Ухвала суду № 36703952, 13.01.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Справа № 819/3463/13-a

13 січня 2014 року м. Тернопіль

Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Чепенюк О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Міністерства доходів і зборів України, держави в особі Державної казначейської служби України про визнання дій (бездіяльності) незаконними та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України, Міністерства доходів і зборів України, держави в особі Державної казначейської служби України, в якому просив:

- визнати незаконними, такими, що завдали моральної шкоди, дії (бездіяльність) Пенсійного фонду України щодо не розгляду по суті звернення позивача стосовно реєстрації в органах Пенсійного фонду України як платників єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування таких юридичних осіб як Апарат Верховної Ради України та Управління справами Верховної Ради України і справляння з них єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, безпідставну передачу такого звернення Міністерству доходів і зборів України, а також дії Міністерства доходів і зборів України щодо не розгляду по суті порушених у зверненні питань;

- стягнути з Державної казначейської служби України моральну шкоду у розмірі 43848 грн. 00 коп.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви (із зазначенням способу їх усунення) до 09 січня 2014 року. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач одержав 30 грудня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ухвали про залишення позовної заяви без руху від 26 грудня 2013 року позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору за вимогу немайнового характеру та подання суду належних доказів такої сплати.

На усунення недоліків позовної заяви позивач подав до суду заяву та письмову гарантію про неплатоспроможність від 02 січня 2014 року, а також заяву про відстрочення сплати судового збору від 03 січня 2014 року, обґрунтовану відсутністю грошових коштів і майна, та з посиланням на те, що згідно з розрахунковою книжкою військовослужбовця грошовим забезпеченням ОСОБА_1 був забезпечений по лютий 1993 року, а в подальшому жодні виплати йому не проводились. Крім того, позивач зазначив, що чинним законодавством на нього не покладено обов'язок подання письмових доказів його неплатоспроможності, а КАС України не визначає ні форми таких письмових доказів, ні органів, які такі письмові докази можуть надавати, а також вказав, що суд може самостійно збирати письмові докази щодо його майнового стану.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із системного аналізу наведених положень чинного законодавства слідує, що процесуальний закон зобов'язує суд з'ясувати майновий стан позивача при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору. Позитивне вирішення питання про можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку можливе лише у разі, якщо клопотання про звільнення від сплати судового збору є обґрунтованим, і обставини, на які посилається позивач як на підстави, які перешкоджають сплаті судового збору, підтверджені належними доказами.

Обов'язок обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, шляхом наведення обставин, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище (майновий стан) та подання суду відповідних доказів покладається на зацікавлену особу (позивача). Відтак, особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду, крім відповідного клопотання, документи, які свідчили б про її незадовільний майновий стан.

Однак, позивач не обгрунтував належним чином підстав для відстрочення сплати судового збору, оскільки не надав доказів, які б свідчили про незадовільний майновий стан особи чи будь-яких доказів, які б підтверджували, що майновий стан сторони не дозволяє сплатити судовий збір в повному обсязі на момент подання позову до суду. Відтак, підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору немає.

При цьому суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що він позбавлений можливості зібрати такі докази, оскільки для вирішення питання про зменшення розміру належних до сплати судових витрат чи звільнення від їх сплати позивачу достатньо надати суду письмові докази його скрутного матеріального становища (довідку про доходи, про розмір пенсії тощо). Подана до суду копія витягу з розрахункової книжки військовослужбовця ОСОБА_1 про отримання грошового забезпечення у 1993 році не є належним і достатнім доказом на підтвердження незадовільного майнового стану особи.

Також суд зауважує, що сприяння суду у реалізації обов'язку позивача надати докази і витребування необхідних доказів в силу вимог статті 71 КАС України може відбуватись лише у разі, коли особа, яка бере участь у справі, не маючи змоги самостійно надати такі докази, зазначає не лише причини, через які ці докази не можуть бути надані, але й повідомляє, де такі докази знаходяться чи можуть знаходитися, тобто порядок збирання письмових доказів судом чітко регламентований процесуальним законодавством.

Таким чином, зважаючи на наведене вище, слід прийти до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом трьох днів з дня закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху.

Позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі пункту 1 частини третьої статті 108 КАС України, з огляду на таке.

Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Таким чином, оскільки недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року про залишення позовної заяви без руху, у встановлений суддею строк позивачем не усунуті, а заявлене позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає до задоволення, тому позовну заяву слід повернути позивачу.

При цьому, позивачу слід роз'яснити, що відповідно до частини шостої статті 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись пунктом 1 частини третьої статті 108, статтями 160, 165 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Міністерства доходів і зборів України, держави в особі Державної казначейської служби України про визнання дій (бездіяльності) незаконними та стягнення моральної шкоди повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.