Рішення № 36668376, 09.10.2013, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/5441/13-ц

2/303/2648/13

ряд. стат. звіту - 30

РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2013 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Пак М.М.

при секретарі Тромпак В.В.

з участю представника позивача Рогач В.М.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево цивільну справу за позовною заявою ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, -

встановив:

Позивач - представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Рогач В.М. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування завданої матеріальної шкоди, заподіяної злочином у розмірі 20 930, 42 грн. Крім цього просить стягнути з ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Позов мотивує тим, що 03 жовтня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є АТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №15-502/455, згідно якого банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 15 000 грн., а останній зобов'язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування кредитними ресурсами в строк до 02 жовтня 2011 року. В подальшому було встановлено, що ОСОБА_2 працюючи на посаді начальника сектору обслуговування індивідуального бізнесу в Мукачівському відділенні №15 Закарпатської дирекції ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», будучи службовою особою, виконуючи організаційно - розпорядчі функції, в жовтні 2008 року склав завідомо неправдиві офіційні документи на отримання кредиту ОСОБА_4, підробив підпис позичальника в розписці про отримання пластикової картки №НОМЕР_3 та в квитанції про отримання грошових коштів, 03 жовтня 2008 року отримав гроші в сумі 15 000 грн. Вироком Мукачівського міськрайонного суду від 28 грудня 2009 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочинів передбачених ст. ст. 366 ч.1, 191 ч.2 КК України та призначено покарання за ст. 191 ч.2 КК України на три роки обмеження волі з позбавлення права обіймати посади пов'язані з отриманням, зберіганням, розпорядженням товаро - матеріальних цінностей строком на два роки, за ст. 366 ч.1 КК України на два роки обмеження волі з позбавлення права обіймати посади пов'язані з отриманням, зберіганням, розпорядженням товаро - матеріальних цінностей строком на один рік. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_2 три роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з отриманням, зберіганням, розпорядженням товаро - матеріальних цінностей строком на два роки. Звільнено ОСОБА_2 за ст. ст. 191 ч.2,366 ч.1 КК України на підставі ст. 1 п «в» Закону України про амністію від 12 грудня 2008 року №660-У від призначеного покарання. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Закарпатської обласної дирекції філії «Західне регіональне управління «ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» - 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень цивільного позову. В результаті злочинних дій ОСОБА_2, АТ «Банк Фінанси та Кредит» було завдано матеріальні збитки на загальну суму 20 930,42 грн., з яких 15 000 грн. щомісячні комісії та 5 930,42 грн. відсотки за користування кредитом, які просила стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі у сумі 229,40 грн.

Позивач - представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Рогач В.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала просила суд їх задоволити, просила стягнути з ОСОБА_2 суму заподіяну злочином у розмірі 20 930, 42 грн. та судові витрати у розмірі 229,40 грн.

-2-

Відповідач - ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши що вироком Мукачівського міськрайонного суду від 28 грудня 2009 року його було визнано винним за ст.ст. 191 ч.2, 366 ч.1 КК України та звільнено від призначеного покарання на підставі ст. 1 п. "в" Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року, та стягнуто з нього на користь Закарпатської обласної філії "Західне регіональне управління" ВАТ "Фінанси та Кредит" 15 000 грн. На виконання вищевказаного вироку суду 13 січня 2010 року було видано виконавчий лист № 1-651/2009 про стягнення з нього на користь банку 15 000 грн., які були сплачені ним протягом 2012 року, про що свідчить постанова міського відділу ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції від 24.10.2012 року і цей факт визнається Банком і не оспорюється. Так, з моменту погашення боргу минуло вже близько року і з незрозумілих підстав Банк вирішив застосувати штрафні санкції згідно з умовами кредитного договору № 15-502/455 від 03.10.2008 року. Звертає увагу на те, що у даному випадку Банк застосовує штрафні санкції, виходячи з умов кредитного договору, які б мали узгоджуватись сторонами, але такі умови між сторонами не узгоджувались. Зазначає, що відшкодуванню підлягає реальна шкода, яка фактично була сплачена ним ще у жовтні 2012 року, а незрозумілими для нього є розрахунок суми боргу, про стягнення щомісячної комісії та нарахування незрозумілих відсотків за користування кредитними коштами за період коли борг уже було ним реально погашено. Вважає дії Банку неправомірними, оскільки ще у 2009 році, на момент подачі Банком цивільного позову, останньому було відомо про всі обставини справи, однак жодних штрафних санкцій, які б стосувалися повернення упущеної вигоди на момент пред'явлення позову, заявлено не було, у зв'язку з чим просив відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України застосувати позовну давність в один рік та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача Рогач ВМ., відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали цивільної справи, кримінальної справи № 1-651/09 про обвинувачення ОСОБА_2 за ст. ст. 191 ч.2, 366 ч.1 КК України та надані сторонами докази, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до кредитного договору № 15-502/455 від 03 жовтня 2008 року укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є АТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_4, банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 15 000 грн., а останній зобов'язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування кредитними ресурсами в строк до 02 жовтня 2011 року (а.с. 7-8).

