Постанова № 36659282, 10.12.2013, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

10.12.2013

227/5934/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Здоровиці О.В.

при секретарі Сисенко Ю.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора УДПС роти ДПС ВДАІ Донецького МУ Лемешко Ярослава Миколайовича, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 25.10.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора УДПС роти ДПС ВДАІ Донецького МУ Лемешко Ярослава Миколайовича, в якому просить визнати дії інспектора при винесенні відносно нього постанови серії АБ2 №021641 від 12.10.2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і накладення штрафу неправомірними та скасувати зазначену постанову і справу про адміністративне правопорушення - закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 12.10.2013 року о 12-00 годині він, керуючи автомобілем «Мерседес-Бенз» номерний знак НОМЕР_1, рухався в м.Донецьк по вул..Стратонавтів - ШУ Октябрське. Під час руху він був зупинений інспектором ДПС. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно нього, складений з порушенням вимог діючого законодавства, а саме в протоколі зазначено, що він відмовився від підпису та отримання копії протоколу і постанови у присутності двох свідків, що свідчить на його думку про те, що на момент складення протоколу, постанова про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, за порушення п.12.4 ПДР України, вже була складена, що є недопустимим. Крім того зазначив, що в протоколі зазначено двох свідків, які нібито були свідками його відмови підписати та отримати протокол та постанову, складену відносно нього. Але адреса проживання одного з цих свідків в протоколі взагалі не зазначено, що свідчить про порушення вимог Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Крім того зазначив, що будь-яких доказів, які б підтверджували порушення ним п.12.4. ПДР до протоколу не додано, що ставить під сумнів достовірність вказаних у протоколі фактів. Також зазначив, що копію постанови він отримав лише 19.10.2013 року рекомендованим листом, через що пропустив строк для оскарження даної постанови. Тому позивач просить суд поновити строк оскарження даної постанови, як такий що пропущений з поважних причин; скасувати постанову АБ2 №021641 від 12.10.2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 260,00 грн., та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу правопорушення.

В судовому засідання позивач підтримав свої вимоги в повному обсязі і просив задовольнити його позов. Суду пояснив, що він дійсно 12.10.2013 року о 12-00 годині, керуючи автомобілем «Мерседес-Бенз» номерний знак НОМЕР_1, рухався в м.Донецьк по вул..Стратонавтів - ШУ Октябрське, де під час руху був зупинений інспектором ДПС - Лемешко Я.М., який підійшовши до нього сказав, що він перевищив швидкість руху на 25 кмгодину і порушив вимоги п.12.4 ПДР України. Також він сказав йому, що швидкість руху вимірювалась приладом Визир. Він попросив інспектора ДАІ показати йому документи о сертифікації та допуск даного засобу вимірювальної техніки для використання в Україні та свідоцтво про повірку даного засобу. Але на його прохання інспектор ніяким чином не відреагував, повернув йому його документи і пішов від нього. Після чого він вирушив далі. Також зазначив, що ні при його зупинці інспектором, ні при його розмові з останнім, будь-яких свідків не було. Про те, що на нього складено протокол і винесена відносно нього вказана постанова він дізнався лише 19.10.2013 року, коли отримав поштою вказані документи. Просить скасувати вказану постанову, так як відсутні будь-які докази порушення ним вимог ПДР України і провадження у справі закрити.

Відповідач - інспектор УДПС роти ДПС ВДАІ Донецького МУ прапорщик міліції Лемешко Я.М., будучи належним чином сповіщеним про місце, дату та час розгляду адміністративної справи, до суду, без поважних причин не з»явився. З заявою про відкладання справи не звертався. Будь-яких заперечень на вказаний позов не надав.

Керуючись ст..128 ч.4 КАС України суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача - суб'єкта власних повноважень.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Предметом спору в даній справі є рішення відповідача по справі про адміністративне правопорушення.

Розглядаючи спір по суті, суд вважає, що правовідносини, які складись між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем - інспектором УДПС роти ДПС ВДАІ Донецького МУ Лемешко Я.М., як суб'єктом владних повноважень, слід розглядати із застосуванням статей Кодексу про адміністративні правопорушення України та Кодексу адміністративного судочинства.

В судовому засіданні встановлено, що 12.10.2013 року, інспектором УДПС роти ДПС ВДАІ Донецького МУ Лемешко Я.М., на підставі складеного протоколу про адміністративне правопорушення серія АБ2 № 493196 від 12.10.2013 року, було винесено постанову серії АБ2 №021641 по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та накладено штраф за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, у розмірі 260 грн. (а.с.2).

З вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що він, 12.10.2013 року о 12-07 годині в м.Донецьк по вул..Стратонавтів - ШУ Октябрське, керуючи автомобілем «Мерседес-Бенз» номерний знак НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 85 км/год та перевищив швидкість руху на 25 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалась приладом ВИЗИР 0810705.

На підставі ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право за адміністративні правопорушення, передбачені, частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою ст. 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою, дев'ятою і десятою ст. 133-1 цього Кодексу, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

З постанови вбачається, що вищевказані вимоги дотримані при розгляді адміністративної справи за ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 дотримані, дану справу розглянуто прапорщиком міліції - Лемешко Я.М.

Як передбачено ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративні правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі,яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 4, ч. 6 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З пояснень позивача та змісту протоколу та постанови вбачається, що ОСОБА_1 примірник протоколу та постанови на місці зупинки не отримав, і отримав її лише поштою 19.10.2013 року.

Враховуючи наведене, встановлений законодавством 10 денний строк оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про те, що строк звернення позивача до суду пропущений з поважних причин.

Відповідно до ст.. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Будь-яких заперечень проти позову від відповідача до суду не надійшло.

З копії протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно позивача, серія АБ2 № 493196 від 12.10.2013 року, вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.4. Правил дорожнього руху України.

Але будь-яких належних доказів цього факту, крім зазначення в протоколі про те, що швидкість вимірювалась приладом ВИЗИР 0810705 не додано.

Крім того, заслуговують на увагу доводи позивача про те, що інспектором ДАЇ йому не була надана певна інформації щодо сертифікації вказаного приладу, допуску до нього саме інспектора - Лемешко Я.М. та інформації про повірку даного приладу.

Так, ні протокол про адміністративне правопорушення, ні постанова про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності не містять відомостей про те, що прилад ВИЗИР 0810705 був укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні, свідоцтвом про повірку, з вказаним терміном дії до наступної повірки.

Крім цього суд також звертає увагу на те, що відповідно до п.4.2. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , який затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року N 77, передбачено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; за наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписаний також цими особами. У разі відмови порушника від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в протоколі робиться запис про це, який засвідчується підписом свідків. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Як вбачається з протоколу, свідками правопорушення були два свідка, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Але будь-яких письмових пояснень цих осіб до протоколу не додано.

Крім того, зазначаючи свідка ОСОБА_4 посадова особа, яка склала цей протокол, взагалі не вказала його місце проживання, що не дає можливості суду викликати цю особу до суду для дачі пояснень.

Також суд звертає увагу на те, що запис, в протоколі, про те, що ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу та його отримання, взагалі не засвідчений підписами свідків, що ставить під сумнів вказаний запис.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів щодо правомірності його рішення, які б свідчили про факт скоєння правопорушення ОСОБА_1, а саме фото-відео запису, пояснень свідків, що були присутні при винесенні постанови, складені протоколу та інших доказів.

Тому, суд приходить до висновку про те, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.122 КУпАП, що є підставою для скасування постанови серії АБ2 № 021641 від 12.10.2013 року про притягнення останнього до відповідальності за ч.1 ст..122 КУпАП, і закриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 128, 158-163, 171-2 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора УДПС роти ДПС ВДАІ Донецького МУ Лемешко Ярослава Миколайовича, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Дії інспектора УДПС роти ДПС ВДАІ Донецького МУ прапорщика міліції Лемешко Ярослава Миколайовича при винесенні постанови серії АА2 № 602430 від 06.06.2013 року про адміністративне правопорушення від 12.10.2013 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП - визнати протиправними.

Постанову серії АА2 № 602430 від 06.06.2013 року, винесену інспектором УДПС роти ДПС ВДАІ Донецького МУ прапорщиком міліції Лемешко Я.М. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, за порушення п. 12.4 ПДР України та скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП із застосуванням до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 грн. - скасувати і провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Складено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий суддя О.В. Здоровиця