Ухвала суду № 36681918, 15.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" січня 2014 р. м. Київ К/9991/6892/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2011 у справі №2а-10306/09/2670 за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Кримської філії до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в Автономій Республіці Крим про скасування рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Кримської філії (далі - УДППЗ «Укрпошта» в особі Кримської філії, позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (далі - СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, відповідач) про скасування рішення №0000514210 від 14.05.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у частині, що не була скасована рішенням Державної податкової адміністрації в місті Києві №2464/10/25-214 від 02.07.2009 «Про результати розгляду скарг».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2011, у задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на правомірність застосування штрафних санкцій.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач 03.02.2011 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 15.03.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2011, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 19 Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1995 №509-ХІІ, Указу Президента України від 817/98 від 23.07.1998 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008 №355, ст.ст. 62, 64 Господарського кодексу України, ст. 4 Закону України «Про підприємництво» від 26.02.1991 №785-ХІІ, п. 9 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №966-ХІV, ст.ст. 2, 12, 13, 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, абз. 5 пп. 8.5 п. 8 Регламенту адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 09.02.2006 №62, п. 4 ст. 7, ст. 9, п. 4 ст. 11, ст. 49, ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що працівниками Красноперекопської ОДПІ на підставі направлень від 07.04.2009 №152/23-30, №153/23-30 було проведено перевірку Красноперекопськ-3 Центру поштового зв'язку №7 (КЦПЗ №7) Кримської дирекції держпідприємства «Укрпошта», щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої контролюючим органом складено акт від 07.04.2009 №0058/01/07/23/01185786.

Начальником відділення поштового зв'язку - Ібрагімовою Світланою Іванівною у підписанні акту перевірки було відмовлено, про що свідчить акт про відмову від підписання матеріалів перевірки №188/23-30/01185786 від 07.04.2009, в результаті чого акт проведення перевірки від 07.04.2009 №0058/01/07/23/01185786 було направлено на адресу позивача засобами поштового зв'язку.

На підстав акту перевірки від 07.04.2009 №0058/01/07/23/01185786, податковим органом прийнято рішення №0000514210 від 14.05.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 284252,80грн. за порушення позивачем п.п. 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у не оприбуткуванні товарно-матеріальних цінностей на суму 1396,50грн. та невідповідності суми готівкових коштів на місці проведенні розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному Х-звіті №149 реєстратора розрахункових операцій з фіскальним номером №0107000958 у розмірі 56291,96грн.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової адміністрації у місті Києві від 02.07.2009 №2464/10/25-214, було скасовано рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №0000514210 від 14.05.2009 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 2793,00грн. за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо обліку товарно-матеріальних цінностей.

Рішенням державної податкової адміністрації України від 05.08.2009 №7531/6/25-0415 повторну скаргу позивача від 16.07.2009 №44-278 залишено без задоволення, а рішення №0000514210 від 14.05.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві від 02.07.2009 №2464/10/25-214) - без змін.

Суть спірних правовідносин у даній справі полягає у правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з огляду на порушення процедури проведення перевірки.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно законодавства України.

Статтею 16 вказаного Закону встановлено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові та позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Статтею 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

За змістом ч. 7 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту тилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду, вважаються позаплановими перевірками.

Таким чином, ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» хоча і містить ч. 7, проте не визначає підстави, порядок проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що застосовують РРО, а відтак усі перевірки РРО (як планові, так і позапланові), передбачені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», з метою застосування Закону України «Про державну податкову службу в Україні» віднесені до позапланових перевірок, на які поширюються «процедурні» правила проведення таких перевірок.

Згідно ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» право на здійснення позапланової перевірки працівники податкового органу отримують за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, оформлених відповідно до вимог зазначеної норми Закону. Ненадання цих документів або їх надання з порушенням встановлених вимог є підставою для недопущення працівників податкового органу до проведення виїзної перевірки.

Отже, законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його права не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

З урахуванням того, що позивач не скористався своїм правом не допустити посадових осіб податкового органу до проведення перевірки у разі порушення умов її проведення, встановлені актом перевірки порушення позивачем вимог чинного законодавства підлягали оцінці судом під час розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Частиною 1 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

У разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, облік цих операцій та формування розрахункових документів здійснюється у порядку, встановленому Національним банком України.

Разом з тим, факту використання позивачем книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або застосування належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій для відображення операцій по яких виявлено розбіжність, судом не встановлено.

Посилання позивача на несправність у подачі електроенергії, яка мала короткостроковий характер, як на підставу для звільнення від використання книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки є необґрунтованим, оскільки приписами ст. 5 вище вказаного Закону такої підстави не передбачено.

Посилання позивача на дані автоматизованої системи - АРМ ВЗ також правомірно не прийнято судами до уваги, оскільки їх не можна вважати даними реєстратора розрахункових операцій, з огляду на те, що вказана система не є реєстратором розрахункових операцій у розумінні ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У відповідності до пункту 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Судами встановлено, що факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, підтверджено описом готівкових коштів на місці проведення розрахунків від 07.04.2009, який підписано матеріально-відповідальною особою позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв