Постанова № 36680329, 13.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

13 січня 2014 року № 826/13773/13-а

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродвигуни»

до

Київської міжрегіональної митниці Міндоходів;

Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві

про

визнання протиправною та скасування відмови у визнанні митної вартості, стягнення 89 360,23 грн.

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електродвигуни» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві та, згідно з уточненими позовними вимогами, просить суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Київської регіональної митниці (правонаступником якої є Київська міжрегіональна митниця Міндоходів) у визнанні заявленої ТОВ «Електродвигуни» митної вартості, викладеної у листах № 14/2-11/3455 від 15.03.2013 р. та № 14/2-11/4207 від 29.03.2013 р.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродвигуни» надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 89 360,23 грн., шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві безспірно списати вказану суму із відповідних рахунків.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

ТОВ «Електродвигуни» на підставі митної декларації № 100270000/2013/195467 та рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/700147/2 від 06.03.2013 року (далі – Рішення про коригування) було здійснено гарантійний платіж (платіжне доручення № 27 від 06 березня 2013 року) в сумі 89360,23 грн.

За наслідком оскарження позивачем Рішення про коригування Окружним адміністративним судом міста Києва від 14 травня 2013 р. позов було задоволено частково: визнано протиправним і скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/700147/2 від 06 березня 2013 року. В частині вимог щодо зобов’язання вчинити дії Київською регіональною митницею відносно повернення гарантійних коштів було відмовлено, оскільки вказане не було належним способом захисту порушеного права, так як потрібно висувати вимоги про повернення надміру сплачених коштів до органів державної казначейською служби.

Вказана постанова Окружного адміністративного суду залишена без змін і набрала законної сили на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2013 року.

З огляду на вказані обставини позивач письмово звернувся до Київської регіональної митниці з заявою від 29.07.2013 року якою просив повернути суму сплачених у якості гарантії коштів в розмірі 89360,23грн. (податок на додану вартість).

Листом від 13.08.2013 року № 14.1/6-11/3252 Київська регіональна митниця повідомила позивача про відсутність підстав для повернення коштів, сплачених ТОВ «Електродвигуни» у якості гарантії, оскільки згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2013 у справі № 826/5334/13-а було відмовлено у частині стягнення надмірно сплачених платежів.

Вказана відмова у поверненні надміру сплачених платежів і стала підставою для звернення позивача до суду з позовом.

Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати відмову Київської регіональної митниці у визнанні заявленої ТОВ «Електродвигуни» митної вартості, викладеної у листах № 14/2-11/3455 від 15.03.2013 та № 14/2-11/4207 від 29.03.2013 (згідно заяви про уточнення позовних вимог від 05.11.2013 року). Також позивач просить стягнути з Державного бюджету надміру сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 89360,23 грн. шляхом зобов’язання Головного управління Державної казначейської служи України в місті Києві безспірно списати вказану суму.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з листів у листах № 14/2-11/3455 від 15.03.2013 та № 14/2-11/4207 від 29.03.2013 останні є документами які надавалися позивачем відповідачем під час митних процедур, пов’язаних зі сплатою гарантійних платежів та подальшим випуском товарів у вільний обіг з наступним наданням додаткових документів митному органу в підтвердження заявленої під час митного оформлення товару митної вартості.

Оскільки ці обставини в сукупності вже досліджувались судом (постанова ОАС міста Києва від 14 травня 2013 року справа № 826/5334/13-а) і стосуються питання правомірності чи неправомірності Рішення про коригування з одного боку, а з іншого жодного відношення до питання повернення надміру сплачених коштів немає, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні в цій частині позову.

У відповідності до пункту 2 розділу 1 «Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами» затверджено наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. N 618) цей Порядок визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Згідно пункту 1 розділу 2 вказаного порядку Платник податків має право на повернення залишків коштів передоплати з депозитного рахунку 3734, відкритого на ім'я митного органу в Головному управлінні Державного казначейства України в місті Києві (далі - депозитний рахунок 3734), та з відповідного банківського балансового рахунку 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарської діяльності", відкритого митному органу в уповноваженому банку (далі - банківський рахунок 2603).

Як вбачається з пояснень відповідача кошти в сумі 89360,23 перераховано з рахунку митниці до Державного бюджету № 3111… Вказані кошти перераховані з 3734 що вбачається з платіжного доручення № 355 від 20 червня 2013 року та № 363.

Таким чином, кошти у Міжрегіональної митниці Міндоходів відсутні і наявні у Державному бюджеті.

В той же час, згідно пункту 5 "Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (№ 226 від 10.12.2002) встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Аналогічне за змістом положення передбачене Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (Наказ Міністерства фінансів України 03.09.2013 N 787, набрав чинності 15.10.2013).

Проте відповідач листом від 13.08.2013 № 14.1/6-11/3252 та від 03.09.2013 року № 14.1/2-11/4122 безпідставно відмовив позивачу у задоволенні його звернення щодо повернення надміру сплаченого платежу у формі гарантійної суми, оскільки мотиви постанови суду від 14 травня 2013 року у відмові у позову полягають не у безпідставності таких вимог взагалі, а в невірному способі захисту. Тобто необхідності скерування таких позовних вимог (про стягнення надміру сплачених коштів) до органів державної казначейської служби.

Так, відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Зміна митної вартості, у т.ч. за ініціативою та рішенням митного органу, призводить до відповідної зміни розміру митних платежів та до змін у структурі податкових зобов’язань декларанта, які підлягають сплаті у зв’язку з митним оформленням товарів, а отже, у разі прийняття митним органом неправомірного рішення про коригування митної вартості, яке призвело до збільшення відповідних платежів до бюджету, імпортер не позбавлений права вимагати у судовому порядку повернення з бюджету безпідставно перерахованих на підставі такого неправомірного рішення сум податків, незалежно від наявності досудових процедур.

Статтею 25 Бюджетного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

У відповідності до ч.1. ст. 43 Бюджетного кодексу України 1. встановлено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає:

1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;

2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями;

3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

Враховуючи той факт, що гарантійні кошти у розмір 89360,23грн., які було сплачено ТОВ «Електродвигуни», у Київської міжрегіональної митниці Міндохоідів відсутні і були скеровані до Державного бюджету, необґрунтованість відмов вказаного відповідача у їх поверненні, суд дійшов висновку, про обґрунтованість позовних вимог в цій частині, оскільки стягнення коштів з Державного бюджету України буде належним і співставним способом захисту порушених прав та інтересів позивача щодо повернення надміру сплачених коштів.

Враховуючи наведене в сукупності, а також положення ч. 2 ст. 124 Конституції України, суд приходить до висновку, що внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, позивачем надміру сплачено до бюджету вищевказані суми мита та ПДВ, які підлягають поверненню позивачу шляхом їх стягнення за рішенням суду з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, через яке ці кошти були зараховані до Державного бюджету України, що не спростовується відповідачем.

Під час розгляду справи судом не встановлено та відповідачами не доведено наявності законодавчих перешкод для повернення позивачу надміру зарахованих до бюджету коштів, які зараховані до бюджету внаслідок неправомірного визначення митним органом митної вартості товарів.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не повністю спростували покликання позивача.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги в цілому.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь ТОВ «Електродвигуни» (м. Київ, вул. Бубнова, буд.11/8, кв. 135, ЄДРПОУ 38454589) надміру сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 89360,23 грн. (вісімдесят дев’ять тисяч триста шістдесят гривень двадцять три копійки).

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк