими накладними за травень-грудень 2012 року (а.с.20-43 т.2) підтверджено виконання умов договорів оренди №1 від 01.05.2012 та №4 від 13.06.2012.

В свою чергу, ОСОБА_6 зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на спрощеній системі оподаткування, зареєстрований платником ПДВ (а.с.11-13 т.2).

З урахуванням вищезазначеного, доводи ДПІ у м. Рівному з приводу того, господарські операції позивача з ТОВ "Компанія міжнародної торгівлі" не підтверджуються належними первинними документами, є безпідставними як і те, що ТОВ "Компанія міжнародної торгівлі" не мала цивільної правоздатності формування будь-яких фінансово-господарських операцій.

Як встановлено судом першої інстанції, на момент вчинення господарських операцій ТОВ "Компанія міжнародної торгівлі" було зареєстроване як юридична особа, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі, зареєстроване платником податку на додану вартість, а відтак відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" такі відомості вважаються достовірними та можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Окрім того, ДПІ у Київському районі м. Донецька було проведено зустрічну звірку ТОВ "Компанія міжнародної торгівлі" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ФОП ОСОБА_4, їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2012 року, за результатами якої була прийнята Довідка від 15.10.2012 №692/22-2/36012010 (а.с.7-10 т.2).

Відповідно до висновків ДПІ у Київському районі м. Донецька, звіркою ТОВ "Компанія міжнародної торгівлі" документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ФОП ОСОБА_4, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а також, встановлено відображення ТОВ "Компанія міжнародної торгівлі" у податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ФОП ОСОБА_4

Разом з тим, як встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції та не заперечувалося податковою інспекцією, перевірка щодо правомірності формування платником податків суми податкового кредиту з ПДВ за операціями з ТОВ "Компанія міжнародної торгівлі" уже проводилася ДПІ у м. Рівне.

Так, за результатами позапланова виїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_4 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, ДПІ у м. Рівному було складено акт № 257/17-100/НОМЕР_4 від 18.09.2012, та в послідуючому прийнято податкові повідомлення-рішення №0003831742 від 27.09.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 10702,00 грн. та донараховано штрафних санкцій на суму 2675,50 грн., та № 0003821742 від 27.09.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54628,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення від 27.09.2012 були прийняті саме щодо господарських операції із ТОВ "Компанія міжнародної торгівлі" на підставі первинних документів, які досліджувалися у акті перевірки № 81/17-117/НОМЕР_4 від 02.04.2013 та які знову були визнані нікчемними (а.с.239-250 т.1, 1- т.2).

За результатами адміністративного оскарження, рішенням про результати розгляду скарги за № 23032/10-210/393 від 29.11.2012, прийнятим Державною податковою службою у Рівненській області скаргу ФОП ОСОБА_4 задоволено повністю та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному: № 0003831742 від 27.09.2012 та № 0003821742 від 27.09.2013 (а.с.2-6 т.2).

Отже, виходячи з вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що викладені в акті перевірки № 81/17-117/НОМЕР_4 від 02.04.2013 висновки щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ "Компанія міжнародної торгівлі" і ПП "Спіріт-РВ" не підтверджені належними та допустимими доказами, а також, не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи.

При перевірці правомірності включення позивачем до складу витрат суми за господарською операцією по виконанню монтажних робіт пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу, суд першої інстанції встановив, що 12.09.2012 ТОВ "Аурус" (Підрядник) та ПП ОСОБА_4 (Замовник) укладено Договір № 87, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати проектні і монтажні роботи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу, монтажні роботи охоронної сигналізації на об'єкті: складські приміщення, АДРЕСА_3. Вартість робіт встановлюється згідно з договірною ціною в сумі 11446,41 грн., в т.ч. ПДВ 1907,73 грн. (а.с.124-130 т.4).

Як встановлено судом, виконання сторонами Договору № 87 від 12.09.2012 підтверджується: робочим проектом (до вказаного документу долучена Ліцензія Серії АГ № 506064 від 10.12.2010, видана ТОВ "Аурус") (а.с.131-144 т.4); актами прийому виконаних підрядних робіт: від 26.09.2012 на суму 475,00 грн., у т.ч. ПДВ 79,17 грн.; від 26.09.2012 на суму 4983,70 грн., в т.ч. ПДВ 830,62 грн.; від 26.09.2012 на суму 5987,71 грн., у т.ч. ПДВ 997,95 грн. Вартість виконаних робіт без ПДВ становить 9538,67 грн. (а.с.146-150 т.4); податковою накладною № 32 від 14.09.2012 на суму 11446,41 грн., у т.ч. ПДВ 1907,74 грн. (а.с.151 т.4).

Відповідно до платіжних доручень № 152 від 14.09.2012 на суму 5723,20 грн. та №160 від 27.09.2012 на суму 5723,21 грн. проведено оплату за надані роботи в безготівковій формі (а.с.152-153 т.4).

Отже, позивачем правомірно було нараховано та віднесено до витрат амортизації вартість ремонту та поліпшення об'єктів основних засобів як окремий об'єкт амортизації, оскільки такі дії узгоджуються з нормами Податкового кодексу України.

Так, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування фізичних осіб - підприємців є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. При цьому, згідно до п.177.3 вказаної статті, для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Пунктом 177.4 даної статті визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом IІІ цього Кодексу. Зокрема, зазначена норма є відправною нормою, яка вказує на те, що витрати суб'єкта господарювання, який не є платником податку на прибуток, але надає звітність про доходи від заняття підприємницької діяльністю, формуються у тому ж порядку як у платників податку на прибуток.

За змістом пп.139.1.5 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням п.п.146.11 і 146.12 ст. 146 та п.148.5 ст.148 цього Кодексу.

Згідно з п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пп.138.4, 138.6, 138.9, пп. 138.10.2, 138.10.4 п. 138.10, п.138.11 цієї статті.

Відповідно до абз. "в" п.п.138.10.2. п.138.10. ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, це витрати на витрати на утримання основних засобів, до яких відноситься й амортизація.

Згідно з п.п.14.1.3 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Відповідно до п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України встановлено, що амортизації підлягають витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року.

Згідно з п.146.1 ст.146 Податкового кодексу України облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об'єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів, у тому числі вартість ремонту та поліпшення об'єктів основних засобів, отриманих безоплатно або наданих в оперативний лізинг (оренду) або отриманих в концесію чи створених (збудованих) концесіонером відповідно до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності", як окремий об'єкт амортизації.

Враховуючи приписи зазначених норм, до складу витрат не включаються витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів, крім суми у 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України всі витрати платника податків повинні бути підтверджені первинними документами, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ Податкового кодексу України.

Так само, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) надає фізичній особі-підприємцю право вести спрощений облік доходів і витрат, при цьому не позбавляє його права вести бухгалтерський облік основних фондів, що підлягають амортизації, та включати до складу валових витрат витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що не перевищує (за рік) 10 відсотків суми від сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року.

Як встановлено судом першої інстанції, у 2011-2012 роках нарахування та віднесення до витрат амортизації здійснювалось фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 у відповідності до статей 138,139,144-146, 177 Податкового кодексу України. Зокрема, у відповідності до п.146.1 ст.146 Податкового кодексу України облік вартості, що амортизується, вівся позивачем за кожним об'єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів, у тому числі вартість ремонту та поліпшення об'єктів основних засобів як окремий об'єкт амортизації. При цьому, відповідно до пп.145.1.5 п.145.1 ст.145 Податкового кодексу України амортизація основних засобів нараховувалась підприємцем з застосуванням прямолінійного методу.

Так, у 2011 році до складу витрат, ФОП ОСОБА_4 було віднесено нараховану амортизацію в розмірі 255508,59 грн., у тому числі: 52389,46 грн. за І квартал 2011 року (відповідно до положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств") та 203119,13 грн. за період з квітня 2011 року по грудень 2011 року. У 2012 році до складу витрат позивачем віднесено нараховану амортизацію в розмірі 300464,63 грн. Зазначені обставини підтверджені дослідженими судом відомостями про нарахування амортизації за І квартал 2011 року та за період з квітня 2011 року по грудень 2012 року (а.с.152-173 т.5).

Згідно відомості про нарахування амортизації за січень 2012 року, на початок 2012 року сукупна балансова вартість всіх груп основних засобів позивача становила 3811299,89 грн. (а.с.162 т.5), тобто 10 відсотків становить 381129,99 грн.

Зазначені обставини спростовують висновки податкового органу щодо безпідставного включення позивачем до складу витрат суми за господарською операцією по виконанню монтажних робіт пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу (контрагент ТОВ "Аурус") у розмірі 9538,67 грн.

Так само, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ФОП ОСОБА_4 правомірно включено до складу витрат суми за господарськими операціями по виконанню ремонтних робіт та робіт по встановленню металопластикових вікон у 2011 році.

З матеріалів справи убачається, що 19.01.2011 між ТОВ "Ремонтно-будівельна компанія "Осма" (Підрядник) та ПП ОСОБА_4 (Замовник) було укладено Договір на виконання монтажних робіт №01/09 (а.с.176-180 т.4), відповідно до якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик та з власних матеріалів виконати комплекс робіт з монтажу металопластикових конструкцій на об'єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Ціна вартості виконаних робіт є договірною і складає 8766,00 грн. з ПДВ.

01.08.2011 ТОВ "Ремонтно-будівельна компанія "Осма" (Підрядник) та ПП ОСОБА_4 (Замовник) було укладено Договір на виконання монтажних робіт № 02/01 (а.с.181-185 т.4), відповідно до якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик та з власних матеріалів виконати комплекс робіт з монтажу металопластикових конструкцій на об'єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Ціна вартості виконаних робіт є договірною і складає 9158,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Факт виконання Підрядником ТОВ "Ремонтно-будівельна компанія "Осма" монтажних робіт підтверджується: актом приймання виконаних підрядних робіт від 30.03.2011 за березень 2011 року на суму 8766,00 грн. (сума без ПДВ становить 7013,00 грн.); актом № ОУ-0000052 від 12.09.2011 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 9158,00 грн. (сума без ПДВ становить 7631,67 грн.); податковими накладними: №1 від 01.02.2011 на суму 6140,00 грн., у т.ч. ПДВ 1023,33 грн.; № 3 від 02.08.2011 на суму 5710,60 грн., у т.ч. ПДВ 951,77 грн.; № 6 від 12.09.2011 на суму 4268,40 грн., в т.ч. ПДВ - 711,40 грн. (а.с.186-191 т.4).

Окрім того, з матеріалів справи убачається, що позивачем власними силами було проведено ремонт будівлі овочевої бази за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується відповідними документами на придбання товарно-матеріальних цінностей (будівельних матеріалів) в ТОВ "Епіцентр К" та документами на списання будівельних матеріалів на ремонт на суму 21823,95 грн. (а.с.192-200 т.4).

Зі змісту відомостей про нарахування амортизації за 2011 рік, на початок 2011 року сукупна балансова вартість всіх груп основних засобів позивача становила 3566429,00 грн. (а.с.152 т.5), тобто 10 відсотків від суми балансової вартості, які можна включати до складу витрат, становить 356643,00 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно було включено до складу витрат суми за господарськими операціями по виконанню ремонтних робіт та робіт по встановленню металопластикових вікон у 2011 році в сумі 21823,95 грн.

Разом з тим, судом першої інстанції обґрунтовано відхилено доводи податкового органу щодо відображення позивачем не в повному обсязі в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за ІІІ квартал 2012 року, суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь ФОП ОСОБА_7; завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні товарів у ФОП ОСОБА_7

Так, з матеріалів справи убачається, що ФОП ОСОБА_7 було продано позивачу та проведено роботи по установці ферм накриття пандуса на будівлі овочевої бази за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується видатковою накладною № 92 від 05.11.2012 на суму 12850,00 грн., у т.ч. ПДВ 2141,67 грн.; податковими накладними: № 9 від 21.09.2012 на суму 6425,00 грн., у т.ч. ПДВ 1070,84 грн.; № 1 від 05.11.2012 на суму 6425,00 грн., у т.ч. ПДВ 1070,84 грн.; актом виконаних робіт від 05.11.2012 до накладної № 92 від 05.11.2012 (а.с.49,52,53,55 т.2).

Оплата за вказані роботи проведена в безготівковій формі платіжними дорученнями: № 157 від 20.09.2012 в сумі 6425,00 грн. та № 184 від 08.11.2012 в сумі 6425,00 грн., що підтверджується витягом з журналу проводок Дт 68.5 Кт31 про перерахування коштів постачальнику (виконавцю) (а.с.50-51,54 т.2).

В свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_7 зареєстрований як фізична особа-підприємець, взятий на облік як платник податків Державною податковою інспекцією у Здолбунівському районі; зареєстрований платником податку на додану вартість; з 01.01.2012 перебуває на спрощеній системі оподаткування (а.с.44-48 т.2)

Належність ФОП ОСОБА_4 майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, яке складається з будівель та споруд, а саме: овочева база; бондарний цех; підвал; площадка зі сходами; обладнання в кількості 4 шт.: а) лінія по розливу вина, б) ємності для вина, в) машина для миття пляшок, г) пакувальна машина, підтверджується Свідоцтвом № 729 від 04.04.2001року (а.с.62-63 т.2).

Як встановлено судом, вказане нерухоме майно використовується позивачем для ведення господарської діяльності на підставі відповідних договорів оренди, а саме:

договору № 9 від 01.06.2011, укладеного між ФОП ОСОБА_4 (Орендодавець) та ПП "Спіріт-РВ" (Орендар), відповідно до якого Орендодавець передає в тимчасове користування (оренду) приміщення загальною площею 130,8 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.64-65 т.2). Пунктом 9.2 даного договору встановлено, що нарахування використання амортизаційних відрахувань Орендодавець залишає за собою. Приміщення передано в оренду відповідно до акту прийому-передачі від 01.06.2011 (а.с.66 т.2);

договору № 10 від 01.06.2011, укладеного між ФОП ОСОБА_4 (Орендодавець) та МПП - фірма "Промсервіс" (Орендар), відповідно до якого Орендодавець передає в тимчасове користування (оренду) приміщення загальною площею 25,4 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.67-68 т.2). Пунктом 9.2 даного договору встановлено, що нарахування використання амортизаційних відрахувань Орендодавець залишає за собою. Приміщення передано в оренду відповідно до акту прийому-передачі від 01.06.2011 (а.с.69 т.2);

договору № 7 від 01.09.2012, укладеного між ФОП ОСОБА_4 (Орендодавець) та ПП "Спіріт-РВ" (Орендар), відповідно до якого Орендодавець передає в тимчасове користування (оренду) приміщення загальною площею 430 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.70-71 т.2). Пунктом 9.2 даного договору встановлено, що нарахування використання амортизаційних відрахувань Орендодавець залишає за собою. Приміщення передано в оренду відповідно до акту прийому-передачі від 01.09.2012 (а.с.72 т.2).

