Постанова № 3670063, 12.05.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-352/09/1270

Категорія 6.14

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2009 року м.Луганськ

 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

 головуючого - судді Гончарової І.А.

при секретарі: Москаленко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов прокурора АДРЕСА_1в інтересах держави в особі ОСОБА_1доОСОБА_2 про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2008 року прокурор АДРЕСА_1 звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі ОСОБА_1доОСОБА_2, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій, призначених за списком №1, у сумі 1 467 481,54 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Відокремлений підрозділ ОСОБА_2 ОСОБА_3 зареєстрований в ОСОБА_1. Згідно п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ВП ОСОБА_3 ОСОБА_2 з коштів, призначених на оплату праці, зобов'язано внести до ОСОБА_1 плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, який дає право на призначення цих пенсій. Станом на 01.01.2008 року сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій складає 1 467 481,54 грн. Ненадходження коштів до ОСОБА_1 спричиняє значну шкоду державним інтересам, оскільки внаслідок цього несвоєчасно виплачуються пенсії найменш забезпеченим верствам населення: людям похилого віку, інвалідам та неповнолітнім, позбавленим батьківського піклування. Вказані громадяни не можуть на рівних конкурувати на ринку праці і, як наслідок, державне пенсійне забезпечення є єдиним засобом до існування.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав суду аналогічні позовній заяві пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав суду аналогічні позовній заяві пояснення. Окрім цього, наголошував на тому, що в матеріалах справи мається клопотання про відновлення пропущеного строку в якому зазначено, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулює правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з 01.01.2004 року. Відповідно до ст.106 Закону України «»Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно несплачені страхувальниками, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Статтею 1 даного Закону до страхових внесків віднесені кошти відрахувань на соціальне страхування із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Норми Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мають пріоритет перед нормами статті 19 цього Закону, а збір у розмірі 100% від витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам за списком 1,2 який нараховувався з 01.01.2004 року, трансформувався з 01.01.2004 року у страхові внески. А тому застосування фінансових санкцій за порушення страхувальниками норм цього Закону передбачено ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги частково в сумі 454940,06 грн. У задоволенні позовних вимог в сумі 994901,70 грн. просив відмовити у зв'язку з тим, що позивачем порушено строки позовної давності передбачені ст. 99 КАС України

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справи за участю управлінь ОСОБА_1 є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

 Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Судом встановлено, що Відокремлений підрозділ ОСОБА_2 ОСОБА_3 зареєстрований в ОСОБА_1.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Спеціальним законом, який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до п.п.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (36-2003-п), крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ОСОБА_1, затвердженої Постановою Правління ОСОБА_1 від 19.12.2003 р. №221-1, відшкодуванню підлягають 100% фактичник витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за спискамм N 1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Станом на 01.01.2008 року заборгованість Відокремленого підрозділу ОСОБА_2 ОСОБА_3 з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій складає 1 467 481,54 грн., що підтверджується актом перевірки розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак суд не вважає за можливе застосувати вимоги ст.99 КАС України у зв'язку з наступним.

 Пунктом 6.4. зазначеної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів ОСОБА_1 щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Пунктом 6.8. визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У своєму клопотанні позивач зазначає, що норми Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мають пріоритет перед нормами статті 19 цього Закону, а збір у розмірі 100% від витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам за списком 1,2 який нараховувався з 01.01.2004 року, трансформувався з 01.01.2004 року у страхові внески. А тому застосування фінансових санкцій за порушення страхувальниками норм цього Закону передбачено ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Cуд не може погодитися з таким тлумаченням Закону з огляду на наступне.

Згідно ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Поняття платника страхових внесків, порядок реєстрації страхувальників і застрахованих осіб та облік платників страхових внесків, розміри та порядок нарахування й сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, порядок стягнення заборгованості зі страхувальників та інше врегульовується Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ОСОБА_1, затвердженої Постановою Правління ОСОБА_1 від 19.12.2003 р. №221-1. У вказаній інструкції жодним чином не йдеться про трансформацію відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у страхові внески, як зазначає представник позивача.

Окрім цього, пунктом 6.9 зазначеної інструкції встановлено, що несплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Iнструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до підпункту 15.1.1. пункту 15.1 статті 15 закону №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який змістує, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Як вбачається з картки особового рахунку Відокремленого підрозділу ОСОБА_2 ОСОБА_3 по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 вищевказана заборгованість створилася в період з листопада 2005 року по грудень 2007 року. У звязку з вищенаведеним, перебіг строку позовної давності спливав в листопаді 2008 року, а позов подано 11 липня 2008 року, тобто з дотримання встановлених строків.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що адміністративний позов прокурора АДРЕСА_1в інтересах держави в особі ОСОБА_1доОСОБА_2 про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як прокурор м.Красний Луч звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора АДРЕСА_1в інтересах держави в особі ОСОБА_1доОСОБА_2 про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій задовольнити повністю.

Стягнути зОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2/ на користь Управління ОСОБА_1 в АДРЕСА_1/ р/р 25601312732 Ощадбанк 3115, МФО 364133, код 21792399/ заборгованість по витратам на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 1 467 481,54 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СУДДЯ