Ухвала суду № 36665366, 25.12.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 грудня 2013 року справа № 823/4068/13-а

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Каліновська А.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Плюс» до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про визнання незаконним і скасування акту та визнання недійсною постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому просить: - визнати незаконним та скасувати акт від 20.11.2013р. № 000281; - визнати недійсною постанову від 29.11.2013 р. за № 220 «Про накладення стягнень, передбачених ст. 23 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Вимоги до позовної заяви встановлені ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Дана позовна заява подана з порушенням вищезазначеної статті.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 КАС України і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до ч. 4, ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, однією із позовних вимог є визнання незаконним та скасування акта перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Загальне поняття акта перевірки наведено у п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 №984 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 12.01.2011 за №34/18772), згідно з яким акт — це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Отже, аналогічно вищезазначеному визначенню акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів не є правовим документом, який встановлює відповідальність осіб та, відповідно, не є актом індивідуальної дії в розумінні ч.1 ст.17 КАС України.

Крім того, в постанові Верховного суду України від 10.09.2013 у справі №21/237а13 зазначається, що акт перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні ст.17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Таким чином, вищезазначена позовна вимога не узгоджується з положеннями ст. ст. 17, 105, 106, КАС України.

Також в порушення п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві визначено двох відповідачів – Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів та Інспекція з питань захисту прав споживачів у Черкаській області, однак не зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Не зазначено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує позов, зокрема до Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів

Згідно із ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

Однак позивачем подано лише одну копію позовної заяви з додатками, у тоц час як позов заявлено до двох відповідачів.

Враховуючи вищезазначене, подана позовна заява підлягає залишенню без руху в силу ч.1 ст.108 КАС України.

Керуючись ст.ст. 106,108 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Плюс» до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про визнання незаконним і скасування акту та визнання недійсною постанови, залишити без руху і надати строк для усунення вказаних недоліків в термін до 17.01.2014 року.

2. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

3. Роз’яснити позивачу, що у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

4. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Суддя А.В. Каліновська