Рішення № 36679435, 16.01.2014, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 року

справа № 919/1344/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Грицай О.С. при секретарі Григор’євій К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

публічного акціонерного товариства “Механізація будівництва”

(99053, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 1)

до приватного підприємства “Монолітспецбуд”

(99003, м. Севастополь, вул. Комуністична, буд. 10-А)

про стягнення 3 147,84 грн,

представники сторін не прибули.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року публічне акціонерне товариство “Механізація будівництва” звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до приватного підприємства “Монолітспецбуд” про стягнення заборгованості за виконані роботи в розмірі 3 147,87 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням зобов’язань на підставі гарантійного листа №22 від 03.12.2010, відповідно до якого позивач надав будівельно-дорожні машини та механізми приватному підприємству “Монолітспецбуд” для перевезення 200 т щебня, а останній зобов’язався оплатити вартість наданих послуг.

Справа розглядалась у судових засіданнях 03.12.2013, 17.12.2013 та 16.01.2014 року.

У судове засідання 16.01.2014 представник позивача не прибув, до початку судового засідання надав суду письмове пояснення та заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача (вх.№521/14).

У судове засідання 16.01.2014 року представник відповідача не прибув, повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абзацу першого пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з’явились у засідання.

Водночас, за змістом абзацу третього підпункту 3.9.1 вказаного пункту, у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації –адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того така сама позиція міститься в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482.

Так, відповідач приватне підприємство “Монолітспецбуд” не знаходиться за своїм місцезнаходженням: 99003, м. Севастополь, вул. Комуністична, буд. 10-А, що вказана у всіх наявних матеріалах справи (в тому числі Витязі з ЄДР від 04.12.2013 (а.с. 31-32) тому і ухвали про призначення розгляду даної справи в суді та відкладення розгляду справи були повернуті до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року), ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2. зазначеної постанови).

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що від представника позивача надійшла заява до початку розгляду справи у судовому засіданні про розгляд справи за відсутності представника позивача, а також те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в ній доказів відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Крім викладеного, судом встановлено, що на підставі гарантійного листа від 03.12.2010 публічне акціонерне товариство “Механізація будівництва” виділило будівельно-дорожні машини та механізми: Камаз -65115 для перевезення 200т. щебня із Шархинського кар’єру на об’єкт будівництва в м. Алушті, вартість однієї години роботи 148,26 грн з ПДВ без врахування вартості палива, орієнтовна кількість необхідного палива 450 літрів д/п (а.с 6).

Вищенаведений гарантійний лист, укладений між сторонами, містить умови правочину, який спрямований на набуття зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Так, пунктом 9 гарантійного листа №22 передбачено, що гарантійний лист, акти вартості виконаних робіт, а також інші документи за взаєморозрахунками, які надані та підписані з використанням факсимільних засобів зв’язку, прирівнюються до оригіналів та є підставою для оплати; підпис представника посвідчується печаткою або штампом підприємства.

Пунктом 13 гарантійного листа №22 передбачено, що документом підтверджуючим виконання робіт є акт вартості виконаних робіт він же є підставою для оплати, складається на підставі щоденно підписаних замовником змінних рапортів. Акт вартості виконаних робіт складається не пізніше останнього дня місяця в якому виконувались роботи.

Фактично публічне акціонерне товариство “Механізація будівництва” надало будівельно-дорожні машини та механізми, про що було складено акт №373 приймання вартості виконаних робіт машинами та механізмами публічного акціонерного товариства “Механізація будівництва” за період з 06.12.2010 по 07.12.2010. З вищезгаданого акту вбачається, що позивачем було надано механізм – КАМАЗ 65115-016-02 на 15 годин за ціною однієї години 174,88 грн. та загальна сума за актом складає 3 147,84 грн.

Вищезгаданий акт підписаний сторонами без зауважень та містить печатки сторін (а. с. 7).

Для врегулювання спору в досудовому порядку позивачем 12.11.2013 за вих. № 628 на адресу приватного підприємства “Монолітспецбуд” направлено вимогу про оплату заборгованості за актом виконаних робіт №373 за період з 06.12.2010 по 07.12.2010 в повному обсязі, а саме в сумі 3 147,84 грн., однак заборгованість відповідачем не було сплачено.

Станом на момент звернення позивача до суду. відповідач не дотримався наданих гарантій, оплату за отримані послуги у сумі 3 147,84 грн. не здійснив.

У письмовому поясненні від 16.01.2014, яке було надано представником позивача до розгляду справи у судовому засіданні, останній пояснив, що вартість машини за годину, яка вказана в гарантійному листі №22 від 03.12.2010 здійснена без врахування вартості палива, ціна ж машини за годину, яка вказана в акті виконаних робіт, здійснена з врахуванням вартості палива.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача виразились у наданні відповідачу будівельно-дорожніх машин та механізмів, а обов'язки відповідача - в оплаті наданих послуг.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої суми боргу, тому позовні вимоги про стягнення суми 3 147,84 грн. заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства “Монолітспецбуд” (99003, м. Севастополь, вул. Комуністична, буд. 10-А, код ЄДРПОУ 35337485, відомостей стосовно розрахункових рахунків в матеріалах справи відсутні) на користь публічного акціонерного товариства “Механізація будівництва” (99053, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 1, код ЄДРПОУ 22288148, відомостей стосовно розрахункових рахунків в матеріалах справи відсутні) заборгованість за виконані роботи у розмірі 3 147,84 грн.

3. Стягнути з приватного підприємства “Монолітспецбуд” (99003, м. Севастополь, вул. Комуністична, буд. 10-А, код ЄДРПОУ 35337485, відомостей стосовно розрахункових рахунків в матеріалах справи відсутні) на користь публічного акціонерного товариства “Механізація будівництва” (99053, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 1, код ЄДРПОУ 22288148, відомостей стосовно розрахункових рахунків в матеріалах справи відсутні) компенсацію по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено – 17.01.2014

Суддя О.С. Грицай