Ухвала суду № 36679257, 14.01.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/7492/13-а

14.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Лядової Т.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/7492/13-а за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 05.11.2013

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим (вул. Українська, 44, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Автономної Республіки Крим (вул. Кримська, буд. 82-В, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98112)

про визнання неправомірними дій і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

26. 07.2013 ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АРК про визнання неправомірними дій і скасування рішення від 12.07.2013 №1358.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2013 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія від 12.07.2013 №1358.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2013 та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з матеріалами справи розпорядженням виконавчого комітету Феодосійської міської ради від 20.05.1996 №597-р ОСОБА_2 зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

17.05.1996 ОСОБА_2 видано свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи НОМЕР_1.

11.06.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в м.Феодосія складений акт №616 про несвоєчасне подання звітності ФОП ОСОБА_2 за 2011, 2012 роки.

На підставі цього акту за неподання звітності Управлінням Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим прийняте рішення від 12.07.2013 №1358 про застосування до позивача фінансових санкцій на підставі статті 25 Закону про ЄСВ у сумі 340,00 грн.

05.05.2006 ОСОБА_2 змінила ім'я на ОСОБА_2, про що в Книзі реєстрації зміни імені відділу реєстрації актів цивільного стану Феодосійського міського управління юстиції зроблений актовий запис №18, про що свідчить свідоцтво про зміну імені від 05.05.2006 НОМЕР_2, тобто позивач є особою, до якої застосовані штрафні санкції.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики (пункт 4 частини другої статті 6 Закону про ЄСВ).

Статтею 26 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачена відповідальність платників ЄСВ за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з листом Феодосійської ОДПІ від 16.08.2013 №310/Р/18.3 платник податків з іпн.НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2., не знаходиться на податковому обліку у Феодосійській ОДПІ.

Згідно з довідкою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутній запис про проведення реєстраційних дій стосовно ОСОБА_2

Станом до 06.09.1996 діяла Інструкція про порядок обчислення і сплати страхових внесків підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, що була затверджена постановою Пенсійного фонду України від 10.06.1994 №5-5.

У відповідності до пункту 3 вказаної Інструкції усі підприємства, у тому числі з іноземними інвестиціями, а також громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та виключно їхній праці, адвокати зобов'язані зареєструватись як платники внесків в органах Пенсійного фонду в районах (містах) у 10-денний строк з дня одержання свідоцтва про реєстрацію в місцевих органах державної влади, про що отримують повідомлення Фонду (додаток N 1).

Тобто, саме на громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, був покладений обов'язок зареєструватися в органах Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 11 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та про реєстраційний збір за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1994 №276, орган державної реєстрації зобов'язаний у 10-денний термін з дня державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності додати відомості про реєстрацію юридичної особи до органу державної статистики та державної податкової інспекції (додаток N 5), а про реєстрацію фізичної особи до державної податкової інспекції (додаток N 6) за місцезнаходженням (місцем проживання) цього суб'єкта.

Таким чином, надання відомостей про реєстрацію суб'єктом підприємницької діяльності до органів Пенсійного фонду України протягом 1996 року на органи державної реєстрації не покладалось.

Відповідачем не надано суду доказів про виконання ОСОБА_2 обов'язку з реєстрації платником внесків, не надано копії повідомлення за формою додатку №1 Інструкції, що є підтвердження її реєстрації у якості платника.

Як зазначено у пункті 4 Інструкції - у разі відмови підприємств, а також громадян-підприємців, які використовують найману працю, від реєстрації як платників внесків до Пенсійного фонду органи Фонду мають право припиняти їх операції за рахунками в банках відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1993 року "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідачем не надано доказу про використання наданого права у випадку відмови позивача від реєстрації платником внесків.

Як зазначено у листі від 20.09.2013 №7692/09 звітність до органів Пенсійного фонду України позивачем не надавалася жодного разу з моменту реєстрації, тобто з 1996 року.

Згідно з пунктом 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів виникнення у позивача обов'язку надання звітності до органів Пенсійного фонду України та правомірності прийняття рішення від 12.07.2013 №1358.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно зі статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2013 у справі № 801/7492/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко