ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/24050/13 13.01.14Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
до приватного акціонерного товариства "Просто-страхування"
про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 6 695,64 грн.
Представники сторін:
від позивача: Самойленко П.М. - представник за довіреністю № 3339/18 від 23.12.2013 року;
від відповідача:Крашеніннікова М.І. - представник за довіреністю № 734/213 від 20.12.2013 року.
встановив :
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства " Страхова компанія "АХА Страхування" до приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 6 695,64 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.07.2012 року між ним та Безручко С.А. укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 85258Га/12зп.
08.12.2012 року, в м. Запоріжжя по вул. Курузова, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Део» д.н АР9140ВХ, яким керував Черкасов Сергій Вадимович та транспортного засобу „Рено", д.н АР8136ВТ, що належить страхувальнику.
Внаслідок даної ДТП застрахованому ТЗ „Рено", д.н. АР8136ВТ завдано механічних пошкоджень.
Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 6 695,64 грн.
Цивільну відповідальність винуватця ДТП застраховано у відповідача.
У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.12.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.01.2014 року.
13.01.2013 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву, на виконання вимог ухвали суду від 13.12.2013 року.
В судовому засіданні 13.01.2014 року представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 13.12.2013 року, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідач заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №85258Га/12зп від 12.07.2012 року, укладеного між АТ "Страхова компанія "АХА Україна" та Безручко Сергієм Анатолійовичем, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Renault Logan», д.н. АР 8136 ВТ.
Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
08.12.2012 року о 18:30 год. в м. Запоріжжя по вул. Курузова, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Daewoo Lanos» д.н АР9140ВХ, яким керував Черкасов Сергій Вадимович (власник Перетятько Андрій Валентинович) та транспортного засобу «Renault Logan», д.н. АР 8136 ВТ під керуванням Безручко Сергія Анатолійовича.
Черкасов Сергій Вадимович та Безручко Сергій Анатолійович склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол).
Відповідно до абз. 3 п. 2.11 Правил дорожнього руху України у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.
Згідно з ст. 33.2. ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ МВС України про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Відповідно до Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №698 від 17.11.2011, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 1412/20150 від 7.12.2011 року «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України», відповідно до пункту 33.2 статті 33 та пункту 36.1 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та пункту 1 частини першої статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України затвердити максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України: на період з дня набрання чинності цим розпорядженням до 31 грудня 2012 року в розмірі 10000 гривень потерпілому; з 1 січня 2013 року - 25000 гривень потерпілому.
Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що в порушення умов Закону, учасники ДТП склали повідомлення не досягнувши згоди щодо обставин її скоєння, а саме, у повідомленні не встановлена вина жодного з учасників.
Оскільки, як вбачається з наявного в матеріалах справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, то воно підписано обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди та заповнено у відповідності з Інструкцією щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка затверджена Протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 р. №274/2011 та погоджена Начальником управління державної автомобільної інспекції МВС України Лозовий В.М. 31.08.2011 р., а також, в повідомленні відсутній пункт щодо зазначення винуватця ДТП.
В повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду зазначено, що порожньо-транспортна пригода сталася під час стоянки/зупинки транспортного засобу А - «Renault Logan», д.н. АР 8136 ВТ (п.12 повідомлення), який стояв на червоний сигнал світлофора (п.14 повідомлення), а також зі схеми пригоди (п.13 повідомлення), вбачається що автомобіль В - «Daewoo Lanos» д.н АР9140ВХ допустив зіткнення з автомобілем А.
Тобто, судом встановлено, що, що дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення Черкасовим С.В. Правил дорожнього руху України (п.13.1 ПДР України).
Вартість відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП відповідно до рахунку-фактури №СчТ-000056 від 15.01.2013 року склала 7 120,63 грн.
Згідно з страховим актом №1.002.12.06693/VESKO від 15.01.2013 року позивачем вирішено виплати Безручко С.А. страхове відшкодування в розмірі 6 695,64 грн.
Позивачем було сплачено страхове відшкодування в розмірі 6 695,64 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №2758 від 16.01.2013 року.
Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.
Цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля «Daewoo Lanos» д.н АР9140ВХ, застрахована приватним акціонерним товариством "Просто-страхування" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0335742 (строк дії з 10.12.2011 року по 09.12.2012 року).
Так, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
29.08.2013 року позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування збитків в порядку регресу № РГ/06693/13/4, проте зазначена претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Пунктом 2 полісу №АВ/0335742 передбачено, що франшиза складає 0,00 грн.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 6 695,64 грн. в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст.33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, будинок 10, ідентифікаційний код 24745673) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 6 695 (шість тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн. 64 коп. та судовий збір в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 20.01.2014 року.
Суддя С.М.Мудрий
Судове рішення № 36702563, Господарський суд м. Києва було прийнято 13.01.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/24050/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: