Ухвала суду № 36682611, 16.01.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бойко М.І.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 року справа №805/13906/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., судів Василенко Л.А., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Варчук О.М., за участю представника позивача Стрілкової Н.В., представника відповідача Лисенкова Д.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщені суду апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року у справі № 805/13906/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Межрегіонального головного управління Міндоходів від 22.08.2013 р. № 0000254010/3693/40-10-05763599 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2013 р. на суму в розмірі 8473,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в разі порушення продавцем порядку заповнення податкової накладної, покупець таких товарів має можливість скористатися своїм правом та подати заяву зі скаргою на постачальника товарів з податковою декларацією з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбувся факт сплати податку або факт отримання придбаних товарів. При цьому апелянт зазначає, що у разі формування податкового кредиту на підставі заяви зі скаргою на постачальника товарів та яка подана не в звітному податковому періоді, то положення абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України до спірних правовідносин не застосовуються.

Представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у відповідача та є платником податку на додану вартість.

Посадовими особами відповідача було проведена камеральна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2013 р., за результатами якої складено Акт перевірки від 09.08.2013 р. № 69/40-10/05763599 (далі Акт перевірки).

Згідно акту перевірки позивачем порушено п. 198.2. ст.198; абз.11 п. 201.10 ст.201, п. 200.3. ст. 200 ПК України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту за червень 2013 р. на 8473 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за червень 2013 р. у зазначеному розмірі. Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем при включенні до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, які постачальниками не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, подано заяву із скаргою на таких постачальників не в звітному податковому періоді.

22.08.2013 року на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000254010/3693/40-10-05763599 (а.с.55), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 8473 грн.

Також встановлено, що суму спірного податкового кредиту 8473 грн. позивачем було сформовано за результатами операцій з придбання товарів у ТОВ "Віка-Україна" на суму 7836,76 грн. (в т. ч. ПДВ 1567,36 грн.) у серпні 2012 р. (податкова накладна від 15.08.2012 р. № 8); у МПП "Норма" на суму 2400,00 грн. (в т. ч. ПДВ 480,00 грн.) у листопаді 2012 р. (податкова накладна від 13.11.2012 р. № 30); у ТОВ "Шенк процесс Україна" на суму 32130,00 грн. (в т. ч. ПДВ 6426,00 грн) у травні 2013 р.(податкова накладна від 31.05.2013 р.

У зв'язку з відсутністю реєстрації вказаних накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних позивач включив до податкового кредиту у декларації за червень 2013 р. суми ПДВ за вищевказаними податковими накладними та надав до декларації Додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну» з копіями податкових накладних та первинних документів, які підтверджують факт виникнення податкових зобов'язань.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи та не є спірними.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог Податкового кодексу України, заява із скаргою на постачальника товарів подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а право на включення відповідних сум зберігається за платником податків протягом 365 днів, тому порушень законодавства позивачем не допущено, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Згідно пункту 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Аналіз вказаних норм свідчить, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними протягом 365 днів з дати їх складання.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з відсутністю реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, виданих позивачу його контрагентами, позивач включив до податкового кредиту у декларації за червень 2013 р. суми ПДВ за вищевказаними податковими накладними та надав до декларації Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну з копіями податкових накладних та первинних документів, які підтверджують факт виникнення податкових зобов'язань».

Тобто, скориставшись своїм правом в продовж строку, визначеного пунктом 198.6 ПК України, позивач подав відповідну заяву до податкового органу в порядку визначеному абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України, що в сою чергу є підставою для включення сплачених сум ПДВ у сумі 8473 грн. до податкового кредиту за декларацію за червень 2013 р. в межах 365 днів з дати складання відповідних податкових накладних, а тому приймаючи рішення про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 8473 грн. відповідач діяв неправомірно.

Посилання апелянта на те, що позивач повинен був подати заяву зі скаргою на постачальника товарів з податковою декларацією з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбувся факт сплати податку або факт отримання придбаних товарів, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки положення абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) не містили застережень щодо строку подання заяви із скаргою на постачальника товарів, а тому, як вірно було зазначено судом першої інстанції, в даному випадку застосуванню підлягають положення абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, відповідно до якої право на включення сум ПДВ до податкового кредиту зберігається за платником податку протягом 365 днів.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року у справі № 805/13906/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 17 січня 2014 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова