Постанова № 36682780, 15.01.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2014 року № 813/7815/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лейко-Журомської М.В.,

секретар судового засідання Сільник Н.Є.,

за участю представника позивача Семенюк І.С., представника відповідача Кельбас Р.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП «Новокаса» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП «Новокаса» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001252210/12315 від 04.06.2013 року та № 0001482210/2307 від 13.08.2013 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем на виконання вимог статті 286 Податкового кодексу України самостійно обчислювалась сума податку за землю, згідно з довідкою Головного управління земельних ресурсів у Львівській області від 22.07.2008 року про розмір нормативної грошової оцінки землі, подавалась декларація відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки та вчасно сплачувався земельний податок. Зазначено, що відповідно до довідки про правовий статус земельної ділянки від 09.12.2010 року оподатковувана земельна ділянка за категорією земель відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що відповідає положенням статті 19 Земельного кодексу України. Проте, вказує, що податковий орган безпідставно вважав за порушення позивачем не зміну нормативної грошової оцінки по цільовому використанню земельної ділянки, а саме для земель комерційного використання. Вказує, що стаття 19 Земельного кодексу України містить вичерпний перелік категорій земель за цільовим призначенням, у якому відсутня така категорія як «землі комерційного використання». Зазначає, що позивач не порушував п.п. 1.1. п.1, п. 2.4 ухвал Львівської міської ради, оскільки 09.12.2010 року позивачем отримано довідку про грошову оцінку земельної ділянки, внесено зміни до звітності та сплачено кошти в розмірі, передбаченому законодавством. Вказує на протиправність посилання податковим органом в акті перевірки та рішенні про результати розгляду скарги на пункт 276.5 статті 276 Податкового кодексу України, оскільки така норма набирає чинності з 1 січня 2015 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Вважав, що відповідачем неправомірно прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, тому просить їх скасувати.

Відповідач проти позову заперечив, подав письмові заперечення на позовну заяву. У поданих запереченнях зазначив, що перевіркою встановлено, що ТзОВ «ДП «Новокаса» не змінено нормативну грошову оцінку по цільовому використанню земельної ділянки, а саме для земель комерційного використання, чим занижено плату за землю за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року на суму 18 507,27 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні подані заперечення підтримав. Додатково зазначив, що якщо у населеному пункті рішенням ради запроваджена нова нормативна грошова оцінка землі та в установленому порядку вона оприлюднена, платники самостійно повинні звернутися до відповідного органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів для отримання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, перерахувати суму податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності та подати вказану довідку з податковою звітність до податкового органу за місцезнаходженням земельної ділянки. Оскільки ухвалою № 369 Львівської міської ради від 31.03.2011 року (з наступними змінами і доповненнями) врегульовано питання нарахування та сплати за землекористування у зв'язку введенням нової нормативної грошової оцінки земель м. Львова, позивач повинен був звернутися до уповноваженого органу держкомзему для отримання нової нормативної грошової оцінки та сплачувати відповідно до неї податок за землю. Вважав позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП «Новокаса» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, за наслідками якої складено акт № 423/22-10/31527168 від 25.04.2013 року.

Перевіркою, окрім іншого, встановлено порушення Товариством п 2.4 Ухвали № 369 Львівської міської ради від 31.03.2011 року, п 1.1, п. 1.2 п. 1 п.2.4 Ухвали № 1372 Львівської міської ради від 22.03.2012 року, п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269, п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271, п.274.1 ст. 274, п. 286.2 ст. 286, ст. 287 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого занижено суми податкових зобов'язань по земельному податку на суму 18 507,27 грн. (в тому числі за 3-4 кв. 2011 року на суму 4 936,10 та за 2012 рік на суму 13 571,17 грн.)

На підставі акту перевірки № 423/22-10/31527168 від 25.04.2013 року Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення № 0001252210/12315 від 04.06.2013 року, яким збільшено грошове зобов'язання з земельного податку в сумі 27 195,40 грн. (основний платіж - 18 507,27 грн. та штрафні санкції - 8 688,13 грн.).

За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення 13.08.2013 року Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення № 0001482210/2307, яким збільшено грошове зобов'язання з земельного податку в сумі 565,51 грн. (штрафної санкції).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до довідки № 40/0/-15/5023 про правовий статус земельної ділянки, виданої Головним управлінням Держкомзему у Львівській області 09.12.2010 року, зазначена ділянка за категорією земель відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з договорами оренди № 32/250 від 01.05.2002 року та № 01/5 від 01.05.2012 року,укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДП «Новокаса» та ДП «Львівтекс» датської компанії «Грін Коттон», виробниче приміщення, яке знаходиться на даній земельній ділянці передавалось в оренду ДП «Львівтекс» датської компанії «Грін Коттон».

Відповідно до Довідки серії АА № 792861 від 12.03.2013 року з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності ДП «Львівтекс» датської компанії «Грін Коттон» є виробництво іншого верхнього одягу.

Як встановлено судом з матеріалів справи Товариством з обмеженою відповідальністю «ДП «Новокаса» за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року задекларовано плати за землю на загальну суму 17 898,49 грн., в т.ч. з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року - 5 647,26 грн., за 2012 рік - 12 251,23 грн.

Позивачем нараховувалася та сплачувалась платаза землю по земельній ділянці, належній йому відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від площею 0,7103 га, місцезнаходження якої м. Львів, вул. Городоцька, 226 та цільове призначення - обслуговування виробничих споруд, виданого 30.12.2010 року. На формування показників декларацій мали вплив площі використаних земельних ділянок та довідка № 40/01-15/3721 про нормативну грошову оцінку від 22.07.2008 року.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним, об'єктом плати за землю є земельна ділянка, плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 ПК України власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) є платниками податку за землю.

Згідно з пунктом 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до пункту 274.1 статті 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу ( стаття із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012).

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Ухвалами Львівської міської ради № 2712 від 18.06.2009 року, № 37 від 16.12.2010 року, № 369 від 31.03.2011 року введено в дію нову нормативну грошову оцінку землі у м. Львові у 2011 році.

Так, Ухвалою Львівської міської ради № 369 від 31.03.2011 року «Про деякі питання нарахування та сплати за землекористування у зв'язку із введенням в дію 2011 році грошової оцінки земель м. Львова» визначено, що при поданні першої декларації разом з нею подається довідка про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З 01.04.2011 року платники, які подали податкову декларацію у 2011 році відповідно до грошової оцінки земель отриманої до 01.01.2011 року, з 01.01.2011 року звертаються до органу земельних ресурсів в м. Львові та отримують нові довідки про нормативну грошову оцінку, після чого, вони зобов'язані здійснити перерахунок платежів з врахуванням ухвал Львівської міської ради № 37 від 16.12.2010 року, №369 від 31.03.2011 року .

Платники, які не встигли отримати нових довідок про нормативну грошову оцінку у 2011 році, зобов'язані сплачувати орендну плату та земельний податок згідно поданих раніше податкових декларацій та розрахунків платежів. Як тільки ці платники отримають довідку про нормативну грошову оцінку у 2011 році, вони зобов'язані здійснити перерахунок платежів з врахуванням пільг згаданих в ухвалах від 16.12.2010 року № 37 та від 31.03.2011 року № 369 та сплатити різницю коштів за землекористування з 01.01.2011 року до моменту подання нових розрахунків.

Відповідно до п. 2.8. Ухвали № 369 Львівської міської ради від 31.03.2011 року платники земельного податку здійснюють сплату земельного податку за період прийняття цієї ухвали до часу введення в дію відкоригованої грошової оцінки земель м. Львова з пільгою 60 відсотків від суми нарахованих платежів, що зараховуються до міського бюджету м. Львова.

Згідно з п.1.1 та 1.2 Ухвали Львівської міської ради №1372 від 22.03.2012 року сплата земельного податку з 01.01.2012 року до 01.04.2012 року здійснюється з врахуванням пільги в розмірі 30 відсотків, з 01.04.2012 по 31.12.2012 року із застосуванням пільги в розмірі 60 відсотків від суми нарахованих платежів, зарахованих до міського бюджету м. Львова.

Відповідно до статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, посадовими особами, а також громадянами, які постійно проживають на відповідній території.

Як зазначив відповідач, відповідно до звіту про незалежну оцінку, проведену ПП «Компанія «Експерт», загальна площа адміністративно-складського приміщення, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 226 становить 10126,6 м. кв. Площа приміщень, зданих в оренду в період з 01.07.2011 року по 30.04.2012 року - 6636,1 м. кв., за період з 01.05.2012 року по 31.12.2012 року - 9025,1 м. кв.

При проведенні перевірки податковим органом встановлено, що позивач за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року не займався виробництвом, а лише здавав в оренду власні нежитлові приміщення.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова надано запит від 16.04.2013 року № 4618/22-10 до управління держкомзему у м. Львові щодо нормативної грошової оцінки для земель комерційного використання по земельній ділянці, яка знаходиться у власності ТзОВ ДП «Новокаса» площею 0,7103 га за адресою м. Львів, вул.. Городоцька, 226. Згідно відповіді від 18.04.2013 року № 40/6/138 нормативна грошова оцінка вказаної ділянки у 2011-2012 роках становила 7 242 716,01 грн.

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 289.1 статті 289 ПК України визначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Законом України «Про оцінку земель» визначено правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні, він спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Згідно з статтею 1 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 затверджено «Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», який визначає категорії земель за функцією використання та коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки тієї чи іншої категорії саме за цим критерієм. Зокрема, згідно з цим порядком, за функцією використання землі поділяється на: землі житлової забудови; землі промисловості; землі досліджень та розробок; землі гірничої промисловості і гірничих розробок; землі комерційного використання; землі громадського призначення; землі транспорту, зв'язку; землі технічної інфраструктури; інші землі; землі змішаного використання.

При цьому, статтею 19 Земельного кодексу України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Тобто, законодавство України поділяє землі України за цільовим призначення та, крім цього, за функцією використання.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05 листопада 1998 року № 377, зареєстрованою в Мінюсті України 14 грудня 1998 року за № 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Відповідно до цієї Інструкції відповідно до видів економічної діяльності (додаток № 3), які проводяться на землях комерційного призначення віднесено, зокрема, операції із здавання під найм власної нерухомості.

Отже, цільове призначення земельної ділянки та її функціональне використання є різними поняттями. Проте, позивачем в обґрунтуваннях позовних вимог вони ототожнюються.

Оскільки при нормативній грошовій оцінці береться за основу функціональне використання земельної ділянки, а не її цільове призначення, суд вважає помилковим обґрунтування позивача щодо цільового призначення земельної ділянки у випадку передання в оренду приміщень, які на ній розташовані.

Як зазначалося вище, відповідно до довідки № 40/0/-15/5023 про правовий статус земельної ділянки, виданої Головним управлінням Держкомзему у Львівській області 09.12.2010 року, зазначена ділянка за категорією земель відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вказана довідка не є новою нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки ТзОВ «ДП «Новокаса», як про це зазначає у позові позивач (арк. справи 6), а лише є довідкою про правовий статус земельної ділянки.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, позивач не звертався до управління Держкомзему у м. Львові для отримання довідки щодо нової грошової оцінки землі та не подавав уточнюючий розрахунок про збільшення податкового зобов'язання по земельному податку, відповідно до вимог пункту 286.2 статті 286 ПК України.

В матеріалах справи наявні дані відділу Держземагенства у м. Львові від 18.04.2013 року № 40/6/138, відповідно до яких нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться у власності ТзОВ ДП «Новокаса» площею 0,7103 га за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 226 у 2011-2012 роках становила 7242 716,01 грн.

Оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 7242 716,01 грн., то, згідно з розрахунком, наведеними податковим органом в акті перевірки, Товариством занижено плату земельного податку у ІV кварталі 2011 році в розмірі 4936,10 грн., у 2012 році в розмірі 13571,17 грн.

Також суд зазначає, що в акті перевірки та рішенні про результати розгляду скарги відсутні посилання податкового органу на пункт 276.5 статті 276 ПК України (які набирають чинності з 01 січня 2015 року), як вказує позивач у позовній заяві.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно з статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача безпідставні, не підтверджені матеріалами справи, не доведені у судовому засіданні, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 94 КАС України, судові витрати позивачеві, якому відмовлено в позові не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 17 січня 2014 року.

Суддя М.В. Лейко-Журомська