Ухвала суду № 36704044, 15.01.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Аканов О.О.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року справа №805/14725/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Гімона М.М.

Білак С.В.

при секретарі судового засідання Святодух О.Б.

За участю представників сторін по справі:

від позивача: Баштинський М.М.

від відповідача: Чернишова О.О.

від третьої особи: Чернишова О.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013р. по справі № 805/14725/13-а (головуючий І інстанції Аканов О.О.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Торговий Альянс "Норд" до Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа - Східна митниця Міндоходів про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа - Східна митниця Міндоходів про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень: форми "Р" від 04.10.2013 року № 13, яким визначено суму податкового зобов'язання у сумі 102619,55 грн., форми "Р" від 04.10.2013 року № 14, яким визначено суму податкового зобов'язання у сумі 20523,93 грн..

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013р. позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправними податкові повідомлення-рішення: форми "Р" від 04.10.2013 року № 13 та від 04.10.2013 року № 14.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідач вважає правомірним, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог Закону України від 05.04.2001 № 2371-III „Про Митний тариф України" в частині невірної класифікації товару «тригліцидилізоціанурат (TGIC), CAS № 2451-62-9 згідно УКТЗЕД, що призвело до недоборів митних платежів у сумі 123143,48 грн..

Позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку митного оформлення товару «тригліцидилізоціанурат (TGIC), CAS № 2451-62-9 , ввезеного на митну територію позивачем в період з 01.10.2010 р. по 25.08.2013р., за наслідками якої складений акт від 13.09.2013р. №9/3/05992211/0032289675 та прийнято податкові повідомлення - рішення форми "Р" від 04.10.2013 р. № 13, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України у сумі 102619,55 грн., та від 04.10.2013 р. № 14, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 20523,93 грн..

Підставою для прийняття спірних рішень послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України від 05.04.2001 № 2371-III „Про Митний тариф України" в частині невірної класифікації товару «тригліцидилізоціанурат (TGIC), CAS № 2451-62-9 згідно УКТЗЕД, що призвело до недоборів митних платежів у сумі 123143,48 грн. (з них: мито - 102619,55 грн., ПДВ - 20523,93 грн.), які підлягають перерахуванню до Державного бюджету.

Перевіркою встановлено, що в період з 01.10.2010 р. по 25.08.2013р. поставка товару «тригліцидилізоціанурат (TGIC), CAS № 2451-62-9 на митну територію України здійснювалася згідно зовнішньоекономічного договору від 02.09.2009 № ТАН-482, укладеному між позивачем та «Prosim Kimya San. Tic. Ltd. Sti. » Kaleagasi Sok. No: 5/В, за наступними ВМД : № 700000011/2010/006755 від 05.10.2010; № 700000011/2010/008417 від 07.12.2010; № 700000011/2010/008791 від 21.12.2010; №700000011/2011/000118 від 20.01.2011; № 700000011/2011/001216 від 17.03.2011; №700000011/2011/001893 від 12.04.2011; № 700000011/2011/005102 від 29.07.2011; №700000011/2011/005603 від 16.08.2011; № 700000011/2011/005794 від 22.08.2011; №700000011/2011/006949 від 30.09.2011; № 700000011/2011/007145 від 05.10.2011; №700000011/2011/007866 від 02.11.2011; № 700000011/2011/008908 від 16.12.2011; №700200000/2012/000151 від 26.01.2012; № 700200000/2012/000805 від 17.02.2012; №700200000/2012/002120 від 03.04.2012; № 700200000/2012/003836 від 23.05.2012; №700200000/2012/004741 від 20.06.2012; № 700200000/2012/007192 від 28.08.2012; №700200000/2012/008341 від 03.10.2012; № 700200000/2013/000218 від 30.01.2013; №700200000/2013/000747 від 05.03.2013; № 700200000/2013/002997 від 20.06.2013.

Митне оформлення товару здійснювалося за кодом УКТЗЕД 2934999099 (до 01.01.2011р.) та 2934999000.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі висновку центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Донецька служба з експертного забезпечення митних органів від 24.09.2009 № 17-467, Східною митницею було перевірено правильність класифікації і зазначено код товару 2934999099 на зворотному боці запиту № 8-2/944 від 29.09.2009р., про, що свідчить відбиток печатки Східна Митниця і підпис уповноваженої особи.

Також, експертним висновком Донецької торгово-промислової палати № 277 від 19.01.2011 визначено код УКТЗЕД на товар, який отримується за контрактом №ТАН-482 від 02.09.2009 з компанією «Prosim Kimya San. Tic. Ltd. Sti.» (Турция) смола епоксидна TGIC 2934999000.

Таким чином, під час митного оформлення, митний орган погодився із кодом товару «тригліцидилізоціанурат (TGIC) згідно УКТЗЕД 2934999099 і 2934999000, за яким передбачена ставка мита 0 %, здійснив митну процедуру і товар ввезено на територію України.

Однак, під час проведення перевірки відповідач змінив свою позицію і визначив, що даний товар повинен декларуватись за кодом УКТЗЕД 2933698000 «тригліцидилізоціанурат (TGIC), ставка мита 6,5 %.

Наведений висновок був зроблений відповідачем на підставі листа Міністерства Доходів і Зборів України Департамент митної справи від 17.07.2013, листа Міністерства Доходів і Зборів України від 14.08.2013, в яких зазначено, що сполука визначеного хімічного складу «тригліцидилізоціанурат (TGIC) класифікується у товарній позиції 2933 за товарним кодом 2933698000.

Відповідно до п.35 ст.1 МК України (в редакції 2002 року) пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

За приписами п.19 ст.1 МК України митні процедури - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно до ст.313 Митного Кодексу України митні органи відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Тобто, перевірка правильності класифікації та кодування товарів, класифікація товарів в УКТЗЕД і прийняття відповідного класифікаційного рішення є обов'язком митниці.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення митного оформлення відповідачем не приймалось рішення про визначення іншого коду товару відносно товару який імпортовано позивачем на підставі зазначених в акті перевірки вантажних митних декларацій. Під час митного оформлення товару митним органом було погоджено код товару згідно УКТЗЕД.

При переміщенні товару через митний кордон України перевірка правильності класифікації товару згідно з УКТЗЕД, нарахування податків і зборів за ВМД проводилась відповідачем на підставі заявлених позивачем відомостей про товар. Будь-які зауваження щодо правильності заповнення ВМД стосовно класифікації та кодування товару під час митного оформлення з боку митного органу були відсутні, а документи, які були подані позивачем для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД не викликали сумнівів.

Тобто, під час прийняття наведених в акті перевірки вантажних митних декларацій та пропуску товару на митну територію України, митний орган погодився з усіма відомостями про товар та з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером. Законодавство щодо класифікації за УКТЗЕД спірного товару з моменту його ввезення не змінювалось.

У ч.1 ст.69 МК України встановлено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Із змісту акту перевірки таких обставин не вбачається.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, що позивачем вчинено протиправні дії щодо ухилення від сплати обов'язкових платежів, а також доказів на підтвердження встановлення митним органом за наслідками службової перевірки змови між декларантом і митним органом, спрямованої на заниження обов'язкових платежів. Як і не надано доказів наявності кримінальної справи, за розглядом якої було б встановлено таку змову.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не мав правових підстав та повноважень для донарахування податкових зобов'язань за цей період.

Дана правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 07 листопада 2011 року справа №21-223а11, від 20 лютого 2012 року справа №21-390а11, від 26 червня 2012 року справа №21-130а12, від 18 вересня 2012 року справа №21-203а12.

Частиною 3 ст.345 МК України (в редакції 2012 року) передбачено, що митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Відповідно до ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

За приписами частини 7 цієї статті рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер ( ч.8 ст. 69 МК України).

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження прийняття відповідачем відповідного рішення щодо визначення коду товарів за спірними ВМД.

Листом Міністерства Доходів і Зборів України Департаменту митної справи від 17.07.2013р., на яке є посилання в акті перевірки, були надані тільки роз'яснення про класифікацію тригліцидилізоціанурат (TGIC).

Відповідно до п.54.3.2 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем не доведено заниження позивачем суми його податкових зобов'язань, а тому безпідставно прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013р. по справі № 805/14725/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013р. по справі № 805/14725/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 січня 2014 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 20 січня 2014 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі..

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.М.Гімон