Рішення № 36681793, 14.01.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2014 р. Справа № 911/4155/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Підприємства з 100% іноземною інвестицією "Г.К. ХАН і Ко. Київ",

08320, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мала Олександрівка, вул. Центральна, 2-В

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз",

08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Шевченка, 178

про стягнення 80 900,48 грн.

за участю представників:

позивача - Кібець С.В. (довіреність від 25.11.2013);

Стадніченко В.Є. (довіреність від 18.02.2013);

відповідача - Зикін Д.Т. (довіреність від 30.12.2013 № 1-719).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Підприємства з 100% іноземною інвестицією "Г.К. ХАН і Ко. Київ" (далі - позивач) до філії "Газ-техніка" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (далі - відповідач) про стягнення 80 900,39 грн., з яких: 75 000,00 грн. - основний борг, 653,42 грн. - 3% річних та 5 247,06 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з повного виконання робіт за договором підряду на будівництво об'єкту газопостачання від 15.11.2012 № 174, у зв'язку з чим, позивачем, на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, заявлено до стягнення як безпідставно набуті кошти 75 000,00 грн., що сплачені у якості попередньої оплати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.11.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.12.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 24891 від 02.12.2013) відповідачем подано клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що філія "Газ-техніка" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" не є юридичною особою та діє як відокремлений підрозділ Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз".

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2013 розгляд справи відкладено до 17.12.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 25728 від 16.12.2013) позивачем подано клопотання про заміну неналежного відповідача - філію "Газ-техніка" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" на належного відповідача - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз".

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2013 суд, задовольнивши клопотання позивача, здійснив заміну первісного відповідача - філію "Газ-техніка" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" належним відповідачем - Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз". Розгляд справи відкладено на 14.01.2014.

У судовому засіданні 14.01.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позові, представник відповідача позов заперечив, натомість письмового відзиву на позовну заяву не подав.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.01.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між філією "Газ-техніка" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (далі - виконавець, підрядник) та Підприємством з 100% іноземною інвестицією "Г.К. ХАН і Ко. Київ" (далі - замовник) укладено договір підряду на будівництво об'єкту газопостачання від 15.11.2012 № 174 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик, в порядку і на умовах передбачених Договором та відповідно до положень ДБН В.2.5-20-2001 виконати роботи по реконструкції вузла обліку газу для підприємства П.І.І. «Г.К.ХАН І КО.КИЇВ» за адресою: с. Мала Олександрівка Бориспільського району Київської області, а замовник зобов'язується прийняти зазначені роботи та оплатити їх (пункт 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору, підрядник зобов'язується розпочати роботи протягом 10 робочих днів з дня отримання від замовника передплати відповідно до пункту 4.2.1. Договору та виконання замовником пункту 3.3.1. та пункту 3.3.2. Договору.

Пунктом 4.2.1. Договору визначено, що замовник протягом 3-х календарних днів з дня підписання Договору перераховує на рахунок підрядника передплату у розмірі 75 000,00 грн.

Відповідно до пункту 2.4. Договору підрядник зобов'язується закінчити будівництво об'єкта газопостачання в строк до 31.12.2012 з правом дострокового виконання.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами обов'язків за ним (пункт 11.1. Договору).

Оскільки зі змісту Договору вбачається, що він за правовою природою є договором підряду, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Статтею 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

На виконання умов Договору, позивач відповідно до пункту 4.2.1. Договору перерахував на рахунок відповідача кошти у розмірі 75 000,00 грн., що підтверджується випискою з банківської установи (Т.1, а.с. № 45).

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї з сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акти виконаних робіт складаються підрядником на підставі виконаних робіт. Акти виконаних робіт за Договором є письмовими документами, які визначають період виконання робіт підрядником, види робіт, які здійснив підрядник за цей період та вартість цих робіт з зазначенням сум податку на додану вартість, в порядку та в розмірах, визначених чинним законодавством України та загальну суму, яка підлягає сплаті замовником.

З матеріалів справи вбачається та не спростовується сторонами у справі, що по закінченню строку виконання робіт, який зазначений у пункті 2.4. Договору, відповідачем не виконані роботи в повному обсязі.

Доказів повного або хоча б часткового виконання відповідачем зобов'язань за Договором, матеріали справи не містять, відповідачем не спростоване твердження позивача про порушення відповідачем умов Договору з виконання робіт у повному обсязі.

У зв'язку з невиконанням відповідачем робіт за Договором, позивачем на адресу відповідача надіслано лист-вимогу від 30.05.2013 № 531 про повернення передплати в розмірі 75 000,00 грн., у зв'язку з порушенням строку виконання робіт.

Відповідач вимоги позивача щодо повернення коштів не виконав, а тому, посилаючись на вимоги статті 1212 Цивільного кодексу України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 75 000,00 грн., сплачених в якості попередньої оплати.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу частини 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно зі статтею 631 Цивільного кодексу України строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Таким чином, чинне законодавство чітко передбачає, що з закінченням строку дії договору припиняються і зобов'язання сторін за зазначеним договором, окрім відповідальності за його порушення.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що Договір вважається розірваним з 04.05.2013 шляхом односторонньої відмови позивача від Договору, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

При цьому, оскільки форма такої відмови від договору не передбачена законом, то підрядник може здійснити своє право будь-яким шляхом, у тому числі, шляхом звернення до боржника з листом-вимогою про повернення сплачених коштів.

Аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 30.08.2012 у справі № 15/5005/2635/2012.

Днем пред'явлення вимоги слід вважати день, у який відповідач одержав надіслану йому вимогу. На підтвердження надіслання відповідачу листа-вимоги від 30.05.2013 № 531, позивачем надано до матеріалів справи фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист з відбитком календарного штемпелю поштового відділення (Т. 1, а.с. № 13), що оцінюються судом як докази надіслання позивачем відповідачу вказаної кореспонденції 31.05.2013, а на підтвердження отримання відповідачем даного листа, позивачем надано повідомлення підприємства зв'язку про вручення поштового відправлення (Т.1, а.с. № 14), що оцінюється судом як доказ отримання відповідачем листа-вимоги 04.06.2013.

Установивши факт невиконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення робіт у строки, встановлені Договором, надіслання листа-вимоги від 30.05.2013 № 531 про повернення сплачених коштів, який є відмовою позивача від договору у розумінні статті 849 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позивачу перерахованих ним відповідачу коштів, оскільки внаслідок правомірної односторонньої відмови замовника від Договору, зобов'язання сторін припинилися, а підстави збереження підрядником коштів, що сплачені за роботи, які фактично не були виконані, відпали, а, відтак, відповідач утримує кошти у розмірі, перерахованому позивачем, безпідставно і має повернути їх позивачу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічні правові позиції містяться у постановах Вищого господарського суду України від 30.08.2012 у справі № 15/5005/2635/2012, від 15.05.2013 у справі № 5023/5086/12(5023/053/12), від 15.05.2013 у справі № 5004/1492/12, від 18.05.2013 у справі № 5020-1364/2012.

Таким чином, приймаючи до уваги, що зобов'язання в частині виконання робіт відповідачем не виконано, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення з відповідача спірних коштів.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів на підтвердження виконання ним робіт на суму, що заявлена позивачем до стягнення, не надав.

Таким чином, враховуючи норми чинного законодавства, а також приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про наявність факту виконання робіт, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 75 000,00 грн. заборгованості є правомірними, доведеними документально, неоспореними відповідачем, а, відтак, підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені до стягнення з відповідача пеня у розмірі 5 247,06 грн., що передбачена пунктом 8.2 Договору та 3% річних у розмірі 653,42 грн.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні Договору, пунктом 8.2. Договору, сторони визначили, що у випадку порушення строків виконання робіт, встановлених дефектним актом, якщо дане порушення строків сталося виключно з вини підрядника, він зобов'язується сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1% від загальної ціни Договору за кожен день прострочення, але не більше розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується неустойка.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатами встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що підстав для стягнення з відповідача пені на підставі пункту 8.2. Договору та 3% річних не вбачається, з огляду на наступне.

Повернення підрядником суми попередньої оплати, перерахованої за Договором, не є грошовим зобов'язанням відповідача.

Крім того, як встановлено судом вище, внаслідок правомірної односторонньої відмови замовника від Договору, зобов'язання сторін за Договором припинилися, що тягне за собою відсутність підстав для застосування санкцій, передбачених Договором, зокрема, нарахування пені.

Також, суттєвою умовою нарахування пені за пунктом 8.2. Договору є дефектні акти, на підставі яких встановлюється порушення строків виконання робіт і наявність яких є підставою для нарахування пені та які в матеріалах справи відсутні.

При розгляді позовної вимоги про стягнення 3% річних, судом враховано підпункт 5.2. пункту 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14 про те, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За результатами аналізу вищезазначених норм чинного законодавства та всебічного розгляду матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 75 000,00 грн. основної заборгованості є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 5 247,06 грн. та 3% річних у розмірі 653,42 грн. задоволенню не підлягають.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Шевченка, 178, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20578072) на користь Підприємства з 100% іноземною інвестицією "Г.К. ХАН і Ко. Київ" (08320, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мала Олександрівка, вул. Центральна, 2-В, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25281224) 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості та 1 595 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 02 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 17.01.2014.

Суддя С.О. Саванчук