Постанова № 36682015, 28.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

28 листопада 2013 року 14:21 год. №826/16338/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Левченко І.В.,

представників: позивача - Шевченко О.І., відповідача - Колодяжної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Сінта-сервіс" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управ-ління Міндоходів у м.Києві (далі - ДПІ) про визнання протиправним і скасування податко-вого повідомлення-рішення від 20.05.2013 №0001482260,

в с т а н о в и в:

Позов обґрунтовано відсутністю вказаних в акті перевірки порушень та правомірністю формуваня позивачем податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ПНВП "Техніка", що підтверджено належно оформленими податковими накладними.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позов з наведених підстав.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення, в яких просить відмовити в позові, посилаючись неможливість реального здійснення господар-ських операцій з ПНВП "Техніка".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 13.05.2013 №964 та згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку пози-вача з питань достовірності, повноти і своєчасності сплати ПДВ та нарахування податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПНВП "Техніка" за липень 2012р., за результатами якої відповідачем складено акт від 15.05.2013 №1522/22-621-33542869 і винесено позивачу податкове повідомлення-рішення від 20.05.2013 №0001482260, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 237088 грн. (у т.ч.: основний платіж - 158059 грн., штраф - 79029 грн.).

Спірне грошове нарахування здійснено за порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК, що, як зазначено в акті, призвело до заниження ПДВ за липень 2012р. на 158059 грн.

Згідно з актом зміст порушення полягає у тому, що за висновком відповідача господарські зобов'язання між позивачем і ПНВП "Техніка" не створюють реальних право-вих наслідків, тому формування податкового кредиту з ПДВ є неправомірним. Вказані вис-новки зроблено відповідачем на підставі акта ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетров-ська ДПС від 21.12.2012 №7197/229/19099225 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПНВП "Техніка" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків БПП "Сура" за період вересень, листопад 2011р., їх реаль-ності та повноти відображення в обліку, в якому зазначено про відсутність ПНВП "Техніка" за місцезнаходженням, а також встановлено відсутність у останнього об'єктів оподаткування по операціях із продажу товарів та послуг підприємствам-покупцям у 2011-2012 роках.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкових повідомлень-рішень.

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здій-нення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК).

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату това-рів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податко-вою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч. 2 ст. 3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9) та які повинні містити обов'язкові реквізити первинних документів, визначені у ч. 2 ст. 9.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалі-зується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господар-ських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вірно встановлено перевіркою, позивачем відображено в податковому обліку з ПДВ результати фінансово-господарських відносин з ПНВП "Техніка" та задекларовано у складі податкового кредиту з ПДВ за липень 2012р. 158058,60 грн.

Також, перевіркою вірно встановлено, що вказані суми віднесені позивачем до подат-кового кредиту на підставі податкових накладних ПНВП "Техніка", виписаних у зв'язку з придбанням позивачем будівельних матеріалів на підставі договору від 02.07.2012 №21, копія якого наявна у справі.

До перевірки позивач надав необхідні податкові накладні ПНВП "Техніка", перелік яких відображено в акті, що підтверджують нарахування ПДВ на загальну суму 158058,60 грн., а також накладні на відпуск товарів. Відсутність необхідних податкових накладних перевіркою не встановлено і в акті не зазначено.

Разом з тим, дослідивши подані позивачем докази та оцінивши їх у сукупності з інши-ми матеріалами справи, суд дійшов висновку про їх недостатність для підтвердження реаль-ності (фактичності) здійснення господарських операцій, що вбачається з наступного.

Так, відповідно умов договору асортимент, кількість та ціна на кожну партію товару визначається на підставі заявок Покупця у рахунках-фактурах Постачальника (п. 1.2, п. 1.3). Поставка товару здійснюється на умовах СPT шляхом доставки товару на склад покупця після проведення оплати за товар відповідно до виставленого Покупцю рахунку-фактури на підставі поданої ним заявки (п. 2.2). Право власності на товар до Покупця переходить лише з моменту підписання видаткової накладної, а також повної оплати вартості поставленого товару (п. 2.5).

Таким чином, фактичне виконання умов договору з поставки товарів передбачає наяв-ність заявок позивача на товар, складених ПНВП "Техніка" і прийнятих позивачем до оплати рахунків-фактур, а також платіжних документів, підтверджуючих оплату товару. Крім цього, умови поставки СРТ означають, що продавець доставить товар названому йому перевізнику, та зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту приз-начення.

Відповідач не надав до перевірки і суду необхідних заявок Покупця, рахунків-фактур Продавця, платіжних документів про оплату товарів. Під час розгляду справи судом окремо витребовувалися від позивача зазначені документи, проте представником позивача таких документів суду не надано, у зв'язку з їх відсутністю як зазначив представник позивача, що унеможливлює встановлення і перевірку фактичних обставин господарських операцій та достовірність зазначених в накладних відомостей.

У своїх поясненнях представник позивача зазначила, що перевезення товарів здійсню-валося засобами позивача, зокрема вантажним автомобілем КАМАЗ-5511 АА7985МО, на підтвердження чого надала суду копії ряду подорожніх листів вантажного автомобіля: від 04.07.2012 №786458, від 06.07.2012 №786460, від 15.07.2012 №786474, від 07.07.2012 №786462, від 08.07.2012 №786463, від 09.07.2012 №786465, від 10.07.2012 №786466, від 14.07.2012 №786473, від 11.07.2012 №786470, від 13.07.2012 №786472, від 16.07.2012 №786476, від 08.08.2012 №786504, від 18.07.2012 №786478, від 17.07.2012 №786477, від 04.08.2012 №786498, від 19.07.2012 №786479, від 05.08.2012 №786499, від 21.07.2012 №786481, від 20.07.2012 №786480, від 22.07.2012 №786483, від 23.07.2012 №78648885, від 24.07.2012 №786487, від 07.08.2012 №786502, від 09.08.2012 №786506, від 06.08.212 №786501, від 02.08.2012 №786496, від 25.07.2012 №786488, від 27.07.2012 №786491, від 29.07.2012 №786493, від 03.08.2012 №786497, від 26.07.2012 №786490, від 01.08.2012 №786495, від 30.07.2012 №786493.

Проте суд не бере до уваги вказані пояснення і надані копії подорожніх листів, оскільки вони суперечать визначеним договором умовам його виконання, а найменування і кількість вантажів у подорожніх листах не відповідає номенклатурі і кількості товару, зазна-ченого у накладних, та датам складення накладних на відпуск товарів, що спростовує належ-ність цих подорожніх листів до поставки зазначеного в накладних товарів. Інших фактичних даних щодо місця поставки товарів і обставин перевезення вантажів представник позивача суду не зазначила, доказів не надала.

Надана представником позивача оборотно-сальдова відомість по рахунку 10 (необо-ротні активи за 01.07.12-31.08.12) також не містить даних, які б свідчили про фактичну поставку ПНВП "Техніка" товарів відповідного найменування і кількості.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність належного доку-ментального і фактичного підтвердження здійснення ПНВП "Техніка" господарських опера-цій з поставки матеріалів, а відображена у накладних та податкових накладних інформація про господарські операції не підтверджується іншими доказами про їх фактичне здійснення.

Не спростовують наявність вказаних порушень і не доводять фактичного придбання позивачем товару саме у ПНВП "Техніка" надані позивачем до суду договори підряду, скла-дені на їх виконаня акти здачі приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних робіт тощо, які, як зазначила представник позивача, підтверджують використання поставлених ПНВП "Техніка" будівельних матеріалів при виконанні позивачем власних зобов'язань перед ПАТ "Дніпровська Пристань", ПАТ "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 30.01.2004 із Українською студією телевізій-них фільмів", Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України та ін.

Посилання позивача на статус ПВНП "Техніка" як платника ПДВ не спростовують наявність вказаних порушень і не доводить фактичності поставки товарів. Констатація пози-вачем того, що платник податків не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни його контрагентами, загалом є вірною, але в даному випадку ця теза не спрос-товує допущені саме позивачем порушення податкового законодавства і не звільняє оста-ннього від настання відповідних юридичних наслідків.

З урахуванням викладеного, лише формальна наявність у справі накладних і податко-вих накладних, не є достатнім і беззаперечним документальним і фактичним підтвердженням виконання ПВНП "Техніка" поставки товарів згідно з договором від 02.07.2012 №21 і не дає можливість суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій, що вказує на відсутність підстав для формування валових витрат і податкового кредиту.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновками відповідача про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за липень 2012р. 158059 грн. по контрагент у ПВНП "Техніка".

Як вірно встановлено перевіркою, вказані порушення призвели до заниження ПДВ на 158059 грн., тому донарахування вказаних податкових зобов'язань і застосування штрафних санкцій відповідає вимогам пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, ст.123 ПК і суд не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення.

Водночас суд не бере до уваги надану відповідачем копію акта ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ДПС від 21.12.2012 №7197/229/19099225, як недопустимий доказ по справі, оскільки постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністратив-ного суду від 04.04.2013 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.05.2013, серед іншого визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, які полягають у проведенні перевірки ПНВП "Техніка", в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №7197/229/19099225 від 21.12.2012.

Проте помилковість таких посилань відповідача в акті у даному випадку не може бути достатньою підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, адже не спростовує встановленої судом відсутності у позивача належно оформлених перви-нних документів по взаємовідносинам з ПВНП "Техніка", на основі яких ґрунтуються дані бухгалтерського та податкового обліку.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 122, 138, 158-163 КАС

п о с т а н о в и в:

Відмовити Приватному підприємству "Сінта-сервіс" у задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова мо-же бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко