Рішення № 36698020, 23.12.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/4860/13 23.12.2013 23.12.2013 23.12.2013

Провадження № 22-ц/784/3814/13 Головуючий у першій інстанції Вострікова Л.В.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції Серебрякова Т.В.

Рішення

Іменем України

23 грудня 2013 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Шолох З.Л., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Романенко Ю.О.,

за участю: представника позивача Ремешевського Є.А.,

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2013 року,

ухваленого за позовом

Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

до

ОСОБА_4

про

стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 14 серпня 2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №NKVZNN00000001, відповідно до якого остання отримала строковий кредит у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. на строк до 13 серпня 2010 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2.9 % на місяць.

Між тим, позичальник свої зобов'язання належним чином за договором не виконала. Станом на 07 серпня 2013 року утворилась заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 26 999 (двадцять шість тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 68 коп., з яких: 6 208 (шість тисяч двісті вісім) грн. 71 коп. - заборгованість за кредитом, 575 (п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 18 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 18 665 (вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 17 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 26 (двадцять шість) грн. 83 коп. - заборгованість по комісії, а також 250 (двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. штраф (фіксована частина) та 1 273 (одна тисяча двісті сімдесят три) грн. 79 коп. штраф (процентна складова).

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати по справі.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2013 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення міськрайонним судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Перевіривши правильність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.257 ЦК України позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та положенням кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст.526,530,598,599 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст.ст.610,612 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст.ст.256,257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначено або визначено моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явлення вимоги про виконання зобов'язання.

За правилами ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно положень ч.ч.1,4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

З матеріалів справи вбачається, 14 серпня 2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №NKVZNN00000001, відповідно до якого остання отримала строковий кредит у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. на строк до 13 серпня 2010 року включно, з умовами оплати за користування кредитом відсотків у розмірі 2.9% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту та винагороди.

За умовами цього договору банк зобов'язався надати позичальникові кредит у розмірі, визначеному договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит, проценти, штраф, пеню у строки та в обсязі, встановленому даним договором.

При цьому, зі змісту заяви Позичальника слідує, що ОСОБА_4 ознайомилася з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Персональний кредит») і Тарифами банківських послуг, та погодилася з тим, що вказані документи є складовою частиною кредитного договору.

Зі змісту вищевказаної заяви Позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, які діяли на час укладення спірного договору слідує, що вони містять всі істотні умови договору про надання фінансових послуг, передбачені ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», в редакції, яка діяла на момент укладення договору, а саме: назву документа; прізвище, ім'я і по батькові та адресу особи, яка отримує фінансову послугу, найменування фінансової операції, кредитного ліміту, базової відсоткової ставки, порядку погашення боргу; найменування та місцезнаходження банку (Заява); розміру фінансового активу, зазначеного у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків (Заява та п.4 Умов); строк дії договору; зазначення порядку зміни і припинення дії договору; права та обов'язки сторін (п.3 Умов); відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору (Заява та п.5 Умов); підписи сторін (Заява).

Так, відповідно до п.5.1 Договору, у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,5% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні.

При порушенні позичальником строків платежів по будь - якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 60 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 грн. 00 коп. + 5% від суми позову (п.п.5.3 Умов).

Банк виконав свої зобов'язання належним чином, надавши позичальнику кредитні кошти, в розмірі передбаченим договором.

Між тим, відповідач свої зобов'язання належним чином за договором не виконала та станом на 07 серпня 2013 року виникла заборгованість, яка згідно розрахунку доданого позивачем склала 26 999 (двадцять шість тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 68 коп., у тому числі:

- 6 208 (шість тисяч двісті вісім) грн. 71 коп. - заборгованість за кредитом;

- 575 (п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 18 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 18 665 (вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 17 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

- 26 (двадцять шість) грн. 83 коп. - заборгованість по комісії;

- 250 (двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина) та 1 273 (одна тисяча двісті сімдесят три) грн. 79 коп. - штраф (процентна складова).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що між сторонами мають місце договірні відносини, зокрема, кредитні. Проте, позичальник належним чином не виконував свої зобов'язання за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості, тому останній повинен відшкодувати банку заборгованість за кредитом, заборгованість за процентами і комісією.

Разом з тим, щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки, колегія суддів виходить з того, що за правилами ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, якими, зокрема, може бути ступінь виконання зобов'язань боржником, майновий стан чи інші інтереси позичальника.

Враховуючи те, що діючим законодавством не наводиться чіткий перелік таких обставин та це питання повинно вирішуватися на підставі аналізу конкретної ситуації, колегія суддів вважає за можливе застосувати правила вказаної норми та виходячи з загальних засад цивільного законодавства, а саме справедливості, добросовісності та розумності, встановлених п.6 ч.1 ст.3 ЦК України, зменшити розмір пені до 2 000 (дві тисячі ) грн. 00 коп., оскільки визначений позивачем розмір пені значно перевищує розмір основної суми заборгованості.

У зв'язку з цим, розмір стягнення штрафу підлягає відповідному корегуванню та з відповідача на корить банку слід стягнути штраф у розмірі 540 (п'ятсот сорок) грн. 53 коп. (розмір фіксованої складової штрафу + розмір процентної складової штрафи).

Оскільки міськрайонний суд був іншої думки і відмовив в задоволенні позовних вимог, то зазначений висновок слід привести в дію рішенням апеляційної інстанції.

Твердження представника відповідача про те, що одночасне стягнення пені і штрафів є порушенням положень ст.61 Конституції України та покладенням на відповідача подвійної цивільно-правової відповідальності одного і того ж виду за одне і те саме порушення договірного зобов'язання є безпідставним, оскільки в даному випадку, умовами договору передбачені різні види цивільно-правової відповідальності за різні порушення цих умов (п.5.1, п. 5.3 Умов).

Що стосується доводів представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в частині застосування судом норм закону щодо позовної давності, то колегія суддів виходить з такого, що умовами договору передбачено, що терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років, тому позивачем заявлено позовні вимоги з дотриманням строків позовної давності.

За такого, рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2013 року відповідно до вимог п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Також, відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Оскільки загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь банку становить 9 351 (дев'ять тисяч триста п'ятдесят одна) грн. 25 коп., тобто 34 % від заявлених позовних вимог, отже відповідач повинен сплатити на користь позивача судові витрати сплачені при подачі позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 137 грн. 77 коп. (405 грн. 00 коп. х 34% /100).

Керуючись ст.ст.303,309,316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПривитБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - 6 208 (шість тисяч двісті вісім) грн. 71 коп. - заборгованості за кредитом, 575 (п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 18 коп. - заборгованості по процентах за користування кредитом, 26 (двадцять шість) грн.83 коп. - заборгованості по комісії, 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. - пені, 540 (п'ятсот сорок) грн. 53 коп. - штрафу, а всього - 9 351 (дев'ять тисяч триста п'ятдесят одна) грн. 25 коп., заборгованості за кредитним договором №NKVZNN00000001 від 14 серпня 2008 року, яка утворилась станом на 07 серпня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 137 (сто тридцять сім) грн. 77 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий Судді: