Постанова № 36695101, 13.01.2014, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 240/611/13-а

Провадження № 2-а/240/1/14 .

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2014 року Олександрівський районний суд Донецької області у складі :

головуючого - судді Кулікова В.В.,

при секретарі - Пліскачовій Н.В.,

за участю: позивачки - ОСОБА_1

адвоката - ОСОБА_2

представників УПСЗН Олександрівської райдержадміністрації-Скокової Т.С. та Камак О.В.;

представника УПФ України в Олександрівському районі Донецької області Марич Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації, Ш особи - Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області та Донецький обласний центр МСЕ про зобов"язання видачі посвідчення сім"ї померлого ветерана війни,

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2013 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації, Ш особа - Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області та Донецький обласний центр МСЕ щодо оскарження дій та зобов»язати видати посвідчення "Члена сім"ї загиблого (померлого) ветерана війни". Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її чоловік ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Причина смерті - рак легенів, що підтверджується довідкою № 94 від 03.12.2005 року, виданою органом РАЦСу Олександрівського району. З ОСОБА_5 вона з 28 травня 1977 року знаходилася в зареєстрованому шлюбі.

22 квітня 2008 року їй було видано Донецькою обласною держадміністрацією посвідчення як вдові померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії № 2, смерть якого пов»язана з Чорнобильською катастрофою. В червні місяці 2012 року у неї виникло право на оформлення пенсії за віком. 29 листопада 2012 року вона надала до Управління праці та соціального захисту населення довідку МСЕК серія ДОН № 013589 на ім»я померлого чоловіка. В цей день їй було видано посвідчення члена сім»ї загиблого (померлого).

13 лютого 2013 року вона звернулася до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, як вдові померлого інваліда війни. Рішенням № 2 від 22 лютого 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області відмовило їй в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що вона не є вдовою померлого інваліда ВВВ, так як при житті її чоловіку була встановлена група інвалідності по загальному захворюванню, тому посвідчення «Члена сім»ї загиблого» серія НОМЕР_1 видано помилково.

21 березня 2013 року вона звернулася з листом на ім»я начальника Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації з проханням надати їй відповідне рішення про те, що посвідчення видане їй як «Члену сім»ї загиблого» визнано недійсним. 25 березня 2013 року вона отримала лист за № 01/05-252 , в якому роз»яснено, що вона не має права на встановлення статусу «члена сім»ї загиблого (померлого).

Вважає, що її право на набуття статусу «члена сім»ї загиблого» порушено.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала та послалась на ті ж

підстави, які були викладені у позовній заяві.

Представники Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації Скокова Т.С. та Камак О.В. позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали і суду пояснили, що позивачка не має права на встановлення їй статусу «члена сім»ї загиблого (померлого) ветерана війни, оскільки йому за життя була встановлена група інвалідності по загальному захворюванню. У своїх поясненнях вони посилаються на вимоги Закону України „Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту».

Представник третьої особи Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області Марич Г.О. заперечує щодо позовних вимог ОСОБА_1, пояснивши суду, що перерахунок пенсії їй буде здійснено, якщо судом буде встановлено, що вона є членом сім»ї загиблого (померлого) ветерана війни.

Залучений до участі у справі в якості третьої особи - Донецький обласний центр МСЕ надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу у їх відсутності, проти задоволення позову не заперечують.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно виписки із протоколу № 48 від 26.02.2013 року засідання Військово-лікувальної комісії Північного регіону зі встановлення причинного зв'язку захворювання, контузії, травм, інвалідності Міністерства оборони України, захворювання рядового у відставці ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - рак легенів, інтоксикація, яке привело до смерті, пов»язане з виконання ним обов'язків військової служби по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно довідки галузевого державного архіву Міністерства оборони України за № 51/1/8501 від 26 червня 2000 року встановлено, що ОСОБА_5 по архівних документах військової частини № 73413 брав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 28.10.1987 року, наказ № 304 від 28.10.1987 року по 06.01.1988 року, наказ № 6 від 06.01.1988 року в дезактивації приміщень РЦ-4, 24,27 листопада і 2 грудня; дезактивації приміщення электроскладу ЧАЕС 1,8 грудня; дезактивації приміщення 13 -го району 23 грудня; дезактивації приміщення 3-го енергоблоку ЧАЕС - 3,9,14,18,20,21 листопада; вивантаження щебеню на станції - 22 листопада і в зоні № 3 - 6,7,10,11,12,14,16,17,18,19,21,24,26,27,28 грудня і 3 січня. Отримав дозу опромінення 8,643 рентген. Довідкою військової частини № 73413 від 6 січня 1988 року підтверджується, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримав дозу опромінення 8,643 рг., та йому були надані рекомендації щодо проведення лікарняного огляду і контролю крові із загальним строком спостереження не менше 6 місяців.

Згідно довідки Олександрівської державної виробничо-розрахункової колони від 28.01.1993 року за № 61, де працював ОСОБА_5, йому була проведена виплата підвищеної заробітної плати у 2-х, 3-х, 5-ти кратних розмірах у сумі 1556 рублів 50 коп.., при місячному окладі 95 рублів 40 коп..

28 листопада 2005 року ОСОБА_5 був госпіталізований в терапевтичне відділення Олександрівської ЦРЛ з діагнозом - рак легенів, метастази у внутрішньогрудні і периферичні лімфовузли, ракова інтоксикація, ЛСН-3 (легенева, серцева недостатність третього ступеня). Хронічний неспецифічний пієлонефрит, активна фаза, ХПН-1 (хронічна ниркова недостатність першого ступеню), де знаходився на лікуванні по 2 грудня 2005 року і о 16 годині 40 хв. цього ж дня він помер.

Згідно виписки із протокола патологоанатомічного дослідження від 03 грудня 2005 року безпосередня причина смерті: інтоксикація, основне захворювання - рак легенів. Ускладнення основного: метастази у внутрішньогрудні і периферичні лімфовузли, ракова інтоксикація, ЛСН-3 (легенева, серцева недостатність третього ступеню). Супутній: хронічний неспецифічний пієлонефрит, активна фаза, ХНН-1 (хронічна ниркова недостатність першого ступеня).

12 січня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до Донецької регіональної міжвідомчої

експертної комісії зі встановлення зв'язку із захворюванням, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 21 березня 2006 року відбулося засідання комісії (протокол № 192), на якому було зроблено висновок, що захворювання ОСОБА_5, що привело до його смерті, пов'язане з виконанням

обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХП від 22.10.1993 року до інвалідів війни належать особи, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст. 10 чинність цього Закону поширюється на дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, померлих інвалідів війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя інвалідами, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті інваліда.

2 грудня 2005 року по документам, у відсутність ОСОБА_5, відбулося засідання МСЕ у м. Красноармійську, де на підставі медичних документів, не маючи експертних висновків Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку захворювання, інвалідності і смерті з дією іонізуючого променевого випромінювання і інших шкідливих наслідків аварії на Чорнорбильській АЕС. ОСОБА_5 була встановлена перша група інвалідності загального захворювання.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_5 за життя був визнаний інвалідом, а згідно висновків судово-медичної експертизи від 7 серпня 2013 року № 560, інвалідність пов'язана з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. (а.с. 90-92).

Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд вважає, що відмова ОСОБА_1 у видачі посвідчення «Члена сім"ї загиблого (померлого) ветерана війни" на тих підставах, що її чоловікові ОСОБА_5 за життя встановлена група інвалідності на підставі загального захворювання і тому вона не має права мати статус вдови учасника війни звужує зміст та обсяг прав відповідачки ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 55 Конституції України громадянин України має право звертатися за захистом своїх прав і свобод.

Згідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Частиною 1 ст. 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ст.ст. 99,100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ОСОБА_1 про порушення свого права дізналася 13 лютого 2013 року, коли звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області із заявою про перерахунок пенсії та отримала відмову.

За наведених обставин, керуючись ст..ст.2,6, 8, 10,11,70, 99, 100, 159-163 КАС України, ст.ст. 7, 10 Закону України „Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту», ст.ст. 8,22,55 Конституції України , суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації незаконними.

Зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації видати на ім"я ОСОБА_1 посвідчення "Члена сім"ї загиблого (померлого) ветерана війни".

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 13 січня 2014 року.

Повний текст постанови виготовлений 17 січня 2014 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Олександрівський районний суд Донецької області протягом десяти з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Куліков