Згідно вироку Мукачівського міськрайонного суду від 28 грудня 2009 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочинів передбачених ст. ст. 366 ч.1, 191 ч.2 КК України та призначено покарання за ст. 191 ч.2 КК України на три роки обмеження волі з позбавлення права обіймати посади пов'язані з отриманням, зберіганням, розпорядженням товаро - матеріальних цінностей строком на два роки, за ст. 366 ч.1 КК України на два роки обмеження волі з позбавлення права обіймати посади пов'язані з отриманням, зберіганням, розпорядженням товаро - матеріальних цінностей строком на один рік. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_2 три роки обмеження волі з позбавлення права обіймати посади пов'язані з отриманням, зберіганням, розпорядженням товаро - матеріальних цінностей строком на два роки. Звільнено ОСОБА_2 за ст. ст. 191 ч.2, 366 ч.1 КК України на підставі ст. 1 п «в» Закону України про амністію від 12 грудня 2008 року №660-У від призначеного покарання. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Закарпатської обласної дирекції філії «Західне регіональне управління «ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» - 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень цивільного позову. (а.с. 4-6).

Згідно до довідки - розрахунку щодо виникнення заборгованості за кредитним договором №15-502/455 від 03.10.2008 року станом на 30 липня 2013 року сума заборгованості по тілу кредиту становить 0,00 гривень, по процентах та комісії - 20 930 гривень 42 копійки, пеня за прострочення тіла кредиту та доходів за період з 30.07.2012 року по 29.07.2013 року - 76 903 гривні 97 копійок, а загальна сума заборгованості складає - 97 834 гривні 39 копійок. (а.с.10).

З копій квитанцій № 15 від 29.06.2010 року, № 2 від 28.01.2011 року, № 52 від 28.02.2011 року, № 27 від 03.01.2011 року, № 85 від 31.03.2011 року, № 69 від 30.09.2010 року, № 67 від 05.05.2011 року, №171 від 09.09.2011 року, № 51 від 25.06.2011 року, № 82 від 21.02.2012 року, № 216 від 09.11.2011 року, № 1 від 29.11.2010 року, № 0911620066 від 16.10.2012 року вбачається, що ОСОБА_2 систематично погашав 15 000 гривень, які при винесенні вироку суду були з нього стягнуті в порядку цивільного позову (а.с.34-39).

У відповідності до ч. 3 ст. 10, ст. 60 КПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

-3-

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок (постанова) у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом знайдено підставність задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_2 вироком Мукачівського міськрайонного суду від 28 грудня 2009 року був визнаний винним у скоєнні злочинів передбачених ст.ст. 366 ч.1, 191 ч.2 КК України, звільнений на підставі ст. 1 п."в" Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року, та одночасно стягнуто з нього на користь Закарпатської обласної дирекції філії "Західне регіональне управління" ВАТ "Банк Фінанси та Кредит" 15 000гривень цивільного позову, які він виплачував протягом 2011 - 2012 рр.., що підтверджується квитанціями, які знаходяться в матеріалах справи. Так, відповідачем ОСОБА_2 АТ "Банк "Фінанси та Кредит" було завдано матеріальні збитки на загальну суму 20 930 грн. 42 коп., з яких 15 000 гривень щомісячні комісії та 5 930 грн. 42 коп. відсотки за користування кредитом, як упущена вигода, яка була завдана врезультаті злочинних дій.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що позовні вимоги позивача є підставними і підлягають до задоволення.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 22, 1166 ЦК України, суд,-

вирішив:

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого АДРЕСА_1, на користь АТ "Банк "Фінанси та Кредит" 20 930 (двадцять тисяч дев'ятсот тридцять) гривень 42 копійки у відшкодування завданої матеріальної шкоди та 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок судових витрат з перерахуванням на рахунок №29091131530980 в АТ "Банк "Фінанси та Кредит", код ЄДРПОУ 09807856, МФО 325923.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий М.М.Пак