Рішення № 36702542, 14.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23386/13 14.01.14Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 3 172,02 грн.

Представники сторін:

від позивача: Гермаш С.М.- представник за довіреністю № 3336/18 від 23.12.2012 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства " Страхова компанія "АХА Страхування" до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 3 172,02 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.02.2012 року, між ним та ОСОБА_5 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 0013а/12т.

06.09.2012 року в м. Тернополі на вул. 15 Квітня, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу, автомобіля марки «Деу», д.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «Dacia» д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 3 172,03 грн.

Цивільну відповідальність винуватця ДТП застраховано у відповідача.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.12.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.12.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.12.2013 року розгляд справи відкладено на 14.01.2014 року у зв'язку із неявкою представника відповідача.

31.12.2013 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав пояснення по справі.

В судове засідання 14.01.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 05.12.2013 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 27518706.

Представник позивач позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.09.2012 року у справі №1915/15225/2012, громадянин ОСОБА_3 06 вересня 2012 року близько 16 год. 20 хв. в м. Тернополі по вул. 15 Квітня, керуючи транспортним засобом марки «Део Нубіра», державний номерний знак НОМЕР_3, був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Дасія Логан», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався попереду нього, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 2.3 «б», 13.1 Правил дорожнього руху України.

Вищевказаною постановою, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 400 грн.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №0013ф/12т від 07.02.2012 року, укладеного між АТ "Страхова компанія "АХА Україна" та ОСОБА_5, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Renault Logan» д.н. НОМЕР_2.

Відповідно до додаткової угоди №2 до договору добровільного страхування наземного транспорту №0013ф/12т від 07.02.2012 року пункт 5 договору був викладений в новій редакції, а саме: інформація про застрахований транспортний засіб - «Dacia Logan» д.н. НОМЕР_2.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП відповідно до рахунку на оплату №1601 від 17.09.2012 року ТОВ «ТерКо Авто» склала 3 492,02 грн.

Згідно з страховим актом №1.001.12.01450/VESKO23443 від 17.09.2012 року позивачем вирішено виплати ОСОБА_5 страхове відшкодування в розмірі 3 172,02 грн.

Позивачем було сплачено страхове відшкодування в розмірі 3 172,02 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №ДП00005875 від 18.09.2012 року.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля «Део Нубіра», державний номерний знак НОМЕР_3, застрахована відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2199696 (строк дії з 26.12.2011 року по 25.12.2012 року).

Так, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Для врегулювання спору мирним шляхом позивач направив відповідачу претензію вих.. №ЛВ 101 від 20.02.2013 року на суму 3 172,02 грн.

У відповідь листом вих.. №09-02-07/7540 від 08.04.2013 року відповідач повідомив, що для прийняття рішення щодо задоволення зазначеної вимог, позивачу необхідно надати постанову суду та платіжне доручення. До надання зазначених документів розгляд справи призупинено.

На адресу відповідача позивачем було надіслано додаток до претензії №РГ/1450/12/1 від 04.10.2013 року, в якому містилось платіжне доручення №ДП00005875 від 18.09.2012 року та постанова суду №1915/15225/2012 від 28.09.2012 року.

Як вбачається з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2199696 забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «Деу», д.н. НОМЕР_4, VIN (номер кузова, шасі, рами) НОМЕР_5.

При цьому, в довідці ДАІ № 9067101 про обставини ДТП, працівниками Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Тернополя, при оформленні дорожньо-транспортної пригоди було встановлено № кузова НОМЕР_6 (тобто, останні 5 цифр повного номера) транспортного засобу автомобіля марки «Деу», д.н. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3 та зазначено,що наявний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2199696 терміном дії до 25.12.2012 року виданий ВАН НАСК «Оранта».

Відповідно до п.1.4 статті 4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Таким чином, враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що транспортний засіб автомобіль марки «Деу», д.н. НОМЕР_3 є забезпеченим, а цивільно-правова відповідальність водія, який ним керував на момент дорожньо- транспортної пригоди була застрахована відповідачем.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Пунктом 2 полісу №АВ/2199696 передбачено, що франшиза складає 0,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 3 172,02 грн. в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст.33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 3 172 (три тисячі сто сімдесят дві) грн. 02 коп. та судовий збір в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 20.01.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий