Ухвала суду № 36685709, 15.01.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 156/870/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Шумський А.А. Провадження № 22-ц/773/156/14 Категорія: 23 Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Данилюк В.А.,

суддів Шевчук Л.Я., Подолюка В.А.

при секретарі: Семенюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом прокурора Іваничівського району в інтересах держави в особі Іваничівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення орендної плати за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 04 грудня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 04 грудня 2013 року позов в даній справі задоволено частково.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди земельної ділянки в сумі 15038,53 грн. на користь Грядівської сільської ради Іваничівського району - р/р 33211815700074 в ГУДКСУ у Волинській області, код 37940181, МФО 803014 Грядівської сільської ради (призначення платежу - оренда землі з

В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо стягнення судового збору.

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародними об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

В Постанові № 7 від 16.04.2004 року Пленуму Верховного Суду Укораїни «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 січня 2009 року між Іваничівською РДА, в особі першого заступника голови Іваничівської РДА Гиця Я.Г. та орендарем, ОСОБА_1, було укладено два договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами населеного пункту Грядівської сільської ради загальною площею 542 кв.м. та 5732 кв.м. для обслуговування виробничих приміщень. Відповідно до п. 9 договорів оренди, ОСОБА_1, зобов'язувався вносити орендну плату у грошовій формі у розмірі 291,14 грн. на рік, що становить 10 % від нормативно-грошової оцінки земель за першим договором, а за другим договором оренди у розмірі 3079,05 грн. на рік, що також становить 10 % від нормативно-грошової оцінки землі. Згідно п. 11 вище вказаних договорів орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами, за першим договором - 145,57 грн. до 15.08 і 15.11 числа кожного місяця, за другим договором 1539,53 грн. до 15.08. і 15.11 числа кожного місяця на розрахунковий рахунок Грядівської сільської ради. Пунктом 14 вказаних договорів передбачено, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договорами, справляється пеня у розмірі 120 % річної облікової ставки НБУ несплаченої суми за кожен день прострочення. В порушення зазначених зобов'язань станом на 10 липня 2013 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати орендної плати становить 14361,23 грн. та пеня за прострочення строку сплати орендної плати 2163, 31 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 придбав чотири об'єкти нерухомості, а саме, будівлю складу площею 1268,0 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1, автовагу пл. 76,5 кв.м., що по АДРЕСА_2, будівлю з вентиляційними бункерами і зерносушілкою загальною площею 67,6 кв.м., по АДРЕСА_3 та приміщення зерноочистки пл. 116,2 кв.м., по АДРЕСА_4. 22 січня 2009 року між Іваничівської районною державною адміністрацією в особі першого заступника Гиця Я.Г. та ОСОБА_1 було укладено два договори оренди земельних ділянок для обслуговування вище вказаних об'єктів. 18 лютого 2008 року між ОСОБА_1 відчужив автовагу площею 76,5 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_2 шляхом укладення договору купівлі продажу автоваги з ОСОБА_2 Крім того, згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення ОСОБА_2 також придбала будівлю складу площею 1268,0 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_1. Документального підтвердження, що орендар звертався до орендодавця з пропозицією про укладення (переукладення) зміну договору оренди в матеріалах справи відсутнє.

За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами, перевірив належним чином доводи позивача та відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України дав належну оцінку встановленим обставинам та наявним у справі доказам, а тому дійшов обґрунтованого висновку, що на земельній ділянці площею 5732 кв.м. знаходиться будівля складу, яка розташована по АДРЕСА_1, право власності на яку перейшло до ОСОБА_2 Однак на зазначені вище земельній ділянці знаходилось ще два зареєстровані на праві власності за відповідачем ОСОБА_1 об'єкти нерухомості (будівля з вентиляційними бункерами і зерносушілкою загальною площею 67,6 кв.м. та приміщення зерноочистки площею 116,2 кв.м.), які останнім розібрані без погодження з органами БТІ, органом місцевого самоврядування та без ліквідації юридичної адреси зазначених об'єктів при збереженні фундаментів, що не виключає можливості їх відновлення. Крім того, розмежування земельних ділянок на обслуговування складу та двох ліквідованих об'єктів відповідачами не проведено.

Встановивши такі обставини, суд дійшов правильного висновку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором оренди землі.

Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги були предметом дослідження судом першої інстанції і не спростовують висновків суду та не впливають на законність оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 04 грудня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді: