Ухвала суду № 36702975, 16.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/8898/13 16.01.14 За заявою: Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Київ

про розстрочку виконання рішення

За позовом: Заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі:

1.Міністерства енергетики та вугільної промисловості

2. Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт"

до: Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Київ

про: стягнення 2 209 178,64 грн.

Суддя Баранов Д.О.

Представники:

від відповідача (заявник): Перець Б.О. - пред. за довір.

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2: не з'явився

прокурор: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2013р. у справі №910/8898/13 позовні вимоги Заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості та Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" задоволено, стягнуто на користь Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" 2 041 160,40 грн. основного боргу, 137 400,84 грн. 3 % річних, 30 617,40 грн. інфляційних втрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.13р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.13р. залишено без змін.

27.11.2013р. Господарським судом міста Києва видано наказ від 27.11.2013р. про примусове виконання рішення у справі № 910/8898/13.

30.12.2013 р. відповідач звернувся до суду з заявою (вх.№06-25/776/13 від 30.12.13р.) про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва 23.09.13р. у справі №910/8898/13.

Згідно з резолюцією в.о. Голови господарського суду міста Києва заяву №70р.11633 від 23.12.2013 р. про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва 23.09.13р. у справі №910/8898/13. передано для розгляду судді Марченко О.В.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 08.01.13р. заяву (вх.№06-25/776/13 від 30.12.13р.) про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва 23.09.13р. у справі №910/8898/13 передано судді Баранову Д.О., у зв'язку з перебуванням судді Марченко О.В у відпустці.

Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.14р. судове засідання у справі №910/8898/13 призначено на 16.01.14р.

У судове засідання 16.01.04р. з'явився представник відповідача (боржник). Представник відповідача (боржник) у судовому засіданні надав пояснення стосовно поданої заяви про розстрочку виконання рішення суду та просив суд заяву задовольнити.

Прокурор, представник позивача 1 та представник позивача 2 у судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду заяви були належним чином повідомлені.

Представник відповідача (боржник) щодо розгляду заяви за відсутністю прокурора, представника позивача 1 та представника позивача 2 не заперечував.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглядати заяву про розстрочку виконання рішення за відсутністю прокурора, представника позивача 1 та представника позивача 2.

Розглянувши заяву (вх.№06-25/776/13 від 30.12.13р.) про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2013р. у справі №910/8898/13, заслухавши пояснення представника відповідача (боржника), суд встановив.

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду заявник посилається на неможливість виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2013р. у справі №910/8898/13. Заявник вказує, що ПАТ «Укргазвидобування» на виконання норм ч.1 та ч.2 ст.10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» на підставі Договору про закупівлю природного газу від 10.10.12р. №УГВ6419/21-12 продає весь обсяг видобутого товарного природного газу виключно Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» та не вправі реалізовувати природний газ будь-яким іншим суб'єктам господарювання чи фізичним особам, у зв'язку з чим, внаслідок неналежного виконання зобов'язань за Договором про закупівлю природного газу від 10.10.12р. №УГВ6419/21-12 заборгованість Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» перед ПАТ «Укргазвидобування» склала 2,3 млрд.грн.

Також, заявник зазначає, що рішеннями Господарського суду Автономної Республіки Крим у справах №№910/733/13-г, 901/855/13-г, 901/856/13-г, 901/857/13-г на користь ПАТ «Укргазвидобування» стягнуто заборгованість ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» у розмірі 25 247 040,91 грн., Ухвалами Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2013р., 02.12.13р. та від 03.12.13р. ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» надано розстрочку виконання рішень суду у справах №№910/733/13-г, 901/855/13-г, 901/856/13-г, 901/857/13-г строком на 36 місяців з 01.01.14р. по 31.12.16р.

Враховуючи вищевикладені обставини, заявник вказує, що ПАТ «Укргазвидобування» не має грошових коштів для оплати заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2013р. у справі №910/8898/13, у зв'язку з чим, просить суд винести ухвалу, якою розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2013р. у справі №910/8898/13.

Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може, відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до п 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.12р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи вищевикладене, при зверненні до суду з заявою про розстрочку виконання судового рішення заявником повинні бути доведені конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений строк.

Як вказувалося вище, в обґрунтування своїх вимог заявник (відповідач) посилається на відсутність у нього грошових коштів та наявність заборгованості ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» перед ПАТ «Укргазвидобування», виплата якої ухвалами Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2013р., 02.12.13р. та від 03.12.13р. у справах №№910/733/13-г, 901/855/13-г, 901/856/13-г, 901/857/13-г була розстрочена. На підтвердження наявності такої заборгованості та скрутного фінансового становища заявником до заяви долучено лише ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2013р., 02.12.13р. та від 03.12.13р. у справах №№910/733/13-г, 901/855/13-г, 901/856/13-г, 901/857/13-г.

Однак, ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2013р., 02.12.13р. та від 03.12.13р. у справах №№910/733/13-г, 901/855/13-г, 901/856/13-г, 901/857/13-г., якими судом розстрочено сплату заборгованості ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» перед ПАТ «Укргазвидобування» не є належними доказами того, що ПАТ «Укргазвидобування» знаходиться у скрутному матеріальному становищі, оскільки ухвали не містять інформації про результати фінансово-господарської діяльності заявника протягом останніх років. Вказані ухвали суду повною мірою не характеризують фінансовий стан заявника, не підтверджують відсутність коштів на банківських рахунках та відсутність майна боржника, на яке можливо було б звернути стягнення, а відтак, не доводять виключність обставин з якими закон пов'язує право суду на розстрочку виконання рішення суду.

Долучений до заяви про розстрочку виконання рішення суду Акт звірки розрахунків за період з 01.10.2013р. по 31.10.2013р. по рахунку 36-1-2-1-01-1 газ природний поточний по Договору УГВ6419/21-12, також, не може бути прийнятий судом в якості доказу, що підтверджує скрутне фінансове становище заявника з огляду на наступне.

Форма акту звіряння розрахунків встановлена наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України від 10 листопада 1998 року № 148/234/383, зареєстрованим Міністерством юстиції України 10 листопада 1998 р. за №714/3154 (далі -Наказ).

Згідно з формою акту звіряння розрахунків, визначеною Наказом, акт звіряння розрахунків повинен містити назву підприємств, організацій, установ; назву послуг, робіт, матеріальних цінностей, тощо, звіряння рахунків і документів за якими проводиться; посилання на розрахункові документи, їх реквізити (дата, №); суми за даними кредитора; суми за даними дебітора; розходження сум, підпис представника підприємства-кредитора та підпис представника підприємства-дебітора.

Судом встановлено, що в наданому акті звірки розрахунків не міститься посилання на назву послуг, робіт, тощо, звіряння рахунків і документів за якими проводиться.

Акт звірки розрахунків за період з 01.10.2013р. по 31.10.2013р. скріплено підписами осіб прізвища та ініціали яких не вказано, а на підтвердження повноважень осіб, якими підписано акт звірки, суду не надано жодних документів, які в розумінні п.3 ст.237 ЦК України є підставою для представництва.

Крім того, долучений заявником Акт звірки не містить посилання на первинні документи, які відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фіксують факти здійснення господарських операцій. Отже, в розумінні ст.9 вказаного закону, акт не є первинним обліковим документом бухгалтерського обліку, у зв'язку з чим, на підставі вказаного акту не виникають зобов'язання сторін.

Як вказав Вищий Господарський суд України, в своїй постанові № 17/717 від 16.12.2010 р., чинним законодавством України акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку, а у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" акт звірки взаєморозрахунків є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами -договором, накладними, рахунками тощо.

Отже, Акт звірки розрахунків за період з 01.10.2013р. по 31.10.2013р. характеризує стан розрахунків між його сторонами за певний період, але не є документом, який повною мірою характеризує фінансово-господарську діяльність заявника.

За таких обставин, враховуючи те, що розстрочення виконання рішення суду, відповідно до ст.121 ГПК України, можливе лише у виняткових випадках, а подані ПАТ «Укргазвидобування» докази не свідчать про наявність обставин, які роблять неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що заява (вх.№06-25/776/13 від 30.12.13р.) ПАТ «Укргазвидобування» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2013р. у справі №910/8898/13 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству «Укргазвидобування» у задоволенні заяви (вх.№06-25/776/13 від 30.12.13р.) про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2013р. у справі №910/8898/13.

Суддя Баранов Д.О.