Рішення № 36679325, 15.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24178/13 15.01.14За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА»

до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про стягнення 34515,80 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 34515,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоди, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Відповідно до поданої 14.01.2014 заяви, Позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також просив суд розглядати справу за відсутності його повноважного представника.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання його представник не з'явився, хоча Відповідача було належним чином повідомлено про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі надсилалася на поштову адресу Відповідача, зазначену в позовній заяві та згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, та була ним отримана 19.12.2013, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.12.2012 в м. Львові по вул. Хмельницького, 228 була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Пежо», д.р.н. ВС3872АР, яким керував Зелінський О.В., та автомобіля «Рено», д.р.н. АА7608МІ, яким керував Гордіюк О.І. Причиною ДТП стало те, що водій Зелінський О.В., керуючи автомобілем «Пежо», д.р.н. ВС3872АР не дотримався безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, що призвело до зіткнення з іншим автомобілем, та порушення Зелінським О.В. п. 12.1 ПДР України. Дані обставини підтверджуються короткою та розгорнутою довідками про дорожньо-транспортну пригоду, копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Рено», д.р.н. АА7608МІ, який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» на праві власності, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування № 3129577 від 28.09.2012 (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за договором страхування є ТОВ «ВіЕйБі Лізинг».

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи Звіт № 444/12 від 27.12.2012 про визначення вартості матеріального збитку та Звіти № 77/13 від 21.03.2013 і № 158/13 від 21.06.2013 по виявлених додаткових пошкодженнях, рахунки від 19.12.2012, 13.03.2013 та 22.05.2013 на постачання деталей, матеріалів і виконання робіт по ремонту Застрахованого автомобіля (ТОВ «Луцьк-Експо»), Позивачем було складено Страхові акти №162 від 21.01.2013, № 1678 від 25.03.2013 та № 3619 від 04.07.2013, відповідно до якого розраховано та виплачено страхове відшкодування в загальному розмірі 35025,80 грн. на рахунок ТОВ «Луцьк-Експо» (ремонтне СТО Застрахованого автомобіля), що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «Пежо», д.р.н. ВС3872АР, Зелінським О.В., під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 15.02.2013 у справі № 450/48/13.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність Зелінського О.В., як особи, яка експлуатує автомобіль «Пежо», д.р.н. ВС3872АР на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АВ/9618308 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 510 грн.

Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АВ/9618308 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «Пежо», д.р.н. ВС3872АР, на час спірної ДТП.

Позивач 05.08.2013 звернувся до Відповідача з вимогою (заявою № 2197-1711) про здійснення страхового відшкодування в зв'язку з ДТП у розмірі здійсненої Позивачем страхової виплати, та за мінусом встановленої полісом № АВ/9618308 франшиза (510 грн.), тобто в сумі 34515,80 грн.

В матеріалах справи відсутні докази задоволення Відповідачем вимоги Позивача в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Водночас, Законом України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки.

Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

При дослідженні наданих Позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, документами, які підтверджують дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля, є рахунки від 19.12.2012, 13.03.2013 та 22.05.2013 на постачання деталей, матеріалів і виконання робіт по ремонту Застрахованого автомобіля (СТО ТОВ «Луцьк-Експо»), з врахуванням того, що вони були оплачені Позивачем шляхом перерахування суми страхового відшкодування (копії відповідних платіжних доручень залучені до матеріалів справи). При цьому, кваліфікованим оцінювачем у Звітах № 444/12 від 27.12.2012, № 77/13 від 21.03.2013 та № 158/13 від 21.06.2013 встановлено нульовий коефіцієнт фізичного зносу Застрахованого автомобіля.

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля склав 35025,80 грн.

Крім того, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АВ/9618308 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1191, 1192 ЦК України, суд дійшов висновку, що Відповідач повинен відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000 грн.), виходячи з реального розміру витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля (35025,80 грн.), при цьому в межах суми, що перейшла до Позивача у порядку регресу в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (35025,80 грн.) та за мінусом франшизи (510 грн.), і отже в розмірі 34515,80 грн.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відтак, з огляду на все вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 48А; ідентифікаційний код 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (м. Донецьк, проспект Ілліча, 100; ідентифікаційний код 13490997) 34515 (тридцять чотири тисячі п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.01.2014

Суддя Сташків Р.Б.