Ухвала суду № 3665671, 01.04.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                                К/С  № К-28228/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ  

                                                        УХВАЛА

                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ            

01.04.2009 р.                                                                                              м. Київ

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді  Пилипчук Н.Г.

суддів                        Ланченко Л.В.

    Нечитайла О.М.

    Сергейчука О.А.

                                 Карася О.В.

при секретарі         Остапенку Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова

на постанову Господарського суду Львівської області від 28.03.-17.04.2006 р.

та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2006 р.

у справі № 5/207-26/42

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн»

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 28.03.-17.04.2006р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2006 р., позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 25.11.2005 р. № 0003232300/0/20689. Відшкодовано з Державного бюджету України на користь ТОВ «Новобуддизайн» 3,40 грн. судового збору.

        ДПІ у Личаківському районі м. Львова подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог повністю. Посилається на порушення судами вимог п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Актом № 342/23-0/31442121 від 14.11.2005 р. виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), яке полягало у тому, що позивач не збільшив валові доходи у І кварталі 2005 року на  44844,00 грн. – суму непогашеної заборгованості у зазначені в договорі терміни (граничний строк погашення заборгованості припадає на 01.02.2005 р.).

На підставі акту перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.11.2005 р. №0003232300/0/20689 про визначення позивачеві податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 11211,00 грн. та штрафної санкції у сумі 3363,30грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, а саме: підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірним відносин), та вважає, що суди повно встановили обставини у справі, надали їм правильну правову оцінку на підставі законодавства, що врегульовує спірні відносини.

Відповідно до абзаців першого – четвертого підпункту 12.1.5.пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірним відносин) платник податку - покупець зобов’язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені абзацом «а» цього підпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством.

Із змісту наведеної норми Закону випливає, що однією з обов’язкових умов для виникнення у платника податку обов’язку збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини) є визнання такої заборгованості боржником у порядку досудового врегулювання спорів.

Порядок досудового врегулювання спорів регламентований Розділом ІІ господарського процесуального кодексу України і включає в себе пред’явлення письмової претензії, розгляд такої претензії та повідомлення заявника про результати розгляду претензії.  

У разі ненадання покупцем відповіді на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені –господарського-процесуальним законодавством, у платника податку також виникає обов’язок збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини).

Виходячи з того, що позивач взагалі не отримував претензії від продавця за договором купівлі-продажу від 29.07.2004 р., позиція судів попередніх інстанцій стосовно відсутності правових підстав для збільшення позивачем валових доходів на суму непогашеної заборгованості за вказаним договором є такою, що відповідає вимогам підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірним відносин).

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає за правильне залишити без задоволення касаційну скаргу, а оскаржені судові рішення – без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

                                                    УХВАЛИВ :

        Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 28.03.-17.04.2006 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2006 р. – без змін.           

        Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

Головуючий суддя                            Н.Г. Пилипчук

        Судді                                                  Л.В. Ланченко

                                                                       О.М. Нечитайло

                                                                       О.А. Сергейчук

                                                                       О.В. Карась