Постанова № 36682928, 25.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 грудня 2013 року № 826/17630/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Олсіз Груп Україна»до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. КиєвіТ-ті особиТОВ «Агро-Право»», ПП«Продекс», СТОВ «Перемога», ТОВ «Агролідер-2009»провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень На підставі ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірних рішень, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення. У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

Представник третіх осіб що не заявляють самостійних вимог на предмет спору в судове засідання 19.12.13р. не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, у зв'язку із чим та у відповідності до вимог ст.. 128 КАС України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсіз Груп Україна» з питань взаємовідносин з ТОВ «Агро-Право»», ПП«Продекс», СТОВ «Перемога», ОСОБА_2 та ТОВ «Агролідер-2009» за період 2012 рік та 1-й квартал 2013 року. За результатами перевірки складено акт від 13.06.2013 № 57/22-504/37039253 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушення податкового законодавства, а саме :

п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму сплати податку на прибуток підприємств на загальну суму 2 656 525,00 грн.

п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 4 938 133,0 грн., та завищено від'ємне значення з ПДВ на суму 170 920,0 грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень податкового законодавства Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення, а саме :

№ 0001372204 від 23.07.13р. яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 320 656,00грн. в тому числі за основним платежем в сумі 2 656 525,00грн. та штрафні санкції в розмірі 664 131,00грн.

№ 0001382204 від 23.07.13р. яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6 172 666,00грн. в тому числі за основним платежем в сумі 4 938 133,00грн. та штрафні санкції в розмірі 1 234 533,00грн.

№ 0001392204 від 23.07.13р. яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення об'єктом оподаткування податком на додану вартість в розмірі 170 920,00грн.

Позивач не погоджується із прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та надуманими, а тому звернувся до суду з позовом щодо їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з наявних матеріалів справи підставою для збільшення позивачу зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, спірними податковими повідомленнями-рішеннями, слугувало встановлення перевіркою формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за рахунок сум сплачених при взаємовідносинах з ТОВ «Агро-Право»», ПП«Продекс», СТОВ «Перемога», ОСОБА_2 та ТОВ «Агролідер-2009» за правочинами які укладено без мети настання реальних наслідків.

В обґрунтування позову, представником позивача зазначено, що податковим органом зроблено хибний висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності з ТОВ «Агро-Право»», ПП«Продекс», СТОВ «Перемога», ОСОБА_2 та ТОВ «Агролідер-2009», при цьому реальність настання наслідків за правочином укладеним з такими контрагентами на переконання позивача у повній мірі підтверджуються наданими як суду так і до перевірки договорами та податковими накладними.

З аналізу наданої позивачем документації вбачається, що в період березень - квітень 2012 року між позивачем та ТОВ "Агро-Право" було укладено ряд контрактів, а саме № 02/1523-Р від 11.04.2012р., 02/1534-Р від 13.04.2012, 02/1536-Р від 17.04.2012, 02/1550-Р від 20.04.2012, 02/1568-Р від 25.04.2012, 02/1581-Р від 03.05.2012, 02/1621-Р від 17.05.2012, 02/1641-Р від 22.05.2012р. такі є типовими, а дослідження кожного контракту окремо немає необхідності.

В підтвердження настання реальних наслідків за вказаними контрактами позивачем до матеріалів справи додано їх копії а також видаткові та податкові накладні та акти перерахунку ціни товарів.

Відповідно змісту вказаних контрактів ТОВ "Агро-Право" зобов'язувалось поставити позивачу насіння соняшнику врожаю 2011року.

Пунктом 2 Контрактів чітко визначено якісні характеристики товару, а саме його вологість, смітна та олійна домішки, при цьому в разі невідповідності товару таким критеріям компенсація витрат по приведенню товару до відповідності покладається на ТОВ "Агро-Право".

При цьому відповідно до наданих позивачем копії актів перерахунку ціни товару, така по кожному контракту біла збільшена у зв'язку із включенням до такої вартості сушки та очистки товару до граничної норми, за рахунок чого збільшено вартість поставленого позивачу товару.

Пунктом 4.1 контрактів встановлено, що ТОВ "Агро-Право" зобов'язувалось поставити товар на умовах СРТ згідно Ікотермс-2010, до Ємилівське ХПП ТОВ, Кіровоградська обл.., Голованівський р-н, ст.. Ємилівка, вул.. Леніна, 2, при цьому ТОВ "Агро-Право" зобов'язувалось передати позивачу разом із товаром, крім видаткових та податкових накладних, передати товарно-транспортні накладні та карантинні свідоцтва на товар, посвідчення якості товару (пп. 6.1. Контрактів).

Разом з тим позивачем до суду в підтвердження настання реальних наслідків копії товарно-транспортних накладних, карантинних свідоцтв на товар та посвідчення якості товару не надавалось.

Крім того, пп. 9.11 контрактів встановлено, що ТОВ "Агро-Право" гарантує, що він є сільськогосподарським підприємством -виробником товару згідно із положеннями Податкового кодексу України та здійснює перше постачання даного товару.

Натомість актом від 18.06.2012р. №206/153/36830165 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "АГРО-ПРАВО" (код ЄДРПОУ 36830165) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за квітень 2012 року складеним працівниками ДПА у Харківській області встановлено, що ТОВ «Агро-Право» орендує у 14 громадян земельні ділянки площею 73,08 г., які знаходяться у Костівській сільській раді Валківського району Харківської області.

Вказаним актом встановлено, що 25.05.2012 року співробітниками ВПМ було опитано ряд громадян які згідно даних ТОВ «Агро-Право» здають підприємству в оренду земельні ділянки, громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що здають в оренду ТОВ «Агро-Право» земельні ділянки, але при цьому вони також повідомили, що на момент посівної компанії у 2011 році, посів на їхніх земельних ділянках здійснювало не ТОВ «Агро-Право» а інші підприємства. Громадянка ОСОБА_5 повідомила, що ТОВ «Агро-Право» свою земельну ділянку в оренду не надавала. Також, було опитано гр. ОСОБА_6, який повідомив, що з квітня 2012 року працює механіком та трактористом на ТОВ «Агро-Право» без оформлення офіційної трудової угоди, також він повідомив, що на підприємстві фактично працює два співробітника він та ОСОБА_7 їхнім керівником є ОСОБА_8. При цьому встановлено, що фактично ТОВ "АГРО-ПРАВО" у 2011 році отримало врожаю соняшнику менше ніж було поставлено позивачу.

Також, працівниками ДПА у Харківській області було складено акт від 20.07.2012р. №316/153/36830165 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Агро-Право» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за травень 2012року, яким безпосередньо встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться.

Враховуючи наведені фактичні обставини справи, аналіз наданої позивачем та відповідачем документації свідчить про відсутність у ТОВ «АГРО-ПРАВО» реальної можливості поставити за вказаними вище контрактами товар.

Також у період лютий 2012 року - квітень 2012 р. між позивачем та ПП "Продекс" було укладено ряд контрактів. такі є типовими, а дослідження кожного контракту окремо немає необхідності.

В підтвердження настання реальних наслідків за вказаними контрактами позивачем до матеріалів справи додано їх копії, а також видаткові та податкові накладні та акти перерахунку ціни товарів.

Відповідно змісту вказаних контрактів ПП "Продекс" зобов'язувалось поставити позивачу насіння соняшнику врожаю 2011року.

Пунктом 2 Контрактів чітко визначено якісні характеристики товару, а саме його вологість, смітна та олійна домішки, при цьому в разі невідповідності товару таким критеріям компенсація витрат по приведенню товару до відповідності покладається на ПП "Продекс".

При цьому відповідно до наданих позивачем копії актів перерахунку ціни товару, така по кожному контракту біла збільшена у зв'язку із включенням до такої вартості сушки та очистки товару до граничної норми, за рахунок чого збільшено вартість поставленого позивачу товару.

Пунктом 4.1 контрактів встановлено, що ПП "Продекс" зобов'язувалось поставити товар на умовах СРТ згідно Ікотермс-2010, до Відродження ТОВ, Кіровоградська обл.., смт. Голованівськ, вул. Матросова, 40, при цьому ПП "Продекс" зобов'язувалось передати позивачу разом із товаром, крім видаткових та податкових накладних, передати товарно-транспортні накладні та карантинні свідоцтва на товар, посвідчення якості товару (пп. 6.1. Контрактів).

Разом з тим позивачем до суду в підтвердження настання реальних наслідків копії товарно-транспортних накладних, карантинних свідоцтв на товар та посвідчення якості товару не надавалось.

Крім того, пп. 9.11 контрактів встановлено, що ПП "Продекс" гарантує, що він є сільськогосподарським підприємством -виробником товару згідно із положеннями Податкового кодексу України та здійснює перше постачання даного товару.

Разом з тим проведеною працівниками ДПА у Харківській області перевіркою,за результатами якої складено : акт від 13.06.2012р. №183/153/25456913 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Продекс» (код ЄДРПОУ 25456913), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень-квітень 2012 року., встановлено, відповідальними особами за фінансово-господарську діяльність ПП «Продекс» є: керівник - ОСОБА_9 Підприємство є сільгоспвиробником в користуванні якого знаходиться земельна ділянка площею 23,9 га на території Вільхівської селищної ради. Відповідно до наданої до Харківської ОДПІ Харківської області ДПС податкової звітності підприємство ПП «Продекс» не має власних основних засобів, без наявності яких оброблення земельної ділянки не можливо.

Співробітниками ВПМ ХОДПІ ХО ДПС було встановлено колишнього власника підприємства громадянина ОСОБА_10, який письмово повідомив, що дійсно у 2011 році підприємство орендувала земельну ділянку площею близько 24 гектарів, але фактично використовувалося 4 гектара під вирощування фасолі, овочів, кукурудзи та соняшника. Інші 20 гектарів не використовувалися у діяльності підприємства.

На початку листопада 2011 року гр. ОСОБА_10 за власною ініціативою продав підприємство, при цьому на момент продажі підприємства ПП «Продекс» на підприємстві залишків вирощеної продукції не було.

07.06.2012 року було встановлено гр. ОСОБА_9, який надав письмові пояснення згідно яких він фактично не вів фінансово-господарської діяльності підприємства ПП «Продекс», а в його функціональні обов'язки лише входило: «підписувати податкову звітність та первинну бухгалтерську документацію ПП «Продекс».

Наведені обставини свідчать, що діяльність ПП «Продекс» за січень-квітень 2012 року має ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.

Крім того між позивачем та СТОВ «Перемога» було укладено ряд контрактів, такі є типовими, тому дослідження кожного контракту окремо немає необхідності.

В підтвердження настання реальних наслідків за вказаними контрактами позивачем до матеріалів справи додано їх копії, а також видаткові та податкові накладні та акти перерахунку ціни товарів.

Відповідно змісту вказаних контрактів СТОВ «Перемога» зобов'язувалось поставити позивачу насіння соняшнику врожаю 2011року.

Пунктом 2 Контрактів чітко визначено якісні характеристики товару, а саме його вологість, смітна та олійна домішки, при цьому в разі невідповідності товару таким критеріям компенсація витрат по приведенню товару до відповідності покладається на СТОВ «Перемога».

При цьому відповідно до наданих позивачем копії актів перерахунку ціни товару, така по кожному контракту біла збільшена у зв'язку із включенням до такої вартості сушки та очистки товару до граничної норми, за рахунок чого збільшено вартість поставленого позивачу товару.

Пунктом 4.1 контрактів встановлено, що СТОВ «Перемога» зобов'язувалось поставити товар на умовах СРТ згідно Ікотермс-2010, до Відродження ТОВ, Кіровоградська обл.., смт. Голованівськ, вул. Матросова, 40, при цьому СТОВ «Перемога» зобов'язувалось передати позивачу разом із товаром, крім видаткових та податкових накладних, передати товарно-транспортні накладні та карантинні свідоцтва на товар, посвідчення якості товару (пп. 6.1. Контрактів).

Разом з тим позивачем до суду в підтвердження настання реальних наслідків копії товарно-транспортних накладних, карантинних свідоцтв на товар та посвідчення якості товару не надавалось.

Крім того, пп. 9.11 контрактів встановлено, що СТОВ «Перемога» гарантує, що він є сільськогосподарським підприємством -виробником товару згідно із положеннями Податкового кодексу України та здійснює перше постачання даного товару.

Разом з тим проведеною працівниками ДПА у Харківській області перевіркою,за результатами якої складено : акт від 06.06.2012р.№270/15-03/30756715 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога» код ЄДРПОУ 30756715 щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року, встановлено, що зустрічну звірку не можливо провести у зв'язку з тим, що СТОВ «Перемога» за вказаною адресою не знаходиться (довідка ГВПМ ДПІ у м.Житомирі про не встановлення платника за місцезнаходження №237 від 05.04.2012 року), відповідальними за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання є :керівник та головний бухгалтер СТОВ «Перемога» ОСОБА_11 іден.номер НОМЕР_4, свідоцтво платника ПДВ від 14.02.2011 року НОМЕР_5 анульовано 01.06.2012 р., декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року платником не подана, відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Крім того опитаний ОСОБА_11 пояснив, що перереєстрував підприємство на своє ім'я за винагороду та відношення до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства не має.

Наведені обставини свідчать, що діяльність СТОВ «Перемога» має ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.

Також у період січень 2012 року - березень 2012 р. між позивачем та ТОВ "Агролідер-2009" було укладено ряд контрактів поставки, такі є типовими, а тому дослідження кожного контракту окремо немає необхідності.

В підтвердження настання реальних наслідків за вказаними контрактами позивачем до матеріалів справи додано їх копії, а також видаткові та податкові накладні та акти перерахунку ціни товарів.

Відповідно змісту вказаних контрактів ТОВ "Агролідер-2009" зобов'язувалось поставити позивачу насіння соняшнику врожаю 2011року.

Пунктом 2 Контрактів чітко визначено якісні характеристики товару, а саме його вологість, смітна та олійна домішки, при цьому в разі невідповідності товару таким критеріям компенсація витрат по приведенню товару до відповідності покладається на ТОВ "Агролідер-2009".

При цьому відповідно до наданих позивачем копії актів перерахунку ціни товару, така по кожному контракту біла збільшена у зв'язку із включенням до такої вартості сушки та очистки товару до граничної норми, за рахунок чого збільшено вартість поставленого позивачу товару.

Пунктом 4.1 контрактів встановлено, що ТОВ "Агролідер-2009" зобов'язувалось поставити товар на умовах СРТ згідно Ікотермс-2010, до Відродження ТОВ, Кіровоградська обл.., смт. Голованівськ, вул. Матросова, 40, при цьому ТОВ "Агролідер-2009" зобов'язувалось передати позивачу разом із товаром, крім видаткових та податкових накладних, передати товарно-транспортні накладні та карантинні свідоцтва на товар, посвідчення якості товару (пп. 6.1. Контрактів).

Разом з тим позивачем до суду в підтвердження настання реальних наслідків копії товарно-транспортних накладних, карантинних свідоцтв на товар та посвідчення якості товару не надавалось.

Крім того, пп. 9.11 контрактів встановлено, що ТОВ "Агролідер-2009" гарантує, що він є сільськогосподарським підприємством -виробником товару згідно із положеннями Податкового кодексу України та здійснює перше постачання даного товару.

Разом з тим проведеною працівниками Вознесенської ОДПІ перевіркою,за результатами якої складено : від 25.04.2013р. №16/22/35630731 про неможливість проведення зустрічної звірки платника податків ТОВ «Агролідер-2009», код за ЄДРПОУ 35630731, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2013- березень 2013 року, якою зокрема встановлено відсутність товариства з юридичною адресою, в фінансово-господарській діяльності «Агролідер-2009» (код ЄДРПОУ 35630731) на момент відпрацювання присутні ознаки фіктивності.

Наведені обставини свідчать, що діяльність ТОВ "Агролідер-2009" має ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.

Також позивачем у перевіряє мий період було укладено ряд контрактів на постачання насіння соняшнику врожаю 2011року з ФОП ОСОБА_2, такі є типовими, а тому дослідження кожного контракту окремо немає необхідності.

В підтвердження настання реальних наслідків за вказаними контрактами позивачем до матеріалів справи додано їх копії, а також видаткові та податкові накладні та акти перерахунку ціни товарів.

Пунктом 2 Контрактів чітко визначено якісні характеристики товару, а саме його вологість, смітна та олійна домішки, при цьому в разі невідповідності товару таким критеріям компенсація витрат по приведенню товару до відповідності покладається на ФОП ОСОБА_2.

При цьому відповідно до наданих позивачем копії актів перерахунку ціни товару, така по кожному контракту біла збільшена у зв'язку із включенням до такої вартості сушки та очистки товару до граничної норми, за рахунок чого збільшено вартість поставленого позивачу товару.

Пунктом 4.1 контрактів встановлено, що ФОП ОСОБА_2 зобов'язувалась поставити товар на умовах СРТ згідно Ікотермс-2010, до Відродження ТОВ, Кіровоградська обл.., смт. Голованівськ, вул. Матросова, 40, при цьому ФОП ОСОБА_2 зобов'язувалась передати позивачу разом із товаром, крім видаткових та податкових накладних, передати товарно-транспортні накладні та карантинні свідоцтва на товар, посвідчення якості товару (пп. 6.1. Контрактів).

Разом з тим позивачем до суду в підтвердження настання реальних наслідків копії товарно-транспортних накладних, карантинних свідоцтв на товар та посвідчення якості товару не надавалось.

Крім того у період січень 2012 року - березень 2012 р. між позивачем та ПП "Дельта Постач" було укладено ряд контрактів поставки, такі є типовими, а тому дослідження кожного контракту окремо немає необхідності.

В підтвердження настання реальних наслідків за вказаними контрактами позивачем до матеріалів справи додано їх копії, а також видаткові та податкові накладні та акти перерахунку ціни товарів.

Відповідно змісту вказаних контрактів ПП "Дельта Постач" зобов'язувалось поставити позивачу насіння соняшнику врожаю 2011року.

Пунктом 2 Контрактів чітко визначено якісні характеристики товару, а саме його вологість, смітна та олійна домішки, при цьому в разі невідповідності товару таким критеріям компенсація витрат по приведенню товару до відповідності покладається на ПП "Дельта Постач".

При цьому відповідно до наданих позивачем копії актів перерахунку ціни товару, така по кожному контракту біла збільшена у зв'язку із включенням до такої вартості сушки та очистки товару до граничної норми, за рахунок чого збільшено вартість поставленого позивачу товару.

Пунктом 4.1 контрактів встановлено, що ПП "Дельта Постач"зобовязувалось поставити товар на умовах СРТ згідно Ікотермс-2010, до Відродження ТОВ, Кіровоградська обл.., смт. Голованівськ, вул. Матросова, 40, при цьому ПП "Дельта Постач" зобов'язувалось передати позивачу разом із товаром, крім видаткових та податкових накладних, передати товарно-транспортні накладні та карантинні свідоцтва на товар, посвідчення якості товару (пп. 6.1. Контрактів).

Разом з тим позивачем до суду в підтвердження настання реальних наслідків копії товарно-транспортних накладних, карантинних свідоцтв на товар та посвідчення якості товару не надавалось.

Крім того, пп. 9.11 контрактів встановлено, що ПП "Дельта Постач" гарантує, що він є сільськогосподарським підприємством -виробником товару згідно із положеннями Податкового кодексу України та здійснює перше постачання даного товару.

Разом з тим проведеною працівниками ДПІ у м.Кіровограді перевіркою, за результатами якої складено акт від 28.05.2013 року № 453 /1520/37059400 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Дельта-Постач» (код ЄДРПОУ 37059400) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2012 року, встановлено, що на момент проведення перевірки стан платника ПП «Дельта-Постач» (ЄДРПОУ 37059400) « 21» - ліквідаційна процедура за рішенням суду, крім того за результатами проведених дій з метою проведення зустрічної звірки, встановлено що не мало місця укладення угод з основним контрагентом-постачальником товариства, а саме з СФГ ОСОБА_13

Наведені обставини свідчать, що діяльність ПП "Дельта Постач" мала ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.

Вказані обставини, що встановлені за результатами судового розгляду позивачем жодним чином не спростовано, інших доказів настання реальних наслідків за правочинами укладеними з ТОВ «Агро-Право»», ПП«Продекс», СТОВ «Перемога», ОСОБА_2 та ТОВ «Агролідер-2009» не надано.

Крім того слід зазначити, що судом з метою встановлення реальності настання наслідків за правочинами укладеними позивачем із вказаним контрагентами, було залучено до участі в справі в якості третіх осіб що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Агро-Право»», ПП«Продекс», СТОВ «Перемога» та ТОВ «Агролідер-2009», однак вказані товариства не забезпечили явку своїх представників у судові засідання, письмових пояснень чи підтверджуючої документації такими суд не надано.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України, Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами, у зв'язку з отриманням послуг.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Разом з тим, надані позивачем документи, не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності позивача, а лише фіксують господарські операцій з вищезазначеними контрагентом.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентом носили реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Крім того, аналогічна позиція викладене в Постанові Верховного суду України від 05.03.2012 р., Вищий адміністративний суд України в Постанові від 20.02.2013 р. по справі №К9991/59409/12, Постанові від 27.03.2013 р. по справі №К/9991/56892/12, Постанові від 13.02.2013 р. по справі №К/9991/69822/12, Постанова від 22.06.11р. по справі К/9991/15429/11, Ухвалі від 05.10.11р. по справі К 9991/14602/11.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій