Рішення № 36667277, 15.01.2014, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18483/13-ц

провадження № 2/753/897/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Цибулюк М.А., Живицької Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 квітня 2010 року між АТ «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_2 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом №ВС/6720511 (далі по тексту - договір), за умовами якого була застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Тойота», д/н НОМЕР_1.

30.07.2010 року на бульварі Дружби Народів у м. Києві, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Тойота», д/н НОМЕР_1, здійснив зіткнення з автомобілем «Сузукі», д/н НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, в результаті було пошкоджено автомобіль «Сузукі», д/н НОМЕР_3. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 27.08.2010 року відповідача визнано винним у вчиненні вказаного ДТП.

Автомобіль ОСОБА_3, відповідно до договору добровільного страхування транспортних засобів, було застраховано в ПрАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» та страховиком буловиплачено страхове відшкодування в розмірі 3 618,48 грн., у зв'язку чим, ПАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» звернулося до АТ «ПРОСТО-страхування» з регресною вимогою про виплату страхового відшкодування.

Позивач зазначає, що у зв'язку зі сплатою АТ «ПРОСТО-страхування» страхового відшкодування відповідно до платіжного доручення № 39961 від 26.12.2012 р. в сумі 3 493,93 грн. він був змушений звернутися до суду з вищезазначеним позовом та просить стягнути з відповідача витрати по виплаті страхового відшкодування у розмірі 3 493 грн. 93 коп. та судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів того, що пошкодження автомобіля «Сузукі», д/н НОМЕР_3, описані в акті огляду транспортного засобу № 595СЕ були спричинені в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 30.07.2010 р. в м. Києві. Крім того, вважають, що позивачем не обґрунтовано суму заявлених вимог та не надано документів про фактичні витрати понесені ОСОБА_3 на ремонт автомобіля.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03 квітня 2010 року між АТ «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_2 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом №ВС/6720511, за умовами якого була застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Тойота», д/н НОМЕР_1 (а.с. 3).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2010 року на бульварі Дружби Народів у м. Києві, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Тойота», д/н НОМЕР_1, здійснив зіткнення з автомобілем «Сузукі», д/н НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, в результаті було пошкоджено автомобіль «Сузукі», д/н НОМЕР_3, а власнику транспортного засобу ОСОБА_3 завдано матеріальної шкоди.

Постановою Печерського районного суду м. Києвавід 27.08.2010 року водія ОСОБА_2, було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення.

Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що автомобіль ОСОБА_3, відповідно до договору добровільного страхування транспортних засобів № 19G-0317162 від 08.08.2009 року, було застраховано в ПрАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (а.с.11).

Судом встановлено, що згідно звіту № 5950 від 25.08.2010 р. про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу вартість ремонту складає 3 887,00 грн. (а.с.14-28).

Згідно з ст. 979 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

ПАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» виплатило страхове відшкодування за ремонт транспортного засобу«Сузукі», д/н НОМЕР_3 в розмірі 3 618,48 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 18411 від 29.09.2010 року (а.с.10).

07 грудня 2012 року ПАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» звернулася до позивача з регрессною вимогою про виплату страхового відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що АТ «ПРОСТО-страхування» було виплачено страхове відшкодування відповідно до розрахунку страхового відшкодування № 7015 від 24.12.2012 р., розпорядження № 006276 від 25.12.2012 р., що підтверджується платіжним дорученням № 39961 від 26.12.2012 року у розмірі 3 493, 93 грн. (а.с.5-7).

Таким чином, фактичні витрати ПАТ «ПРОСТО-страхування», пов'язані з страховим випадком складають 3 493, 93 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що з відповідач з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди всупереч вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) не звертався.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 цього Кодексу особа, яка відшкодовувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи те, що відповідач порушив вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема, не повідомив страховика у строки визначені у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону про настання страхового випадку, суд дійшов висновку, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача, як винної особи за завдані збитки, у розмірі виплаченого відшкодування.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторонни понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставівикладеного та керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 61, 79, 88, 169, 208, 209, 212, 218ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_2 про відшкодуванняшкоди в порядку регрессу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номерНОМЕР_4) на користь Приватного акціонерноготовариства «ПРОСТО-страхування» (п/р 26503441 в АТ «Райффайзен БАНК АВАЛЬ», МФО 300335, код ЄДРПОУ 24745673) витрати по виплаті страхового відшкодування у розмірі 3 493 (три тисячі чотириста дев'яносто три) грн. 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (п/р 26503441 в АТ «Райффайзен БАНК АВАЛЬ», МФО 300335, код ЄДРПОУ 24745673) витрати по сплаті судового збору в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА