Вирок № 36699245, 15.01.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2143/13-к

Провадження № 1-кп/629/150/2013

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

секретаря судового засідання - Кондрашкіної А.А.,

за участю прокурора - Науменко В.В.,

захисника - адвоката ОСОБА_1, законного представника неповнолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника служби у справах дітей Лозівської міської ради - Шмадченко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження за підозрою:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 20.02.2001 року Лозівським міським судом Харківської області за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140 КК України до 3-х років позбавлення волі, звільнений за ухвалою Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 29.05.2002 року умовно-достроково на не відбутий строк: 1 рік 5 місяців 18 днів;

- 11.06.2003 року Лозівським міським судом Харківської області по ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 30.08.2006 за постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.08.2006 року умовно-достроково на не відбутий термін;

- 06.03.2009 року Першотравневим міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст.. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 377, ст. 70, ст. 71 КК України до 4-х років та 1-го місяця позбавлення волі, звільнений 29.12.2010 року по відбуттю терміну покарання,

- 06.11.2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 353, ч. 3 ст. 186 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Лозова Харківської області, українки, громадянки України, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої 10.03.2011 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 2-х років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України - іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ст. 198 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 05 березня 2011 року біля 21:00 годин, маючи умисел на самовільне присвоєння владних повноважень з корисливих мотивів, підійшов до домоволодіння АДРЕСА_2, яке належить раніше не знайомому йому гр. ОСОБА_7. В подальшому, реалізуючі свої злочинні наміри, направленні на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 представився ОСОБА_7 працівником міліції, що дозволило йому без перешкод проникнути до приміщення будинку, після чого, знаходячись в будинку, ОСОБА_5 попрохав потерпілого дати йому авторучку для складання документів.

Далі, знаходячись в кімнаті ОСОБА_5, використавши той момент, що ОСОБА_7 вийшов до іншої кімнати і не бачить його, таємно з корисливих мотивів, повторно, викрав гроші та інше майно ОСОБА_7, а саме: гаманець, електричну дриль, посуд, стакани та тарілки, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 558,00 грн.

Крім того, ОСОБА_5, 03.04.2011 року біля 15:00 годин, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, зустрівся зі своїми знайомими: ОСОБА_6, ОСОБА_8 та неповнолітньою ОСОБА_2. В ході їхньої спільної бесіди йому було повідомлено, що по АДРЕСА_3 мешкає ОСОБА_7, який відмовляється давати їм гроші, хоча сам отримує пенсію.

Далі, 04.04.2011 року біля 15:00 годин ОСОБА_5, разом зі ОСОБА_9 та ОСОБА_2 направились до домоволодіння потерпілого ОСОБА_7. Неповнолітня ОСОБА_2 та ОСОБА_10 направились в домоволодіння ОСОБА_7 з метою попрохати у свого діда грошей, а ОСОБА_5 залишився чекати їх на автобусній зупинці на вул. Кооперативна м. Лозова неподалік від домоволодіння потерпілого. ОСОБА_7 відмовився дати гроші своєї онуці, неповнолітній ОСОБА_2 Повернувшись до ОСОБА_5, вони розповіли йому про це. ОСОБА_5 запропонував їм зачекати його на автобусній зупинці, а сам пішов до місця мешкання ОСОБА_7, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, не вказавши ОСОБА_6 та ОСОБА_2 куди він пішов. Підійшовши до домоволодіння потерпілого ОСОБА_7, ОСОБА_5, реалізуючі свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна з корисних мотивів, з метою збагачення, повторно, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_7 знаходиться вдома, через не зачинені вхідні двері проник до приміщення його приватного будинку.

Після чого, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя гр. ОСОБА_7 яке виразилось в нанесенні удару невідомим предметом по голові в область темені, що призвело до падіння останнього на підлогу, ОСОБА_5, скориставшись безпомічним станом ОСОБА_7, відкрито викрав продукти харчування та алюмінієві предмети, а саме: бідон ємкістю 38-40 літрів вартістю 100,60 гривень; каструлю ємкістю 30 літрів вартістю 56,00 гривень; таз ємкістю 15 літрів вартістю 24,00 гривень; ківш вартістю 3,00 гривень; кружку ємкістю 1 літр вартістю 05,50 гривень; каструлю ємкістю 1,5 літрів вартістю 06,00 гривень; каструлю ємкістю 2 літри вартістю 07,60 гривень після чого побачивши, що потерпілий спостерігає за ним, підійшов до нього та обшукав кишені його одежі, заволодів грошима в сумі 5,00 гривень.

Продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 виніс викрадені предмети з будинку, після чого з території домоволодіння викрав належний гр. ОСОБА_7 велосипед марки "Україна" вартістю 112,00 гривень, на який склав викрадене майно, яке перед цим поклав в полімерний мішок вартістю 2,50 гривні, після чого з місця пригоди зник, викраденим розпорядився на свій розсуд, тим самим завдавши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 322,30 гривень.

В результаті злочинних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_7 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді садна на волосистій частині голові в тім'яній області по середній лінії, яка відповідно до акту СМЕ № 223-ЛЗ/11 від 26.05.2011 року по ступеню тяжкості є ЛЕГКИМ тілесним ушкодженням.

ОСОБА_6 29 березня 2011 року близько 20:00 годин, будучи раніше судимою за вчинення корисного злочину, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, за попередньою змовою з ОСОБА_8, повторно, з метою самозбагачення, із корисливих мотивів, знаходячись на площі, розташованій по проспекту Перемоги біля міського палацу культури в м. Лозова Харківської області, попросили у свого раніше знайомого хлопця - ОСОБА_11 належний йому мобільний телефон марки "Нокіа 1200" та належну йому спортивну сумку, в якій знаходились його власні речі, пояснюючи це тим, що начебто хочуть допомогти йому нести вказані речі, так як він знаходився в стані алкогольного сп'яніння і, коли останній передав належні йому речі ОСОБА_6 та ОСОБА_8, останні, зловживаючи довірою ОСОБА_11, який довірив їм свої речі, утримуючи при собі його майно з місця скоєння злочину зникли, заволодівши таким чином мобільним телефоном марки "Нокіа" вартістю 250,00 грн., спортивною сумкою вартістю 150,00 грн., в якій знаходились: зарядний пристрій до мобільного телефону "Самсунг" вартістю 25,00 грн., зарядний пристрій до мобільного телефону "Нокіа 1200" вартістю 25,00 грн., шкіряна кепка вартістю 100,00 грн., а також грошима в сумі 250,00 грн., які знаходились в сумці, чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 830,00 грн.

Крім того, ОСОБА_6, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання з корисливого мотиву з метою самозбагачення, достовірно знаючи, що 04 квітня 2011 року близько 17:00 годин ОСОБА_5, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, злочинним шляхом заволодів майном, а саме: бідоном вартістю 100,60 грн., каструлею, вартістю 56,00 грн., тазом, вартістю 24,00 грн., ковшем, вартістю 3,00 грн., кружкою, вартістю

5,60 грн., каструлею, вартістю 7,60 грн., а також велосипедом марки "Україна", вартістю 112,00 грн., які належали ОСОБА_7, спільно з ОСОБА_5 та неповнолітньою ОСОБА_2

збула вказані речі на пункт прийому металу, а гроші отримані від продажу здобутого злочинним шляхом майна ОСОБА_5, розподілили між собою та витратили на власні потреби.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе визнав повністю, в скоєнному щиро розкаявся, пояснив, що 05 березня 2011 року, представившись працівником міліції, що дозволило йому без перешкод проникнути до приміщення будинку, зайшов в будинок потерпілого за адресою: АДРЕСА_2, попросив потерпілого дати ручку, скориставшись, що ОСОБА_7 його не бачить, таємно з корисливих мотивів викрав гроші та інше майно, а саме: гаманець, електричну дриль, посуд, стакани та тарілки. Також обвинувачений пояснив, що відкрито викрав чуже майно 04.04.2011 року у ОСОБА_7 за адресою, АДРЕСА_2, а саме: велосипед, алюмінієвий бідон, кастрюлі та інші речі, потім з ОСОБА_6 та ОСОБА_2, які чекали його на зупинці, здали викрадене на пункті прийому металобрухту, за що отримав гроші, як він ділився викраденим зі ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не пом`ятає. Обвинувачений ОСОБА_5 в скоєнному щиро розкаявся.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 винною себе визнала частково та пояснила, що дійсно скоїла крадіжку мобільного телефону у гр. ОСОБА_11 Вона знаходились разом з потерпілим в кафе "Шанс", де з ним випивали. ОСОБА_11 віддав їй телефон на тимчасове збереження. Оскільки він був п'яний, разом вийшли з кафе, а коли були на площі, то побачивши, що ОСОБА_11 на неї не звертає уваги, з телефоном непомітно пішла. Що стосується обвинувачення в зазделегідь не обіцяному придбанні або отриманні, зберіганні чи збуті майна, завідомо одержаного злочинним шляхом свою вину ОСОБА_10 визнала частково, пояснила, що вона з ОСОБА_2 очікували ОСОБА_5 на зупинці, коли останній був у потерпілого ОСОБА_7. Коли ОСОБА_5 повернувся, то з ним був велосипед, на якому були металеві речі, вона розуміла, що речі були викрадені у ОСОБА_7. Потім разом, вона, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 здали викрадене на пункті здачі металобрухту, але гроші не отримувала.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні всі докази в їх совокупності, суд вважає, що вина ОСОБА_5 в скоєнні інкримінованих йому злочинів доказана та підтверджується наступними доказами.

Крім визнання вини ОСОБА_5 в скоєнні інкримінованиих йому злочинів, його вина підтверджується іншими доказами, а саме:

- поясненнями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_12, яка пояснила, що її батько ОСОБА_7 розповідав, що якійсь чоловік, представившись робітником міліції, зайшов в хату, коли він відвернувся, цей чоловік його обікрав, забрав гроші, та дещо з посуди.

- прооколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ( нині покійного), який при житті пояснив, що 05.03. 2011 року біля 00.30 хвилин заходила його внучка ОСОБА_2, хотіла подзвонити. Коли вона пішла через 30 хвилин у двері постукали, відкривши двері, побачив хлопця, який представився робітником міліції, коли він відвернувся на деякий час, хлопця не було, потім виявив, що пропали тарілки, стакани, стабілізатор, електролічильник та гроші в сумі 300грн.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що дії ОСОБА_5, які виразилися в представленні потерпілому ОСОБА_7 працівником міліції, правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 353 КК України як самовільне присвоєння владних повноважень, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь.

По епізоду відкритого викрадання майна ОСОБА_7 04.04.2011 року крім визнання обвинуваченим своєї вини його вина підтверджується повністю зібраними по справі доказами, а саме:

- показаннями представника потерпілого ОСОБА_12, яка в судовому засіданні пояснила, що її батько ОСОБА_7 розповідав їй, що після того, як вона пішла до дому, до нього зайшов якійсь молодий чоловік, вимагав гроші, погрожував йому, вдарив його по голові, батько втратив свідомість, прийшовши в себе, хотів вийти на двір, але хлопець його не випускав, всі речі були розкидані по хаті. Коли хдлопець пішов, він виявив, що пропав велосипед, кастрюлі, бідон.

- прооколом допиту від 11.04.2011 року потерпілого ОСОБА_7 ( нині покійного), який при житті пояснив, що йому повинні були принести пенсію, але не принесли. Після того, як пішла дочка, він пішов набрати вугілля, коли повертався, побачив, що в хату зайшов хлопець, обличчя не бачив, оскільки на обличчя був натягнутий капюшон. Коли він зайшов в хату, то хлопець став вимагати гроші, потім ударив його по голові, він упав, втратив свідомість, всі речі в хаті хлопець перевернув, потім пішов на двір, коли потерпілий отямився, хотів вийти, його цей хлопець не випускав. Коли хлопець пішов, він виявив, що у нього пропав велосипед, алюмінієві предмети, консервація ( т.1 а.с. 13-17).

- показаннями свідка ОСОБА_13, дані в судовому засіданні, який приймав металобрухт, пояснив, що обвинувачений ОСОБА_5 разом з жінко збували металобрухт.

- протоколом огляду міста події від 05.04.2011 року, із якого вбачається, що місцем огляду є домоволодіння гр. ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2.

Вхід в домоволодіння здійснюється через дерев'яні двері, які замикаються на внутрішню металеву задвірку. На момент огляду двері пошкоджень не мають. Домоволодіння складається з двох кімнат: кухні та спальні. На момент огляду в спальні розкидані різні речі (одяг чоловічій та жіночій). Справа від входу в

кімнату є металеве ліжко, навпроти - стіл. На підлозі в спальні розкидані фотокартки (т.1 а.с.8-9);

- фото таблицею до протоколу огляду міста події від 05.04.2011 року, з якої вбачається, що в кімнаті на підлозі розкидані речі (т.1 а.с.10-13);

- актом судово медичного дослідження (обстеження) № 163-ЛЗ/11 від 05.04.2013 року, згідно якого у ОСОБА_7, 1924 року народження, виявлено садно на волосяній частині голови в тім'яній області по середньої лінії, яке утворилось від дії тупого твердого предмету, якій не відобразив своїх індивідуальних особливостей і могло бути утворено в зазначений строк.

По ступеню тяжкості садно - це легке тілесне ушкодження (відповідно п.2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.) (т.1 а.с.18-19);

- висновком експерту № 223-ЛЗ/11 від 26.05.2013 року, згідно якого у ОСОБА_7, 1924 року народження, виявлено садно на волосяній частині голови в тім'яній області по

середньої лінії, яке утворилось від дії тупого твердого предмету, якій не відобразив своїх індивідуальних особливостей і могло бути утворено в зазначений строк.

По ступеню тяжкості садно - це легке тілесне ушкодження (відповідно п.2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.).

Тілесних ушкоджень, які по своєї локалізації вказували б на можливість утворення під час самозахисту гр. ОСОБА_7, не виявлено.

Відсутні достатні судово-медичні дані для висновку про місце знаходження того, хто напав, та гр. ОСОБА_7 в момент заподіяння останньому тілесних ушкоджень (т.1 а.с.210-211).

- протоколом огляду міста події від 05.04.2011 року, із якого вбачається, що місцем огляду є квартира АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_14 В кімнаті біля серванта виявлена скляна банка ємкістю 1,5 л з речовиною коричного кольору. Як пояснила ОСОБА_14, вона не знає, звідки вона взялася (т.1 а.с.22-24);

- протоколом огляду міста події від 07.04.2011 року, квартири АДРЕСА_1, із якого вбачається, що гр. ОСОБА_14 добровільно видала працівникам міліції скляні стакани у кількості 3 шт., стабілізатор напруги для телевізора, електричний лічильник в металевому корпусі. Крім того, гр. ОСОБА_15 видала медаль із жовтого металу з написом "50 років Перемоги у Великій вітчизняній війні 1941-1945 рр." (т.1 а.с.84-85);

- протоколом огляду міста події від 07.04.2011 року, місцем огляду є ділянка біля магазину "Каприз" за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Південна, 5. Біля входу в магазин знаходиться чоловік, який представився ОСОБА_13, який добровільно видав працівникам міліції алюмінієвий посуд, а саме: алюмінієвий бідон з кришкою, алюмінієву каструлю з кришкою, усі речі в робочому стані (т.1 а.с.87-88);

- протоколом огляду предметів від 12.04.2011 року, з якого вбачається, що предметами огляду є алюмінієвий бідон з кришкою ємкістю 40-45 л, б/у; алюмінієва каструля ємкістю 2 л, б/у ; скляна банка ємкістю 1,5 л; медаль з металу жовтого кольору, на медалі є напис " 50 років Перемоги у Великій вітчизняній війні 1941-1945 рр."; полімерний мішок білого кольору, б/у, без пошкоджень; скляні гранені стакани в кількості 3 шт., без пошкоджень; електричний лічильник ДЕСТ Р 50345-99, ВМ 40-2х-УХЛЗ, корпус білого кольору, без пошкоджень, б/у; стабілізувач напруги, корпус білого кольору, ДЕСТ 14898-81, б/у (т.1 а.с.137);

З огляду на вищевикладене, дії ОСОБА_5, скоєні 04.04.2011 року, які виразилися у відкритому заволодінні майном гр. ОСОБА_7 з застосуванням насильства, правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна поєднане з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, поєднане з проникненням у житло та скоєне повторно.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_10 шляхом зловживання довірою заволоділа мобільним телефоном "Нокіа 1200", при обставинах, вище викладених, про що не заперечувала обвинувачена в судовому засіданні.

Крім визнання по даному епізоду своєї вини, вина ОСОБА_10, підтверджується зібраними по справі доказами,

- допитом потрепілого ОСОБА_11, які він дав на стадіїї досудового слідства;

- протоколом огляду міста події від 31.03.2011 року, місцем огляду є ділянка місцевості біля під'їзду № 5 будинку АДРЕСА_1, де знаходиться гр. ОСОБА_8, яка добровільно видала чорну спортивну сумку з написом "DINGDA" та спортивну шкіряну кепку чорного кольору (т.1 а.с.140);

- протоколом огляду міста події від 07.04.2011 року, місцем огляду є відкрита ділянка асфальтованої доріжки поблизу останнього під'їзду буд. АДРЕСА_1, де знаходиться чоловік, який представився як ОСОБА_16, який добровільно видав працівникам міліції мобільний телефон марки "Нокіа-1800" в корпусі чорно-сріблястого кольору, на момент огляду на корпусі

є пошкодження у вигляді подряпини центральної кнопки на панелі керування, екран без пошкоджень, в справному стані (т.1 а.с.141-142);

- протоколом огляду предметів від 20.04.2011 року, а саме: мобільного телефону марки "Нокіа-1800" в корпусі чорно-сріблястого кольору, на момент огляду на корпусі є пошкодження у вигляді подряпини центральної кнопки на панелі керування, екран без пошкоджень, в справному стані; кепки чоловічої чорного кольору, шкіряна, б/у, без свіжих подряпин;

спортивна сумка чорного кольору середнього розміру, марка "DINGDA", б/у, без пошкоджень (т.1 а.с.170);

- висновком товарознавчої експертизи № 2446 від 25.05.2011 року, згідно якого залишкова вартість вкраденого у гр. ОСОБА_7 майна з врахуванням втрати якості від зносу на момент скоєння злочину, тобто на 04.04.2011 року, з врахуванням умов (обмежень) могла складати: велосипеда "Україна" - 112,00 грн., алюмінієвої фляги з кришкою ємкістю 38 л, б/у - 100,60 грн., алюмінієвої каструлі ємкістю 2 л, б/у - 7,60 грн., алюмінієвої каструлі ємкістю 1 л, б/у - 5,60 грн., алюмінієвої каструлі ємкістю 2 л, б/у - 7,60 грн., алюмінієвої кружки ємкістю 40 мл, б/у - 3,00 грн. (т.1 а.с.180-185);

Таким чином, дії ОСОБА_10, які виразилися у заволодінні майном гр. ОСОБА_11, правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, скоєне повторно.

Суд також вважає, що вина ОСОБА_10 в заздалегідь не обіцяному збуті майна, здобутого злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, доказана та підтверджується доказами:

- протоколом огляду місця події від 05.04.2011 року, згідно якого в квартирі АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_17, сестри ОСОБА_5, де також перебувала ОСОБА_10, було знайдено викрадені речі потерпілого ОСОБА_7.

- показаннями обвинуваченого ОСОБА_5, дані ним в судовому засіданні про те, що він разом зі ОСОБА_10 збували викрадені речі, про що не заперечувала в судовому засіданні сама обвинувачена ОСОБА_10..

- показаннями ОСОБА_2, дані в судовому засідані, що вона, ОСОБА_5, ОСОБА_10 збували викрадені речі ОСОБА_7.

-показаннями свідка ОСОБА_13, який приймав металобрухт у ОСОБА_5 пояснив, що обвинувачений ОСОБА_5 разом з жінкою збували металобрухт.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_10, в збуті майна, викраденого ОСОБА_5 у потерпілого ОСОБА_7, правильно кваліфікуються, як заздалегідь не обіцяний збут майна, здобутого злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, передбаченого ст. 198 КК України.

При обрані обвинуваченим міри покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особи обвинувачених, їх відношення до вчиненого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, має не зняту та не погашену судимість, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 2011 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога по поводу вживання психостимуляторів з шкідливими наслідками, не військовозобов'язаний, не одружений, дітей не має, за місцем відбування покарання характеризується негативно, не працює.

Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5, суд визнає щире каяття в скоєнному.

Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

При призначенні покарання по сукупності злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України, призначив покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, даних про особу обвинуваченого, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_5 можливе лише в місцях позбавлення волі.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 ст. 69 КК України у суду не вбачається.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 засуджений 06.11.2012 року Лозівським міськрайонним

судом Харківської області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 357 КК України до 5 років позбавлення волі.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 скоїв злочини в 2011 році, тобто до постановлення вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.11.2012 року, тому суд при призначенні покарання обвинуваченому застосовує положення ч.4 ст. 70 КК України.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Міру запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, обвинуваченому ОСОБА_5 залишити раніше обрану - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з дня фактичного затримання, тобто з 05.04.2011 року (протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину № 0047/86 від 05.04.2011 року, постанова про обрання міри запобіжного заходу від 08.04.2011 року).

Дослідженням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_6 встановлено, що вона громадянка України, раніше судима, скоїла злочини у період іспитового строку, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 2009 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з приводу вживання алкоголю з шкідливими наслідками, незаміжня, має на утриманні малолітню доньку - ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_6, за місцем проживання характеризується формально, не працює.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_6, суд визнає знаходження на утриманні малолітньої дитини 2013 року народження.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, суд не вбачає.

При призначенні покарання по сукупності злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України, призначив покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Обвинувачена ОСОБА_6 засуджена 10.03.2011 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком 1 рік, та в період іспитового строку знов скоїла злочини, тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч.1 ст.71 КК України, частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних злочинів, даних про особу обвинуваченої, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_6 можливе лише в місцях позбавлення волі.

Підстав для застосування до обвинуваченої ст.69 КК України - не вбачається.

Суд вважає міру запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, обвинуваченій ОСОБА_6 залишити раніше обрану - особисте зобов'язання.

Після набрання вироком законної сили застосувати щодо обвинуваченої ОСОБА_6 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з дня фактичного її затримання.

Зарахувати в строк відбуття покарання знаходження обвинуваченої під вартою з 05.04.2011 року по 31.07.2012 року, з 11.03.2013 року по 23.05.2013 року, тобто 1 рік 6 місяців 20 днів (протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину № 0048/86 від 05.04.2013 року, постанова про обрання міри запобіжного заходу від 08.04.2011 року, постанова про обрання міри запобіжного заходу від 08.04.2011 року, постанова про зміну міри запобіжного заходу від 31.07.2012 року, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину № 0115/86 від 11.03.2013 року, постанова про зміну міри запобіжного заходу від 23.05.2013 року).

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 2446 від 25.05.2011 року в сумі 1367,60 грн., які суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 2442 від 24.05.2011 року в сумі 911,74 грн., які суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_6

Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, ст.ст. 71, 75-76, 79, 103-104 КК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 353, ч.3 ст. 186 КК України та призначити покарання:

по ч.1 ст. 353 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі,

по ч.3 ст. 186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, з врахуванням вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.11.2012 року, остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 залишити раніше обрану - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з дня його фактичного затримання, тобто з 05 квітня 2011 року.

ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190,198 КК України та призначити покарання:

по ч.2 ст. 190 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі,

по ст. 198 КК. України увигляді - 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України частково у вигляді 1 (одного) дня позбавлення волі приєднати покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 березня 2011 року і остаточно призначити до відбування покарання у вигляді 2 (двох) років і 1 (одного) дня позбавлення волі.

Після набрання вироку законної сили змінити міру запобіжного заходу з особистого зобов`язання на тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з дня фактичного її затримання.

Зарахувати в строк відбуття покарання знаходження обвинуваченої під вартою з 05.04.2011 року по 31.07.2012 року, з 11.03.2013 року по 23.05.2013 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області (паспорт НОМЕР_2, виданий 02.11.2002 року Лозівським МРВ УМВСУ в Харківській області), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судові витрати в сумі 1367,60 грн. на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код ОКПО 25574728, р/р 31253272210487 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011 (за проведення товарознавчої експертизи № 2246 від 25.05.2011 р.).

Стягнути з засудженої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, судові витрати в сумі 911,74 (дев'ятсот одинадцять грн. 74 коп.) гривень на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код ОКПО 25574728, р/р 31253272210487 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011 (за проведення товарознавчої експертизи № 2242 від 24.05.2011 р.).

Після набрання вироком законної сили речові докази: алюмінієвий бідон, алюмінієву каструлю, 1,5 л банку з варенням, полімерний мішок, медаль, стабілізатор напруги, електричний лічильник, 3 склянки - вважати повернутими ОСОБА_12; мобільний телефон марки "Nokia-1800", шкіряну кепку, спортивну сумку марки "DINGDA" - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_18

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.Т.Мішуровська