Отже, є правильними висновки суду першої інстанції про те, що придбання позивачем ТМЦ (ферм накриття пандуса) у ФОП ОСОБА_7 пов'язане із господарською діяльністю, а податковий кредит з ПДВ сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, що повністю узгоджується з вимогами Податкового кодексу України.

Також, під час розгляду справи судом першої інстанції безспірно встановлено, що висновки відповідача щодо неправильного та неповного заповнення позивачем розрахунку форми 1ДФ по вказаній господарській операції, не відповідають приписам податкового законодавства України, у тому числі й вимогам Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України за №1020 від 24.12.2010, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.01.2011 за № 46/18784 № 1020, який визначає процедуру заповнення Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі - Форма 1ДФ).

Згідно з п.п.3.3 Порядку №1020, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

У п.п.3.6 встановлено, що у графі 5 "Ознака доходу" зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу. Якщо доходи виплачуються у звітному кварталі не в повному обсязі і їх остаточна виплата буде здійснюватись у наступних кварталах, ознака доходу в разі виплати повинна вказуватися відповідно до нарахованого в попередньому кварталі доходу.

У Додатку до Порядку № 1020 викладений довідник ознак доходів. Так, вказаним Довідником передбачено, що дохід, виплачений самозайнятій особі, позначається кодом - 157. До зазначеного коду 157 відносяться доходи, відображені у пп.165.1.36 п.165.1 ст.165, ст.177, ст.178 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.165.1.36 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до цього Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано податковим органом, ФОП ОСОБА_7 є платником єдиного податку, то податковий агент (у даному випадку - позивач) повинен відображати виплачений дохід ФОП ОСОБА_7 під кодом 157 у кварталі здійснення таких виплат (перерахування коштів).

З матеріалів справи убачається, що позивачем було сформовано податковий розрахунок сум доходу сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за ІІІ та IV квартали 2012 року (а.с.56-61 т.2) у відповідності до вказаних вимог Порядку № 1020. У розрахунку за ІІІ квартал 2012 року у графі 3 "сума виплаченого доходу" вказаний виплачений дохід в сумі 6425,00 грн., відповідно до платіжного доручення № 157 від 20.09.2012. У розрахунку за IV квартал 2012 року у графі 3 "сума виплаченого доходу" вказаний виплачений дохід в сумі 6425,00 грн., відповідно до платіжного доручення №184 від 08.11.2012.

Отже, є правильними висновки суду першої інстанції, що позивачем відповідно до положень Порядку №1020 та податкового законодавства України правильного та в повному обсязі заповнено розрахунок форми 1ДФ.

Також, судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_4 відповідно до податкових декларацій (розрахунків) земельного податку нараховано земельного податку у 2011 році 67044,72 грн. (а.с.73-80 т.2). та сплачено зазначену суму відповідно до платіжних доручень (а.с.84-94 т.2).

У 2012 році, відповідно до податкових декларацій (розрахунків) земельного податку нараховано земельного податку у розмірі 67044,72 грн. (а.с.81-83 т.2) та сплачено зазначену суму відповідно до платіжних доручень (а.с.95-107 т.2).

Правомірність нарахування вказаних сум земельного податку та своєчасність їх перерахування не заперечується відповідачем та підтверджується даними акту перевірки №81/17-117/НОМЕР_4 від 02.04.2013 (аркуш акта 47, а.с.97 т.1).

Зі змісту податкових декларацій (розрахунків) земельного податку за 2011 та 2012 роки, земельний податок був нарахований за земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та перебуває у приватній власності позивача відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯЕ № 216671 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.06.2013 (а.с.108-111 т.2). Право власності на вказану земельну ділянку перейшло до позивача згідно договору купівлі-продажу від 17.07.2007 року (а.с.197 т.5).

На вказаній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно (будівля їдальні), яке також належить позивачу згідно договору купівлі-продажу від 30.04.2004 між ВАТ "Рівненський радіотехнічний завод" (Продавець) та ПП ОСОБА_4 (Покупець) (а.с.112-115 т.2) та договору купівлі-продажу від 28.07.2005 року, укладеного між ЗАТ "Агроконтракт" (Продавець) та ПП ОСОБА_4

Вказані обставини підтверджуються Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.06.2013 та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Серії СВА № 273929 (а.с.116-118, а.с.123-126 т.2).

Як убачається з матеріалів справи, вказане нерухоме майно використовується позивачем для ведення господарської діяльності на підставі відповідних договорів оренди, виконання яких підтверджується дослідженими судом актами приймання-передачі (а.с.127-149 т.2), тому, в силу приписів пп. "в" пп.138.10.4 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, фізична особа-підприємець має право формувати склад своїх витрат, із включенням до них суми земельного податку за земельну ділянку, яку такий платник податків використовує у господарській діяльності.

Доводи податкового органу про те, що земельна ділянка перебуває у власності позивача як фізичної особи є безпідставними та спростовуються матеріалами. Окрім того, відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів набувачем майна (земельної ділянки) зазначений приватний підприємець ОСОБА_4 (а.с.201 т.5).

Також, є безпідставними доводи податкового органу про те, що укладання та виконання позивачем умов кредитного договору № 012-05/726 від 31.01.2007, кредитного договору №010/90/1286 від 12.12.2006 та кредитного договору №0408-1 від 04.08.2005 не пов'язане із господарською діяльністю, а тому позивачка не мала права включати такі кошти до складу витрат.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 31.01.2007 між ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Престиж" (Кредитор) та ПП ОСОБА_4 (Позичальник) було укладено кредитний договір № 012-05/726 (а.с.152-160 т.2), відповідно до якого Кредитор надає Позичальнику кредит у сумі 3 300 000,00 грн., зі строком користування кредитними коштами до 27.01.2014, із сплатою 16 відсотків річних. Кредитні кошти призначені для фінансування заборгованості в інших банках.

04.08.2005 між КБ "Західінкомбанк" ТзОВ (Кредитор) та ПП ОСОБА_4 (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 0408-1 (.с.158-160 т.2), відповідно до кого Кредитор надає Позичальнику кредит у вигляді відкриття відкличної поновлювальної кредитної лінії на поточні потреби, для поповнення обігових коштів, проведення розрахунків за товар, оплати послуг, придбання основних засобів з максимальним лімітом лінії у розмірі 1 500 000,00 грн., із сплатою 18 відсотків річних. Термін користування кредитними коштами встановлюється до 04.08.2008 включно, а в разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником з умов даного договору - до першої письмової вимоги Кредитора.

12.12.2006 ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Кредитор) та ПП ОСОБА_4 (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 010/90/1286 (а.с.161-164 т.2), відповідно до якого Кредитор відкриває кредитну лінію у сумі 1 300 000,00 грн. терміном до 10.12.2007, із сплатою 16 відсотків річних. Кредитні кошти призначені для власних поточних виробничих витрат, на оплату товарів, робіт, послуг згідно з договорами, контрактами, рахунками та накладними, придбання товарно-матеріальних цінностей, виплату заробітної плати та сплати платежів, пов'язаних з нею та поповнення обігових коштів.

Як встановлено судом першої інстанції, кредитні кошти залучались для поповнення обігових коштів позивача на виконання зобов'язань, що виникають в ході господарської діяльності, що свідчить про зв'язок здійснених витрат із господарською діяльністю позивача, а розмір витрат в сумі 36996,16 грн. у 2011 році та 22973,42 грн. у 2012 році підтверджується виписками банку про перерахування коштів (відсотків) за умовами кредитного договору № 012-05/726 від 31.01.2007: від 31.08.2011 в сумі 14768,63 грн., від 30.09.2011 в сумі 8652,33 грн., від 31.10.2011 в сумі 4624,52 грн., від 30.11.2011 в сумі 4475,34 грн., від 30.12.2011 в сумі 4475,34 грн., від 31.01.2012 в сумі 4773,70 грн., від 29.02.2012 в сумі 4326,16 грн., від 29.03.2012 в сумі 4475,34 грн., від 28.04.2012 в сумі 4326,16 грн., від 31.05.2012 в сумі 4922,88 грн., від 27.06.2012 в сумі 149,18 грн. (а.с.165-175 т.2).

Окрім того, правомірність дій платника податків по віднесенню сум сплачених відсотків за користування кредитом за Договором № 012-05/726 від 31.01.2007 до складу витрат у 2011 році до 04.08.2011року підтверджена і відповідачем.

З огляду на викладене, є правильними висновки суду першої інстанції, що витрати, які підтверджені відповідними первинними документами, пов'язані із господарською діяльністю платника податків та здійснюються з врахуванням вимог п.138.5, пп.138.10.5, 138.10.6 п.138.10, п.138.11, п.138.12 ст.138, п.140.1 ст.140, ст.141 Податкового кодексу України, визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням певних особливостей.

Отже, в разі документального підтвердження суми своїх витрат на сплату відсотків (процентів) за користування кредитом та пов'язаності кредиту з господарською діяльністю платника податків, такий платник податків має право включати відсотки за користування кредитом до складу витрат та зменшувати на їх суму величину оподатковуваного доходу.

Щодо правомірності включення до податкового кредиту з податку на додану вартість сум при придбанні транспортних засобів (автомобілів) у контрагентів: АТ "Українська автомобільна Корпорація", МПП "Вік-Експо" та ТОВ "Богдан-авто-Рівне" та до складу витрат суми амортизації по основних фондах, судом першої інстанції встановлено, що 25.01.2011 між АТ "Українська автомобільна Корпорація" (Продавець) та ФОП ОСОБА_4 (Покупець) укладено Договір поставки № 714604- D00373 (а.с.201-209 т.4), відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця автомобіль, що знаходиться на складі Продавця. На дату підписання договору ціна автомобіля становить 37382,40 грн. в т.ч. ПДВ 6230,40 грн.

На виконання умов договору № 714604-D00373 від 25.01.2011 АТ "Українська автомобільна Корпорація" передала ФОП ОСОБА_4 автомобіль ЗАЗ Pickup 11055842 (Таврія), 2010 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_26, білого кольору, що підтверджується: довідкою-рахунком №399687; видатковою накладною № 3С-0000453 від 26.01.2011 на суму 37382,40 грн., у т.ч. ПДВ - 6230,40 грн.; податковою накладною № 1070/02 від 25.01.2011 на суму 37382,40 грн., у т.ч. ПДВ 6230,40 грн.(а.с.210-211, 213 т.4). Оплата здійснена в безготівковій формі платіжним дорученням № 4 від 25.01.2011 на суму 37382,40 грн., в т.ч. ПДВ 6230,40 грн. (а.с.212 т.4).

Використання придбаного автомобіля в господарській діяльності позивача підтверджується договором оренди транспортних засобів № 8 від 17.02.2011 між СПД-ФО ОСОБА_4 (Орендодавець) та ПП "Спіріт-РВ" (Орендар) (а.с.214-215 т.4). Відповідно до п.п.7.2 п.7 даного договору, нарахування та використання амортизаційних відрахувань Орендодавець залишає за собою. Автомобіль переданий в оренду відповідно до акту прийому-передачі від 17.02.2011 (а.с.216 т.4).

Також, 17.02.2011 між АТ "Українська автомобільна Корпорація" (Продавець) та ФОП ОСОБА_4 (Покупець) укладено Договір поставки № 714604-D00381 (а.с.217-226 т.4), відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця автомобіль, що знаходиться на складі Продавця. На дату підписання ціна договору становить 192000,00 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 32000,00 грн.

На виконання умов договору № 714604-D00381 від 17.02.2011 АТ "Українська автомобільна Корпорація" передала ФОП ОСОБА_4 автомобілі: ЗАЗ Pickup 11055842 (Таврія), номер кузова НОМЕР_8, ЗАЗ Pickup 11055842 (Таврія), номер кузова НОМЕР_9, ЗАЗ Pickup 11055842 (Таврія), номер кузова НОМЕР_10, ЗАЗ Pickup 11055842 (Таврія), номер кузова НОМЕР_11, ЗАЗ Pickup 11055842 (Таврія), номер кузова НОМЕР_12, що підтверджуються видатковою накладною № 3-00000423 від 22.02.2011 на суму 192000,00 грн. у т.ч. ПДВ 32000,00 грн., податковими накладними на загальну суму 192000,00 грн. у т.ч. ПДВ 32000,00 грн. та довідками-рахунками (а.с.227-229,232-236 т.4).

Оплата здійснена в безготівковій формі платіжними дорученнями: № 17 від 17.02.2011 на суму 57600,00 грн. в т.ч. ПДВ 9600,00 грн. та № 18 від 21.02.2011 на суму 134400,00 грн. в т.ч. ПДВ 22400,00 грн. (а.с.230,231 т.4).

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, ні в суді першої та апеляційної інстанції, придбані автомобілі використовувалися позивачем в господарській діяльності, що підтверджується договором оренди транспортних засобів №9 від 03.03.2011 між СПД-ФО ОСОБА_4 (Орендодавець) та ПП "Спіріт-РВ" (Орендар) (а.с.237-238 т.4). Відповідно до п.п.7.2 п.7 даного договору, нарахування та використання амортизаційних відрахувань Орендодавець залишає за собою. Передача даних автомобілів в оренду відбулася на підставі актів прийому-передачі від 03.03.2011 (а.с.239-243 т.4).

