Постанова № 36670773, 14.01.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

14 січня 2014 року Справа № 814/2038/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Первомайської ОДПІ Миколаївської обл.

Державної податкової служби, вул. Дзержинського, 18,

м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213

до

ТОВ "Кривоозерська харчосмакова фабрика",

вул. Індустріальна, 2, смт. Криве Озеро,

Кривоозерський район, Миколаївська область, 55104

про

стягнення заборгованості в сумі 469464,37 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 469464,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами перевірки відповідача прийнята податкова вимога на суму 468686,27 грн., яка останнім не сплачена, внаслідок чого нарахована пеня в сумі 790,10 грн.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву, в яких посилається на скасування в судовому порядку вимоги, яка стала підставою для нарахування заборгованості (а. с. 72-73).

В судове засідання прибув представник відповідача, позивач у судове засідання не прибув, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи те, що в судове засідання прибув тільки представник відповідача, а позивач належним чином повідомлений про дату і час судового засідання, суд вважає, що маються підстави для розгляду справи в письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

04.01.2013 р. позивачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 1/1600/05467783 (а. с. 35-37). Перевіркою встановлено порушення відповідачем п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 р.

За наслідками перевірки 15.02.2013 р. позивачем прийнято податкову вимогу № 130/14 на суму 468686,27 грн. (а. с. 39), яка оскаржена відповідачем.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.05.2013 р. у справі № 814/930/13-а визнано протиправною та недійсною протиправну вимогу від 15.02.2013 р. № 130/14 (а. с. 74-75).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2013 р. постанову суду першої інстанції залишено без змін (а. с. 76-78).

В подальшому, ухвалою від 27.12.2013 р., суд вніс виправлення до постанови від 28.05.2013 р. в частині визнання протиправною та скасування в повному обсязі оскаржуваної вимоги.

Оскільки підставою для стягнення з відповідача заборгованості є податкова вимога, скасована судом, то пеня, нарахована за несплату зобов’язання, якого не існує, не може стягуватися з відповідача.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 ч. 1 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивач не довів перед судом законності своїх вимог.

Враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз