Рішення № 36683111, 02.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2013 р. Справа № 911/2461/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Вовченко А. В.

за участю представників учасників процесу:

від прокурора: Лук'яненко А. В. (посвідчення № 011855 від 28.10.2012 р.);

від позивача: Свириденко В. М. (довіреність № 2797 від 27.12.2012 р.);

від відповідача: Зініна (довіреність № 154-1 від 12.08.2013 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Черкаського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Черкаси

в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси, м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Метсобстар-ХК", м. Васильків

про стягнення 122 824, 10 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Черкаський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Метсобстар-ХК" про стягнення 122 824, 10 грн. основної заборгованості. Також, прокурор у позовній заяві, заявленій в інтересах позивача, просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти відповідача у межах заявленого позову.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивача невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі вартості використаної ним електричної енергії за договором № 47 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.06.2013 р. порушено провадження у справі № 911/2461/13 за позовом Черкаського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси до ТОВ „Метсобстар-ХК" про стягнення 122 824, 10 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 10.07.2013 р.

10.07.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання № 1408 від 08.07.2013 р. про залучення додаткових доказів із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

10.07.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 24.07.2013 р.

16.07.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання № 1163 від 15.07.2013 р. про залучення додаткових доказів із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

24.07.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив № 133-08 від 22.07.2013 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити прокурору і позивачу у задоволенні позову в частині стягнення 40 281, 69 грн. основної заборгованості за травень місяць 2013 р..

24.07.2013 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 14.08.2013 р.

14.08.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання № 1556 від 31.07.2013 р. про залучення додаткових доказів із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

14.08.2013 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 18.09.2013 р.

16.09.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання № 1879 від 10.09.2013 р. про залучення додаткових доказів із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

18.09.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшли пояснення № 175-3 від 17.09.2013 р., що долучені судом до матеріалів справи.

18.09.2013 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 02.10.2013 р.

30.09.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання № 1962 від 26.09.2013 р. про залучення додаткових доказів із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

02.10.2013 р. у судовому засіданні прокурор надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в інтересах позивача, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник позивача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в його інтересах прокурором, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2012 р. між Міністерством оборони України та відповідачем було укладено договір № 286/2/12/1 про закупівлю послуг громадського харчування (харчування особового складу військових частин та військового навчального закладу Збройних Сил України, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин), згідно умов п. 1.1., 1.2. якого виконавець зобов'язується у 2012 році надати Міністерству оборони України послуги громадського харчування (харчування особового складу військових частин та військового навчального закладу Збройних Сил України, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин), у тому числі, особового складу військових частин та військового навчального закладу, дислокованих у Черкаській області.

Пунктом 10.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 р., а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

27.12.2012 р. між Міністерством оборони України та відповідачем було підписано додаткову угоду № 13 до договору, згідно умов п. 1.1. якої сторони дійшли згоди викласти п. 10.1. договору у наступній редакції: „Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 березня 2013 р., а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.".

19.03.2013 р. між Міністерством оборони України та відповідачем було укладено договір № 286/2/13/7 про закупівлю послуг громадського харчування (харчування особового складу військових частин та військового навчального закладу Збройних Сил України, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин), згідно умов п. 1.1., 1.2. якого виконавець зобов'язується у 2013 році надати Міністерству оборони України послуги громадського харчування (харчування особового складу військових частин та військового навчального закладу Збройних Сил України, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин), у тому числі, особового складу військових частин та військового навчального закладу, дислокованих у Черкаській області.

Пунктом 10.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 30 квітня 2013 р., а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

01.03.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 47 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, згідно умов п. 1.1. якого відповідно до умов даного договору Сторона 2, згідно з показниками лічильників або за даними щомісячних актів обстеження (надалі акт), підписаних Сторонами (форма акта обстеження додається до даного договору та є його невід'ємною частиною), виходячи з вартості встановлених енергозабезпечуючим підприємством тарифів споживання електроенергії, для кожної військової частини, до площ якої має доступ згідно наказу Міністра оборони України № 846 від 28.12.2011 р., відшкодовує вартість електроенергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договорів про закупівлю послуг харчування № 286/2/12/4 від 07.02.2012 р. та № 286/2/12/1 від 02.02.2012 р. (надалі договори з харчування), згідно рішення Міністра оборони № 2519 від 01.03.2012 р.

Згідно п. 2.1. договору щомісячно, до 25 числа, Сторона 1 та Сторона 2, на підставі норм споживання електроенергії, які визначаються згідно із діючим законодавством і тарифами, що встановлені уповноваженим органом чи відповідними підприємствами, як для споживача другого класу, або згідно з показниками лічильників, - складають та підписують акт в двох примірниках.

Відповідно до п. 2.2. договору щомісячно, в термін до 27 числа місяця наступного за звітним Сторона 1 надає Стороні 2 рахунок-фактуру (додаток до договору), акт виконаних робіт (додаток до договору) та податкову накладну оформлену відповідно до вимог чинного законодавства України, які є підставою для проведення оплати по даному договору.

Пунктом 3.1.1. договору передбачено, що Сторона 1 зобов'язується своєчасно, в повному обсязі забезпечити електроенергією прийняті Стороною 2 об'єкти харчування, що задіяні у наданні послуг згідно із договором про харчування, дотримуючись норм споживання та технічних правил користування.

Пунктом 3.2.1. договору передбачено, що Сторона 2 зобов'язується відшкодовувати вартість спожитої електричної енергії згідно підписаних обома Сторонами актів виконаних робіт.

Пунктом 3.2.3. договору передбачено, що Сторона 2 зобов'язується після отримання від Сторони 1 оформленого згідно вимог діючого законодавства України пакету документів, а саме: рахунків, актів виконаних робіт та податкових накладних, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожиту електричну енергію.

Пунктом 6.1. договору визначено строк його дії, згідно якого договір діє з 01 березня 2012 р. до 31 грудня 2012 р.

Згідно п. 6.3. договору договір може бути пролонгований на строк пролонгації договорів на харчування.

Відповідно до п. 6.4. договору договір може бути пролонгований у разі укладання Стороною 2 нових договорів про закупівлю послуг з громадського харчування з Міністерством оборони України.

20.03.2013 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду до договору № 47 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., згідно умов п. 1 якої сторони дійшли згоди викласти п. 1.1. договору у наступній редакції: „Відповідно до умов даного договору Сторона 2, згідно з показниками лічильників або за даними щомісячних актів обстеження (надалі - акт) підписаних сторонами (в довільній формі), виходячи з вартості встановлених енергозабезпечуючим підприємством тарифів, відшкодовує Стороні 1 вартість спожитої нею електричної енергії, в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору № 286/2/13/7 від 20.03.2013 р. про закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин)."

Згідно п. 2. додаткової угоди до договору сторони дійшли згоди викласти п. 6.1. договору у наступній редакції: „Договір діє з 01.03.2012 р. по 30.04.2013 р.".

На виконання умов договору позивачем у період з березня по квітень 2013 р. було надано відповідачу послуги по постачанню електроенергії на загальну суму 82 542, 41 грн., що підтверджується актом № 53 виконаних робіт (надання послуг) від 29.03.2013 р. за березень 2013 р. на суму 39 946, 38 грн. (підписаним обома сторонами), рахунком № 53 від 30.03.2013 р. на суму 39 946, 38 грн., актом № 78 виконаних робіт (надання послуг) від 30.04.2013 р. за квітень 2013 р. на суму 42 596, 03 грн. (підписаним обома сторонами), рахунком № 78 від 30.04.2013 р. на суму 42 596, 03 грн., наявними у матеріалах справи.

У травні 2013 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 1049 від 31.05.2013 р., у якій просив останнього погасити заборгованість за надані у березні-травні 2013 р. послуги по постачанню електроенергії у загальному розмірі 122 824, 10 грн.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем електричної енергії здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Електроенергетику", Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. „Про затвердження правил користування електричною енергією", іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати використаної електричної енергії у період з березня по квітень 2013 р. у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 82 542, 41 грн., що підтверджується договором № 47 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., актом № 53 виконаних робіт (надання послуг) від 29.03.2013 р. за березень 2013 р. на суму 39 946, 38 грн. (підписаним обома сторонами), рахунком № 53 від 30.03.2013 р. на суму 39 946, 38 грн., актом № 78 виконаних робіт (надання послуг) від 30.04.2013 р. за квітень 2013 р. на суму 42 596, 03 грн. (підписаним обома сторонами), рахунком № 78 від 30.04.2013 р. на суму 42 596, 03 грн., наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи прокурором та позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували факти використання відповідачем електричної енергії за договором № 47 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р. у травні 2013 р., і відповідно виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати електричної енергії за договором № 47 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р. у травні 2013 р.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 цього ж кодексу передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Докази, додані прокурором до позовної заяви, на підтвердження надання відповідачу у травні 2013 р. послуг по постачанню електроенергії за договором № 47 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., а саме акт б/н виконаних робіт (надання послуг) від 31.05.2013 р. за квітень 2013 р. на суму 40 281, 69 грн. (підписаний в односторонньому порядку позивачем), рахунок № 98 від 30.05.2013 р. на суму 40 281, 69 грн., не є належними доказами, що підтверджують факти використання відповідачем електричної енергії за договором № 47 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р. у травні 2013 р., та не є підставами для виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати електричної енергії за договором № 47 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р. у травні 2013 р., оскільки договір № 47 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р. припинив свою дію з 01.05.2013 р. і відповідно з цього моменту припинені будь-які зобов'язання сторін за таким договором, а акт б/н виконаних робіт (надання послуг) від 31.05.2013 р. за квітень 2013 р. на суму 40 281, 69 грн. - складений позивачем поза межами дії договору і не підписаний уповноваженими представниками обох сторін.

Докази, надані прокурором та позивачем у процесі розгляду справи, на підтвердження надання відповідачу у травні 2013 р. послуг по постачанню електроенергії за договором № 47 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., а саме довідка № 1048 від 27.06.2013 в/ч А 1744, довідка № 442 від 17.06.2013 в/ч А 4167, довідка № 570 від 03.06.2013 в/ч А 3193, довідка № 371 від 01.06.2013 в/ч А 3335, довідка № 350/143/519 від 14.06.2013 в/ч А 3177, довідка б/н від 16.06.2013 в/ч А 2012, довідка № 193 від 05.06.2013 в/ч А 1606, довідка № 631 від 01.07.2013 в/ч А 1588, та зведені акти приймання наданих послуг з харчування у травні 2013 р., додані до клопотання № 1879 від 10.09.2013 р. про залучення додаткових доказів та клопотання № 1962 від 26.09.2013 р. про залучення додаткових доказів, та інші докази, не є належними доказами, що підтверджують факти використання відповідачем електричної енергії за договором № 47 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р. у травні 2013 р., та не є підставами для виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати електричної енергії за договором № 47 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р. у травні 2013 р., оскільки договір № 47 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р. припинив свою дію з 01.05.2013 р. і відповідно з цього моменту припинені будь-які зобов'язання сторін за таким договором, а вищевказані документи не є належними та передбаченими у договорі підставами для відшкодування вартості використаної електричної енергії.

Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог прокурора в інтересах позивача в частині стягнення із відповідача основної заборгованості за надані послуги по постачанню електроенергії за договором № 47 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р. у розмірі 82 542, 41 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, як було зазначено вище, прокурор у позовній заяві, заявленій в інтересах позивача, просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти відповідача у межах заявленого позову.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У зв'язку із тим, що прокурор не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про залишення заяви прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Метсобстар-ХК" (ідентифікаційний код 37250616) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси (ідентифікаційний код 07609715) 82 542 (вісімдесят дві тисячі п'ятсот сорок дві) грн. 41 (сорок одна) коп. основної заборгованості.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Метсобстар-ХК" (ідентифікаційний код 37250616) в доход Державного бюджету України судові витрати 1 650 (одна тисяча шістсот п'ятдесят) грн. 85 (вісімдесят п'ять) коп. судового збору.

5. Відмовити у задоволенні заяви Черкаського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про вжиття заходів до забезпечення позову, викладеній у позовній заяві № 21-895вих-13 від 19.06.2013 р.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

20 грудня 2013 р.