Постанова № 36682589, 25.12.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 р. м. Чернівці Справа №824/2418/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Григораша В.О.;

секретаря судового засідання - Сопко В.Ю.;

за участю:

представника позивача - Штефанчук C.В.;

представник відповідача - Довганич К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління юстиції у Чернівецькій області до Виконавчої дирекції обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління юстиції у Чернівецькій області (позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с. 29), просило визнати незаконним та скасувати рішення Чернівецької міської виконавчої дирекції обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (відповідач) від 21.10.2013 року №258 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в частині стягнення витрат по санаторно-курортних путівках в розмірі 8479,27грн. та штрафу за неправомірне використання коштів в розмірі 4239,64грн., всього в сумі 12718,91грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки використання путівок на санатарно-курортне лікування, відповідачем встановлено порушення п. 4.1., 4.2. та п. 4.9. Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 року №12 (Порядок №12), в результаті чого, до заліку не прийнято кошти в сумі 4284,00 грн. за видачу санатарно-курортної путівки №012311 до ТОВ "Санаторій Поділля" м.Хмільник та кошти в сумі 4200,00 грн. за видачу санаторно-курортної путівки №000499 до ДП Санаторій "Орлине гніздо" ЗАО "Укрпрофоздоровниця".

Позивач вважає, що при прийняті спірного рішення відповідачем помилково застосовано положення п. 4.1. та п. 4.9. Порядку №12, оскільки при видачі ОСОБА_3 санатарно-курортної путівки №012311 до ТОВ "Санаторій Поділля" м.Хмільник йдеться не про виділення путівки для спільного санаторно-курортного лікування чоловіка та дружини, а про поділ путівки між особами, процедура якого регулюється п. 4.11. Порядку №12. Положення п. 4.11. Порядку №12 не передбачають надання довідки форми №70/о та довідки з місця основної роботи особи про те, що вона не користувалась такою соціальною послугою протягом календарного року, а тому відмова відповідача у зарахуванні коштів, спрямованих на санаторно-курортне лікування ОСОБА_3, та твердження про використання їх з порушенням чинного законодавства є безпідставними.

Що стосується порушення при видачі санаторно-курортної путівки №000499 до ДП "Санаторій "Орлине гніздо" ЗАО "Укрпрофоздоровниця" ОСОБА_4 позивач вважає, що при прийняті спірного рішення відповідачем помилково встановлено порушення п. 4.2 Порядку №12, оскільки путівку було видано в період відпустки цього працівника. Позивач зазначає, що відповідно до наказу Головного управління юстиції від 27.07.2013 року №372/в відпустка ОСОБА_4 була надана з 01.08.2012 року по 15.05.2012 року. З пояснень ОСОБА_4 слідує, що путівку він отримав в період відпустки і в санаторно-курортному закладі перебував саме в період відпустки. З наведеного вважає, що кошти в сумі 4200 грн. за видачу санаторно-курортної путівки №000499 помилково не прийняті відповідачем до заліку.

Враховуючи зазначене позивач вважає, що рішення відповідача від 21.10.2013 року №258 в частині стягнення витрат по санаторно-курортних путівках в розмірі 8479,27грн. та штрафу за неправомірне використання коштів в розмірі 4239.64грн., всього в сумі 12718,91грн. є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідач не погоджуючись із позовними вимогами надав суду письмові заперечення в яких зазначив що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а рішення від 21.10.2013 року №258 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності є законним та обґрунтованим, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі з наступних підстав. Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Представниками відповідача, в період з 01.07.2012 року по 30.06.2013 року проведена перевірка з питань правильності використання позивачем коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Під час перевірки правомірності витрачання коштів Фонду на санаторно-курортного лікування встановлено наступне:

- санаторно-курортна путівка № 000499 (накл. № 0436 від-20.07.2012 року) до ДП "Санаторій "Орлине гніздо" ЗАО "Укрпрофоздоровниця" вартістю 5250,00 грн. з датою заїзду 31.07.2012 року, тривалістю лікування 21 день виділена згідно рішенням комісії (протокол №5 від 29.06.2012 року) застрахованій особі ОСОБА_4 В порушення п. 4.2 Порядку №12 путівка виділена не в період відпустки. Згідно наказу №372/в від 27.07.2012року, відпустка надана з 01.08.2012 року по 15.08.2012 року. ОСОБА_4 31.07.2012 року та з 16.08.2012 року по 20.08.2012 року знаходився на роботі, про що свідчіть табель обліку робочого часу. Згідно відповіді санаторія "Орлине гніздо" на запит обласного відділення Фонду, ОСОБА_4 з 31.07.2012 року по 20.08.2012 року перебував в санаторії. Кошти в сумі 4200,00 грн. (5250,00-1050,00=4200,00) використані з порушенням чинного законодавства не прийнято до заліку.

- санаторно-курортна путівка №012311 (накл. №0864 від 24.10.2012року) до TOB "Санаторій "Поділля" м. Хмільник вартістю 5355,00 грн. з датою заїзду 16.12.2012 року тривалістю лікування 21 день виділена згідно з рішенням комісії (протокол №6 від 12.10.2012 року) застрахованій особі ОСОБА_3 за 20 відсотків вартості. За даною путівкою перебували на оздоровленні ОСОБА_3 з чоловіком ОСОБА_5 з 17.12.2012 року по 30.12.2012 року про що свідчіть зворотній талон. Довідка про те, що ОСОБА_5 працює і є застрахованою особою та медична довідка для одержання путівки (форма №070/о) відсутні, що є порушенням п. 4.1 та п. 4.9 Порядку №12. Кошти Фонду в сумі 4284,00 грн. (5355,00-1071,00=4284,00) використані з порушенням чинного законодавства не прийнято до заліку.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 03.10.2013 року, яким, зокрема, зафіксовано порушення позивачем п. 4.1., 4.2. та п. 4.9. Порядку №12, що призвело до неправомірних витрат за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності по санаторно-курортних путівках в розмірі 8482,00 грн. (а.с.9-14).

Не погоджуючись з висновками, викладеними у акті перевірки, позивач 08.10.2013 року подав на них свої заперечення в частині використання путівок на санаторно-курортне лікування. Розглянувши заперечення на акт перевірки, відповідач листом від 21.10.2013 року №01-13/2631 повідомив позивача, що доводи викладені в заперечені є не обґрунтованими, а вимоги не підлягають задоволенню (а.с.15-16).

Розглянувши матеріали документальної планової перевірки, 21.10.2013року відповідачем винесено рішення №258 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким визначено загальна сума страхових коштів, яка підлягаю поверненню становить 16631,69 грн., з яких: сума неправомірно витрачених коштів у розмірі 11087,79 грн.; штраф у розмірі 50% неправильно витрачених страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг у розмірі 5543,90грн. (а.с.17-18). Сума коштів, яка підлягає поверненню за порушення п. 4.1., 4.2. та п. 4.9. Порядку №12 становить 12723,00 грн., з яких: сума неправомірно витрачених коштів у розмірі 8482,00 грн.; штраф у розмірі 50% неправильно витрачених страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг у розмірі 4241,00грн.

Вважаючи рішення відповідача від 21.10.2013року №258 протиправним, позивач звернувся до суду із вимогою про його скасування.

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 р. №2240-III (далі - Закон №2240-III). Одним із принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням є законодавче визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону №2240-III).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону №2240-III, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються на фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей.

Згідно ст. 47 Закону №2240-III для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань. Обсяг коштів для забезпечення оздоровчих заходів визначається бюджетом Фонду.

Умови отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, сплаченого за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідно до Закону №2240-III визначені Порядком отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 року№12 (Порядок №12).

Оскаржуючи рішення відповідача від 21.10.2013 року №258 про повернення коштів Фонду в розмірі 4200,00грн. та застосування фінансових санкцій в частині стягнення витрат по санаторно-курортній путівці №000499, виданої працівнику - ОСОБА_4, позивач вважає, що під час перевірки відповідачем безпідставно зроблено висновок про порушення п.4.2. Порядку №12, оскільки путівку було видано в період відпустки цього працівника.

Згідно п.4.1. Порядку №12 рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма № 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.1999року №302 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)").

Пунктом 4.2 Порядку №12 встановлено, що відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація, яке є основним місцем роботи застрахованої особи, видає путівку до санаторію в період відпустки, а до санаторію-профілакторію - в період відпустки, без відриву від виробництва, за умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено, що 21.06.2012 року начальник відділу державної виконавчої служби Хотинського управління юстиції ОСОБА_4 звернувся до голови комісії з соціального страхування Головного управління юстиції у Чернівецькій області із заявою про виділення йому путівки на санаторно-курортне лікування впродовж 2012 року (а.с.54). Згідно медичної довідки №190 від 19.07.2012 року (форма №070/о), ОСОБА_4 рекомендовано санаторно-курортне лікування в санаторії (а.с.55). У зв'язку із зазначеним, позивач звернувся до відповідача із заявкою про виділення однієї путівки на санаторно-курортне лікування на 2012 рік у санаторно-курортному закладі - Крим (а.с.57). Згідно Довідки №0113/271 від 05.09.2013 року Дочірнього підприємства "Санаторій "Орлине гніздо" по путівці №000499 з 31.07.2012 року по 20.08.2012року (21 календарний день) санаторно-курортне лікування в ДП "Санаторій "Орлине гніздо" ЗАО "Укрпрофздравница" проходив ОСОБА_4 (а.с.56). Згідно наказу від 27.07.2012 року №372/в "Про надання відпустки" ОСОБА_4 надано відпустку за сімейними обставинами без збереження заробітної плати тривалістю 15 календарних днів з 01 по 15 серпня 2012 року (а.с.59). Відповідно до табелю обліку використання робочу часу за липень 2012 року, ОСОБА_4 31.07.2012 року перебував на робочому місці, а згідно табелю обліку використання робочу часу за серпень 2012 року, ОСОБА_4 перебував у відпустці з 01.08.2012року по 15.08.2012 року, а з 16.08.2012 року перебував на робочому місці (а.с.66).

Виходячи з встановлених обставин справи, суд робить висновок, що санаторно-курортна путівка №000499 із зазначенням дати заїду з 31.07.2012 року по 20.08.2012 року тривалістю 21 календарний день видана застрахованій особі ОСОБА_4 не в період відпустки, оскільки згідно наказу від 27.07.2012 року №372/в ОСОБА_4 перебував у відпустці тривалістю 15 календарних днів в період з 01.08.2012року по 15.08.2012 року, що також підтверджується табелем обліку використання робочу часу за липень-серпень 2012 року.

Зазначене свідчить про те, що санаторно-курортна путівка №000499 видана позивачем застрахованій особі ОСОБА_4 не період відпуски, що є порушенням п. 4.2 Порядку №12, а тому твердження позивача про те, що вказану путівку було видано в період відпуски є безпідставними та необгрунтованими.

Крім того, оскаржуючи рішення відповідача від 21.10.2013 року №258 про повернення коштів Фонду в сумі 4284,00 грн. та застосування фінансових санкцій в частині стягнення витрат по санаторно-курортній путівці №012311, виданої працівнику - ОСОБА_3, позивач вважає, що під час перевірки відповідачем безпідставно зроблено висновок про порушення п.4.1, п.4.9 Порядку №12, оскільки в даному випадку йдеться не про виділення путівки для спільного санаторно-курортного лікування чоловіка та дружини, як встановлено п.4.9. Порядку №12, а про поділ путівки між особами, процедура якого регулюється п.4.11. цього Порядку.

Пунктом 4.9. Порядку №12 передбачено, що комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про виділення путівки (путівок) згідно з медичними показаннями для спільного санаторно-курортного лікування чоловіка, дружини, які працюють на цьому підприємстві та перебувають у шлюбі, або їх дітей віком від 4 до 18 років, у тому числі для члена сім'ї (дружини або чоловіка), який працює на іншому підприємстві і є застрахованою особою, та члена сім'ї, який навчається у вищому навчальному закладі з денною формою навчання.

Путівка члену сім'ї, який працює на іншому підприємстві (навчається у вищому навчальному закладі з денною формою навчання), видається за умови надання довідки з місця його основної роботи (навчання) про те, що він не користувався цією соціальною послугою протягом календарного року.

Згідно із пунктом 4.11 Порядку №12 отримання застрахованими особами та членами їх сімей санаторно-курортного оздоровлення, сплаченого за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про поділ путівки для спільного санаторно-курортного лікування застрахованої особи та члена її сім'ї, що працює (дружини або чоловіка, які перебувають у шлюбі), у тому числі на іншому підприємстві (застрахованої особи), або її дитини віком від 4 до 18 років, застрахованої особи та члена її сім'ї, який навчається у вищому навчальному закладі з денною формою навчання, а також для двох застрахованих осіб, що працюють на одному підприємстві, за умови попереднього отримання письмового погодження адміністрації санаторно-курортного закладу і терміну лікування кожної особи не менше 12 діб.

На думку суду, позивач помилково обґрунтовує свою позицію посилаючись на п. 4.11. Порядку №12, оскільки вказана норма регламентує порядок взаємодії комісії соціального страхування та адміністрації санаторно-курортного закладу з питань можливості поділу вже виділеної путівки застрахованій особі для спільного санаторно-курортного лікування з членом її сім'ї, у відповідності до п. 4.1. та п. 4.9. цього Порядку.

Згідно підпункту 3.1.7. пункту 3.1. Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23 червня 2008 року № 25, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства веде облік застрахованих осіб, їх дітей, а також осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, які потребують санаторно-курортного лікування, оздоровлення в дитячих оздоровчих закладах, контролює видачу застрахованим особам путівок, новорічних подарунків згідно з рішеннями комісії.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено, що 08.06.2012 року державний нотаріус Першої чернівецької державної нотаріальної контори ОСОБА_3 звернулась до голови комісії з соціального страхування Головного управління юстиції у Чернівецькій області із заявою про виділення їй путівки на санаторно-курортне лікування протягом 2012 року (а.с.60). Відповідно до медичної довідки від 07.12.2012 року (форма №070/о) ОСОБА_3 рекомендовано санаторно-курортне лікування в санаторії для хворих опорно-руховим апаратом (а.с.61). У зв'язку із зазначеним, позивач звернувся до відповідача із заявкою про виділення однієї путівки на санаторно-курортне лікування на 2012 рік у санаторно-курортному закладі - "Поділля" м. Хмільник (а.с.62).

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 було виділено путівку до Санаторію "Поділля" м. Хмільник за №012311, з терміном перебування 21 календарний день, в період з 16.12.2012року по 05.01.2013року. Позивач звернувся до Санаторію "Поділля" м. Хмільник із листом від 06.12.2012 року №01-17/519 в якому просить розподілити термін перебування (з 16.12.2012року по 05.01.2013року) у санаторії за путівкою №012311, виданої на ім'я ОСОБА_3, між нею та її чоловіком ОСОБА_5 на 12 днів з доплатою за 3 дні (а.с.70). З зворотного талану путівки №012311 встановлено, що ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_5 перебували в Санаторії "Поділля" в період з 17.12.2012року по 30.12.2012року (а.с.63). З пояснень представника позивача також встановлено, що чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_5 є непрацюючим, а тому довідки про те, що він є застрахованою особою відсутні.

Як встановлено з матеріалів справи та не заперечувалось в ході судового розгляду представником позивача, що санаторно-курортну путівку №012311 виділену ОСОБА_3 було розподілено між нею та її непрацюючим чоловіком ОСОБА_5 без надання останнім довідки форми № 070/о, як цього вимагає п. 4.1 Порядку №12. Крім того, під час судового розгляду також встановлено, що питання поділу виділеної ОСОБА_3 путівки №012311 у відповідності до п.4.11 Порядку №12 не розглядалося комісією із соціального страхування та відсутнє письмове погодження санаторно-курортного закладу на поділ путівки №012311. Отже, путівка №012311 була поділена самостійно в порушення існуючого Порядку №12.

Зазначені обставини свідчать про те, що санаторно-курортна путівка №000499 видана позивачем застрахованій особі ОСОБА_3, видана та використана з порушенням п. 4.1, п. 4.9. та п.4.11 Порядку №12.

Згідно пункту 6.2. Порядку №12, сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону №2240-III, страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про правомірність рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове соціальне страхування в зв'язку тимчасовою втратою працездатності від 21.10.2013 року №258, в частині повернення коштів Фонду та застосованих до позивача фінансових санкції на загальну суму 12723,00 грн., з яких: сума неправомірно витрачених коштів у розмірі 8482,00 грн., яка підлягає поверненню; штраф у розмірі 50% неправильно витрачених страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг у розмірі 4241,00грн.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів належним чином правомірність винесеного ним рішення, в той час як позивач, будучи також суб'єктом владних повноважень, не надав достатніх та належних доказів зворотного, у зв'язку із чим у задоволенні адміністративного слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Ухвалою суду від 08.11.2013 року, на підставі заяви позивача та відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Розмір судового збору, що підлягав до сплати позивачем при зверненні до адміністративного суду з позовом майнового характеру згідно Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011року №3674-VI становив 1720 грн. 50 коп. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати * 1147грн.) - належить до сплати позивачем, в зв`язку з відмовою в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 70, 71, 86, 88, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Головного управління юстиції у Чернівецькій області судовий збір розмірі 1720 грн. 50 коп., до спеціального фонду Державного бюджету України (код економічної класифікації доходів бюджету - 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)"; рахунок - 31219206784002; одержувач - УДКСУ у м. Чернівцях, 22030001; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37978173; банк отримувача - ГУДКСУ у Чернівецькій області; МФО - 856135).

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 30 грудня 2013 року.

Суддя Григораш В.О.