Рішення № 3668430, 31.03.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

31.03.2009

Справа №2-23/522-2009

За позовом Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго", м. Сімферополь в особі Євпаторийської філії Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго", м. Євпаторія

До відповідача Комунального підприємства "Житловик-4", м. Євпаторія

про стягнення 219 175,16 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Пан А-Р. Е., представ. за довір. №1 від 05.01.2009р.

Від відповідача – Бутирський Є.В., представ. за довір. №14 від 02.02.2009р.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 219175,16 грн. заборгованості, в тому числі: 211182,84грн. заборгованості за поставлену теплову енергію за період з 01.02.2006р. по 01.01.2009р., 7214,83грн. 3% річних, та 777,39 грн. пені.

17.02.2009р. представник відповідача надав заяву про застосування строків позовної давності.

В судовому засіданні 03.03.2009р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, просить стягнути: заборгованість за поставлену теплову енергію за період з 01.02.2006р. по 01.01.2009р. у розмірі 211196,07грн., пеню у сумі 777,39грн., 3% річних у розмірі 7214,83грн., усього 219188,29грн.

В судовому засіданні 31.03.2009р. представник позивача надав заяву про надання розстрочки виконання рішення з квітня 2009р. по 15 вересня 2009р. Представник позивача проти надання розстрочки не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

23.10.2003р. між Орендним підприємством „Кримтеплокомуненерго” в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” (Постачальник) та Комунальним підприємством "Житловик-4" (Споживач) був укладений договір №105 на відпуск теплової енергії.

Згідно з пунктом 1.1 договору Постачальник бере на себе зобов’язання забезпечувати Споживача тепловою енергією у вигляді теплоносія та гарячої води в договірних об’ємах, а Споживач зобов’язується оплачувати отриману теплову енергію згідно встановлених тарифів в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 6.6 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що теплова енергія оплачується споживачем щомісячно згідно наданому розрахунку до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п.10.1 договору він вступає в силу з 23.10.2003р. та діє до 23.10.2004р. Договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття рішення господарським судом, ліквідації сторін (п.10.2 договору).

Відповідно до пункту 10.4 Договору він вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено письмово однією із сторін.

Сторони не представили суду доказів припинення дії вказаного договору, згоди сторін на його припинення, відповідного рішення суду про розірвання договору або визнання його недійсним, у той час як відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.

Так, позивачем надавалися послуги з теплопостачання у відповідності до умов договору, що підтверджується доданими до матеріалів справи рахунками за теплопостачання, реєстрами відправки рахунків, актами про облік витрат теплової енергії.

Проте, відповідачем вказані рахунки не були сплачені в добровільному порядку та в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 211196,07грн. за надані послуги за період з 01.02.2006р. по 01.01.2009р., що і стало підставою для звернення Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” в особі Євпаторійської філії з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів оплати заборгованості за надані йому послуги згідно виставлених рахунків за договором №105 від 23.10.2003р., погодився з сумою заборгованості шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків.

При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих йому позивачем послуг, через що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 211196,07грн. за період з 01.02.2006р. по 01.01.2009р. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610,611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплатою неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання; пенею є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем нарахована пеня за кожен день прострочення зобов’язання згідно п. 6.4 договору за період з 11.07.2008р. по 01.01.2009р. в сумі 777,39грн., дана сума є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Крім того, позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 7214,83грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 7214,83грн. підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

В судовому засіданні 31.03.2009р. представник позивача надав заяву про надання розстрочки виконання рішення з квітня 2009р. по 15 вересня 2009р. Представник позивача проти надання розстрочки не заперечував.

Приймаючи до уваги, що не надання відповідачу розстрочки виконання рішення становить його у складний фінансовий стан, а також світову фінансову кризу та інфляційні процеси у економіці держави, суд дійшов висновку, що вказані обставини є винятковими, роблять негайне виконання рішення відповідачем неможливим, тому суд вважає за необхідне надати Комунальному підприємству "Житловик-4" розстрочку виконання рішення на суму 219188,29грн., у тому числі: заборгованість за поставлену теплову енергію за період з 01.02.2006р. по 01.01.2009р. у розмірі 211196,07грн., пеню у сумі 777,39грн., 3% річних у розмірі 7214,83грн. шляхом сплати заборгованості щомісячно рівними частинами у розмірі 36529,20грн., починаючи з квітня 2009р. по серпень 2009р. включно, до 15 вересня 2009р. – 36542,29грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 31.03.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 06.04.2009р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Житловик-4" (97400, АР Крим, м.Євпаторія, вул. 60 років ВЛКСМ, 20, рахунок 260073013354 у Євпаторійському відділенні №4551 «Ощадбанк», МФО 384050, ЗКПО 32513245) на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторийської філії Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (97400, АР Крим, м.Євпаторія, вул.Лінейна, 10, рахунок 2600911058 у ВАТ банк «Морський», м.Севастополь, МФО 324742, ЗКПО 26178681) 211196,07грн. основного боргу, 777,39грн. пені, 7214,83грн. 3% річних, 2191,75грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Надати Комунальному підприємству "Житловик-4" розстрочку виконання рішення на суму 219188,29грн., у тому числі: заборгованість за поставлену теплову енергію за період з 01.02.2006р. по 01.01.2009р. у розмірі 211196,07грн., пеню у сумі 777,39грн., 3% річних у розмірі 7214,83грн. шляхом сплати заборгованості щомісячно рівними частинами у розмірі 36529,20грн., починаючи з квітня 2009р. по серпень 2009р. включно, до 15 вересня 2009р. – 36542,29грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.