Ухвала суду № 36705827, 14.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2014 року м. Київ К/800/1467/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства «Юском»

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 р.

у справі № 2а-2963/12/1070

за позовом Приватного підприємства «Юском»

до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання незаконними дій та визнання протиправним і скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Юском» (далі - позивач, ПП «Юском») звернулось до суду з позовом до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Миронівська МДПІ) про визнання незаконними дій та визнання протиправним і скасування наказу.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 р. постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ПП «Юском», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17.05.2012 р. Миронівська МДПІ на підставі наказу № 86 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Голден Телеком», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки № 47/22-011/35897433 від 18.05.2012 р.

Відповідно до вимог підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що 27 березня та 2 квітня 2012 року до відповідача надійшли 2 листи з Відділу податкової міліції Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби № 1079/7/26-01 та № 1195/7/26-01 про відпрацювання підприємств групи ризику. До названих листів було долучено висновок щодо наявності ознак транзитності здійснення господарської діяльності позивачем, який згідно переліку підприємств за грудень 2011 р. віднесено до категорії «податкова яма».

22.02.2012 р. з метою перевірки отриманої інформації відповідачем було надіслано на адресу позивача запит № 172 про надання інформації та її документального підтвердження.

Названий запит містив вимогу про надання такої інформації: згідно якої угоди здійснювалася поставка продукції, згідно яких податкових накладних відгружено (отримано) товари (роботи, послуги), чи включені дані податкових реєстрів до податкових зобов'язань (кредиту) декларації з ПДВ, та в якому періоді; згідно яких первинних документів підтверджується фактичне відвантаження продукції, послуг: номер, дата, номенклатура, одиниця виміру, кількість, сума; форму розрахунків за придбаний товар з вказанням номеру, дати та суми відповідного документа, стан розрахунків на момент перевірки, які рахунки має підприємство та залишки коштів на них; форми поставки продукції; хто особисто отримував продукцію, номер та дата довіреності.

27.02.2012 р. позивачем було надіслано на адресу відповідача відповідь № 0212/1, згідно з якою позивачем надано документальне підтвердження господарських відносин з ТОВ «Голден Телеком», а саме правомірності відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між компаніями. Крім того, у відповіді зазначалося, що поставка послуг між позивачем і ТОВ «Голден Телеком» здійснювалася згідно з угодою № 10363/09/А/019 від 7 грудня 2009 року та зазначалося про долучення комплекту документації, а саме первинних документів, податкових накладних, актів виконаних робіт.

Однак у додатку до відповіді позивача був фактично відсутній перелік документів, які мали бути долучені до неї.

У зв'язку з цим 02.03.2012 р. відповідачем повторно було направлено на адресу позивача запит № 230 за змістом аналогічний запиту № 172.

14.03.2012 р. позивачем було надіслано на адресу відповідача відповідь № 0312/1.

Проте, як і у першому випадку дана відповідь не містила переліку документів, які мали бути долучені до неї.

Отже, відповідачем було видано правомірно наказ № 86 від 16.05.2012 р. у відповідності із підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 Статті 78 ПК України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, жодних податкових повідомлень-рішень за наслідками проведеної перевірки позивача податковим органом прийнято не було.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що відображення в акті перевірки висновків щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, не призвело до порушення прав позивача. При цьому сам по собі факт проведення перевірки не створює жодних правових наслідків для платника податків.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2012 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Приватного підприємства «Юском» відхилити.

2.Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов