Рішення № 36703014, 16.01.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2014 р. Справа № 923/1511/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до: Комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго", м.Каховка

про стягнення 1 176 258, 16 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Єршова С.В.- юрисконсульт, дов. № 14-67 від 22.03.2013 р.;

від відповідача - Ваюцький В.В., юрист за довіреністю № 05-01/5 від 09.01.2014 р.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" (відповідач) суми основного боргу за договором про закупівлю природного газу № К-2012БО-33 від 30 січня 2012 року у розмірі 964 159, 16 грн., пені у розмірі 80 778,05 грн., 7% штрафу у розмірі 79 251,14 грн., суми, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі 5 954,11 грн. та 3 % річних у розмірі 46 115,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 525, 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі, з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача не заперечує існування боргу і посилається на те, що причиною заборгованості є несвоєчасні розрахунки бюджетних установ та населення, а також не відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію, послуг з водопостачання та водовідведення, тому просить суд врахувати зазначені факти і відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, ст. 233 ГК України зменшити розмір належних до стягнення штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 12.12.2013 року на підставі заяви позивача, в порядку статті 69 ГПК України, продовжено строк розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та комунальним підприємством теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" був укладений договір про закупівлю природного газу № К-2012БО-33 від 30 січня 2012 року з додатковими угодами №1 від 27.06.2012 р. (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. вказаного Договору - продавець зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), далі - газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього Договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що продавець передає покупцю в період з 01 січня 2012 р. по 31 грудня 2012 р. природний газ в обсязі до 1713,0 тис.куб.м., в тому числі по місяцях:

січень - 346 тис.куб.м.;

лютий - 317 тис.куб.м.;

березень - 262 тис.куб.м.;

квітень - 48 тис.куб.м.;

жовтень - 180 тис.куб.м.;

листопад - 270 тис.куб.м.;

грудень - 262 тис.куб.м.;

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна за 1000 куб.м природного газу становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 0%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу -3884,78 грн., крім того ПДВ - 61,12 грн., всього з ПДВ - 3 945,90 грн.

Загальна вартість цього Договору на дату його укладення становить 6 654 628,14 грн., крім того ПДВ - 104 698,56 грн., разом з ПДВ - 6759326,7 грн.

Згідно з п.4.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Розділом 7 договору передбачено відповідальність сторін.

Так, пунктом 7.1. Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

Згідно п. 7.3. Договору у разі порушення покупцем умов п. 4.1. цього Договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно з договором ДК "Газ України" передала комунальному підприємству теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" протягом січня-березня 2012 року природний газ загальною вартістю 2 574 159,16 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31 січня 2012 р. на суму 770 219,95 грн., від 29 лютого 2012 р. на суму 987 374,67 грн., від 31 березня 2012 р. на суму 816 564,54 грн. (а. с. 19-21).

Відповідач свої зобов'язання по договору виконав неналежним чином, та як невчасно сплатив вартість природного газу. Таким чином, станом на 23.10.2013 р. сума основного боргу комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" складає 964 159,16 грн.

Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац 3 ч. 1 ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 231 того ж Кодексу законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Крім того, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 80 778,05 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивачем нараховано штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу понад 30 днів в сумі 79 251,14 грн., відповідно до пункту 7.3. Договору від 30.01.2012 року № К-2012БО-33, нарахування якого є правомірним.

Відповідно до ч.2 стаття 231 Господарського кодексу України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передати в договорі одночасне стягнення пеня та штрафу. що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України. Така позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 3-24гс12.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу, суд зазначає, що його нарахування є правомірним, тому з відповідача слід стягнути штраф у сумі 79 251,14 грн.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нараховані відповідачу 3% річних у сумі 46 115,70 грн. та інфляційні витрати у сумі 5 954,11 грн. відповідно до розрахунку (а.с.24-25), у зв'язку з чим суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України. З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й серед іншого інфляційні нарахування, що обраховуються як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. інфляційні нарахування входять до складу грошового зобов'язання. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; відтак прострочення платежу за період часу, менший за місяць, не тягне за собою інфляційних нарахувань.

Поряд з цим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних процесів в розмірі 5 954,11 грн. за період з лютого 2012 р. по червень 2013 р. суд виходить із наступного.

Листом Вищого господарського суду від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" роз'яснено, що при застосуванні індексу інфляції необхідно мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15-й день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15-й день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31-й день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням даного місяця.

На думку суду розрахунок інфляційних має наступний вигляд:

ПеріодСума боргу, грн..Індекс інфляціїІнфляційні витрати, грн..Лютий 2012 р355219,95100,2710,44Березень 2012 р.658594,62100,31975,78Квітень 2012 р.658594,621000Травень 2012 р.658594,6299,7- 2449,69Червень 2012 р.658594,6299,7- 2449,69Липень 2012 р.658594,6299,8- 1633,13Серпень 2012 р.658594,6299,7- 2449,69Вересень 2012 р.816564,54100,1816,56Жовтень 2012 р.816564,541000Листопад 2012 р.816564,5499,9- 816,56Грудень 2012 р.816564,54100,21633,13Січень 2013 р.816564,54100,21633,13Лютий 2013 р.816564,5499,9- 816,56Березень 2013 р.816564,541000Квітень 2013 р.816564,541000Травень 2013 р.816564,54100,1816,56Червень 2013 р.816564,541000 - 3029,72Таким чином, з урахуванням від'ємного значення в деяких місяцях, позовні вимоги про стягнення втрат від інфляції не підлягають задоволенню.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає основна сума заборгованості у розмірі 964 159 грн. 16 коп., пеня у розмірі 80 778 грн. 05 коп., 7% штрафу у сумі 79 251 грн. 14 коп., 3 % річних у розмірі 46 115 грн. 70 коп.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За змістом статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 44, 49, ч.6 ст.83, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" (74800, м.Каховка, вул.Леніна, 20А, код ЄДРПОУ 05449897, р/р № 260343012929 Херсонське облуправління Ощадбанку, код банку 352457) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720, р/р № 26002301921 в АТ "Ощадбанк", код банку 300465) основну суми боргу у розмірі 964 159 грн. 16 коп., пені у розмірі 80 778 грн. 05 коп., 7% штрафу у сумі 79 251 грн. 14 коп., 3 % річних у розмірі 46 115 грн. 70 коп.. , в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 23406 грн. 08 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.01.2014 р.

Суддя В.В.Людоговська