На підставі договору поставки № 714604-D00387 від 27.02.2011 року, АТ "Українська автомобільна Корпорація" передати у власність ФОП ОСОБА_4 автомобілі: ЗАЗ Pickup 11055842 (Таврія), номер кузова НОМЕР_13, ЗАЗ Pickup 11055842 (Таврія), номер кузова НОМЕР_14, ЗАЗ Pickup 11055842 (Таврія), номер кузова НОМЕР_15, ЗАЗ Pickup 11055842 (Таврія), номер кузова НОМЕР_16, ЗАЗ Pickup 11055842 (Таврія), номер кузова НОМЕР_17, ЗАЗ Pickup 11055842 (Таврія), номер кузова НОМЕР_18, ЗАЗ Pickup 11055842 (Таврія), номер кузова НОМЕР_19, ЗАЗ Pickup 11055842 (Таврія), номер кузова НОМЕР_20, ЗАЗ Pickup 11055842 (Таврія), номер кузова НОМЕР_21, ЗАЗ Pickup 11055842 (Таврія), номер кузова НОМЕР_22. На дату підписання ціна договору становить 384000,00 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 64000,00 грн. (а.с.244-250 т.4, 1-3 т.5),

Судом першої інстанції встановлено, що вказані обставини підтверджуються видатковою накладною № 3-00000699 від 10.03.2011 на суму 384000,00 грн. у т.ч. ПДВ 64000,00 грн., податковою накладною № 296/02 від 09.03.2011 на суму 384000,00 грн. у т.ч. ПДВ 64000,00 грн., довідками-рахунками (а.с.4-5,7-16 т.5).

Оплата здійснена в безготівковій формі платіжним дорученням № 32 від 09.03.2011 на суму 384000,00 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 64000,00 грн. (а.с.6 т.5).

Використання придбаних автомобілів в господарській діяльності позивача підтверджується договорами оренди транспортних засобів №10 від 13.04.2011, №12 від 19.05.2011, №12 від 25.07.2011, №18 від 03.01.2012, №19 від 03.04.2012 та №20 від 13.06.2012 між СПД-ФО ОСОБА_4 (Орендодавець) та ПП "Спіріт-РВ" (Орендар). Відповідно до п.п.7.2 п.7 яких нарахування та використання амортизаційних відрахувань Орендодавець залишає за собою. Автомобілі переданий в оренду відповідно до актів прийому-передачі (а.с.17-35 т.5).

Також, судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору № 102404 від 24.10.2011року, укладеного між МПП "Вік-експо" (Продавець) та СПД ОСОБА_4 (Покупець) (а.с.36-38 т.5), Продавцем передано у власність Покупця автомобіль марки Skoda модель Octavia, 2011 року випуску. Договірна ціна з урахуванням ПДВ становить 207289,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 0000000483 від 17.11.2011 на загальну суму 207461,00 грн. у т.ч. ПДВ 34576,83 грн.; актом прийому-передачі автомобіля від 17.11.2011; податковими накладними № 2410007 від 24.10.2011 на загальну суму 21728,91 грн. у т.ч. ПДВ 3621,49 грн. та №1611010 від 16.11.2011 на загальну суму 186732,10 грн. у т.ч. ПДВ 31122,02 грн.; довідкою-рахунком (а.с.39-42, 45 т.5).

Оплата здійсненна в безготівковій формі платіжними дорученнями: № 164 від 24.10.2011 на суму 20728,90 грн. в т.ч. ПДВ 3454,82 грн. та № 180 від 16.11.2011 на суму 186732,10 грн. в т.ч. ПДВ 31122,02 грн. (а.с.43-44 т.5).

Використання придбаного автомобіля в господарській діяльності позивача підтверджується договором оренди транспортних засобів №17 від 17.11.2011 між СПД-ФО ОСОБА_4 (Орендодавець) та ПП "Спіріт-РВ" (Орендар) (а.с.46-47 т.5). Відповідно до п.п.7.2 п.7 даного договору, нарахування та використання амортизаційних відрахувань Орендодавець залишає за собою. Автомобілі передані в оренду, відповідно до актів прийому-передачі від 17.11.2011 (а.с.48 т.5).

На виконання умов Договору № 151-08 від 10.08.2012 року, укладеного між ТОВ "Богдан-Авто Рівне" (Продавець) та ОСОБА_4 (Покупець) Продавець передав Покупцю автомобіль марки HYUNDAI модель Santa Fe, 2012 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_24. Загальна сума договору складає 291050,00 грн. в т.ч. ПДВ 48508,33 грн. (а.с.49-52 т.5), що підтверджується видатковою накладною № РН-0000886 від 14.08.2012 на загальну суму 291050,00 грн. у т.ч. ПДВ 48508,33 грн.; податковими накладними: №151 від 10.08.2012 на загальну суму 10000,00 грн. у т.ч. ПДВ 1666,67 грн. та № 182 від 13.08.2012 на загальну суму 281050,00 грн. у т.ч. ПДВ 46841,66 грн.; довідкою рахунком (а.с.53-55, 58 т.5). Оплата здійснена в безготівковій формі платіжними дорученнями № 122 від 10.08.2012 на суму 10000,00 грн. в т.ч. ПДВ 1666,67 грн. та № 124 від 13.08.2012 на суму 281050,00 грн. в т.ч. ПДВ 46841,67 грн. (а.с.56-57 т.5).

Використання придбаного автомобіля в господарській діяльності позивача підтверджується договором оренди транспортних засобів №22 від 14.08.2012 між СПД-ФО ОСОБА_4 (Орендодавець) та ПП "Спіріт-РВ" (Орендар) (а.с.59-60 т.5). Відповідно до п.п.7.2 п.7 даного договору, нарахування та використання амортизаційних відрахувань Орендодавець залишає за собою. Автомобілі передані в оренду, відповідно до актів прийому-передачі від 14.08.2012 (а.с.61 т.5).

Як встановлено судом першої інстанції, всі придбані автомобілі доставлені позивачу та зареєстровані на її ім'я, що підтверджується: довіреністю від 21.04.2011; журналом реєстрації довіреностей; свідоцтвами про державну реєстрацію транспортного засобу (а.с.62-75 т.5).

Отримані від контрагентів податкові накладні на придбані автомобілі відображені позивачем у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, сума ПДВ по даних податкових накладних включена позивачем до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Окрім автомобілів, придбаних позивачем в 2011-2012 роках у контрагентів АТ "Українська автомобільна Корпорація", МПП "Вік-Експо" та ТОВ "Богдан-авто Рівне", у власності платника податків знаходяться інші транспортні засоби, що підтверджується відповідними Свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу (а.с.75-96 т.5)., які використовуються позивачем у її господарській діяльності, що підтверджується, зокрема: договором оренди транспортних засобів № 1 від 10.04.2009, договором оренди транспортних засобів № 11 від 29.04.2011, договором оренди транспортних засобів № 15. від 12.10.2011, договором оренди транспортних засобів № 21 від 09.08.2011, актами прийому-передачі до вказаних договорів (а.с.97-147 т.5).

Також, факт використання транспортних засобів в господарській діяльності позивача підтверджується відомостями по рахунку 36 "Розрахунки із покупцями та замовниками" по контрагенту ПП "Спіріт-РВ" (а.с.150-151 т.5).

Посилання податкового органу на те, що сума ПДВ по даних господарських операціях не може бути включена позивачем до складу податкового кредиту відповідного періоду, оскільки вказані автомобілі зареєстровано за позивачем як за фізичною особою, є безпідставними та спростовуються наступним.

Процедура реєстрації права власності на транспортний засіб була здійснена позивачем відповідно до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07 вересня 1998 року (далі - Правила №1388).

Згідно п.8 Правил № 1388 документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчена підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Відповідно до п.8 Правил № 1388 позивачем було отримано від підприємств- постачальників (продавців) відповідні довідки-рахунки.

Правилами №1388 не передбачене здійснення реєстрації транспортного засобу на суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу. Так, Пунктом 6 Правил №1388 встановлено, що транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами. У ч.2 п.6 Правил № 1388 вказано, що транспортні засоби, що належать фізичним особам - підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.

Відповідно до ст.51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Таким чином, є правильними висновки суду першої інстанції, що позивачем в повній мірі підтверджено правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки такі обставини підтверджується відповідними первинними документами, а господарські операції, пов'язані із здійсненням господарської діяльності позивачем і отриманням від такого використання доходу.

Окрім того, судом першої інстанції слушно зазначено, що зауважень до вказаних документів, у тому числі і до виданих постачальниками податкових накладних, у відповідача не має, як не має і заперечень щодо факту здійснення господарських операцій з придбання позивачем у АТ "Українська автомобільна Корпорація", МПП "Вік-Експо" транспортних засобів.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і з приводу того, що позивачем правомірно включено до складу витрат суми амортизації за основними фондами, які використовуються в господарській діяльності.

Як зазначалося вище, абз. "в" пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що до складу інших втрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, це витрати на утримання основних засобів, до яких відноситься й амортизація.

Зі змісту відомостей нарахування амортизації за І квартал 2011 року та квітень 2011 року - грудень 2012 року (помісячно), позивачем облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об'єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів. При цьому до складу витрат включається сума амортизації по основних фондах, які використовують в господарській діяльності позивача (а.с.152-173 т.5).

Враховуючи вищезазначені обставини та докази, якими позивач підтвердив своє право на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту з податку на додану вартість перевіреного періоду, суд першої інстанції прийшов до обґрунтовано висновку, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 12.04.2013 № 0001661742, № 0001671742, № 0001681742, № 0001691742 прийняті з порушенням норм матеріального закону, без врахування фактичних обставин справи, упереджено та необ'єктивно, а тому є протиправними та підлягають до скасування.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" жовтня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "17" січня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 АДРЕСА_1,33027

3 - представнику позивача ОСОБА_3 АДРЕСА_2

4- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023