Рішення № 3669440, 21.05.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

21.05.2009

Справа №2-31/2367-2009

За позовом – Державного підприємства «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач», (Бахчисарайський район, с.Віліне, вул..Чапаєва, 9)

до відповідача – Національного інституту винограду і вина «Магарач», (98600, м.Ялта, вул..Кирова, 31)

про стягнення 93700,89 грн.

Суддя А.В.Привалова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –Лагутіна О.В., дов. у справі

Від відповідача – Бондаренко С.Л., дов. у справі

Обставини справи:

Державне підприємство «Агрофірма «Магарач» НІВіВ «Магарач» звернулось до господарського суду АРК з позовом до Національного інституту винограду і вина «Магарач» про стягнення суми заборгованості за основним грошовим зобов’язанням у розмірі 47847,2 грн., індексу інфляції – 999,2 грн., 3% річних – 155,4 грн., а також судових витрат.

У судовому засіданні позивач надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст..22 Господарського процесуального кодексу України. Просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 92546,29 грн., індекс інфляції – 999,2грн., 3% річних – 155,4 грн., а також судові витрати. Суд приймає вказану заяву до розгляду.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі за мотивами, викладеними у відзиві на позов. Вказує, що інститут є бюджетною організацією і оскільки до кошторису не були включені витрати на дані зобов’язання перед позивачем, то фінансування таких витрат не провадилось.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

14.03.2007р. між Державним підприємством «Агрофірма «Магарач» НІВіВ «Магарач» (Комітент) та Національним інститутом винограду і вина «Магарач» (Комісіонер) укладений договір комісії на продаж товару №4, згідно якого в порядку та на умовах, передбачених даним договором, Комітент доручає Комісіонеру, а Комісіонер зобов’язується за плату (винагороду) укладати угоди з продажу товару.

24.10.2007 р. між сторонами за договором укладена додаткова угода, якою внесені зміни в п.1.7 договору в частині загальної вартості дійсного договору.

01.01.2009 р. між сторонами за договором укладена додаткова угода, якою строк дії договору продовжений на період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що Комісіонер зобов’язаний реалізувати товар третім особам, щомісячно надавати Комітенту звіт про хід виконання доручення, передбаченого умовами цього договору. Одночасно з подачею звіту передавати Комітенту всі кошти, отримані від продажу товару (за вирахуванням сум, що належать комісіонерові у вигляді винагороди і відшкодування витрат). Грошові кошти перераховуються Комісіонером на розрахунковий рахунок Комітента, або вносяться до каси Комітента.

05.12.2008 р. відповідачем направлений на адресу позивача звіт комісіонера №15 про реалізацію товару на суму 18 217,71 грн., утому числі винагорода Комісіонера – 2844,87 грн. Звіт підписаний позивачем одночасно з актом виконаних робіт, проте грошові кошти у розмірі 15373,71 грн. Комісіонером за договором перераховані не були.

01.04.2009 р. відповідачем на адресу позивача надіслано звіт Комісіонера №16 про реалізацію товару на суму 34876,3 грн., у тому числі винагорода Комісіонера 2402,78 грн. Звіт підписаний позивачем, проте грошові кошти у розмірі 32473,52 грн. Комісіонером за договором перераховані не були.

08.05.2009 р. відповідачем направлений на адресу позивача звіт Комісіонера №17 від 08.05.2009 р. про реалізацію товару на суму 44699,09 грн., проте грошові кошти перерахувані на адресу позивача не були.

Листами за вих.. №454/1 від 08.12.2008 р. та №90/1 від 06.04.2009 р. Державне підприємство «Агрофірма «Магарач» НІВіВ «Магарач» попередила відповідача про необхідність виконання ним зобов’язань за договором комісії на продаж товару №4 від 14.03.2007 р.

Згідно п.1 ст.1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем зобов’язань за договором комісії №4 від 14.03.2007 р. з продажу товару, заборгованість Національного інституту винограду і вина «Магарач», згідно представленого розрахунку станом на 08.05.2009 р., з урахуванням збільшених позовних вимог, складає 93700,89 грн., з яких 92546,29 грн. основного боргу, індекс інфляції – 999,2 грн., 3% річних – 155,4 грн.

Стаття ст.526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач надав суду відзив, згідно якого згоден із збільшеним розміром позовних вимог у повному обсязі. Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки така дія не суперечить законодавству, заснована на безспірних доказах.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та засновані на законі тому підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у порядку ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49,77,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Національного інституту винограду і вина «Магарач», (98600, м.Ялта, вул..Кирова, 31), (р/р 35222001000469 в УДК в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 00334830) на користь Державного підприємства «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач», (Бахчисарайський район, с.Віліне, вул..Чапаєва, 9), (р/р 26004515432851 в АКБ «УСБ» м.Сімферополь, МФО 324010, ОКПО 31332064) 92546,29 грн. заборгованості, індекс інфляції – 999,2грн., 3% річних – 155,4 грн., 937,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Привалова А.В.